Opora
Теги:

В Україні тиждень триває вступна кампанія до вищих навчальних закладів країни. На цьому етапі абітурієнти лише подають документи для участі у конкурсному відборі, з наступного тижня розпочинаються творчі та фізичні випробування, а також іспити. За підсумками звернень, які надійшли до Громадянської мережі ОПОРА на телефон гарячої лінії, можемо констатувати, що вступників найбільше цікавлять та турбують такі питання:

- як працюватимуть пріоритети, які вони присвоюють кожній поданій заяві,
- затримка з видачею дипломів молодшого спеціаліста, кваліфікованого робітника, бакалавра коледжами, вищими навчальними закладами та училищами, що унеможливлює перехресний вступ, а також продовження здобуття вищої освіти загалом,
- чи передбачені пільги на вступ для дітей-сиріт, учасників бойових дій, їхніх дітей, а також внутрішньо переміщених осіб,
- можливість/неможливість повторного вступу на бюджет.

Пріоритетність

Основна новація цьогорічного конкурсного відбору – присвоєння пріоритетності кожній заяві абітурієнта, увійшла у лексикон вступної кампанії, однак єдиного розуміння її змісту досі немає. Передусім проблемою є те, що власне працівники приймальних комісій не завжди розуміють якою буде роль пріоритетності у відборі студентів на безоплатне навчання. Деякі з них помилково пояснюють, що в першу чергу рекомендацію до зарахування на місця державного замовлення отримуватимуть вступники, які присвоїли заяві найвищий пріоритет - №1, натомість конкурсний бал до уваги не братиметься. Розуміючи протилежне, батьки телефонують, щоб переконатися у помилковості цих тверджень. Крім того, висловлюють побоювання, що у випадку, коли списки рекомендованих до зарахування формуватиме не єдина система, а приймальні комісії, то навчатися на держбюджеті мають усі шанси вступники з низькими балами, але високими пріоритетами.

Інше непорозуміння викликає в абітурієнтів та їхніх батьків той факт, що інформація про пріоритети інших вступників, які знаходяться в одному конкурсному списку не оприлюднюється. На жаль, але така ситуація лише провокує недовіру до новацій та системи відбору загалом. Не мають змоги абітурієнти і побудувати згаданої МОН «стратегії» вступу, адже бракує даних для того, щоб зрозуміти як діяти. Тому, більшість подає 15 можливих заяв, з надією, що десь пріоритет таки спрацює. 

Державні гарантії учасникам АТО та внутрішньо переміщеним особам

14 травня 2015 р. ВРУ прийняла закон, яким передбачено державну підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти учасникам бойових дій та їхнім дітям, а також дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи.  Підтримка може надаватися у вигляді:

  • повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
  • пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
  • соціальної стипендії;
  • безоплатного забезпечення підручниками;
  • безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
  • безоплатного проживання в гуртожитку;

Зараз триває вступна кампанія, а тому багато абітурієнтів цікавляться як можна скористатися задекларованим благом. В першу чергу вступники цікавляться, чи покриватиме держава частково оплату за навчання, якщо конкурсний бал не дозволяє бути зарахованим на бюджет? На жаль закони, які мають на меті посилити соціальний захист, є привабливими на папері, однак на їх реалізацію часто не вистачає коштів.  

Так і в цьому випадку, у прикінцевих положеннях прийнятого закону вказано, що Кабінет Міністрів України протягом одного місяця з дня опублікування цього закону, має розробити та затвердити державну цільову програму, затвердити порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, а також подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" щодо фінансування державної цільової програми.

Тобто першочергово потрібно знайти кошти на реалізацію закону та визначити порядок їх використання. Однак досі відповідні заходи не були здійснені, а зважаючи на дефіцит бюджету, закон взагалі може не виконуватися. Допоки не будуть прийняті відповідні документи ні учасники бойових дій, ні їхні діти, ані діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи – підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти отримати не можуть.

Незахищені діти-сироти

Новий ЗУ «Про вищу освіту», прийнятий рік назад, містить норму, відповідно до якої поза конкурсом до державних і комунальних вищих навчальних закладів особи зараховуються у випадках, передбачених законом (п. 3. ст. 44). Суть така: пільговий вступ можливий тільки якщо це передбачено законами, а не підзаконними актами.

Якщо досі позаконкурсний вступ абітурієнтів з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування регулювався постановою КМУ, то після набрання чинності ЗУ «Про вищу освіту», ці норми не можуть бути застосовані. Численні звернення вступників-сиріт, які уточнюють, чи справді вони не мають права на позаконкурсний вступ свідчить про те, що ця категорія абітурієнтів була забута парламентарями та іншими суб’єктами законодавчої ініціативи. В той час як діти-сироти потребують державної цільової підтримки чи не найбільше.

Невидача дипломів

Досі не всі цьогорічні випускники (бакалаври, молодші спеціалісти, кваліфіковані робітники) отримали дипломи. Якщо наприкінці червня відсутність диплому не було настільки загрозливим, то на етапі, коли прийом документів для вступу у магістратуру та на бакалавра за скороченими термінами добігає фіналу, а в деяких навчальних закладах вже закінчився, особи втрачають можливість продовжувати навчання. Розуміючи проблемність ситуації, у МОН підготували лист до ВНЗ, яким дозволяють приймати від абітурієнтів, які вступають на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» або ступеня магістр документи без оригіналів відповідних дипломів та додатків до них. Оригінали відповідних документів дозволено подати до моменту зарахування.

Однак проблема залишається, адже дані про таких випускників, а точніше те, що вони не отримали диплом і далі продовжують навчатися на денній формі залишаються в ЄДЕБПО, а це унеможливлює вступ. Адже База сприймає вступника як такого, хто хоче навчатися одночасно у двох вузах на денній формі, причому безоплатно. Інший статус можливо отримати лише після видачі диплому та верифікації інформації в ДП «Інфоресурс».

Можливість перевступу на бюджет

Старою та неврегульованою залишається проблема повторного вступу та навчання за державним замовленням. Студент-бюджетник, який провчився у ВНЗ півроку (іноді і два-три роки), розуміє, що «не його», залишає навчання, і наступного року знову вступає на бюджет, аргументуючи тим, що диплом, про здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня, він ще не отримав.

Навчальні заклади не завжди погоджувалися вдруге прийняти на бюджет таких осіб, оскільки боялися порушувати норму ЗУ «Про вищу освіту», де вказано, що громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту, якщо певний ступінь здобувається вперше. Перевступ на бюджет передбачав повторне навчання за кошт держави, і фактично суперечив закону.

Щоб врегулювати це питання, бо все ж таки особа провчилася не чотири роки, і держава витратила на її навчання менше коштів, ніж могла, були внесені зміни до ЗУ «Про вищу освіту», де передбачена можливість повторного безоплатного навчання. Для цього потрібно відшкодувати до державного або місцевого бюджету кошти, витрачені на оплату послуг з підготовки фахівця. Порядок відшкодування має бути встановлений Кабінетом Міністрів України. Багато абітурієнтів та батьків, які звертаються за роз’ясненням процедури, насправді готові відшкодувати понесені державою витрати, щоб мати змогу знову вчитися безоплатно, однак згаданий порядок досі не прийнято.

Детальніше:
Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА - 0988442965.

 

facebook logos PNG19750 greytwitter PNG29 grey2instagram greyyoutube PNG19 greyOPORA Githubtelegram PNG34 greyAndroid grey

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018