У 2019 році в Україні відбудеться дві виборчі кампанії, тому саме зараз – остання можливість реалізації виборчої реформи. Такими думками поділилась представниця ОПОРИ Ольга Коцюруба під час цьогорічної Зустрічі щодо імплементації людського виміру Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) у Варшаві.

10 вересня, у перший день конференції ОБСЄ/БДІПЛ, «Європейська платформа за демократичні вибори» (EPDE), членом якої є і ОПОРА, провела обговорення «Виборчі реформи у Східній Європі», під час якого представники організацій-членів платформи озвучили своє бачення того, як в їхніх країнах відбуваються демократичні зміни в напрямку виборчих процесів.

Радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба розповіла про такі найважливіші проблеми, які наразі необхідно вирішити Україні, аби реалізувати виборчу реформу до старту нових виборчих кампаній:

  • введення пропорційної виборчої системи, зокрема про робочу групу з опрацювання поправок щодо Виборчого кодексу;
  • гармонізація виборчого законодавства;
  • реформа органу управління виборами, а саме – Центральної виборчої комісії;
  • ефективні покарання за порушення виборчого законодавства та ефективне розслідування правопорушень, а саме – урядовий законопроект, розроблений за участю експертів ОПОРИ;
  • політична участь жінок, вимушених переселенців, внутрішніх трудових мігрантів та людей з інвалідністю;
  • реформа політичних фінансів.

За її словами, одним із ключових аспектів виборчої реформи в Україні є скасування паралельної виборчої системи, яку слід замінити повністю пропорційною системою парламентських виборів з відкритими партійними списками. «Застосування паралельної системи з мажоритарним компонентом веде до збереження старої політичної еліти, тому нинішній парламент не має потреби і бажання змінювати цю систему. І це – не єдиний негативний наслідок існуючої виборчої системи, серед них: відсутність внутрішньопартійної демократії, можливості «скуповувати» місця у партійних списках, хабарництво та використання державних коштів для приватної агітації в мажоритарних округах». Ще з 2012 року Венеційська комісія та Парламентська асамблея Ради Європи рекомендували запровадити пропорційну виборчу систему з відкритими партійними списками. Навесні Верховна Рада проголосувала у першому читанні Виборчий кодекс, який покликаний запровадити цю систему. Слід зазначити, що Кодекс заснований на законопроекті, який був підготовлений у 2010 році, тому більшість його ключових технічних регламентів вже застаріли й потребують суттєвого перегляду. На розгляд парламенту до другого читання було подано майже 4 400 поправок.

«Зараз над ними працює спеціальна робоча група, яка складається з депутатів різних політичних партій. Проте сьогодні процеси, що відбуваються навколо обговорення та підготовки Виборчого кодексу, не сприймаються дуже оптимістично. Так, наприклад, робоча група не має статусу офіційного представника. На засіданнях зазвичай збираються в середньому 5 депутатів з 24 членів групи, котрі часто представляють свої власні точки зору в робочій групі, які не є спільною позицією політичної групи, що вони представляють. З квітня до вересня відбулось 16 засідань, де було розглянуто трохи більше 25% від усіх поправок, а це означає, що не тільки парламент чи профільний комітет, але навіть ця робоча група не зможе завершити свою роботу до жовтня (за рік до парламентських виборів). Також варто зазначити, що робоча група часто приймає рішення, які прямо суперечать рекомендаціям міжнародного співтовариства. Так, група відмовилася схвалити поправки щодо виборчих прав для вимушених переселенців на місцевих виборах або збільшення доступності для людей з інвалідністю та виключила положення про проміжну фінансову звітність партій та кандидатів, що є частиною чинного законодавства, повністю відповідного вимогам GRECO. Таким чином, незважаючи на деякі прогресивні пропозиції (такі як заборона зовнішньої та телевізійної реклами), деякі матеріали, підготовлені робочою групою, не покращують, а навіть погіршують чинне законодавство», – підкреслила Ольга Коцюруба.

Експертка також вважає, що в разі можливого невдалого прийняття нового Виборчого кодексу необхідно принаймні гармонізувати чинний закон. Наприклад, у чинному законодавстві відсутній єдиний підхід до регулювання політичної агітації, фінансування кампанії, підрахунку голосів та процедур створення виборчих комісій. Також, на думку представниці ОПОРИ, у підготовці до виборів одним із найвидатніших та найважливіших кроків, які б забезпечили впевненість та незалежність у діяльності органу управління виборами, є ротація складу Центральної виборчої комісії. Як відомо, чотири роки тому закінчився термін повноважень 12 із 15 членів Центральної виборчої комісії, повноваження іншого члена ЦВК закінчилися у лютому 2017 року.

«Щоб бути незалежною та відповідати Кодексу Венеційської комісії, майбутня ЦВК повинна мати принаймні одного представника від кожної парламентської фракції. За законом ЦВК затверджується Парламентом за поданням Президента. Наразі в поданні немає представників «Опозиційного блоку». Також Президент подав 14 кандидатів на 13 місць. Новий склад ЦВК повинен бути досягнутий перед майбутніми президентськими виборами 2019 року», – підкреслила вона.

Також Ольга Коцюруба згадала про необхідність запровадження невідворотності ефективного покарання за порушення виборчого законодавства, наприклад, шляхом голосування за урядовий законопроект №8270, що був розроблений експертами Громадянської мережі ОПОРА спільно з Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України. Крім того, наголосила на необхідності підтримати законодавчу ініціативу, що сприяє реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів на місцевих виборах №6240, яку розробляли представники громадськості та народні депутати. Окрім того, згадала про відсутність санкцій для політичних партій за недотримання гендерних квот у списках і необхідність переглянути підходи державного фінансування партій.

«Таким чином, більшість завдань та зобов'язань, які влада має в контексті виборчої реформи, на даний момент не було досягнуто, тоді як кампанія президентських виборів офіційно розпочнеться наприкінці грудня цього року й залишається трохи більше року перед парламентськими виборами. Проте політичний компроміс все ще можливий як щодо формування ЦВК, так і щодо оновлення виборчого законодавства та створення ефективної системи кримінальної відповідальності», – підкреслила Ольга Коцюруба.

Повну версію виступу дивіться англійською мовою з часової позначки 47:35 за посиланням:  

https://www.facebook.com/events/294738734650666/permalink/297842721006934/