Opora

З 17 пріоритетних рекомендацій національних та міжнародних інституцій щодо виборчої реформи Україна повністю впровадила лише законодавчі заходи щодо безперешкодної реєстрації та діяльності офіційних спостерігачів. Інші 16 рекомендацій не виконані повністю або частково.

Про це йшла мова 10 вересня під час презентації дослідження Громадянської мережі ОПОРА «Впровадження рекомендацій міжнародних виборчих місій в Україні: оцінка прогресу напередодні президентських та парламентських виборів» у рамках цьогорічної Зустрічі щодо імплементації людського виміру Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) у Варшаві.

ОПОРА дослідила 165 рекомендацій національних та міжнародних інституцій, об’єднаних у 17 пріоритетів виборчої реформи. 

До переліку рекомендацій включені пропозиції, зазначені в Остаточних звітах Місії спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ, Заключних звітах Місій спостереження CANEOM, ENEMO EOM, заяв делегацій NDI, Остаточних звітів Громадянської мережі ОПОРА за результатами спостереження за виборами, які відбувалися протягом 2014 – 2018 рр, рекомендацій Міжнародної фундації виборчих систем (IFES). До переліку рекомендацій також були включені положення Плану дій для України 2018 – 2021 Ради Європи, Плану дій для України 2015 – 2017 Ради Європи, Річних національних програм співробітництва Україна – НАТО на 2013 – 2018 рр., резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, пункти Заяви Послів країн G7, висновки Венеціанської комісії та деякі інші документи міжнародного рівня, адресовані Україні.

Дослідження засвідчує наявність необхідних політичних ресурсів та правових механізмів для проведення повноцінної виборчої реформи, але ключовою перепоною є неінтенсивність парламентського діалогу та низка політична відповідальність.

Як зазначила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, серед невиконаних рекомендацій – низка проблем у забезпеченні прав вразливих груп громадян. Внутрішньо переміщені особи та трудові мігранти, люди з інвалідністю або національні меншини досі не отримали гарантій дотримання їхніх виборчих прав та поліпшення доступу до голосування. Не менш серйозними є виклики і для виборчих прав мешканців тимчасово окупованих територій, які внаслідок російської агресії потребують додаткового інформування. На поточний момент Центральна виборча комісія не демонструє проактивної позиції у питаннях розробки та впровадження спеціальних інформаційно-просвітницьких програм для цієї та інших категорій громадян.

Органи адміністрування виборів не мають значного прогресу в підвищенні компетентності їхніх членів, а на законодавчому рівні не запроваджено сталих механізмів навчання та атестації членів виборчих комісій. До традиційних проблем у діяльності виборчих комісій додалася довготривала ротація членів ЦВК. Із наближенням старту чергових виборів Президента України затягування заміни членів ЦВК вже прямо загрожує стабільності й легітимності процесу організації та проведення голосування. Жодним чином не втратила своєї актуальності рекомендація щодо проведення внутрішньої реформи ЦВК. За результатами дослідження також не виявлено нормативних і практичних кроків для вдосконалення процесу підрахунку та встановлення результатів голосування.

Позитивної оцінки заслуговує факт ухвалення в першому читанні проекту Виборчого кодексу та впровадження нового законодавства щодо фінансування політичних партій, відзначив аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут. У 2018 році Уряд України також зареєстрував у парламенті проект Закону України про посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства. Втім просування у розгляді проектів законодавчих змін не є завершенням реформи. У частині виконання законодавства про фінансування політичних партій зберігаються негативні прояви правозастосування. Ці обставини потребують додаткових заходів і оперативних зусиль з боку української влади.

Національні та міжнародні інституції пропонували органам державної влади посилити прозорість функціонування Державного реєстру виборців та процесу формування списків виборців. Практичні пропозиції не були впроваджені, хоча постійно зростаюча мобільність громадян України та масове внутрішнє переміщення потребують додаткових заходів із верифікації списків виборців. Відкритість виборчих даних, у свою чергу, також належить до інструментів забезпечення прозорості з адміністрування виборів.

Прогресом ОПОРА вважає скасування рішення Конституційного Суду України положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо можливості відкликання партією кандидата у виборчому списку вже після встановлення результатів виборів. У контексті цього рішення необхідно закликати парламент України втриматися від ухвалення додаткових рішень чи перегляду вже існуючих, які прямо суперечать демократичним стандартам.

Із 17 пріоритетних рекомендацій частково виконаними можна вважати 5 пропозицій із удосконалення виборчого процесу, наданих Україні національними та міжнародними інституціями.

За результатами аналізу процесу виконання рекомендацій державою ОПОРА констатує частковий прогрес у питаннях проведення повноцінної виборчої реформи шляхом уніфікації виборчого законодавства, підвищення прозорості фінансування політичних та виборчих кампаній, підвищення професійної компетентності членів виборчих комісій та удосконалення діяльності політичних партій. До частково виконаних рекомендацій відноситься і діяльність ЗМІ в умовах виборчого процесу у зв’язку із проведенням у медійному середовищі внутрішнього діалогу щодо посилення професійних стандартів журналістської діяльності в умовах виборчого процесу. Результати дослідження засвідчують незавершеність зусиль органів державної влади та провідних політичних сил щодо виконання вказаних рекомендацій. 

5 пріоритетів виборчої реформи, які не були виконані, мають орієнтовний план реалізації. Зазначені плани, як правило, мають процедурний характер і не підкріплені дієвими політичними гарантіями щодо комплексного вирішення проблем виборчого процесу.

До таких виборчих пріоритетів належить законна ротація членів ЦВК та реформа діяльності цієї комісії, обладнання виборчих дільниць для людей з інвалідністю, підвищення ефективності розслідування виборчих злочинів, превенція і застосування санкцій щодо адміністративного ресурсу, забезпечення механізмів гарантування участі у виборах внутрішньо переміщених осіб. Ці рекомендації мають високий рівень актуальності для виборчого процесу в Україні та формують умови для легітимності виборчого процесу.

За оцінками ОПОРИ, 6 пріоритетів виборчої реформи не були виконані повністю, а органи влади не мають планів їхнього впровадження. До таких рекомендацій входить забезпечення гендерної рівності під час виборів, удосконалення процесу реєстрації кандидатів, забезпечення участі національних меншин у виборчому процесі, інформування виборців, удосконалення процесу підрахунку та встановлення результатів голосування, вдосконалення процесу Реєстру виборців та формування списків виборців.

«Перед черговими загальнонаціональними виборами парламент України має мало часу для ефективного виконання рекомендацій. Для уникнення дестабілізації майбутнього виборчого процесу необхідно удосконалити виборчі процедури, посилити протидію порушенням виборчого законодавства та зміцнити інструменти контролю за фінансуванням виборів, підвищити професійність адміністрування виборів», - підкреслив аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев. 

ОПОРА закликає Верховну Раду України професійно завершити процес розгляду проекту Виборчого кодексу і визначитися з питанням його ухвалення. Це є питанням політичної і державної відповідальності за попередні обіцянки провести повноцінну виборчу реформу.

Повне дослідження ОПОРИ 

facebook logos PNG19750 greytwitter PNG29 grey2instagram greyyoutube PNG19 greyOPORA Githubtelegram PNG34 greyAndroid grey

digest gray

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018