Opora

Чим швидше наближається завершення скликання, тим меншою стає кількість ухвалених законодавчих актів. Так, за 3,5 роки роботи парламенту лише 12% законопроектів стали законами. Низька законодавча продуктивність Верховної Ради супроводжується і збільшенням «законодавчого цунамі». Наразі лише кожен восьмий законопроект має перспективи для ухвалення. Такі результати дослідження презентували експерти Громадянської мережі ОПОРА під час прес-конференції 12 червня.

За три з половиною роки роботи Верховної Ради VIII скликання народні депутати 5 мільйонів 524 тисячі 967 разів висловлювали свою позицію під час голосувань. За цей час у середньому український парламентар пропустив кожне п'яте голосування, у третині випадків взагалі “не голосував”, а під час двох із п'яти голосувань натискав кнопку “за”. Натомість лише один раз зі ста голосував “проти”, а ще у 7% випадків “утримувався”.

За підрахунками ОПОРИ, менше 10% голосувань парламенту відвідали: позафракційні депутати Сергій Клюєв – 1,6% голосувань, Дмитро Ярош – 2,7%, Андрій Білецький – 6,4% та Костянтин Жеваго – 8,2%, член депутатської групи “Воля народу” В’ячеслав Богуслаєв – 7,5% та представник “Опозиційного блоку” Юхим Звягільський – 6,9%. Натомість найвідповідальнішими парламентарями стали: Іван Спориш, Андрій Парубій, Сергій Мельник, Микола Величкович, Тарас Юрик та Михайло Бондар. Дані народні обранці відвідали майже 100% голосувань.

pr conf 12 06 2018 Bondarchuk minЯк розповів керівник проекту Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми РАДА Анатолій Бондарчук, з листопада 2014 року по травень 2018 року українські парламентарі зареєстрували 6 613 проектів законів, натомість ухвалили лише 808. “У цьому контексті Президент і Уряд виявилися продуктивнішими, порівняно з депутатами. Так, 76% законопроектів, ініційованих Президентом, урешті стали законами. Майже третина (29%) урядових законопроектів, внесених у парламент, були позитивно проголосовані. Натомість серед зареєстрованих депутатських законопроектів лише 8% набули чинності. Варто відзначити, що у поточному скликанні найбільш продуктивним виявився 2015 рік, коли до урядової коаліції входило п’ять фракцій. За цей час було ухвалено 340 законопроектів.  У 2016 році парламент успішно проголосував 212 проектів законів, натомість у 2017 році – 174. Станом на кінець травня 2018 року в парламенті було ухвалено 64 закони”, – зазначив він.

“Значна кількість зареєстрованих законопроектів призводить до так званого явища "законодавчого цунамі". Парламент перевантажений великою кількістю законопроектів і не може якісно підійти до їх розгляду. У таких умовах тільки кожен восьмий законопроект, зареєстрований у Раді, має перспективи для ухвалення. Переважно серед авторів законодавчих ініціатив – народні депутати, які в 40% випадків одноосібно реєструють законопроекти. Зважаючи на це, ми наголошуємо на доцільності переглянути спосіб внесення депутатами індивідуальних законопроектів. Наприклад, передбачити норму про можливість внесення законопроектів лише фракціями або групою народних депутатів”, – наголосив Анатолій Бондарчук.

Кожен шостий законопроект (1 049), що зареєстрований у парламенті, очікує розгляду в сесійній залі. Приблизно таку ж кількість (1 353) було знято з розгляду. Ще трохи більше десяти відсотків законопроектів (664) Верховна Рада відхилила та зняла з розгляду. У свою чергу кожен двадцятий проект закону (315) було повернуто на доопрацювання. Натомість лише 2% від усіх зареєстрованих законопроектів (118) очікують або готуються до другого читання. Проте “найбільшим випробуванням” для законодавчих ініціатив став розгляд у головному комітеті. Відтак кожен третій зареєстрований проект закону досі (1 904) опрацьовується в комітеті.

pr conf 12 06 2018 Savchuk minЗа словами аналітика Громадянської мережі ОПОРА Андрія Савчука, протягом періоду роботи парламенту цього скликання у стінах парламентських комітетів було проведено 2 283 засідання. “За цей час найчастіше збирались представники бюджетного (141 засідань) та антикорупційного (119 засідань) комітетів, які були найбільш завантажені роботою. Варто відзначити, що лише дев’ять народних депутатів можуть похизуватися 100% присутністю на засіданнях комітетів: Олена Бойко, Олег Велікін, Віктор Галасюк, Артур Палатний, Владислав Севрюков, Ольга Червакова, Григорій Шверк, Тетяна Юзькова та Ніна Южаніна. Натомість аж 18 народних обранців за 3,5 роки роботи Верховної Ради відвідали 10% і менше засідань свого профільного комітету: Вячеслав Богуслаєв, Юрій Бойко, Михайло Добкін, Павло Балога, Костянтин Жеваго, Андрій Білецький, Юрій Солод, Олександр Вілкул, Дмитро Ярош, Руслан Сольвар, Дмитро Добкін, Олександр Онищенко, Сергій Льовочкін, Євген Бакулін, Андрій Денисенко, Сергій Клюєв, Юлія Тимошенко та Степан Івахів”, – підкреслив він.

Проаналізувавши, кому належить авторство законів, прийнятих парламентом протягом останніх трьох із половиною років, можна з’ясувати, якою є частка відповідальності різних суб’єктів законодавчої ініціативи за поточну політику. Із загальної кількості законів, прийнятих парламентом VIII скликання, 52% належить депутатам, 33% ініціював Кабмін і 15% – Президент. Тому депутати не меншою мірою відповідальні за творення поточної політики та оновлення правового поля, ніж Уряд чи Президент. Більше того, за це відповідальні не лише депутати фракцій коаліції, але й інших політичних сил, якщо їхні законопроекти були підтримані та стали законами.

Захід відбувся за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках проекту Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

Повний текст дослідження читайте за посиланням.

За додатковою інформацією звертайтеся:

Катерина Жемчужникова, комунікаційна менеджерка Громадянської мережі ОПОРА

тел.: 066 270 17 13

e-mail: kzh@opora.org.ua

facebook logos PNG19750 greytwitter PNG29 grey2instagram greyyoutube PNG19 greyOPORA Githubtelegram PNG34 greyAndroid grey

digest gray

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018