Сьогодні робоча група щодо Виборчого кодексу врахувала поправки, які запроваджують нововведення з електронною формою звернення до Державного реєстру виборців. Проте розгляд питання виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів та їх внесення до списку виборців знову було перенесено на пізніший термін. Про це повідомляють присутні на засіданні представники Громадянської мережі ОПОРА.
31 травня відбулось шосте засідання офіційної робочої групи з доопрацювання Виборчого кодексу. На засіданні були присутні: Олена Бойко, Остап Єднак, Наталія Новак, Руслан Сидорович, Олександр Черненко. Також були присутні співавтор однієї з інших версій кодексу Віктор Залізнюк, представники Центральної виборчої комісії та Державного реєстру виборців, а саме – Олександр Стельмах, помічники кількох народних обранців та представники громадських організацій. На засідання також прийшли народні депутати та громадські активісти, які є співавторами законопроекту №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів.
За сьогоднішнє засідання робоча група розглянула 10 статей та 112 поправок до них. Ці питання стосувались Державного реєстру виборців, а саме: публічного характеру реєстру, форми його ведення, органів ДРВ, доступу до бази даних реєстру, дій щодо ведення та підстав виконання дій щодо ведення, порядок подання документів до органу ведення реєстру, запит виборця до органу ведення реєстру та порядок його звернення за власною ініціативою.
Як відзначила радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба, сьогодні робоча група розглядала поправки, які стосувалися публічного характеру Державного реєстру виборців, а також включення до реєстру виборців та зміни виборчої адреси. «Фактично застарілі положення законопроекту приводяться у відповідність до діючих норм закону «Про Державний реєстр виборців». Нововведенням є можливість подання звернення до Реєстру в електронній формі. На жаль, всі питання зміни виборчої адреси внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів були винесені «за дужки». Ці питання будуть розглядатися на окремому засіданні, дата якого наразі не була встановлена», - зазначила вона.
Щодо питань виборчих прав ВПО на засіданні відбулась дискусія. Наводимо цитати основних учасників обговорення.
Олександр Черненко запропонував «винести питання виборчих прав внутрішньо переміщених осіб за дужки робочої групи – буде комітет, буде зал. Є пропозиція все це розглянути в перехідних положеннях. Ми зараз приймемо на робочій групі будь-яке рішення, потратимо купу часу, а до всього цього потім повернуться на комітеті, потім до всього цього повернуться в залі. Ми на робочій групі не приймаємо питання більшістю чи меншістю, бо до нас не ходять всі. Ми приймаємо рішення консенсусом. По багатьох питаннях у нас були дискусії й ми на якесь узгоджене рішення виходили. По цьому питанню, як я вже бачу, ми не вийдемо. Але потім це все все одно повернеться в комітет і в зал. Тому тут таке рішення, яке вже є».
Остап Єднак: «Яка може бути дискусія щодо прав людини? Якщо на засіданні робочої групи ми це все не приймем разом з представниками і спільнот внутрішньо переміщених осіб, і правозахисниками, то тоді буде набагато важче це розглядати в межах комітету. Сьогодні мали розглядатися 800-ті поправки, я спеціально прийшов, аби їх розглянути. Якщо вони сьогодні не розглядаються – давайте призначимо конкретну дату й час, повідомимо всіх учасників робочої групи, всіх координаторів цих питань у різних фракціях, проведемо цю зустріч і прийдемо до рішення. Я пропоную призначити окремий час для цього блоку питань, який є дуже важливим. Я не був на попередньому засіданні й не знаю, хто за, хто проти. Давайте обміняємось думками, аби знати, хто у нас в робочій групі проти цих питань й має якусь особливу позицію».
Олена Бойко: «На минулому засіданні не було консенсусу, кожен висловив своє бачення. І члени робочої групи з точки зору своєї професійності, а тут – тільки професійні особи, мають право його висловити, і це абсолютно правильно. Потім виникає ситуація, коли немає консенсусу і вирішили все це за дужки винести. В чому була проблема окремо розглянути це питання? Чому ви зараз це так піднімаєте гостро?»
Руслан Сидорович: «Є в нас декілька блоків, які мають відношення до структури всього документу. Це і питання осіб з інвалідністю, і питання ВПО, і трудових мігрантів, і ще кілька питань щодо президентських виборів. Ми можемо казати, що винесли їх за дужки, або навпаки – взяли в дужки. Але, наприклад, моя особиста позиція щодо питання ВПО – воно повинно бути вирішене в прикінцевих положеннях, виходячи з того, що ця проблема за визначенням носить тимчасовий характер й вона повинна бути усунута. Через рік, через два, через п’ять, через десять, через двадцять – це вже інше питання, коли вона може бути вирішена. Якщо ми не відмовляємось від тих територій і вважаємо, що вони мають бути повернуті назад до складу України, то ми визнаємо, що це є тимчасова проблема. Якщо це тимчасова проблема – питання тимчасових речей не вноситься в тіло закону. Щоб до цих речей не вертатися по кожній поправці зокрема, бо таких речей по тексту закону буде зустрічатися багато, ми запропонували наступний формат: ці речі ми виносимо за дужки і вертаємось до них наприкінці дискусії. Бо це буде глобальний блок філософський, в якому, маємо надію, буде більш широкий склад робочої групи, де ми приймемо якесь більш-менш консенсусне рішення. Яке воно буде – я не знаю. Може я з ним буду погоджуватись, може ні. Тому що зараз якщо ми спробуємо приймати будь-яке рішення, ми до нього будемо повертатись кожен раз, коли будемо зустрічатись».
Аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев: «Мені здається, це не зовсім правильно, що ми виходимо з опрацювання щодо кодексу ніби з такої позиції, що ми маємо всі гострі кути обійти і посилаємось на те, що комітет буде розглядати та остаточно приймати рішення. Так може в тому і є наша задача, з урахуванням, що остаточне рішення буде за комітетом, що саме ми маємо виходити на якісь нестандартні рішення? Наприклад, ми винесли «за дужки» рішення по людях з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, інших категорій громадян, то виходить, що ми тут зібрались як якісь «старообрядці», які хочуть зберегти все, що є, не враховуючи проблеми, які існують у виборчій сфері. То може навпаки виходити з позиції, що тут зібрались всі професіонали з різними позиціями, які мають змогу сформувати підхід, прийнятний хоча б для тих членів групи, які в ній дійсно працюють. Або хоча б давайте вийдемо на загальну рамку пропозицій до комітету з цих питань, якщо ми не можемо знайти спільну позицію – зазначимо плюси й мінуси, наше бачення, як виходити з ситуації. В депутатському корпусі та комітеті є багато людей, які підтримують такі підходи і по ВПО, і по людях з інвалідністю. І просто закритися й сказати, що ми не можемо це вирішити – не вихід. Тому я пропоную все ж таки знайти час і чесно поговорити, тому що ми можемо критикувати підходи, які зазначені в поправках до кодексу, але з 2014 року ніхто нових не запропонував. Тому давайте все ж таки виходити з того, що є напрацьований певний алгоритм – хороший чи поганий – але давайте навколо нього будувати дискусію і хоча б сформуємо власну загальну позицію, задекларуючи, якщо є потреба, розходження в деяких позиціях, але запропонуємо комітету певні варіанти рішення, а не уходити від рішення. Давайте знаходити нестандартні рішення на виході».
Cтарший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем IFES Денис Ковриженко: «Мені здається, кількість цих проблемних блоків у нас буде наростати. Особливо, коли ми перейдемо до місцевих виборів, виборчих систем, агітації тощо. Ми маємо обговорювати їх десь посередині. Ми зараз пройдемо ті книги, які стосуються загальних процедур, то щодо тих самих людей з інвалідністю треба буде зібрати профільне спеціалізоване засідання, зібрати ініціаторів та зафіксувати ці проблеми, аби вони не наростали як сніжний ком».
Наталія Новак: «Коли ми створювали цю робочу групу, я пропонувала працювати на базі підкомітету. Але було сказано, що оскільки це питання політичне, треба, щоб в робочій групі були представлені всі політичні фракції й ті, кого вони хочуть внести. Тому казати, що це питання політичне й давайте його винесемо «за дужки» робочої групи, а потім на комітеті його розглянемо. Вибачте, але це неправильно, тому що ми з цієї причини створювали робочу групу, щоб ми розглянули тут всі питання і дали певні пропозиції комітету. Ми повинні дати якесь рішення».
Виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва: «Для того, щоб був консенсус, має бути також однакове розуміння, що у нас немає тимчасово переміщених осіб. Явище це не тимчасове. Якщо подивитись на Закон України «Про захист прав внутрішньо переміщених осіб», то це визначення стосується не лише тих людей, які зараз втікали від війни. Це стосується і техногенних катастроф, і природніх явищ тощо. Тому не можна казати, що ця проблема зникне сама собою за декілька місяців чи років. Згідно соціологічних опитувань, згідно тенденцій, чим довше триває конфлікт – тим менше людей збирається повертатись. Ці люди постійно будуть потребувати якихось інших підходів, тому що вони знаходяться в особливому становищі. Тому не можна казати, що це – тимчасове явище і будемо розглядати його колись потім».
Олександр Черненко підсумував, що робоча група йде по поправках до книги про президентські вибори, а потім запланує спеціальні засідання щодо конфліктних питань.
Наступна зустріч робочої групи відбудеться у понеділок, 4 червня, з 13:00 до 16:00. Розпочнеться розгляд статті 149 про порядок періодичного поновлення персональних даних Державного реєстру виборців (879 поправка).
Нагадаємо, ця робоча група не має положення щодо своєї роботи й, відповідно, кворум та голосування не передбачені. Але важливо, щоб на засідання групи ходили всі учасники, аби якнайшвидше розглянути всі 4400 поправок та розблокувати процес подальшого розгляду Виборчого кодексу.
За результатами розглядів ця робоча група надасть свої рекомендації Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя щодо поправок. Комітет на своєму засіданні розгляне напрацювання робочої групи та прийме рішення щодо висновку до проекту Виборчого кодексу для подальшого його винесення на друге читання в сесійній залі парламенту.
Варто зазначити, що 251 поправка була розглянута в рамках кількох зустрічей групи підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя. Попередній процес розгляду поправок у рамках цієї групи стартував 21 грудня. 28 лютого на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, що відбулось під куполом парламенту, депутати проголосували за створення офіційної робочої групи з підготовки до розгляду в другому читанні проекту Виборчого кодексу України №3112-1. А вже 4 квітня на наступному засіданні затвердили персональний склад цієї офіційної робочої групи. До неї увійшло 24 особи, серед яких 22 чинні народні депутати та двоє експертів-співавторів інших версій Виборчого кодексу.
Варто зазначити, що законопроект №6240 зареєстрували у Верховній Раді України 27 березня 2017 року. Цим документом пропонується внести зміни до законів України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про Державний реєстр виборців», «Про місцеві вибори», забезпечивши виборчі права внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян.
Законопроект розробили експерти ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА», ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), народні депутати України, із залученням представників громадських організацій «Донбасс SOS», Центр інформації про права людини, «Крим SOS», благодійних організацій «Благодійний Фонд «Право на Захист» та «Благодійний фонд «Восток SOS». До обговорення проекту Закону долучалися члени міжвідомчої Робочої групи з удосконалення законодавства у сфері прав людини ВПО при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО (включаючи представників Агентства ООН у справах біженців та Ради Європи).
Під проектом Закону поставили свій підпис 24 народні депутати (Григорій Немиря, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв, Остап Єднак, Ганна Гопко та інші). Парламентарі-співавтори законопроекту є представниками всіх фракцій, а також позафракційними депутатами: фракції «Блок Петра Порошенка» – 11, «Народний фронт» – 2, ВО «Батьківщина» – 3, «Опозиційний блок» – 2, Радикальна партія Олега Ляшка – 1, «Самопоміч» – 1, а також 4 народні депутати, які не входять до складу жодної фракції чи групи. Така широка підтримка законопроекту підвищує шанси на його прийняття в сесійній залі парламенту. Слід зазначити, що регіональне представництво народних депутатів-підписантів даного законопроекту також є достатньо широким, зокрема м. Київ, Донецька, Львівська, Закарпатська, Чернігівська, Вінницька, Рівненська, Черкаська області та АР Крим.