На поточний момент виборчий процес відповідає базовим вимогам законодавства, є достатньо конкурентним та не супроводжується порушеннями чи факторами, які здатні поставити під сумнів належну організацію і проведення голосування. Однак дестабілізуючим фактором виборчого процесу є правова невизначеність окремих виборчих процедур, яка була спричинена незадовільною якістю чинного Закону України «Про місцеві вибори». Про це йшла мова під час прес-конференції Громадянської мережі ОПОРА у середу, 18 жовтня.
Як розповіла координаторка виборчих та парламентських програм ОПОРИ Ольга Айвазовська, з 201 територіальної виборчої комісії переважна більшість (95%) провели засідання, на яких були прийняті рішення про утворення виборчих округів вчасно – до 20 вересня включно. Натомість 5% комісій порушили відведений законом термін. 7 ТВК утворили виборчі округи з денним запізненням – 21 вересня, ще 3 ТВК сформували округи – 23, 24, 27 вересня відповідно.
«Максимально відтермінування цього процесу було на тиждень. Хоча плинність таких місцевих виборів є вкрай швидкою, кампанія триває 50 днів. Таким чином, навіть запізнення на тиждень може певним чином перешкоджати перспективам балотування або проведення агітаційних кампаній», - зазначила Ольга Айвазовська.
Вона додала, що у 98% ОТГ є округи, що мають більш ніж 15% відхилення (максимально припустиме відхилення кількості виборців по округам) у кількості виборців від середньої в окрузі. На виборах до міських рад найбільше відхилення від середньої кількості виборців у окрузі складає 510% (Бобровицька міська рада ОТГ в Чернігівській обл.); на виборах до селищних рад – 523% (Заболотівська селищна рада в Івано-Франківській обл.), на виборах до сільських рад – 246% (Привільська сільська рада в Луганській обл.).
«Причиною таких неприпустимих відхилень, що повторюють ситуацію чергових місцевих виборів 2015 року, є неврегульованість законодавства та довільне трактування його загальних норм членами територіальних виборчих комісій. Закон не деталізує, яким є допустимий ліміт відхилення в кількості виборців між різними округами, що уможливлює практичну реалізацію норми про приблизну рівну кількість виборців в округах. Через необхідність утворити щонайменше один округ на території кожного такого села, селища, району в місті, міста, яке входить до іншого міста (п. 5 ст. 17 Закону) на практиці часто неможливо дотриматись рівного розподілу в кількості виборців між округами і забезпечення рівного розподілу виборців між округами в таких адміністративно-територіальних одиницях є ще більш проблематичним», - відзначив Неберикут.», - додав аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут.
За словами аналітика ОПОРИ Олександр Клюжева, на виборах голів ОТГ було висунуто 944 кандидати, з яких 609 або 65% є самовисуванцями, 255 або 35% є кандидатами, висунутими місцевими організаціями політичних партій. Втім, кандидати від місцевих організацій політичних партій домінують на виборах у 25 містах: 80 з 120 кандидатів або 67% є висуванцями саме місцевих організацій політичних партій. Це відрізняє вибори голів у міських громадах від сільських та селищних, оскільки у останніх більшість кандидатів є самовисуванцями (569 або 69%). На виборах міських, сільських та селищних голів серед місцевих організацій політичних партій найбільшу кількість кандидатів висунули «Блок Петра Порошенка» (82 кандидати або 41% громад), ВО «Батьківщина» (56 кандидатів або 28% громад), «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» (32 кандидати або 16% громад).
У 11 громадах зареєстровано лише одного претендента на посаду сільського або селищного голови. В той же час лише в одному з 25 міст, у яких відбуваються перші місцеві вибори, зареєстровано одного кандидата. У разі реєстрації одного кандидата на виборах міського, сільського, селищного голови, він повинен отримати більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
З 50 політичних партій, які приймали рішення про участь їхніх місцевих організацій політичних партій у перших місцевих виборах 29 жовтня 2017 року, жодна не висунула кандидатів на посади сільських та селищних голів у всіх 176 територіальних громадах. 31 з 50 партій не висунула жодного кандидата на виборах сільського або селищного голови. Що стосується міських громад, то 13 з 50 партій, які приймали рішення про участь їхніх місцевих організацій, не висунули жодного виборчого списку. Місцеві організації лише трьох політичних партій висунули виборчі списки в усіх 25 містах.
За даними ОПОРИ, на виборах депутатів сільських та селищних рад зареєстровано 16 133 кандидати, з яких 11 398 осіб (71%) є висуванцями місцевих політичних партій, 4 375 (29%) балотуються шляхом самовисування. Як відзначають аналітики ОПОРИ, домінування кандидатів-висуванців політичних партій у одномандатних виборчих округах є свідченням посилення впливу партій на перебіг перших місцевих виборів. Найбільшу кількість кандидатів у одномандатних виборчих округах на виборах депутатів сільських та селищних громад висунули місцеві організації ВО «Батьківщина» (2914), «Блоку Петра Порошенка» (1736), «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» (1458) та Аграрної партії України (1412). Місцеві організації інших політичних партій висунули менше 1000 кандидатів у одномандатних виборчих округах 176 сільських та селищних громад. За даними ОПОРИ, серед зареєстрованих кандидатів від місцевих організацій політичних партій на виборах сільських та селищних депутатів 46% становлять жінки. Натомість у загальній кількості кандидатів-самовисуванців, за оперативними даними, жінки становлять 38%.
Як зазначив Олександр Клюжев, місцева виборча кампанія в об’єднаних територіальних громадах відзначається значно меншою активністю суб’єктів виборчого процесу та насиченістю публічних заходів, порівняно із загальнонаціональними кампаніями. У розрізі політичних партій, попри загальну пасивність суб’єктів виборчого процесу, найпомітніше проводить офіційну агітаційну кампанію ВО «Батьківщина» (агітацією цієї партії охоплено 33% ОТГ). Для «БПП «Солідарність» показник охоплення ОТГ публічними агітаційними заходами станом на середину жовтня склав лише 21%. Наступними за рівнем агітаційної активності є Аграрна партія України (агітацію зафіксовано в 18% ОТГ) і УКРОП (17% ОТГ).
Найбільш поширеною формою агітації є проведення зборів громадян та інших зустрічей з виборцями. Такі заходи з боку кандидатів у депутати зафіксовані в 51% ОТГ, а з боку кандидатів на посаду місцевих голів – у 56% ОТГ. Також домінуючою формою агітації є розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань: з боку кандидатів у депутати – в 49% ОТГ, кандидатів на посаду місцевих голів – у 46% ОТГ. Оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних ЗМІ політичної реклами кандидатами в депутати і на посади місцевих голів виявлено в 26% і 24% ОТГ відповідно. Разом з тим проведення публічних дебатів, дискусій, круглих столів, прес-конференцій, а також масових заходів є найменш поширеними формами агітації серед партій і кандидатів.
З огляду на локальний характер виборчого процесу і не надто помітну агітаційну активність кандидатів, інтенсивність виборчих зловживань на цьому етапі виборчої кампанії є мінімальною. Найбільш частими випадками недотримання суб’єктами виборчого процесу законодавства є ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин. Спостерігачі виявили 19 таких фактів.
Крім того, як зазначив Олександр Неберикут, спостерігається використання технологій, які звужують можливості вільного волевиявлення виборців, хоча й не в таких масштабах, як в умовах парламентських виборів. Зокрема, виявлено прояви потенційного впливу на результати голосування через так званих кандидатів-двійників – осіб, персональні дані яких збігаються з даними рейтингових чи пізнаваних кандидатів.
«В 7,3% ОТГ виявлено «двійників» серед кандидатів в депутати і в 5% ОТГ серед кандидатів на посади місцевих голів. На технічний характер їх реєстрації може вказувати те, що ніхто з кандидатів-двійників публічно не проявляє жодної агітаційної активності», - сказав аналітик ОПОРИ.
За інформацією ОПОРИ, в більшості ОТГ (в 68% від загальної кількості) правоохоронні органи не проводять активну профілактичну та просвітницьку роботу серед виборців та суб’єктів виборчого процесу ОТГ щодо попередження виборчих порушень.
(#вибори17; #elect_ua; #opora; #опора)
Довідково:
Громадянська мережа ОПОРА провадить громадське спостереження за першими виборами в об’єднаних територіальних громадах, які відбудуться 29 жовтня 2017 року. Починаючи з 11 вересня у 24 областях працюватимуть 69 довготермінових спостерігачів. Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль.