Opora

На поточний момент виборчий процес відповідає базовим вимогам законодавства, є достатньо конкурентним та не супроводжується порушеннями чи факторами, які здатні поставити під сумнів належну організацію і проведення голосування. Однак дестабілізуючим фактором виборчого процесу є правова невизначеність окремих виборчих процедур, яка була спричинена незадовільною якістю чинного Закону України «Про місцеві вибори». Про це йшла мова під час прес-конференції Громадянської мережі ОПОРА у середу, 18 жовтня.

Як розповіла координаторка виборчих та парламентських програм ОПОРИ Ольга Айвазовська, з 201 територіальної виборчої комісії переважна більшість (95%) провели засідання, на яких були прийняті рішення про утворення виборчих округів вчасно – до 20 вересня включно. Натомість 5% комісій порушили відведений законом термін. 7 ТВК утворили виборчі округи з денним запізненням – 21 вересня, ще 3 ТВК сформували округи – 23, 24, 27 вересня відповідно.

«Максимально відтермінування цього процесу було на тиждень. Хоча плинність таких місцевих виборів є вкрай швидкою, кампанія триває 50 днів. Таким чином, навіть запізнення на тиждень може певним чином перешкоджати перспективам балотування або проведення агітаційних кампаній», - зазначила Ольга Айвазовська.

Вона додала, що у 98% ОТГ є округи, що мають більш ніж 15% відхилення (максимально припустиме відхилення кількості виборців по округам) у кількості виборців від середньої в окрузі. На виборах до міських рад найбільше відхилення від середньої кількості виборців у окрузі складає 510% (Бобровицька міська рада ОТГ в Чернігівській обл.); на виборах до селищних рад – 523% (Заболотівська селищна рада в Івано-Франківській обл.), на виборах до сільських рад – 246% (Привільська сільська рада в Луганській обл.).

«Причиною таких неприпустимих відхилень, що повторюють ситуацію чергових місцевих виборів 2015 року, є неврегульованість законодавства та довільне трактування його загальних норм членами територіальних виборчих комісій. Закон не деталізує, яким є допустимий ліміт відхилення в кількості виборців між різними округами, що уможливлює практичну реалізацію норми про приблизну рівну кількість виборців в округах. Через необхідність утворити щонайменше один округ на території кожного такого села, селища, району в місті, міста, яке входить до іншого міста (п. 5 ст. 17 Закону) на практиці часто неможливо дотриматись рівного розподілу в кількості виборців між округами і забезпечення рівного розподілу виборців між округами в таких адміністративно-територіальних одиницях є ще більш проблематичним», - відзначив Неберикут.», - додав аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут.

За словами аналітика ОПОРИ Олександр Клюжева, на виборах голів ОТГ було висунуто 944 кандидати, з яких 609 або 65% є самовисуванцями, 255 або 35% є кандидатами, висунутими місцевими організаціями політичних партій. Втім, кандидати від місцевих організацій політичних партій домінують на виборах у 25 містах: 80 з 120 кандидатів або 67% є висуванцями саме місцевих організацій політичних партій. Це відрізняє вибори голів у міських громадах від сільських та селищних, оскільки у останніх більшість кандидатів є самовисуванцями (569 або 69%). На виборах міських, сільських та селищних голів серед місцевих організацій політичних партій найбільшу кількість кандидатів висунули «Блок Петра Порошенка» (82 кандидати або 41% громад), ВО «Батьківщина» (56 кандидатів або 28% громад), «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» (32 кандидати або 16% громад).

У 11 громадах зареєстровано лише одного претендента на посаду сільського або селищного голови. В той же час лише в одному з 25 міст, у яких відбуваються перші місцеві вибори, зареєстровано одного кандидата. У разі реєстрації одного кандидата на виборах міського, сільського, селищного голови, він повинен отримати більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

З 50 політичних партій, які приймали рішення про участь їхніх місцевих організацій політичних партій у перших місцевих виборах 29 жовтня 2017 року, жодна не висунула кандидатів на посади сільських та селищних голів у всіх 176 територіальних громадах. 31 з 50 партій не висунула жодного кандидата на виборах сільського або селищного голови. Що стосується міських громад, то 13 з 50 партій, які приймали рішення про участь їхніх місцевих організацій, не висунули жодного виборчого списку. Місцеві організації лише трьох політичних партій висунули виборчі списки в усіх 25 містах.

За даними ОПОРИ, на виборах депутатів сільських та селищних рад зареєстровано 16 133 кандидати, з яких 11 398 осіб (71%) є висуванцями місцевих політичних партій, 4 375 (29%) балотуються шляхом самовисування. Як відзначають аналітики ОПОРИ, домінування кандидатів-висуванців політичних партій у одномандатних виборчих округах є свідченням посилення впливу партій на перебіг перших місцевих виборів. Найбільшу кількість кандидатів у одномандатних виборчих округах на виборах депутатів сільських та селищних громад висунули місцеві організації ВО «Батьківщина» (2914), «Блоку Петра Порошенка» (1736), «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» (1458) та Аграрної партії України (1412). Місцеві організації інших політичних партій висунули менше 1000 кандидатів у одномандатних виборчих округах 176 сільських та селищних громад. За даними ОПОРИ, серед зареєстрованих кандидатів від місцевих організацій політичних партій на виборах сільських та селищних депутатів 46% становлять жінки. Натомість у загальній кількості кандидатів-самовисуванців, за оперативними даними, жінки становлять 38%.

Як зазначив Олександр Клюжев, місцева виборча кампанія в об’єднаних територіальних громадах відзначається значно меншою активністю суб’єктів виборчого процесу та насиченістю публічних заходів, порівняно із загальнонаціональними кампаніями. У розрізі політичних партій, попри загальну пасивність суб’єктів виборчого процесу, найпомітніше проводить офіційну агітаційну кампанію ВО «Батьківщина» (агітацією цієї партії охоплено 33% ОТГ). Для «БПП «Солідарність» показник охоплення ОТГ публічними агітаційними заходами станом на середину жовтня склав лише 21%. Наступними за рівнем агітаційної активності є Аграрна партія України (агітацію зафіксовано в 18% ОТГ) і УКРОП (17% ОТГ).

Найбільш поширеною формою агітації є проведення зборів громадян та інших зустрічей з виборцями. Такі заходи з боку кандидатів у депутати зафіксовані в 51% ОТГ, а з боку кандидатів на посаду місцевих голів – у 56% ОТГ. Також домінуючою формою агітації є розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань: з боку кандидатів у депутати – в 49% ОТГ, кандидатів на посаду місцевих голів – у 46% ОТГ. Оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних ЗМІ політичної реклами кандидатами в депутати і на посади місцевих голів виявлено в 26% і 24% ОТГ відповідно. Разом з тим проведення публічних дебатів, дискусій, круглих столів, прес-конференцій, а також масових заходів є найменш поширеними формами агітації серед партій і кандидатів.

З огляду на локальний характер виборчого процесу і не надто помітну агітаційну активність кандидатів, інтенсивність виборчих зловживань на цьому етапі виборчої кампанії є мінімальною. Найбільш частими випадками недотримання суб’єктами виборчого процесу законодавства є ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин. Спостерігачі виявили 19 таких фактів.

Крім того, як зазначив Олександр Неберикут, спостерігається використання технологій, які звужують можливості вільного волевиявлення виборців, хоча й не в таких масштабах, як в умовах парламентських виборів. Зокрема, виявлено прояви потенційного впливу на результати голосування через так званих кандидатів-двійників – осіб, персональні дані яких збігаються з даними рейтингових чи пізнаваних кандидатів.

«В 7,3% ОТГ виявлено «двійників» серед кандидатів в депутати і в 5% ОТГ серед кандидатів на посади місцевих голів. На технічний характер їх реєстрації може вказувати те, що ніхто з кандидатів-двійників публічно не проявляє жодної агітаційної активності», - сказав аналітик ОПОРИ.

За інформацією ОПОРИ, в більшості ОТГ (в 68% від загальної кількості) правоохоронні органи не проводять активну профілактичну та просвітницьку роботу серед виборців та суб’єктів виборчого процесу ОТГ щодо попередження виборчих порушень.

Веб-сайтФейсбук | Твіттер

(#вибори17; #elect_ua; #opora; #опора)

Довідково:

Громадянська мережа ОПОРА провадить громадське спостереження за першими виборами в об’єднаних територіальних громадах, які відбудуться 29 жовтня 2017 року. Починаючи з 11 вересня у 24 областях працюватимуть 69 довготермінових спостерігачів. Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль.

facebook logos PNG19750 greytwitter PNG29 grey2instagram greyyoutube PNG19 greyOPORA Githubtelegram PNG34 greyAndroid grey

rada grey

zhytlo grey

mapa 2015 grey

 digest gray

rada4you g

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018