Відкритість бюджетного процесу та участь у ньому мешканців є однією з ключових ознак функціонування демократичного суспільства. Прозорість бюджету дозволяє активній частині громадськості зрозуміти суть бюджетних процесів, а інструменти участі дають змогу впливати на рішення органів влади, відстоюючи свої права.
У більшості демократичних країн майже всі важливі процеси відбуваються за участю громадськості, адже активне громадянське суспільство саме штовхає керівників до прийняття правильних управлінських рішень.
Зокрема, участь громадськості важлива й бюджетному процесі, де застосовуються різні практики та інструменти, які сприяють як підвищенню прозорості, так і дозволяють мешканцям на цей процес впливати.
Досвід Великої Британії
Мешканці Великої Британії без проблем мають змогу ознайомитися з інформацією про доходи та витрати бюджетів їхніх міст.
Більшість міст подають цю інформацію у формі звітів з відповідною інфографікою, що робить розподіл коштів більш зрозумілим для пересічних мешканців.
Велику увагу в Британії приділяють залученню мешканців до бюджетного процесу, зокрема через процес консультацій.
Відбуваються вони на етапі підготовки бюджету на наступний рік (або на наступні три роки).
Для прикладу, у Бірмінгемі міською владою створений спеціальний веб-сайт «Будь почутим» (https://www.birminghambeheard.org.uk/), через який мешканці міста зможуть повідомити свої думки й пропозиції щодо різноманітних важливих для міста питань, зокрема розподілу бюджетних коштів, будівництва, переробки сміття чи соціального обслуговування.
Ще одним інструментом є портал «Бірмінгем говорить», де мешканці можуть залишати свої думки та ідеї з розвитку міста, а також оцінити ідеї, подані іншими громадянами. Зокрема й пропозиції до бюджету.
Подібна система працює й у місті Манчестер. Сторінка з інформацією про бюджет Манчестера на офіційному сайті міста зустрічає мешканців гаслом «Наш бюджет – на основі того, що ви сказали». Тут, зокрема, детально розписані результати консультацій з мешканцями та пріоритети розвитку міста, сформовані на основі цих консультацій (http://www.manchester.gov.uk/budget).
Методологія консультування (за прикладом м. Манчестер)
Консультація з мешканцями відбувається з ініціативи місцевої влади й дозволяє краще зрозуміти пріоритети жителів міста у його розвитку, ефективному розподілі коштів, покращенні надання певних сервісів та послуг.
На основі результатів такого діалогу формуються партнерські стосунки влади й громадян, мешканці бачать можливість впливу на прийняття важливих для міста рішень, а місцева влада – підтримку своїх дій.
Наприклад, у м. Манчестер (Велика Британія) консультування з мешканцями відбувається впродовж 6 місяців і поділяється на два етапи:
- бюджетна розмова (липень-вересень)
- консультація з бюджету (листопад-грудень)
Під час «бюджетної розмови» влада Манчестера поцікавилась у мешканців, що саме для них є вадливим у місті й надання яких послуг є пріоритетним. Думка мешканців була сформована на основі різноманітних каналів комунікації:
- друковані анкети
- онлайн анкети
- спеціальні веб-сторінки
- блоги
- соціальні мережі
- особисті зустрічі
У підсумку, відповіді були узагальнені в 9 пріоритетних напрямків.
Наступним етапом стала «бюджетна консультація», яка полягала у питанні ефективного розподілу коштів у вищезгаданих напрямках, економії та пошуках додаткового фінансування.
Думки громадян були зібрані за допомогою анкетування та соціальних мереж. На їх основі сформовали офіційні бюджетні пропозиції.
Важливо, що результати таких консультацій реально враховуються при формуванні бюджету міст.
Досвід Польщі
У більшості міст Польщі активно застосовуються практики підвищення прозорості бюджетного процесу.
Зокрема, на офіційному сайті ґміни* Сітковка-Новіни кожен мешканець може ознайомитись з детально описаним бюджетом ґміни на 2017 рік, а також переглянути зручну візуалізацію доходів та видатків бюджету.
*ґміна - найменша адміністративна одиниця в Польщі, місто, село або група сіл і міст. Назва походить від нім. Gemeinde — спільнота, громада. По суті, ґміна є самоврядною громадою мешканців певної території.
(http://www.nowiny.com.pl/akutalnosci/wiecej/1938.html)
Крім того, у Польщі активно діє практика залучення мешканців до процесу бюджетування.
Зокрема, працює партиципаторний бюджет (бюджет участі), локальні ініціативи, а також проводяться консультації з мешканцями (https://lublin.eu/mieszkancy/partycypacja). Крім того, з 2016 року в місті Люблін діє «Зелений громадський бюджет», що передбачає збір пропозицій мешканців щодо озеленення міста (https://lublin.eu/mieszkancy/partycypacja/zielony-budzet-obywatelski).
Як це працює в Україні?
Застосування кращих європейських та світових практик участі мешканців у бюджетному процесі дає змогу не лише зробити цей процес більш прозорим, а й максимально врахувати бачення громадян щодо використання бюджетних коштів, що в свою чергу тягне за собою побудову партнерських стосунків між владою і громадою, взаємну довіру й розуміння важливості спільної роботи.
Подібні до Британії та Польщі інтерактивні інструменти уже працюють в Україні, зокрема частина українських міст та деякі об’єднані територіальні громади підключені до систем «Розумне місто» (https://rozumnemisto.org) та «Відкрите місто» (http://www.opencity.in.ua), які дозволяють в режимі онлайн повідомляти про проблеми в місті, подавати електронні петиції, отримати інформацію щодо доходів і видатків бюджету, а також користуватися іншими онлайн-інструментами (https://rozumnemisto.org/mylyack/open-budget, http://www.opencity.in.ua/issuelist#r=UA73205101).
Існує також практика збору пропозицій до бюджету. Зокрема, такий інструмент реалізовують у м. Здолбунів Рівненської області. Пропозиції збиралися за ініціативи активістів Аналітичного центру розвитку міста «ЗЕОН» (м. Здолбунів) і чимало з них були враховані місцевою радою (http://zdolbunivcity.net/propozytsiji-hromady-ne-lyshe-vrahovani-a-j-vykonuyutsya-miskoyu-vladoyu/).
На відміну від Великої Британії або Польщі, в Україні подібні приклади лишаються винятками з правил, адже системної організації процесу консультацій на місцях немає. Вивчення думки громади стосовно питань бюджету й розподілу коштів мають радше формальний характер.
У той же час, як запевнив заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Ігор Тимошенко, в органах місцевого самоврядування розуміють важливість чіткої організації цього процесу.
"Те, що стосується видатків на утримання закладів освіти, охорони здоров’я, заробітні плати, комунальні послуги – громадськість звичайно має знати про це. Має знати, наскільки ефективно витрачаються бюджетні кошти. Можливо, є потреба оптимізувати. І тут важливе розуміння і підтримка громадою керівника, що оптимізація необхідна", - говорить Ігор Тимошенко.
Важливим елементом інформування громади про бюджет є доступність і зручність подачі інформації.
"Важливою є візуалізація інформації. Можливо, там може бути менше цифр, але максимум наочності. Наприклад, щодо витрат бюджету, як було і як стало тепер. Також фотографії стану тих чи інших об’єктів, і як вони виглядатимуть після виділення коштів. Мешканці можуть не розуміти понять дефіциту і профіциту, і це об’єктивно. Їх цікавлять практичні і предметні речі, яких вони торкаються щодня", - каже Ігор Тимошенко.
За словами Ігоря Тимошенка, важливою є не лише обізнаність, але й участь мешканців.
"Найбільша вага громади в процесі розподілу коштів бюджету розвитку. Особливо зважаючи на те, що сьогодні громади мають ресурс з державного бюджету – це субвенція на розвиток інфраструктури. Це в межах 2-3 мільйонів для однієї сільської громади. І за ці кошти можна зробити багато правильних і корисних речей для громади. І ось тут громада якраз має підказати, що найбільш болюче, якась дорога, вуличне освітлення, де потрібно змінити котел та ін. – в плані визначення пріоритетів роль громади є ключовою", - зазначає експерт.
Як додає фахівець, рішення про спрямування коштів в громаді приймаються не одноосібно, а рішенням сесії сільської ради. Цьому мають обов’язково передувати консультації з громадськістю, яка має висловити своє бачення щодо пріоритетності фінансування тих чи інших об’єктів або робіт.
Громадянська мережа ОПОРА наголошує, що прозорість формування бюджету та активне долучення мешканців до цього процесу є однією з основ демократичного суспільства. Грамотно побудовані консультації влади з громадськістю сприяють кращому розумінню громадянами бюджетного процесу, дають можливість врахувати пріоритетні, на думку містян, напрямки розвитку громад, а також зменшують корупційні ризики при розподілі бюджетних коштів.
За коментарями звертайтеся:
Сергій Сабо, регіональний координатор проекту
тел. (067) 830-87-55
Довідково
Діяльність здійснюється завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту «Підтримка реформи децентралізації в Україні», який виконує Всеукраїнська громадська організація «Громадянська мережа «ОПОРА». Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.