5 лютого у приміщенні Національної академії наук відбулося обговорення «Комплексної цільової програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2016-2020 роки». Участь у круглому столі взяли депутати профільної комісії Київської міської ради, розробники програми, представники громадських організацій та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
На порядку денному стояло обговорення та внесення експертами та представниками громадськості пропозицій до проекту Програми перед винесенням її на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. Серед напрямків, які потребують доопрацювання, – детальне розкриття механізмів фінансування Програми, потреба громадських обговорень, розробка щомісячного графіку виконання завдань. Програма не визначає шляхів стимулювання та мотивації співвласників до створення ОСББ, не пропонує заходів, спрямованих на формування ефективного власника житлового фонду та його представницьких органів.
Окрім того, група депутатів Київської міської ради запропоновала змінити і спосіб контролю за виконанням Програми, адже Департамент житлово-комунальної інфраструктури, який є головним виконавцем, сам дає оцінку своїй роботі.
Найбільш активно учасники круглого столу дискутували про регуляторні механізми у втіленні Програми, джерела фінансування та інформативну політику щодо її виконання.
Заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв зазначив: «Програма поділена на декілька розділів: житловий фонд, будинки бюджетної сфери, що фінансуються з бюджету міста Києва, водопостачання, теплопостачання, електропостачання, газопостачання, санітарне очищення міста, інженерний захист територій тощо. Розвиток усіх пріоритетних напрямків тут розглядається з позиції енергоефективності. У програмі враховано досвід країн Прибалтики, Польщі та інших. Цей програмний документ покликаний забезпечити комплексний розвиток галузі. Наша мета – суттєве зниження рівня енергозатрат для її функціонування».
«Варто внести конкретні показники, які в результаті Програма має досягнути. Головне наше завдання – стимулювання населення до енергоефективності, тобто співвласники житлового фонду мають бачити, що вони отримують в підсумку», – зазначила Наталія Олійник, професор НАДУ при Президентові України, доктор наук з державного управління, доцент та експерт проекту IFC. Пані Наталія також нагадала, що Київ – одне з міст, яке є учасником Угоди мерів, а отже, обговорюваний проект також має корелюватися з іншим стратегічним документом – Планом дій сталого енергетичного розвитку.
Наприкінці круглого столу Вадим Ноздря, депутат фракції «Самопоміч» Київської міської ради, підсумував, що всього надійшло близько 110 письмових пропозицій до проекту «Комплексної цільової програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2016-2020 роки», та заохотив громадськість також активно долучатися до роботи над проектом і надалі.
Місцевий координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Аліна Брезіцька зауважила: «Запрошені представники ОСББ та ЖБК висловили неабияку зацікавленість у дискусії. Це говорить про актуальність таких заходів, спрямованих на діалог з відповідальними власниками житла. Адже без діалогу з мешканцями Києва щодо програм з енергоефективності та інших стратегічних документів з енергозбереження, ми не зможемо досягти в повному обсязі поставлених цілей, а саме – енергонезалежності країни та відповідального споживання».
За коментарями звертайтесь:
місцевий координатор житлово-комунальних
та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Аліна Брезіцька
тел.: +38 063 685 95 28
Ця інформація для преси стала можлива лише завдяки широкій підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст несе Громадянська мережа ОПОРА, що не обов'язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки.