ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Луганської області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації. Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області,  оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов'язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Луганської області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

 Площа, розташування на карті країни, кордониЛуганська область

Луга́нська о́бласть  – адміністративно-територіальна одиниця України, розташована в басейні середньої течії Сіверського Дінця. Посідає шосте місце за населенням і десяте за площею серед адміністративно-територіальних одиниць країни. На північному сході межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Російської Федерації. На заході – з Донецькою і Харківською областями України.

Луганщину образно називають Східною Брамою України. Площа області складає 26 684 км2.

Адміністративно-територіальні одиниці:Луганська область, райони

Кількість районів – 17 (Антрацитівський, Біловодський, Білокуракинський, Краснодонський, Кремінський, Лутугинський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Перевальський, Попаснянський, Сватівський, Слов'яносербський, Станично-Луганський, Старобільський, Троїцький).

Кількість міст  обласного значення – 14  (Алчевськ, Антрацит, Брянка, Кіровськ, Красний Луч,
Краснодон, Лисичанськ, Луганськ, Первомайськ, Ровеньки,Рубіжне, Свердловськ, Сєверодонецьк, Стаханів).

Загальна кількість міст – 37;

Кількість селищ міського типу – 109;

Кількість сільських населених пунктів – 792;

Обласний центр – м. Луганськ.

2. Соціально-демографічна ситуація

Станом на 1 березня 2012 р. на Луганщині проживає 2 269 184 осіб. Упродовж січня-грудня 2011 р. чисельність населення області зменшилася на 17 189 осіб, або на 8,2 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. В загальному зменшенні населення природне скорочення становило 14 761 осіб, а міграційне – 2 428 осіб. Кількість мешканців обласного центру станом на березень 2012 р. – 465 874.

Особливістю національного складу населення Луганської області, як і по Україні в цілому, є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення на території області проживали представники більше 120 національностей і народностей (по Україні понад 130).

У національному складі населення області більшість українців – 1 472,4 тис. осіб, або 58,0% від загальної кількості. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зменшилась на 0,7%, а питома вага серед жителів області зросла на 6,1 відсоткових пункти.

Національний склад населення Луганської області складає: українці – 57,9%; росіяни – 39%; білоруси – 0,8%; вірмени – 0,26 %; молдавани – 0,13%; азербайджанці – 0,1%; євреї – 0,1%; цигани – 0,09%; поляки – 0,08%; грузини – 0,08%; болгари – 0,06%; німці – 0,06%; греки – 0,04%. Всього на території Луганської області проживають представники 123 національностей та народностей. Друге місце за чисельністю посіли росіяни. Їхня кількість, порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 22,5% і нараховувала  на дату перепису 991,8 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 5,8 відсоткового пункти і складала 39,0%.

3. Економічна ситуація

Луганська область має значний економічний потенціал і входить у п’ятірку найбільш міцних промислово-економічних регіонів України. Її частка в загальноукраїнському обсязі валової доданої вартості складає 4,5%. На її території зосереджено близько 4,6% основних фондів України, 5% трудових ресурсів.

Територія області (за даними Головного управління Держкомзему у Луганській області) становить 26,7 тис. кв. км, або 4,4% території України. Провідна роль в економіці регіону належить промисловості, питома вага якої в обсязі валового суспільного продукту складає три чверті. Промисловість області – це багатогалузевий комплекс, де лідирує переробна промисловість. Частка продукції, яка вироблена підприємствами переробної промисловості, у загальному обсязі складає понад 71,6%. Переробна промисловість представлена підприємствами з виробництва коксу та продуктів нафтопереробки, машинобудування, хімічної, нафтохімічної, харчової, целюлозно-паперової, легкої та промисловості будівельних матеріалів.
Провідними підприємствами в окремих галузях є:

У виробництві коксу і продуктів нафтоперероблення:

 l1
  • ВАТ «Алчевськкокс»
  • ЗАТ «ЛИНІК»

У машинобудуванні:

 l2
  • ВАТ ДХК «Луганськтепловоз»
  • ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»
  • ВАТ «Краснолуцький машинобудівний завод»
  • ВАТ «Первомайський електромеханічний завод»
  • ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»
  • Консорціум «Укрбат»
  • ЗАТ «Луганський машинобудівний завод»
  • ЗАТ «Первомайський механічний завод»
  • ЗАТ «Термо»
  • ВАТ «Кіровський завод Центрокуз» та ін.

У металургії:

 l3
  • ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»
  • Алчевський коксохімічний завод
  • ВАТ «Стахановський завод феросплавів»
  • ЗАТ «Луганський трубний завод»
  • СП «Інтерсплав»

У хімії:

 l4
  • ЗАТ «Сєверодонецьке об'єднання «Азот»
  • Рубіжанський казенний завод «Зоря»
  • ТОВ «Рубіжанський «Краситель»
  • ВАТ «Склопластик»
  • ВАТ «Лисичанський завод гумово технічних виробів»
  • ВАТ «Лиссода»

Середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15-70 років (за результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності) в середньому за 9 місяців 2011р. становила 1 081,2 тис. осіб, з яких 1 012,3 тис. осіб були зайняті економічною діяльністю, а решта (68,9 тис. осіб) – безробітні, тобто особи, які не мали роботи, але активно її шукали як самостійно, так і за допомогою Державної служби зайнятості. Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років становив 57,9%, а в працездатному віці – 65,8%. Рівень безробіття (за методологією МОП) серед економічно активного населення віком 15-70 років становив 6,4%, а працездатного віку – 6,9% та був менше, ніж у відповідному періоді 2010р. (7,1% та 7,7% відповідно).

За даними державної служби зайнятості кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку цієї установи, на 1 січня 2012р. становила 18,5 тис. осіб, що на 8,7% більше, ніж на 1 грудня 2011р. Із зазначеної кількості громадян більше половини (56,8%) становили жінки, понад третину – молодь віком до 35 років.

Офіційного статусу безробітних на зазначену дату набули 95,6% незайнятих громадян, із них 70,1% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних осіб кожний другий раніше займав місце робітника, кожен третій – посаду службовця, а кожний шостий – місце, що не потребувало професійної підготовки.

Кількість зареєстрованих безробітних порівняно з листопадом 2011р. збільшилася на 11,9% і на 1 січня 2012р. становила 17,7 тис. осіб. Зростання обсягу зареєстрованого безробіття у грудні 2011р. спостерігалось у більшості регіонів області і найсуттєвіше – у Станично-Луганському (на 44,3%), Білокуракинському (на 40,6%), Троїцькому (на 35,5%), Старобільському (на 34,1%) районах.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за грудень 2011р. збільшився на 0,2 відсоткові пункти  і на 1 січня 2012р. становив 1,3% від кількості населення працездатного віку. Зазначений показник у сільській місцевості становив 3,0% сільського населення працездатного віку, а в міській – був на 2,0 відсоткові пункти нижчим і становив 1,0% міського населення працездатного віку. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався у Марківському, Троїцькому (по 6,4%), Біловодському (5,2%) районах, а найнижчий – у м. Луганськ, Краснодонському районі (по 0,4%), Лутугинському районі (0,5%).

Фінансово-промислові групи Луганщини, які можуть впливати на суспільно-політичну ситуацію в регіоні

Група впливу «Group DF» (Д. Фірташ)

Дмитро Фірташ у 2007 році створив міжнародну холдингову компанію «Group DF», в якій консолідовані активи в сфері нафти і газу, металургійної, хімічної промисловості та нерухомості.

Вищезазначена група на Луганщині є власником ЗАТ «Сєверодонецьке об'єднання «Азот»  і  ПАТ   «Луганськгаз».  Діяльність групи в Луганській області  зосереджена на  забезпеченні роботи контрольованих підприємств із одночасним розширенням  впливу на органи місцевого самоврядування м. Сєверодонецьк та відповідного мажоритарного виборчого округу.

Активи групи в Луганській області:

ЗАТ «Сєверодонецьке об'єднання «Азот»

ПАТ   «Луганськгаз»

Група впливу «ТНК-ВР»

Вищезазначена група на Луганщині є власником ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (м. Лисичанськ Луганська область). Група, пов’язана з «ТНК-ВР» на території регіону представлена приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі ПРАТ «ЛИНІК»), діяльність якої пов’язана з виробництвом світлих нафтопродуктів. Підприємство входить до складу фінансово-промислового консорціуму «Альфа-груп» (Російська Федерація).

Група впливу корпорації «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД)

Вищезазначена група на Луганщині є власником ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Алчевськкокс» (контрольний пакет акцій корпорації – 50% + 2 акції  наприкінці 2009р. придбано державною корпорацією «Внешэкономбанк», м. Москва, РФ).

На території регіону визначена такими підприємствами:

  • ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»
  • ВАТ «Алчевськкокс»

Група впливу Єфремова О.С.

Має політичні та економічні інтереси, спрямовані на збереження впливу на ситуацію в регіоні. Економічні інтереси групи сконцентровані у машинобудуванні (Краснолуцький машзавод, ЗАТ «Термо»), вугледобувної (ДП «Луганськвугілля») галузях, а також у галузі водопостачання ( ТОВ «Луганскьвода») та кредитно-банківській сфері (АКБ «Укркомунбанк»).

Під впливом групи перебувають регіональні інформаційні ресурси:

  • «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» (покриття – 98% території області, 215 тис. абонентів дротового радіо у 642 населених пунктах);
  • ТОВ «Луганське кабельне телебачення» (кабельний – аналоговий та цифровий формат, ефірний канал, аудиторія – 1,2 млн. ос., зона мовлення – 10 найбільших міст);
  • інформаційна агенція «Схід-інфо»;
  • медіа-холдінг «ІРТА» (покриття – 80% області, аудиторія – 1,7 млн. ос., включає провідні телекомпанії 5-х великих міст, 3 радіостанції, інформагенцію «ІРТА-ФАКС»);

Обласні громадсько-політичні видання:

  • «Известия Луганщины» та «Наша газета» (перше виходить у вигляді вкладишів у понад 15-ти провідних газетах регіону, наклад другого дорівнює 40 тис. прим.),
  • «Жизнь региона» (до 26 000 прим.),
  • «Луганская правда» (до 42 800 прим.),
  • «Вечерний Луганск» (до 10 000 прим.),
  • «Ракурс плюс» (щотижнево по 20 000 прим.),
  • офіційні сайти Луганської облради.

Крім того, групою контролюється близько 20 офіційних видань органів місцевого самоврядування (наклад близько 70 тис. прим.).

Група впливу «Ахметова»

Група впливу  «Ахметова»  має  здебільшого бізнесові інтереси (вугільна галузь – власники ВАТ «Краснодонвугілля», «Свердловський машзавод», «Луганська ТЕС»; у 2011 році передано у концесію ДП «Свердловантрацит», «Ровенькиантрацит»). Крім того, у 2011 році зафіксовано експансію до регіону афілійованої до групи кампанії «Паралель» (мережа автозаправних станцій).

На території регіону визначена такими підприємствами:

  • ДП «Луганська ТЕС»
  • ВАТ «Краснодонвугілля»
  • ДП «Свердловантрацит»
  • ДП «Ровенькиантрацит»

Група впливу «Аврамова»

Інтереси групи впливу, пов’язаної з почесним консулом Республіки Болгарія в Донецькій, Луганській та Запорізькій областях України Аврамовим І.І., зосереджені у вуглезбагачувальній і вуглевидобувній сферах у Краснолуцько-Антрацитівському регіоні (є власником гірничозбагачувальних фабрик і фактичним монополістом у цій сфері; контролює ДП «Антрацит», частково – ДП «Донбасантрацит» та окремі інші підприємства галузі).

На території регіону визначена такими підприємствами:

  1. ТОВ «Луганськвуглепереробка», до складу якого входить низка гірничозбагачувальних фабрик:
  • ГЗФ «Гірська»
  • ГЗФ «Луганська»
  • ЗАТ ГЗФ «Міхайлівська»
  • ЗАТ ГЗФ «Криворізька»
  • ЗАТ ГЗФ «Білоріченська»
  • ВАТ ЦЗФ «Нагольчанська»
  • ГЗФ «Янівська»

4. Політична ситуація

Станом на лютий 2012 р. Головним управлінням юстиції у Луганській області зареєстровано 159 обласних організацій політичних партій, більшість з яких існує формально і жодної публічної діяльності не проводить.

До головних політичних гравців, які впливають на  розвиток суспільно-політичної ситуації в Луганській області слід віднести місцеві осередки Партії регіонів, ВО «Батьківщина», Комуністичної партії України та партії «Фронт змін». Здійснюють спроби впливати на громадсько-політичну ситуацію в регіоні партія УДАР та ВО «Свобода». Інші організації існують формально, на даний час реальної публічної діяльності не проводять.

Результати місцевих виборів 2010 року показали, що більшість виборців Луганської області симпатизують Партії регіонів. Ця партія отримала перемогу за пропорційною та мажоритарною складовою у всіх районах та містах області. Партія має дієві осередки по всій області. Разом з тим, останні два роки спостерігається розчарування виборців у партії та перетік частки електорату до КПУ та інших політичних сил лівого та соціал-демократичного напрямку.

Звичними для Партії регіонів конкурентами на місцевому електоральному полі є Комуністична партія України. Так, незважаючи на коаліційні домовленості між ПР та КПУ на центральному рівні, на регіональному рівні їх співпраця фіксується тільки під час ухвалення політичних рішень та організації акцій, які відповідають політичним платформам вказаних сил. Мешканці Луганщини віддають перевагу центристським і  лівоцентристським політичним силам. Місцеві вибори 2010 року яскраво засвідчили, що КПУ збільшує свою електоральну базу та на майбутніх парламентських виборах 2012 по окремих округах може скласти гідну конкуренцію представникам Партії Регіонів.

Назва партії
К-сть партійних осередків
К-сть членів партії
Представництво в місцевих радах (обласна, районні, міські міст обл. підпорядкування)
(загальна к-сть рад – 32)
Відсоток набраних голосів в багатомандатному окрузі
Із відповідей на запити
К-сть рад куди були обрані депутати
К-сть депутатів місцевих рад станом на 11.2010
К-сть депутатів місцевих рад станом на 04.2012
На виборах до Луганської обласної ради (%)
На виборах до Луганської міської (обласного центру) ради (%)
1
ВО «Батьківщина»
31
7 000
6
10
7
2,12
2,1
2
Партія регіонів
31
50 000
32
1 060
1071
74,2
63,2
3
ВО «Свобода»
9
100
-
-
-
0,37
-
4
«Фронт змін»
31
600
5
8
8
2,22
5,3
5
КПУ
31
5 100
32
176
170
19,4
26,3
6
«Наша Україна»
31
1 800
-
-
-
-
-
7
Народна Партія
31
2 000
7
7
5
-
-
8
УДАР
4
150
-
-
-
-
-

Серед опозиційних політичних сил найбільш дієвою структурою є партія «Фронт Змін», яка на місцевих виборах 2010 в обласному центрі отримала 5% підтримки виборців та 2 депутатських мандати у Луганській міській раді. Представництво партії «Фронт Змін» у депутатському корпусі інших міст та районів Луганщини є найбільшою серед опозиційних сил. Також, партія «Фронт Змін» проводить системну агітаційну роботу та активно розбудовує власну партію. Однак, поки що опозиційним політичним силам в жодному місті чи районі Луганщині не вдалося отримати реального впливу. З виходом  Віталія Курила та Наталії Королевської з партії «Батьківщина», значно зменшилась активність та присутність в інформаційному просторі Луганщини  БЮТу. Представники інших політичних сил із числа опонентів влади (зокрема, осередок ВО «Свобода») на регіональному рівні має низький рівень довіри виборців.

АТО / Посада
Голова держадміністрації
Голова ради
Луганська область
Пристюк В. (Партія регіонів)
Голенко В (Партія регіонів)
Антрацитівський район
Головненко Геннадій Борисович (Партія регіонів)
Рудь Микола Миколайович (Партія регіонів)
Біловодський  район
Самойлов Петро Миколайович (Партія регіонів)
Житин Олександр Вікторович  (Партія регіонів)
Білокуракінський  район
Діденко Олександр Іванович (Партія регіонів)
Бондаренко Костянтин Іванович (Партія регіонів)
Кремінський район
Рябінін Валентин Іванович (Партія регіонів)
Назаренко Блія Іванівна (Партія регіонів)
Краснодонський  район
Докучаєв Юрій Олексієвич (Партія регіонів)
Кравцов Олександр Володимирович (Партія регіонів)
Лутугинський  район
Сафронов Вадим Петрович (Партія регіонів)
Бордаєв Віктор Миколайович (Партія регіонів)
Марківський  район
Лигута Андрій Костянтинович (Партія регіонів)
Житін Олександр Ііванович (Партія регіонів)
Міловський  район
Савченко Олег Петрович (Партія регіонів)
Соколов Сергій Валентинович  (Партія регіонів)
Новоайдарський  район
Заходяченко Микола Олексійович (Партія регіонів)
Бабенко Олександр Володимирович (Партія регіонів)
Новопсковський район
Лебедев Борис Вікторович (Партія регіонів)
Партія Регіонів
Перевальский район
Міхайлов Віталій Васильович (Партія Регіонів)
Бурбело Сергій Лазаревич (Партія регіонів)
Попаснянський район
Волошинов Валерій Анатолійович (Партія регіонів)
Охрименко Микола Михайлович (Партія регіонів)
Сватівський  район
Мормуль Володимир Володимирович (Партія регіонів)
Бервено Тетяна Василівна (Партія регіонів)
Словяносербський район
Удовіченко Петро Григорович (Партія регіонів)
Подейко Микола Вікторович (Партія регіонів)
Станично-Луганський район
Черноусов Генадій Вікторович (Партія регіонів)
Белоус Володимир Миколайович (Партія регіонів)
Старобільский район
Пахниць Валерій Михайлович (Партія регіонів)
Кулачка Микола Олександрович (Партія регіонів)
Троїцький район
Круподеря Сергій Миколайович (Партія регіонів)
Майстренко Федір Іванович (Партія регіонів)
АТО / Посада
Міський голова
Секретар ради
місто Алчевськ
Чуб Володимир Іванович (Партія регіонів)
Чуниха Микола Ілліч (Партія регіонів)
Місто Антрацит
Саліта Вячеслав Антонович (Партія регіонів)
Янев Олександр Миколайович (Партія регіонів)
Місто Брянка
Моргунов Микола Вікторович (Партія регіонів)
Яцишин Анатолій Ілліч ( Партія регіонів)
Місто Кіровськ
Патюта Володимир Васильович (Партія регіонів)
Гречушкіна Лариса Володимирівна (Партія регіонів)
Місто Краснодон
Баклагов Юрій Борисович (Партія регіонів)
Якимов Володимир Євгенович (Партія регіонів)
Місто Красний Луч
Філіппова Марина Вікторівна (Партія регіонів)
Родченко Володимир Володимирович (Партія регіонів)
Місто Лисичанськ
Дунаєв Сергій Володимирович (Партія регіонів)
Бараннік Сергій Григорович (Партія регіонів)
Місто Луганськ
Кравченко Сергій Іванович (Партія регіонів)
Філіпський Олександр Міхайлович (КПУ)
Місто Первомайськ
Бабій Борис Васильович (Партія регіонів)
Гарбуз Василь Григорович (Партія регіонів)
Місто Ровеньки
Єсенков Олександр Віталійович (Партія регіонів)
Буйніченко  Галина Володимирівна (Партія регіонів)
Місто Рубіжне
Козюберда Костянтин Грригорович (Партія регіонів)
Хоменко Олександр Васильович (Партія Регіонів)
Місто Свердловськ
Шмальц Олександр Іванович (Партія регіонів)
Вівденко Сергій Григорович (Партія регіонів)
Місто Сєверодонецьк
Казаков Валентин Васильович (Партія регіонів)
Гавриленко Андрій Анатолійович (партія регіонів)
Місто Стаханов
Борисов Юрій Валерійович (позапартійний)
Посада  вакантна …

Аналіз партійності керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування демонструє чітку політичну заангажованість абсолютної більшості посадових осіб. Усі керівники органів влади є членами Партії Регіонів.

На даному етапі Партія Регіонів має майже необмежений адміністративний ресурс (вибудована чітка вертикаль у органах державної влади та місцевого самоврядування, на великих базових підприємствах області). Представники (прихильники) ПР в регіоні займають усі впливові адміністративні посади, мають беззаперечний авторитет та майже монопольні можливості впливу на перебіг політико-економічної ситуації в регіоні, зокрема, під час парламентських виборів 2012.

Наявність кількох керівних посад у представників інших партій (наприклад, секретарем Луганської міської ради обрано представника КПУ Філіпського О., а міським головою Стаханова обрано позапартійного Борисова Ю., висунутого ПСПУ) пов’язано або з особистим авторитетом певної особи, або ж із електоральною специфікою окремого міста.

ПІБ депутата
Партійність/Фракція
Зв'язок з областю
Депутатський стаж
1
Єфремов Олександр Сергійович
Керівник фракції Партії Регіонів у Верховній раді України
До обрання у ВРУ жив та працював у Луганській області, екс-губернатор Луганської ОДА.
В 2006 р. обирався депутатом ВРУ по списку Партії регіонів. У 2010 р. став депутатом ВРУ від Партії регіонів
2
Королевська Наталія Юріївна
Депутат Верховної ради, позафракційна, голова партії «Вперед, Україно»
До обрання у ВРУ жила та працювала у Луганській області.
В 2006 р. обиралася депутатом ВРУ по списку Партії «Батьківщина». В 2010 р. стала депутатом ВРУ від Партії «Батьківщина»
З 2012 р. – вийшла зі складу фракції «Батьківщина» та створила власну політичну силу
3
Курило Віталій Семенович
Депутат Верховної ради, член фракції «Реформи заради майбутнього»
До обрання у ВРУ жив та працював у Луганській області.
В 2007 р. обраний депутатом ВРУ по списку Блоку Ю.Тимошенко З 2010 р. вийшов зі складу фракції «БЮТ»  та перейшов до фракції «Реформи заради майбутнього»
4
Ландик Володимир Іванович
Член фракції Партії регіонів у Верховній раді України
До обрання у ВРУ жив та працював у Луганській області
З 2007 р. обраний депутатом ВРУ по списку Партії регіонів
5
Ягоферов Анатолій Миколайович
Член фракції «Батьківщина»
До обрання у ВРУ жив та працював у Луганській області
З 2007 р. обраний депутатом ВРУ по списку Блоку Ю.Тимошенко
6
Кілінкаров Спірідон Павлович
Член фракції КПУ 
До обрання у ВРУ жив та працював у Луганській області
З 2007 р. обраний депутатом ВРУ по списку КПУ
7
Шаманов Валерій Вікторович
Член фракції «Батьківщина»
До обрання у ВРУ жив та працював у Луганській області
З 2007 р. обраний депутатом ВРУ по списку партії «Батьківщина»

Депутатів Верховної Ради від Луганської області – 7. В населених пунктах області діють приймальні всіх згаданих депутатів. В основному вони базуються в офісах партій, членами яких є народні депутати.

 5. Аналіз медіа-ринку

 У Луганській області зареєстровано 628 друкованих виданнь, загальний тижневий наклад яких становить 3 млн. 171 тис. 870 прим. Постійно виходить 448 видань загальним накладом 2млн. 897 тис. 750 прим. Більшість (194) з числа зареєстрованих видань складає громадсько-політична періодика, у тому числі: партійних газет – 32, комунальних – 38. 114 найменувань регіональних видань орієнтовані на російськомовного читача, 43 – українськомовні, 461 – двомовні, 4 – випускається іншими мовами.

Регіональний телерадіопростір налічує 66 суб’єктів діяльності всіх форм власності. З них одна є державною – ДО ЛОДТРК, 3 – створені органами місцевого самоврядування і перебувають у комунальній власності, решта – приватні. 

Серед провідних телерадіоорганізацій, друкованих ЗМІ, інтернет-сайтів Луганської області слід відзначити такі:

Телеканали

Вид та назва ЗМІ
Електронна адреса
Наклад/покриття/ к-ть відвідувачів у день
Власник/ політична лояльність
Державне об’єднання «Луганська обласна державна телерадіокомпанія» (ДО ЛОДТРК)
Покриття області телесигналом ЛОДТРК – 85,25% території (тобто, канал дивляться 2,13 млн. мешканців Луганщини)
Комунальна власність/З липня 2010р. генеральним директором ЛОДТРК призначено Гаркушу Віталія. Лояльний до ПР.
Обласне об`єднання «Луганське кабельне телебачення» (ОО «ЛКТ»)
Мовлення ефірного телеканалу «ЛКТ» охоплює аудиторію 1,2 млн. чол.; зона мовлення – густонаселені райони області – мм. Луганськ, Алчевськ, Стаханов, Ровеньки, Первомайськ, Лисичанськ, Кіровськ та ін. у радіусі 100 км від ефірної передавальної станції, що знаходиться в Луганську. Канал також ретранслюється операторами кабельного телебачення в мм. Луганськ, Алчевськ, Стаханов, Ровеньки, Первомайськ, Кіровськ, Брянка. Послугами кабельного телебачення «ЛКТ» у Луганську користується понад 70 тисяч сімей або більше 37,5% населення обласного центру Мовлення ефірного телеканалу – 24 години (24 ТК, 495,25 МГц). Наповнення власним продуктом – до 50%.
Фактичним власником є член Партії регіонів Кисельов Олександр Володимирович. Генеральний директор – член Партії регіонів Кудинов Герман Юрійович.
ТОВ «Незалежна телерадіокомпанія «ІРТА» (ТРК «ІРТА»).
Телеканал «ІРТА» використовує 26-й телевізійний канал, покриття – 80% території Луганської області, аудиторія – до 2 млн.
Телеканал «ІРТА» веде мовлення цілодобово, власний продукт транслюється 14-15 годин на добу.
Власники: ТОВ «Незалежна ТРК «Континент»; народний депутат України від Партії регіонів Ландик Володимир Іванович та його син Ландик Роман Володимирович. Лояльний до ПР.

Основні друковані ЗМІ Луганщини

Вид та назва ЗМІ
Електронна адреса
Наклад/покриття/ к-ть відвідувачів у день
Власник/ політична лояльність
Газета  «Ракурс-плюс».
www.rakurs.pl.ua
Наклад – 20 000 примірників, виходить по середах та суботах. Власний продукт становить не більше 50%. Решта – публікації офіційних матеріалів щодо діяльності Луганської обласної ради (розміщуються на платній основі), замовні статті (особливо активно – у передвиборчий період) та передруківки з Інтернет-ресурсів. Формально видання двомовне, у дійсності всі матеріали, що публікуються, виходять російською мовою.
Засновник – ТОВ «Східноукраїнський видавничий дім «Ракурс». Головний редактор (номінальний) – Сєвєріна Наталя Сергіївна. Фактичним редактором та власником видання є її чоловік, представник Партії регіонів, також є головним редактором друкованого органу Луганської облради «Наша газета».
Газета «ХХI-й век».
 
Наклад – 17 000 прим. До 70% інформаційного наповнення номеру за середу та до 40 % номеру за суботу становлять власні матеріали. Решта- передруківки з Інтернет-ресурів. Газета формально є двомовним виданням, фактично – 100% російськомовне.
Засновником та головним редактором «XXI век» є Юров Юрій Павлович (член КПУ). Права на видання належать ТОВ «Издательский Дом». 
ТОВ контролюється відомим місцевим підприємцем Дзонем Валентином Михайловичем – колишнім заст. голови Луганської обласної державної адміністрації, народним депутатом України (фракція «НДП»), головою облосередку НДП, із 2007 по 2010 рік – головою облосередку партії «Єдиний центр», який суттєво в діяльність видання не втручається.
Редакція «XXI века» орієнтується на політичний курс КПУ.
Газета «Вечерний Луганск».
 
http:www.irtafax.com.ua/night_lugansk/
Загальний наклад 10 000 прим. Обсяг власного інформаційного матеріалу – до 80%. Решта – передруківки з Інтернет-ресурсів. Газета формально є двомовним виданням, хоча фактично – 100% російськомовне.
Офіційним засновником та видавцем «Вечернего Луганска» є приватний підприємець Жданюк Віктор Володимирович. Фактичним власником газети є народний депутат України від Партії регіонів Ландик Володимир Іванович.
Газета «Свободный репортер»
 
Видається накладом у 8 000 прим. Наповнення власними матеріалами – до 80%. Решта – замовні публікації та передруківки з Інтернет-ресурсів. Видання на 90% є російськомовним.
Власником є Пригеба Григорій Валентинович, який опозиційний до місцевої влади, в минулому член ВО «Батьківщина». Головний редактор – Жиленко Ганна Володимирівна. Загалом, газета орієнтована на опозиційні політичні сили, втім намагається дотримуватися збалансованої подачі матеріалів.
Газета «Молодогвардеец»
 
Видається накладом у 10 000 прим. Інформаційне наповнення – до 90% власного матеріалу. Видання є двомовним (на 90% – російськомовне).
Засновником та шеф-редактором є Смєтанкін Олександр Анатолійович. Видавцем виступає ПП «МГ-Медіа». Фактичним власником є народний депутат України від БЮТ Ягоферов Анатолій Миколайович. Головний редактор – Білокобильський Олександр Володимирович. Основними джерелами фінансування є кошти власника, а також асигнування від БЮТ, які відбувалися протягом передвиборчого періоду.
«Реальная газета «Іжица»
Поширюється накладом 15 000 прим. Наповнення власним матеріалом – до 60%, решта – передруківки з Інтернет-ресурсів. Видання формально двомовне (фактично – на 100% російськомовне).
Фактичний власник – народний депутат України, лідер партії «Вперед Україна» Королевська Наталія Юріївна. Газета орієнтована на позитивне позиціювання Н. Королевської.
Газета «Наша Газета»
 
Наклад – 52 000 прим. Наповнення власним матеріалом – до 80%. Решта – передруківки з Інтернет-ресурсів. Формально двомовне (фактично – на 80% російськомовне).
Офіційний друкований орган Луганської обласної ради. Інформаційне наповнення – переважно офіційні повідомлення щодо діяльності обласної влади, а також матеріали суспільно-політичної, соціально-економічної та розважальної спрямованості.

Основні Інтернет-видання Луганщини

Вид та назва ЗМІ
Електронна адреса
Наклад/покриття/ к-ть відвідувачів у день
Власник/ політична лояльність
Східноукраїнська інформаційна агенція | «Схід-інфо»
60% статей, які розміщені на сайті, є власним продуктом. Решта – інформація, отримана з інших Інтернет-ресурсів. Матеріали публікуються російською мовою.
Власником є ТОВ «Схід-медіа груп». Редакційна політика лояльна до Партії регіонів.
Інформаційний політичний портал  «ІРТА-FAX»
50% матеріалів, що розміщуються на сайті, є власним продуктом і стосуються політичних та економічних подій в Луганській області. Решта – передруківки з інших Інтернет-ресурсів, в основному – центрального рівня.
Входить до медіа-холдингу «ИРТА», який контролює народний депутат України від Партії регіонів Ландик Володимир Іванович.
Регіональний портал  «PROUA. Луганськ»
50% статей, які розміщені на сайті, є власним продуктом й стосуються політичних та економічних подій в Луганській області. Матеріали, що публікуються, є переважно російськомовними
Створене у 2007р. та входить до всеукраїнського Інтернет-видання «PROUA», яке належить незалежному медіа-холдінгу «Еволюшен Медіа. Редакційна політика та інформаційне наповнення ресурсу орієнтовані на об’єктивне висвітлення подій в регіоні. 
Сайт «Сітіньюз»   
10% статей, які розміщені на сайті, є власним продуктом й стосуються політичних та економічний подій Луганської області. Матеріали, що публікуються, переважно є російськомовними.
Власник та керівник – Агєєв Данило Валерійович. Редакційна політика та інформаційне наповнення ресурсу орієнтовані на об’єктивне висвітлення подій в регіоні.
Луганський портал «ТОП»
Інформаційне наповнення здійснюється за рахунок матеріалів інших Інтернет-агенцій (власних кореспондентів не має), які стосуються політичних та економічний подій як Луганської області, так і України загалом. Матеріали, що публікуються, переважно є російськомовними.
Створений у 1999 році як комерційний Інтернет-проект інформаційно-розважальної спрямованості. Керівник – Цикаловський Станіслав Борисович. Редакційна політика та інформаційне наповнення ресурсу орієнтовані на об’єктивне висвітлення подій в регіоні.
Луганський корпункт сайту «Острів»
Обсяг власного матеріалу – до 90%. Інформація публікується російською мовою. 
Належить до Всеукраїнської мережі «Острів». Створений у 2008р., фактичний власник – Кононов Ілля Федорович. Редакційна політика та інформаційне наповнення ресурсу орієнтовані на об’єктивне висвітлення подій в регіоні.

6. Електоральна інформація

Загальна кількість виборців у Луганській області – 1 832 511 чол. Найменша кількість виборців у Міловському районі – 11 119 чол. Найбільша кількість виборців у Перевальському районі – 60 245 у м. виборців. Найбільша кількість виборців по містах у Луганську – 372 356 осіб. Найменша у м. Кіровськ – 29 058 чол.

Активність виборців Луганської області під час національних виборчих кампаній завжди була досить високою та значно перевищувала середній показник по Україні. Так, на парламентських виборах 2006 р. кількість виборців, що взяли участь у голосуванні становила 61,09%, в той час, як середній показник по Україні дорівнював 58,97%. На позачергових парламентських виборах 2007 р. «явка» теж була вищою за 60% і становила 61,42 % (57.94% по Україні). Під час президентських виборів 2010 року в «першому» турі взяло участь 71,00% виборців (66,76% по Україні), а в повторному голосуванні - 74,42% (69,15% по Україні) виборців.

Як показують цифри, активність виборців найбільша саме на президентських виборах. Крім того, зараз для значної частини виборців характерна апатія та розчарування у політиках та виборах. Тому можна припустити, що активність луганчан на виборах 2012 року буде нижчою за 60%.

7. Суспільне життя

Наразі, на території регіону зареєстровані та функціонують  наступні релігійні конфесії:

  • православні церкви: Українська православна церква, 376 громад (20 тис. віруючих); Українська Православна Церква Київського Патріархату, 28 громад  (до 500 осіб);  Українська Автокефальна Православна Церква, 6 громад (150 осіб); Руська Православна Старообрядницька Церква, 1 громада (100 осіб); Російська Вільна Православна Церква, 1 громада (90 осіб); Російська Істинно Православна Церква, 2 громади (50 осіб); Православна Церква Божої Матері «Державна», 1 громада (30 осіб);
  • 12 іудейських (3 тис. осіб) громад;
  • 10 мусульманських (1 000 осіб) громад;
  • три  Українські греко-католицьких (250 осіб) громади;
  • одна римо-католицька громада.
  • 30  зібрань «Свідків Ієгови» (6 тис. осіб);
  • 62 Церкви  Євангельських Християн Баптистів (ЄХБ, 4,5  тис. осіб);
  • 52 Церкви Християн віри євангельської (ХВЄ, 1,5 тис. осіб).
  • 37 громад Української уніонної конференції адвентистів сьомого дня (Східна конференція АСД, 1628  адептів).

На даний час на території Луганської області існує повне домінування УПЦ (за кількістю вірян, кліру, культових споруд та впливом на ситуацію), вплив інших конфесій та церков є майже непомітним.  

Серед впливових громадських організацій Луганщини, можна відзначити Луганську обласну групу медіації, Луганську обласну організацію «Інститут Адвокасі», громадську організацію «Суспільна Служба Правової Допомоги», мережу громадських організацій «Громадська Платформа», Комітет Виборців України, ЛОО «Народний Фронт Луганщини», Луганська обласна організація «Інститут розвитку та соціальних інвестицій», громадську організацію «Комітет захисту конституційних прав та свобод громадян», Луганську обласну організацію «Чайка», Центр творчих ініціатив «Східна Україна».   

Під час парламентських виборів ряд громадських організацій будуть брати участь у спостереженні за виборами. Так, кампанії спостереження традиційно будуть проводити ГМ ОПОРА та КВУ, представництво Руху «Чесно».

8. Джерела отримання інформації:

http://www.cvk.gov.ua/ 

http://uk.wikipedia.org

http://oblrada.lg.ua/

http://www.loga.gov.ua/

http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/index

http://www.stat.ic.zt.ua/

http://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_num_voters&pid100=18&pdt=1

pdf Завантажити повний текст