Громадянська мережа ОПОРА вважає, що рішення Президента накласти вето на законопроект № 8474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ», не надавши жодних аргументів по суті, означає лише одне – страх отримати у кожному будинку неконтрольовану самоврядну громаду і небажання будувати країну відповідальних власників. Оскільки прямо заявити про відсутність політичної волі до системної реформи житлово-комунальної галузі та згортання політики сприяння розвитку ОСББ (якої на практиці і не було) оточенню Президента забракло мужності, було дане Доручення Кабінетові Міністрів розробити нормативно-правову базу для вирішення проблем, які вирішував заветований Президентом проект закону № 8474. На думку ОПОРИ, такий крок продиктований бажанням відволікти суспільну увагу від нагальних проблем ОСББ, а новий закон не буде прийнято взагалі – до виборів він не встигне за процедурою пройти два читання, а після виборів просто за процедурою буде знятий з розгляду. Якби Президент хотів отримати якісний закон, що регулює діяльність ОСББ, він би дав конкретні пропозиції до окремих положень законопроекту, та паралельно доручив би вирішити проблему із відсутністю доступу до інформації про співвласників та інші важливі речі, які було вилучено на етапі проходження законопроекту № 8474.
На сьогодні більше двох із половиною тисяч ОСББ надіслали телеграми до Адміністрації Президента, де висловили незгоду з рішенням Президента ветувати законопроект № 8474. Очікується, що до кінця тижня буде надіслано не менше семи тисяч телеграм із різних міст України. Мешканці будинків ОСББ обурені та занепокоєні тим, що попри публічні заяви та показові зустрічі з головами ОСББ, реальних кроків для вирішення проблем діючих ОСББ не здійснюється, а доручення і Президента, і Уряду щодо вирішення проблемних питань при створенні та роботі ОСББ протягом останніх двох років системно не виконуються. Поряд із цим у повсякденному житті ОСББ змушені постійно боротися за своє виживання.
Застосувавши право вето до законопроекту № 8474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ», Президент і його команда взяли повну відповідальність за збереження на наступні кілька років таких проблем в ОСББ:
1. Неврегульованість питання самостійного забезпечення об'єднанням своїх потреб в утриманні й експлуатації будинку, а також стосунків з виробниками і виконавцями житлово-комунальних послуг. В умовах відсутності конкурентного середовища серед виконавців послуг та низької платіжної дисципліни споживачів, органи влади та підприємства-монополісти намагаються перекласти проблеми дійсних виконавців послуг на ОСББ, у т.ч. через визнання в судовому порядку ОСББ виконавцем певних житлово-комунальних послуг. При цьому не враховується, що ОСББ не є господарюючим суб'єктом, саме як юридична особа житлово-комунальних послуг не споживає, а кошти ОСББ формуються за рахунок внесків співвласників – споживачів.
2. Збереження ситуації, коли ОСББ оплачують холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги та послуги з утримання будинків за цінами (тарифами), встановленими для категорії «інші споживачі». У деяких містах України споживачі у будинках, де створено ОСББ, опиняються в програшній ситуації порівняно із тими, які не створили ОСББ. Вони змушені сплачувати пеню за несвоєчасну оплату послуг, у будинках ОСББ підприємства-монополісти припиняють надання послуг всім споживачам, а не лише боржникам тощо.
3. Непоширення пільг та субсидій на внески співвласників, що сплачуються в ОСББ. У деяких містах органи соціального захисту відмовляються відшкодовувати пільги та субсидії, доки визначений загальними зборами розмір внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території не буде додатково затверджений органом місцевого самоврядування як «тариф на послугу» (і тим самим фактично визнано ОСББ виконавцем житлово-комунальних послуг).
4. Збереження терміну «балансоутримання» стосовно ОСББ та процедури «передачі на баланс» багатоквартирного будинку. Попри те, що більшість приміщень у будинках вже давно знайшли своїх законних власників (у власності держави чи територіальної громади залишилися лише неприватизовані квартири), самі будинки, переважно, числяться на балансі у комунальних підприємств, які здійснюють(-вали) їхнє обслуговування. При чому, завдяки цьому більшість органів місцевого самоврядування незаконно вважає себе власником таких будинків і розпоряджається на власний розсуд чужим майном – продає чи здає в оренду підвали, горища тощо. Сьогодні для того, щоб управляти будинком, ОСББ повинно «прийняти його на баланс» (по факту – на позабалансовий рахунок). Маючи можливість маніпулювати, окремі органи місцевого самоврядування чи комунальні підприємства усіляко перешкоджають та зволікають із передачею будинку «на баланс» ОСББ. Щоб вирішити цю проблему, потрібно «прибрати» поняття «балансоутримання» із законодавчих актів.
5. Штучний поділ співвласників багатоквартирного будинку на повноцінних «членів» та неповноцінних «не членів». Сьогодні участь особи в ОСББ не є невід'ємною від її права власності на квартиру (нежиле приміщення) в будинку, де створено об'єднання, і дозволяє бути співвласником будинку, але не бути членом ОСББ. Завдяки цьому виникає безліч проблем у стосунках між співвласниками: з одного боку, співвласники, які не є членами ОСББ, безпідставно вважають, що на них не поширюються прийняті об'єднанням рішення, а з іншого – є приклади, коли правління ОСББ неправомірно відмовляє у прийнятті співвласника в члени ОСББ чи створюють умови, які ускладнюють таке прийняття (наприклад, вимагають сплати вступного внеску).
6. Відсутність можливості проведення письмового опитування для випадків, якщо загальні збори не відбулися через відсутність кворуму. У будинках із великою кількістю співвласників досить складно з об’єктивних причин зібрати кворум на загальних зборах для прийняття рішень. На сьогодні проведення письмового опитування прямо не передбачено законом.
7. Збереження термінологічної неузгодженості закону про ОСББ із цивільним законодавством.