27 жовтня 2011 року в Донецьку пройшли публічні дебати на тему «Який виборчий закон потрібен Україні?», в яких взяло участь близько 130 осіб. Метою заходу було обговорення переваг та можливих недоліків, які закладені в ключові питання законопроекту «Про вибори народних депутатів України», зокрема виборчу систему, формування територіальних виборчих округів та виборчих комісій (окружних та дільничних). Учасниками дебатів були: Народний депутат ВР, Голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об'єднань громадян С.П. Подгорний, Народний депутат ВР О.Р. Касянюк, заступник голови Донецької міської організації Партії Регіонів С.В. Богачев, кандидат юридичних наук, доцент кафедри Конституційного та міжнародного права Донецького національного університету О.Г. Турчинко, директор з розвитку МГО «Інтерньюз - Україна» Є.В. Радченко, представник Консорціуму виборчих ініціатив – О. Черненко та багато інших поважних представників органів влади та місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій та засобів масової інформації, члени виборчих комісій, експерти з питань виборів.

Особливістю даного заходу було смс-опитування, згідно з яким більшість опитуваних підтримує застосування пропорційної виборчої системи з відкритими списками, вважає, що парламентські партії/фракції повинні мати пріоритет у заміщенні посад членів окружних та дільничних виборчих комісій і, насамкінець, виборчі округи мають формуватись заздалегідь.

Перша частина дебатів була присвячена обговоренню виборчої системи, яку обрав Президент України та діяльність Робочої групи при Президентові України, а також  розгляду висновків та зауважень Венеціанської комісії та ОБСЄ щодо законопроекту «Про вибори народних депутатів України». Так, представник Консорціуму виборчих ініціатив О.Черненко під час дискусії відзначив, що, «на жаль, ті невеличкі «островки позитиву», які були в технічному законопроекті, зникли після опрацювання його депутатами. Не все було враховано, що озвучувалося на Робочій групі». На його думку, найголовніша проблема, на якій наголошували експерти, – виборча система, бо саме вона визначає підзвітність тих осіб, яких ми обираємо. Тобто від неї треба «танцювати» - говорити про формування комісії, тощо. Більше того, представники Консорціуму вважають, що намагання влади нав’язати громадськості «просту формулу» не є простою, бо не було фахової публічної дискусії. На першому засіданні Робочої групи було заявлено, що питання виборчої системи вже вирішено. От тільки питання: ким?  Бо більшість партій висловлювалася проти цієї системи. Венеціанська комісія, аналізуючи даний законопроект, наголошуючи, що це внутрішня справа країни, все ж таки вказала на негативний досвід застосування змішаної виборчої системи в Україні (бо породжує політичну корупцію), а також на відсутність публічних громадських обговорень. З боку Венеціанської комісії це були таки дипломатичні зауваження в загальних рисах. Відкриті регіональні списки, на думку О.Черненко, це те, до чого треба йти та прагнути. «Ми (Консорціум виборчих ініціатив) до останнього боротимемося та вимагатимемо такої виборчої системи», - заявив Голова Правління КВУ.

На думку ж депутата ВР С.П. Подгорного, закон, що пропонується на сьогоднішній день – «це танк, який нічого по собі не залишить». Депутат вважає, що виборча система – це важливий елемент, та не найголовніший. Крім того, С.П.Подгорний переконаний, що не системи (мажоритарна, пропорційна, змішана) погані, а все ж таки – ми, тобто не тільки політики, а й всі громадяни. Крім того, політик навів приклад прийняття, правильніше було б сказати, ігнорування законопроекту про регіональні відкриті списки Народного депутата ВР Ю.Р. Мірошниченка, мовляв, ніхто з авторів законопроекту навіть не доповідав про цей законопроект. То як депутати могли за нього проголосувати чи не проголосувати? Політик переконаний, що «якщо буде ввімкнено машину для голосування в залі – то буде закон Єфремова, якщо вони не одумаються до 3 листопада». «Ми побачимо 31 жовтня, коли будуть комітетські слухання, де зберуться представники громадських організацій, міжнародні експерти, потім засідання комітету, й ми побачимо, чи дослухається більшість до думки громадськості, експертів. Сама ж більшість переконана, що не можна приймати цей закон. І нехай більшість потім не нарікає на БЮТ, опозицію, які відмовляться в цьому брати участь», - заявив політик. Підсумував свій виступ С.П.Подгорний такими словами: «Не важливо, яку систему буде обрано, а важливо, які технології по проведенню всього виборчого процесу буде закладено».

«Яку ціль переслідує цей закон? - таким питанням почав свій виступ заступник голови Донецької міської організації ПР С.В. Богачев. – На мій погляд, ціль закону – це максимально врахувати думку виборців, обрати професійний парламент, який би враховував інтереси й держави, й територій». Більше того, політик переконаний, що закон Єфремова вирішує проблему регіональних комісій, тобто 18 чоловік достатньо для забезпечення роботи дільничних виборчих  комісій. «Що ж стосується прохідного бар’єру (3% чи 5%), то найголовніше, щоб в парламент потрапили професіонали: економісти, правознавці, фінансисти», - переконаний С.В.Богачев. А на думку О.Черненко, в країні така ситуація, що той 5% бар’єр на сьогоднішній день подолало б тільки три партії. Отже, 5% бар’єр  для українських реалій є зависоким. «3-4% - це найоптимальніше для України», - переконаний експерт. Його ж підтримав і Народний депутат С.П. Подгорний. Більше того, народний обранець переконаний, що «закон Єфремова – це  максимальна фальсифікація, трохи менша – це закон Лавриновича, законопроект Ключковського практично не дасть сфальшувати вибори».

Під час другої частини дебатів, мова йшла про  принципи утворення виборчих комісій та округів, а також про виборчі системи, які вже застосовувались в Україні. Директор з розвитку МГО «Інтерньюз - Україна» Є.Радченко та керівник аналітичних програм Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» О.Клюжев зробили ґрунтовний огляд законопроектів, зареєстрованих у ВР (законопроекти №9265, №9265-1, №9265-2, №9265-3). Окрема увага була приділена обома експертами розгляду  закону №9265-1 (Єфремова).  На завершення огляду даного закону Є.Радченко зробив наступні висновки:

  • «за існуючих умов, виборчі округи не можуть формуватися поза рамками виборчого процесу, а якщо можуть, то тоді необхідно прописувати  процес оскарження рішення про їх формування»;
  • «порядок формування округів має визначатися законом, а саме: законом «Про вибори»;
  • «збільшення тривалості виборчого процесу»;
  • «паралельна розробка закону про «Територіальну організацію виборів».

«Відсутність цих речей, - вважає Є.Радченко, - при формуванні виборчих округів може призвести до зловживання поняттям «виборчої географії». Експерт переконаний, що «спосіб, який пропонується авторами законопроекту, є занадто ліберальним, має замало критеріїв, для того, щоб при формуванні виборчих округів не було застосовано нечесних правил гри по відношенню до опозиційних політичних партій».

Запис дебатів у Донецьку можна переглянути на сторінці блогу «Як ми обираємо Верховну Раду?»