Процес розподілу державних субвенцій на соціально-економічний розвиток територій є непрозорим, нерівномірним між різними регіонами України та округами, тому потрібно забезпечити звітування про стан реалізації проектів, які фінансуються за рахунок державних субвенцій.

Такими є результати експертного опитування щодо ризиків використання бюджетного адміністративного ресурсу.

Так, Громадянська мережа ОПОРА в період з 1 лютого по 20 березня 2019 року провела експертне опитування щодо ризиків використання субвенції на соціально-економічний розвиток у цілях непрямої агітації.  Головна мета опитування – з’ясувати думку експертного середовища щодо проблемних аспектів процесу адміністрування субвенцій на соцеконом, знайти оптимальні шляхи підвищення рівня прозорості цього процесу, а також напрацювати пропозиції щодо попередження випадків зловживання бюджетним адміністративним ресурсом.

Участь у дослідженні взяли народні депутати України, помічники-консультанти народних депутатів, посадовців та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, місцевих депутатів та представників неурядового сектору – загалом 51 експерт з регіонів України та міста Києва.

59% опитаних знають процедури розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій. 29% – знають про це частково. Ще 10% - не знають про процедури розподілу субвенцій. 2% експертів було важко відповісти на це запитання.

На думку 49% опитаних, процес розподілу субвенцій є непрозорим. 33% вважають, що цей процес є частково прозорим. Прозорим розподіл субвенцій назвали 6% респондентів, ще 12% опитаних було важко відповісти на це запитання.

На думку експертів, непрозорість процесу розподілу субвенцій проявляється у відсутності критеріїв визначення та оцінки об’єктів для фінансування за рахунок субвенцій, відсутності на місцевому рівні практики проведення публічних консультацій щодо визначення переліку об’єктів, які необхідно профінансувати у першу чергу. Крім того, робота Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій не висвітлюється, її засідання не анонсуються, а склад невідомий. Окремі експерти зазначають, що значний вплив на процес розподілу субвенцій, на їхню думку, мають окремі впливові народні депутати та партії. Також респонденти наголошують на тому, що відсутній формульний підхід при розподілі субвенцій.

53% експертів вважають, що розподіл субвенцій на соціально-економічний розвиток нерівномірний між різними областями. 18% експертів відповіли, що випадки нерівномірного розподілу є поодинокими і стосуються лише кількох областей. 6% інтерв'юерів вважають, що процес розподілу повністю рівномірний. 23% опитаних було складно відповісти на це запитання.

39% експертів не знають критерії, на основі яких приймаються рішення про фінансування об'єктів за рахунок субвенцій. 22% інтерв'юерів знають про окремі з них. 19% відомі такі критерії. Ще 8% експертів переконані, що таких критеріїв немає. 12% опитаних важко відповісти на дане питання.

На думку 41% експертів, публічні консультації мають бути обов'язковими для визначення пріоритетних об'єктів, які потребують першочергового фінансування за рахунок субвенцій. 41% опитаних респондентів вважає, що публічні консультації мають відбуватися лише в окремих випадках. 10% експертів відповіли, що об'єкти можна визначати без проведення публічних консультацій. Ще 8% експертів було складно відповісти на це запитання.

Більшості експертів складно назвати чіткий перелік критеріїв, на основі яких приймаються рішення щодо розподілу субвенцій. Частина зійшлася на тому, що значний вплив на визначення об'єктів, які отримують фінансування, мають депутати-мажоритарники.

53% експертів вважають, що парламентські фракції та групи впливають на процес розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій. 33% опитаних – що лише окремі з них. 6% експертів вважають, що не впливають. Ще 8% експертам було складно відповісти на це запитання.

38% експертів вважають, що депутати-мажоритарники мають впливати на процес розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток. 36% експертів відповіли, що не мають. 12% експертів вважають, що депутати-мажоритарники можуть брати участь у формуванні пропозицій. По 2% – що кошти субвенцій мають розподілятися через Державний фонд регіонального розвитку та що субвенції мають бути скасовані. Ще 10% опитаних складно відповісти на це запитання.

57% опитаних експертів негативно ставляться до популяризації народними депутатами випадків залучення субвенцій на свій округ. 20% респондентів вважають, що це персональна справа народних депутатів. 10% інтерв'юерів називають таку практику позитивною. 13% опитаних експертів складно відповісти на це запитання.

Більшість експертів, які негативно ставляться до популяризації депутатами залучення субвенцій на свій округ, вважають, що парламентарі не повинні використовувати субвенції, виділені на округи, для самопіару, оскільки це не їхні особисті кошти. Експерти також вважають, що піар на бюджетних ресурсах несе руйнівні наслідки для конкурентних виборів. Адже завдяки бюджетним ресурсам чинний народний депутат стає більш впізнаваним в окрузі у порівнянні з іншими потенційними кандидатами. Окремі експерти вважають піар на субвенціях політичною корупцією та непрямим підкупом виборців. Ще частина вважає, що субвенція має бути скасована.

На думку 53% респондентів, виділення субвенцій на соціально-економічний розвиток у рік проведення парламентських виборів не варто призупиняти. 29% експертів вважають, що це потрібно зробити. Ще 18% опитаних важко відповісти на це запитання.

На думку 50% експертів, мінімальний розмір субвенцій на один об'єкт (захід) з метою  досягнення цілей соціально-економічного розвитку має становити 500 тисяч гривень, 28% - 1 мільйон гривень, 7% – 100 тисяч гривень, 7% – 50 тисяч гривень. Ще 8% опитаних було складно відповісти на це запитання.

70% експертів вважають, що за кошти субвенцій на соціально-економічний розвиток не доцільно закуповувати дрібну побутову техніку чи обладнання. Натомість вони мають витрачатися на великі інфраструктурні об'єкти. Ще 25% експертів вважають, що кошти субвенцій можуть спрямовуватися на таку техніку, але якщо її придбання дійсно сприятиме соціально-економічному розвитку на місцевому рівні. Ще 5% експертів було важко відповісти на дане запитання.

76% експертів вважають, що потрібно проводити незалежний аудит ефективності витрачання коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток. Ще 24% респондентів вважають, що аудит необхідно здійснювати лише щодо великих об'єктів.

На думку 53% експертів, незалежний аудит на місцевому рівні за витрачанням коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток мають проводити незалежні комерційні аудиторські структури, 29% - Рахункова палата, 10% – громадські організації.

63% опитаних експертів не знають про існування та повноваження Комісії, яка створена Міністерством фінансів для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету. 33% респондентів знають про Комісію. Ще 4% експертів важко відповісти на це запитання.

32% респондентів вважають, що робота Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій є прозорою. 26% опитаних вважають, що робота Комісії є частково прозорою; 21% – непрозорою; 16% – більш непрозорою, ніж прозорою. Ще 5% обрали відповідь “свій варіант”.

27,8% респондентів вважають, що у своїй роботі Комісія для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій частково незалежна. 22% переконані, що повністю залежна. 5,6% інтерв'юерів вважають роботу Комісії повністю незалежною. Ще 44,6% експертів було важко відповісти на дане запитання.

На думку 36,9% опитаних, нормативна база, яка регулює порядок роботи Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету, врегульована недостатньо. 26,3% респондентів вважають, що врегульована частково. 10,5% респондентів – повністю. Ще 26,3% респондентам було важко відповісти на дане запитання.

На думку 62,7%, виділення субвенцій з державного бюджету лише частково сприяє соціально-економічному розвитку окремих територій. 29,5% вважає, що повністю сприяє. 7,8% – що не сприяє.

На думку 62,7% опитаних, субвенції на соціально-економічний розвиток мають бути збережені в подальшому, але за умови зміни механізмів і процесу розподілу. 19,6% вважають, що ці кошти мають бути спрямовані й розподілятися у межах Державного фонду регіонального розвитку. 9,8% респондентів відповіли, що субвенції мають залишатися у такому самому форматі без змін. 5,9% експертів вважають, що субвенції мають бути скасовані. Ще 2% експертів було важко відповісти на це запитання.

Звіт щодо ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації (червень 2018 – січень 2019 рр.)

Державні субвенції – 2018: гроші для громадян чи для депутатів?

За коментарями звертайтесь: 

Анатолій Бондарчук, аналітик Громадянської мережі ОПОРА

тел. +38 096 918 7408