Під час візиту на Хмельниччину кандидат на посаду Президента України Олег Ляшко агітував виборців голосувати за його кандидатуру, використовуючи при цьому висловлювання, що можуть спричинити до розпалювання расової ворожнечі. Про це повідомляють спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА.

У ході візиту на Хмельниччину 16 лютого Олег Ляшко відвідав місто Деражню та селище Летичів. Виступаючи перед виборцями, кандидат на посаду Президента України розповідав про зміни в країні, яких слід очікувати в разі його перемоги. Зокрема, повідомляють спостерігачі ОПОРИ, які відвідали зустрічі, обіцяв на законодавчому рівні знизити ціни за комунальні послуги, підняти вдвічі пенсії, здешевити газ та впровадити окремі виплати селянам на худобу.

З-поміж іншого, у Летичеві Олег Ляшко зазначив: «Чому мало корів у селі? Тому що багато свиней при владі. От я зроблю навпаки: менше свиней при владі і більше корів у селі, поросят, гусей, індиків, курей, кролів і усякої іншої живності. І щоб нормальна ціна була на молоко. Забороню ввезення пальмоолії, хай пальмову олію негри їдять, чи мавпи, а українські люди повинні якісну молочну продукцію їсти, щоб не працювали потім все життя на аптеку. Тому відновлення харчування діточок у школах за рахунок державного бюджету. Щоб дитинка кожна стаканчик молочка, ложечку медку кожен день».

«Висловлювання Олега Ляшка містить всі ознаки так званої «мови ворожнечі» чи «мови ненависті». Під цим терміном зазвичай розуміють висловлювання, що поширюють  расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, принижують або дискредитують людину чи групу осіб за певною ознакою, у зазначеному випадку – расовою, ­­– говорить Андрій Попик, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Хмельницькій області. – Ми вважаємо таку риторику неприпустимою для кандидата, оскільки вона може спричинити до розпалювання  расової ворожнечі».

Радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Юзвяк зазначає, що вказані висловлювання кандидата в Президенти мають ознаки мови ворожнечі. Мова ворожнечі згідно з  Рекомендаціями NR(97) 20 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям з питань «розпалювання ненависті» від 30 жовтня 1997 року полягає в поширенні, підбурюванні, заохоченні чи виправдовуванні расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму або іншої форми ненависті, що ґрунтується на нетерпимості. До того ж згідно з ч. 2 ст. 20 Міжнародного пакту ООН про громадянські і політичні права  будь-який  виступ  на  користь  національної,  расової  чи релігійної ненависті,    що    являє    собою    підбурювання   до дискримінації, ворожнечі або насильства,  повинен бути заборонений. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод також встановлює, що «користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою» (ст.14 «Заборона дискримінації»).

У національному законодавстві відсутнє детальне регулювання терміну «мова ворожнечі», проте є ч. 1 ст. 28 Закону України «Про інформацію», яка встановлює, що  інформація  не  може  бути використана  для  закликів  до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України,  пропаганди  війни,  насильства,  жорстокості, розпалювання міжетнічної,  расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Чинне законодавство не встановлює відповідальності за всі прояви мови ворожнечі, однак кримінально караними є найбільш суспільно небезпечні прояви такої діяльності. Так зокрема, статтею 161 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.

За коментарями звертайтеся:
Андрій Попик, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Хмельницькій області
тел.: 097 935 13 90