У червні в друкованих засобах масової інформації Херсонщини було розміщено більше 350 матеріалів, що можуть мати ознаки замовності, динаміка зростання яких була наступною: перший тиждень – 18%, другий тиждень – 24%, третій тиждень – 23%, четвертий тиждень – 35% від загальної кількості. Майже 100% статей із ознаками замовності не маркується редакціями згідно з вимогами законодавства.

Результати медіа-моніторингу за місяць представив координатор довготермінового спостереження Громадянської мережі ОПОРА в Херсонській області на прес-конференції 5 липня.

Лідером із розміщення матеріалів з ознаками «джинси» є 185 округ, де було розміщено половину із загальної кількості матеріалів. Найменше їх фіксується у «міських» округах – 182 та 183 з(5% та 6% відповідно). Але це пов'язано не стільки з дотриманням норм законодавства, скільки з різною кількістю ЗМІ. Наприклад, на території 185 округу 10 видань, а на території 182 – 2.

Як і в активності загалом, так і в розміщенні матеріалів із ознаками замовності лідерами є кандидати-мажоритарники, їхня частка досягла 83%. Натомість на всі політичні партії приходиться лише 17%.

Серед партій лідером по поширенню матеріалів у ЗМІ стала Радикальна партія Олега Ляшка, на другому місці ВО «Батьківщина», на третьому – «Опозиційна платформа – За життя», на четвертому – «Українська стратегія», на п’ятому – «Опозиційний блок». З політичних сил лише ВО «Батьківщина» та Радикальна партія вийшли за межі друкованих видань обласного центру та намагались розміщувати свої матеріали в газетах інших трьох округів. Але навіть їм до рівня поширення та охоплення мажоритарників було дуже далеко.

Якщо говорити про контент та ключові меседжі, які намагались донести політичні сили, то вони мало фокусувались на проблемах регіону, а більше поширювали національні меседжі без  зважання на особливості області.

Так, «Опозиційна платформа – За життя» сконцентрувалась на питаннях газо-транспортної системи, газових тарифів та запуску меседжу, що один з їхніх лідерів – кандидат номер один на посаду Прем’єр-міністра. «Опозиційний блок» був дещо менше представлений у медіа і розміщував інформацію про висунення кандидатів та затвердження списку. Традиційно меседжі від Радикальної партії Олега Ляшка зводились до високих та «невиправданих» тарифів, необхідності продовження мораторію на землю. Окрім того, матеріали з ознаками замовності від цієї політичної сили базувались на певних інтерпретаціях результатів  опитувань громадської думки. Так, у серії матеріалів було поширено тезу  про падіння рейтингу Юлії Тимошенко та ВО «Батьквіщина» та про перехід цих виборців до радикалів. Натомість ВО «Батьківщина» спробувала в серії статей долучити свою лідерку до високого рейтингу партії «Слуга народу». Так, у циклі матеріалів популяризувалась думка, що в результаті зустрічей  Юлії Тимошенко з Володимиром Зеленським саме їхнє об’єднання зможе спровокувати ефективні зміни в країні. Але дані меседжі фіксувались на початку червня, з другої половини місяця медіаактивність даної політичної сили вже більше прив’язувалась до кандидатів мажоритарників по 183, 185 та 186 виборчих округах. «Європейська Солідарність» та «Українська стратегія» доволі синхронно знайомила виборців із власним рішенням йти на вибори, ключовими здобутками попередніх 5 років реформ та виборчим списком.

Щодо кандидатів на округах, то і інтенсивність, і кількість, і намагання адресно підходити до меседжів зробила лідерами наступних кандидатів: Ігор Колихаєв (184 ВО) та Павло Філіпчук (185 ВО) – по 18% від загальної кількості матеріалів, що можуть мати ознаки «джинси». На другому місці чинний депутат Сергій Хлань (185 ВО) – 15%, на третьому його колега по парламенту Іван Вінник (184 ВО) – 13%, на четвертому також двоє – самовисуванці по 185 округу Олександр Кістечок та Вегандз Мясникян із 8%. Окрім того, кандидати намагаються розвивати і «власні» друковані ЗМІ. Так, Василь Зеленчук, Євген Рищук, Ігор Колихаєв активно поширюють власні видання, а Юрій Одарченко одним із першим запустив спецвипуск в обласному виданні.

Як розповів координатор, наповнення і стилістика подачі матеріалів, попри їх значну кількість, мало відрізняється від партійних матеріалів. Передвиборчі штаби кандидатів у червні обрали стратегію інформування про кандидатів. Якщо кандидат чинний депутат  (Олександр Співаковський, Юрій Одарченко, Іван Вінник, Сергій Хлань,  Федір Негой чи  обласні – Євген Рищук, Сергій Рибалко, Василь Зеленчук, Ігор Колихаєв), то оприлюднювали звіти депутата. Частіше всього вони включають у себе широкий перелік об’єктів, які фінансувалися з державних чи місцевих бюджетів. Також деякі з кандидатів долучили у дані матеріали і власну благодійну діяльність (Павло Філіпчук, Євген Рищук, Василь Зеленчук, Ігор Колихаєв).

В останній тиждень червня достатньо поширеним типом матеріалу стала передвиборча програма кандидата. Водночас певні адресні меседжі активно намагаються використовувати Сергій Хлань – для видань Нижньосірогозького, Іванівського та Генічеського районів, розміщуючи там інформацію про діяльність, пов’язану з вирішенням проблеми з постачанням води у засушливі степові райони. Також медійно зреагували Василь Зеленчук, Сергій Рибалко  та Євген Рищук на трагедію з затопленням населених пунктів Олешківського району. Традиційно орієнтовані на освітян матеріали поширює чинний народний депутат Олександр Співаковський, який є обраним ректором Херсонського державного університету.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами до Верховної Ради. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 253 спостерігачі по всій країні. А в день голосування 21 липня 2019 року до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, що будуть набагато швидші за офіційні та точніші за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.