Кількість кандидатів в округах Львівщини є нерівномірною. Кандидатів у всіх 12 виборчих округах висунула лише партія «Слуга народу». Серед основних форм агітації: зовнішня реклама, зустрічі з виборцями, надання виборцям подарунків та послуг. Зафіксувано два випадки антиреклами щодо потенційного кандидата. Про ці та інші особливості першого місяця парламентської кампанії розповіли експерти Громадянської мережі ОПОРА 2 липня у Львівському прес-клубі.
Центральна виборча комісія зареєструвала для участі у позачергових виборах народних депутатів України 167 кандидатів у 12 мажоритарних округах Львівщини. 88 з них (52,7 %) – це висуванці від політичних партій, 79 (47,3 %) – самовисуванці. Найменше їх зареєстровано у 120 окрузі, до якого належать Городоцький, Мостиський та частина Самбірського районів 7: 2 з них самовисуванці, 5 – висунуті політичними партіями. Найбільше кандидатів – 22 та 20 – зареєстровано у 121 (міста Борислав, Дрогобич, Трускавець, Дрогобицький район) та 122 (Жовківський, Яворівський райони) округах відповідно.
«Серед факторів, який впливає на кількість кандидатів в округах – це наявність в регіонах кандидатів-лідерів, які мають значну підтримку виборців, а тому охочих позмагатися з ними за мандат не виявилося ні серед партійних лідерів, ні серед самовисуванців. У тих округах, де зареєстровано найбільше кандидатів, спостерігається протилежна тенденція. Відсутність сильних претендентів зумовила реєстрацію великої кількості охочих, які конкуруватимуть між собою. Причому є рекордна кількість і самовисуванців, і кандидатів від партій, які мають рівні шанси на мандат народного депутата», - розповідає представниця Громадянської мережі ОПОРА.
ОПОРА також зафіксувала і клонів політичних партій. Наприклад, у 124 окрузі, поряд з кандидаткою від партії «Голос» Валентиною Ведровською, зареєстровано двоє самовисуванців, місцем роботи яких є приватні підприємства «ҐОЛОС» та «ГОЛОС». Інший приклад стосується бренду «Слуга народу». У 119 та 125 округах попри наявність кандидата від партії Президента Володимира Зеленського, балотуються відповідно як самовисуванці голова правління ГО «Слуга народу України» та керівник проектів громадської організації «Громадський рух «СЛУГА НАРОДУ».
Кандидатів у всіх 12 виборчих округах висунула лише партія «Слуга народу». Не реєструвала свого претендента лише у 125 окрузі партія «Голос». Ця політична сила 26 червня оприлюднила інформацію, що відкликає кандидата в одномандатному окрузі №121 з центром у Дрогобичі Дмитра Огньова. Таким чином «Голос» матиме 10 своїх кандидатів, семеро з який – колишні партійці та представники Української галицької партії. Усього 5 претендентів на Львівщині офіційно представила «Європейська Солідарність».
Усі чинні народні депутати, обрані у мажоритарних округах Львівщини у 2014 році, виявили бажання балотуватися до Верховної Ради України 2019 року. Десятеро з них кандидатують у тих самих округах, що й у 2014 році. Дмитро Добродомов йде до Верховної Ради України не у мажоритарному окрузі, а у списку політичної партії «Громадянська позиція». Володимиру Парасюку, який мав повторно кандидатувати у 122 виборчому окрузі, ЦВК відмовила в реєстрації через порушення процедури внесення грошової застави (замість нього заставу вніс його помічник). Парасюк програв і в апеляційній інстанції.
Представниця ОПОРИ додає: «Більшість народних депутатів, що кандидатують повторно, змінили суб’єктів висування. Не змінився суб’єкт висування Ірини Подоляк, вона вдруге кандидатує по 116 виборчому округу від об’єднання «Самопоміч». Знову бере участь у виборчих перегонах як самовисуванець Андрій Лопушанський».
Більшість кандидатів-мажоритарників є представники дрібного та середнього бізнесу, є чимало посадових осіб органів місцевого самоврядування, керівників громадських чи політичних організацій. 8,98 % кандидатів – тимчасово не працюють. Є також чергова стрілочного поста Львівської залізниці, працівник «Макдональдс Юкрейн ЛТД», оператор з добування нафти і газу, старший групи швидкого реагування, секретар-діловод.
Дочасну і найбільш масову передвиборчу кампанію на Львівщині у червні проводили партія Петра Порошенка «Європейська Солідарність», «Українська стратегія», Національний корпус, «Громадянська позиція», «Опозиційна платформа – За життя!», ВО «Свобода», які розмістила білборди і сітілайти. Партія Святослава Вакарчука зробила ставку на поширення листівок, газет, вуличні форми роботи з виборцями, відкриття у Львові та в кількох містах області «Коворкінгу Змін», які мають однакове брендування й концепцію з партією «Голос».
Координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Львівській області розповідає, що активнішими за партії у розміщенні зовнішньої реклами були самовисуванці: «До реєстрації вони не декларували свою партійну приналежність, а намагалися привернути до себе увагу і підвищити упізнаваність серед виборців ще до того, коли стануть відомі їхні основні конкуренти у виборчих округах. Після офіційної реєстрації кандидатів та політичних партій у Центральні виборчій комісії, спостерігачі ОПОРИ почала звертатися до правоохоронних органів з приводу порушення виборчого законодавства. Станом на сьогодні подано 26 заяв в поліцію щодо поширення матеріалів агітаційного змісту без зазначення вихідних даних».
Спостерігачі ОПОРИ також фіксували, як потенційні кандидати у депутати активно проводять прямі зустріч з виборцями під відкритим небом у дворах будинків, у приміщеннях шкіл, біля важливих інфраструктурних об’єктів у межах виборчого округу. Діючі народні депутати, які повторно кандидують до парламенту – поєднують виконання своїх депутатських обов’язків з проведення прийому громадян та інформування їх про результати роботи з формами передвиборчої агітації.
«Часто нагодою для спілкування з виборцями є дні села, музичні фестивалі, релігійні свята, спортивні змагання тощо. Прямі зустрічі це не лише спосіб кандидата у депутати донести до виборців свою позицію, програму, наміри тощо, але й з фінансової точки зору маловитратна форма передвиборчої агітації. Саме через це вона настільки популярна серед кандидатів-мажоритарників, які не завжди мають достатні ресурси для проведення фінансово витратних виборчих кампаній», - зазначив координатор.
Не настільки масштабною, проте традиційною для виборів в одномандатних округах спостерігачі ОПОРИ фіксували перевиборчу благодійність, що супроводжується надання виборцям певних подарунків, матеріальних благ чи послуг: надання безкоштовних транспортних послуг, фінансову підтримку для фестивалю «Зашків», подарунки для дітей, виступи хорів та артистів, піца для дитячого закладу. Чинні депутати не забували згадувати перед виборцями про кошти, які вони залучали з державного бюджету на округи.
«Практика освоєння цих бюджетних коштів ставить під сумнів цільовість їхнього використання, оскільки вони стали своєрідним «депутатським фондом» для роботи з виборцями, які, у переважній більшості, не усвідомлюють, що усі роботи зроблені за рахунок їхніх же податків. Через непоінформованість, низький рівень критичної оцінки, а подекуди свідоме маніпулювання виборці помилково вважають зроблені в рамках бюджетних програм ремонтні чи інші роботи формою благодійної діяльності народного депутата. Разом з тим, за цих обставин не має жодного порушення законодавства», - наголосив експерт.
Два випадки антиреклами могли мати місце у виборчому окрузі №125 проти діючого народного депутата Андрія Лопушанського: опитування серед місцевих, де згадувався попередній досвід роботи кандидата, крім цього у мережі Facebook, як стверджує сам Андрій Лопушанський, було створено його фейкову сторінку на якій розмістили оголошення про організацію поїздки до Києва для відкриття пам’ятника Бандері, а після повернення додому – безкоштовний відпочинок в спа-готелі «Женева» у Трускавці.
(#вибори; #opora; #опора)