У неділю, 23 травня, у справі N 9901/173/21 за позовом кандидата у народні депутати Олександра Шевченка до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) у першій інстанції Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (далі - КАС ВС) ухвалив рішення, яким визнано протиправними дії ЦВК від 19 травня 2021 року щодо встановлення результатів виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 87, а також скасовано протокол ЦВК про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №87 від 19 травня 2021 року з поміткою «Уточнений». Крім того, вказаною постановою Суд скасував пункти 1 та 2 Постанови ЦВК від 19 травня, якою визнано недійсним голосування на 6 проблемних дільницях, де під час перерахунку бюлетенів виявлено менше голосів за Олександра Шевченка, ніж у первинних протоколах дільничних виборчих комісій. 

Також суд зобов'язав ЦВК вчинити дії щодо встановлення результатів виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №87 з урахуванням висновків, наданих судом у рішенні, ухваленому за результатами розгляду цієї справи.

Варто звернути увагу та позитивно оцінити деякі висновки КАС ВС. 

Зокрема, суд підкреслив, що незважаючи на те, що у своїй постанові Велика Палата Верховного Суду (далі - ВП ВС) наголошувала на можливості проведення повторного голосування на спірних дільницях за аналогією із повторним голосуванням в межах округу відповідно до статті 99 Закону «Про вибори народних депутатів» та можливості анулювання результатів виборів лише на якійсь виборчій дільниці, ВП ВС в Ухвалі від 14 травня 2021 року у справі № 9901/114/21 чітко наголосила, що навела лише ймовірні варіанти розв'язання проблемних питань. 

Крім того, колегія суду вважає помилковим ототожнення поняття анулювання результатів голосування і визнання голосування недійсним. В обґрунтуванні своєї позиції КАС ВС звертає увагу, що чинне законодавство не містить поняття анулювання результатів голосування. В доповненні цьому колегія суддів зазначає, що ЦВК залишила поза увагою, що у п. 101 Пояснювальної доповіді (стосовно підпункту е пункту 3.3 «Існування дієвої системи оскарження» розділу 2 «Умови реалізації принципів» Керівних принципів щодо виборів), чітко передбачено, що на територіях, де результати були анульовані, вибори мають бути проведені повторно.

КАС ВС зауважує, що ЦВК не навела належного обґрунтування того, що обраний нею спосіб - визнання недійсним голосування на шести виборчих дільницях, дійсно призводить до встановлення достовірних результатів виборів. Виходячи з того, що у попередньому рішенні неврахування ЦВК 504 голосів виборців було інтерпретоване Великою Палатою Верховного Суду як порушення, які унеможливлюють встановлення реального волевиявлення громадян, Суд зазначив, що неврахування ЦВК голосів у кількості понад 3 тисячі також не може бути визнане Судом правомірним. 

У зв’язку з цим, КАС ВС дійшов висновку, що визнання недійсним голосування на виборчих дільницях, яке за собою не тягне проведення будь-якого повторного голосування, а веде тільки до неврахування ще більшої кількості голосів громадян, які сподіваються на чесні та демократичні вибори, не відповідає меті виборів, зокрема, не веде до встановлення дійсних результатів виборів.

Суд нагадав, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 1 травня 2021 року констатувала, що відсутність 504 виборчих бюлетенів, з урахуванням незначної різниці голосів, свідчить про сумніви у перемозі будь-якого кандидата у народні депутати в розумних, чесних, прозорих виборах, які відображають реальне волевиявлення виборців. Крім того, дії щодо встановлення результатів виборів, за наявності встановлених фактів спотворення реального волевиявлення виборців, мають вчинятися з дотриманням мети виборів. На думку колегії суддів,  ЦВК, ухваливши рішення про визнання результатів голосування недійсними на окремих виборчих дільницях, не усунула сумніву у перемозі будь-якого кандидата у народні депутати у розумінні чесних, прозорих виборів, зважаючи на попередню відсутність певної кількості бюлетенів при незначній різниці голосів.

Також на думку колегії суддів, ЦВК під час розв'язання проблемної ситуації, яка склалася на 6 спірних виборчих дільницях, не застосувала принцип верховенства права. Водночас Суд вважає, що системний аналіз обґрунтування Великою Палатою Верховного Суду можливого способу захисту у справі №9901/114/21 вказує на те, що ЦВК у розв’язаній ситуації, яка склалася у одномандатному виборчому окрузі №87, зобов`язана застосувати принцип верховенства права. Крім того, Суд наголошує, що зазначеному правовому регулюванню відповідає також судова практика зі встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28.10.2012 року.

На думку ОПОРИ, у випадку, коли суди дійшли висновку про неможливість достовірного встановлення результатів виборів, найдемократичнішим способом розв’язання проблеми могло б стати визнання факту такої неможливості ЦВК, однак відповідальність за призначення повторних виборів та врегулювання всіх процедур повинен взяти на себе український парламент. Поряд з цим, потрібно зауважити, що проведення повторного голосування на окремих виборчих дільницях чи виборчому окрузі не дозволяє переконливо визначити дійсне волевиявлення виборців і не забезпечує належну суспільну довіру до результатів голосування.

Примітно, що за подібного законодавчого регулювання у 2012 році постановою ЦВК було визнано неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223, а також необхідність проведення повторних виборів в зазначених округах. Окрім того, ЦВК звернулася до Верховної Ради України щодо прийняття нею відповідних рішень стосовно проведення повторних виборів. Рішення ЦВК було піддано судовому контролю та залишено в силі (див. до прикладу Ухвали Вищого адміністративного суду 11 листопада 2012 року у справі № 2а-9103/282/12, від 12.11.2012 у справі № 9103/281/2012)

У зв’язку з цим, парламентом було ухвалено Закон України “Про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223”.

У Кінцевому звіті зі спостереження за повторними виборами народних депутатів України група експертів з виборчих питань ОБСЄ/БДІПЛ звертала увагу, що повторні вибори у цих округах не можна було провести, поки парламент не створив для них правового підґрунтя, оскільки Закон про вибори народних депутатів не містить чітких положень щодо проведення повторних виборів у такому випадку. З цієї причини повторні вибори у п’яти округах були організовані майже через рік після виборів 2012 року.3 5 вересня 2013 року парламент прийняв спеціальний закон про повторні вибори у мажоритарних округах 94, 132, 194, 197, та 223, призначивши повторні вибори на 15 грудня 2013 року.

В той час, представники ОБСЄ/БДІПЛ рекомендували внести зміни до виборчого законодавства, якими передбачити можливості для проведення повторних виборів у тих випадках, коли порушення закону могли вплинути на результати, а також регламентувати кінцеві терміни, визначивши строки проведення повторних виборів.

Нагадаємо, що у вівторок, 25 травня, ЦВК оскаржила рішення Верховного Суду щодо встановлення результатів виборів в одномандатному виборчому окрузі № 87 (Івано-Франківська область)

Таким чином, тепер справу в апеляційному порядку переглядатиме Велика Палата Верховного Суду, постанова якої матиме остаточний характер.