У неділю, 7 листопада, відбуваються вибори в Нікарагуа, країні в Центральній Америці між Тихим океаном і Карибським морем. Виборці серед 9 кандидатів обирають Президента та Національну Асамблею. Напередодні виборів чинний Президент влаштував репресії проти опозиції. Окрім того було змінено законодавство, що вплинуло на виборчий процес.

Президента Нікарагуа обирає відносна більшість, з 2014 року в законодавстві було закріплено обрання президента в одному турі відносною більшістю. 90 депутатів Національної асамблеї обираються двома методами: 20 членів парламенту обираються за єдиним національним виборчим округом, решта 70 — за 17 багатомандатними округами, що включають від 2 до 19 місць. В обох випадках вибори проводяться за закритими списками. Переможці визначаються за системою пропорційного представництва, виборчого бар’єру не існує.  Крім цього, 2 місця зарезервовані за кандидатом у президенти, який посідає друге місце, та за обраним президентом (або його віце-президентом). Списки кандидатів до Національної асамблеї повинні включати рівну кількість чоловіків і жінок.

Чинний Президент Даніель Ортега і його його прихильники скинули корумпований автократичний режим і захопили контроль над країною в 1979 році. Через 5 років він вперше був обраний президентом і керував країною з 1984 по 1990 рік. Однак він знову повернувся до влади в 2007 році. З 2014 року у країні було скасовано обмеження на кількість президентських термінів. Цьогоріч 75-річний Ортега балотується на президентських виборах четвертий раз поспіль. Він — кандидат від правлячого "Сандиністського фронту національного визволення".

Кандидати в президенти Нікарагуа могли зареєструватися з 28 липня по 2 серпня. Офіційній виборчій кампанії передувала хвиля арештів потенційних кандидатів у президенти та зміна законодавства.  

Репресії в країні почалися 2 червня. Політичні суперники Ортеги зіштовхнулися з серією обшуків і нічних арештів за звинуваченням в "загрозі суверенітету" Нікарагуа. Звинувачення базуються на законі, ініційованому Ортегою і схваленому законодавцями в грудні. Загалом уряд Ортеги затримав 28 осіб. Ортега каже, що люди є "злочинцями", які прагнуть повалити його за підтримки США.

У жовтні опозиційні групи Нікарагуа заявили, що президентські вибори, які відбудуться в наступному місяці, “недійсні і незаконні” через арешти критиків і семи потенційних претендентів президентом Даніелем Ортегою. У заяві основних опозиційних альянсів країни міститься заклик до Організації американських держав (ОАД) усунути уряд Нікарагуа від цього органу. У заяві міститься заклик до ОАД “призупинити диктатуру Ортеги-Мурільо (віцепрезидент Росаріо Мурільо) в організації до того часу, поки не будуть проведені справжні вибори, які відповідають усім стандартам і вимогам”. Заява опозиції була поширена з Коста-Ріки, де багато нікарагуанців сховалися під час репресій проти політиків, які розпочалися в травні. У заяві також йдеться, що близько 140 тисяч нікарагуанців були змушені покинути свою батьківщину після того, як уряд придушив масові протести, що почалися в 2018 році. Водночас Ортега стверджує, що антиурядові протести, які спалахнули в квітні 2018 року, були спробою державного перевороту за іноземної підтримки. А за даними Міжамериканської комісії з прав людини, в 2018 році під час зіткнень між цивільними особами і урядовими військами в Нікарагуа загинули щонайменше 325 осіб, а понад 52 тисячі осіб покинули країну.

Держсекретар США Ентоні Блінкен засудив дії президента та віцепрезидента Нікарагуа Даніеля Ортеги та Росаріо Мурільо у зв'язку із закриттям опозиційної партії «Громадяни за свободу». За його словами, влада Нікарагуа перед виборами, які пройдуть 7 листопада, заборонила останню справді опозиційну партію, тим самим зробивши результат виборів нелегітимним. "США розглядають останні дії режиму, за якими стоїть страх Ортеги програти на виборах, як остаточний удар по надіях Нікарагуа на вільні і чесні вибори цього року. Виборчий процес, у тому числі його майбутні результати, втратив весь авторитет",— йдеться на сайті Держдепу США.

Низка реформ передували виборчій кампанії.Так, у жовтні 2020 року парламент Нікарагуа ухвалив закон про іноземних агентів, який забороняє особам, які отримують пряме чи опосередковане фінансування з-за кордону, "втручатися у питання внутрішньої політики" та балотуватися на державні посади. Тоді ж було ухвалено закон про кіберзлочинність, який передбачає кримінальне покарання для всіх, хто поширює інформацію, яка буде визнана неправдивою.

21 грудня 2020 року в Нікарагуа було прийнято запропонований президентом закон "Про захист прав народу на незалежність, суверенітет та самовизначення заради миру". Особам, які "підривають незалежність" Нікарагуа, "завдають шкоди найвищим інтересам нації" або заохочують запровадження проти країни санкцій, заборонили брати участь у виборах та претендувати державні посади.

У травні 2021 року уряд Нікарагуа провів ще одну виборчу реформу. Зокрема, статус "міжнародний спостерігач" депутати трансформували у "супроводжувач виборів" — таким чином, спостерігачі тепер можуть приїжджати на вибори лише на офіційне запрошення держави. А юридичний статус деяких партій, наприклад, опозиційної Партії демократичного відродження, був анульований. На думку опозиції, відбувається ліквідація інституту спостерігачів. У цілому противники Ортеги досить різко відреагували на нововведення. Вони вважають, що «нові заборони вводяться спеціально для того, щоб застосувати їх до опозиційних кандидатів, і інституціоналізують репресії шляхом ухвалення законів, що порушують Конституцію та політичні права».

Грудневий закон, зокрема, засудили ЄС, Організація американських держав та неурядова організація Human Rights Watch. В управлінні верховного комісара ООН з прав людини, коментуючи у травні законодавчу реформу, зазначили, що вона зводить нанівець перспективи проведення вільних та справедливих виборів. В організації закликали припинити переслідування опозиціонерів та журналістів, а також внести поправки до законодавства.

Водночас, згідно із опитуваннями громадської думки,  рівень підтримки Ортеги становить 69%, а кількість негативно налаштованих до його кандидатури — 18%, індиферентні щодо нього 12%. Але, за оцінкою CID Gallup, у нікарагуанському суспільстві панують апатія та недовіра до всіх політичних сил. Так, 62% не симпатизують жодній партії. Втім, навіть за найгірших розкладів шанси сандиністів утриматися при владі виглядають чималими.

Підготувала Яна Золотарьова