25 вересня парламентські вибори відбуваються в Ісландії. А 26 вересня - у Німеччині. Також у неділю відбудуться референдуми у Сан-Марино щодо абортів та в Швейцарії щодо оподаткування та одностатевих шлюбів.

Ісландія: вибори до найстарішого парламенту в світі Альтингу

Альтинг - найстаріший парламент у світі, який з’явився близько 930 року. Щоправда, впродовж 1800-1843 років він був розпущений, хоча неофіційні засідання проводились. Після відновлення мав статус дорадчого органу, а знову став законодавчим вже у 1874 році. Перші вибори до Альтингу відбулись у 1844 році, коли було обрано 19 депутатів. Перша жінка з’явилась у складі парламенту лише у 1922 році. У 1987 році закріпилася теперішня незмінна кількість членів - 63. А в 1999 році були внесені відповідні зміни до Конституції, де також визначалася кількість виборчих округів - шість. Перші парламентські вибори за новою Конституцією відбулись у 2003 році. 

Парламент однопалатний та обирається на термін 4 роки. 54 члени парламенту обираються за пропорційною виборчою системою із відкритими списками, а 9 депутатів з цих же партійних відкритих списків отримують місця у шести багатомандатних округах. Ці 9 місць додатково розподіляються між партіями за тими самими їхніми відкритими списками пропорційно до набраної ними загальної кількості голосів. Щоб отримати ці компенсаторні місця партії мають подолати 5% виборчий поріг.

Альтинг - парламент Ісландії, найстаріший у світі. Джерело фото: icelandmonitor.mbl.is

Зараз за місця в парламенті борються 11 партій. 10 з них представлені у всіх 6 округах. На виборах до парламенту у всіх шести виборчих округах беруть участь такі партії: “Прогресивна партія”, “Партія реформ”, “Партія незалежності”, “Народна партія”, “Ісландська соціалістична партія”, “Партія центру”, “Ліберально-демократична партія”, “Піратська вечірка”, “Соціал-демократичний альянс”, “Ліво-зелений рух”. У виборчому бюлетені лише у виборчому окрузі Рейк'явік-Північ - партія “Відповідальне майбутнє”. За попередніми прогнозами 5% виборчий бар’єр можуть подолати 9 партій. Відповідно до соціологічних опитувань із трьох партій нинішнього коаліційного уряду “Партія незалежності” та “Прогресивна партія” зберегли таку саму підтримку виборців, а от “Ліво-зелений рух” втрачає прихильників, що може призвести до того, що набраних голосів у цих трьох партій не вистачить для формування більшості в парламенті як минулого разу.

Станом на 25 вересня 2021 року в Ісландії зареєстровано 254 681 виборців. Ісландці, які проживають за кордоном менше 8 років, також автоматично потрапляють до списку виборців і можуть голосувати на цих виборах, якщо більше 8 років - мають подати заяву заздалегідь. Іноземці, які проживають на території Ісландії, можуть голосувати лише на місцевих виборах. Виняток становлять лише громадяни Данії, які проживають в Ісландії 6 березня 1946 року або в будь-який момент за 10 років до цієї дати - вони мають право голосу на всіх видах виборів відповідно до спеціального закону. Дільниці для виборців працюватимуть з 9:00 до 22:00. Явка виборців на минулих парламентських виборах становила 81,2%.

На попередніх виборах 2017 року до парламенту увійшло 8 партій, але ніхто не отримав одноосібної більшості: “Партія незалежності” (25,2% голосів, 16 місць), “Ліво-зелений рух” (16,9% голосів, 11 місць), “Соціал-демократичний альянс” (12,1% голосів, 7 місць), “Партія центру” (10,9% голосів, 7 місць), “Прогресивна партія” (10,7% голосів, 8 місць), “Піратська партія” 9,2% голосів, 6 місць), “Народна партія” (6,9% голосів, 4 місця), “Відновлення” (6,7% голосів, 4 місця). Не подолали виборчий бар’єр три партії: “Світле майбутнє”, “Народний фронт Ісландії”, “Світанок”. Коаліцію склали три партії, які отримали найбільшу кількість місць. Після останніх парламентських виборів кількість жінок у складі цього законодавчого органу становила 38%. 

Німеччина: вибори до Бундестагу без Меркель

26 вересня у Німеччині відбудуться парламентські вибори - обиратимуть 20 скликання Бундестагу. Чинна канцлерка Ангела Меркель не бере участі у цих виборах - це перший випадок у повоєнній історії країни, коли чинний канцлер не прагне переобратися.

Німеччина використовує змішану виборчу систему. Бундестаг обирається на 4 роки і налічує 598 депутатів. Кожне місце розподіляється між 16 німецькими штатами пропорційно до кількості виборців у штатах. Кожен виборець має два голоси: голос по округу (перший голос) і голос за партійний список (другий голос). Виходячи лише з перших голосів, 299 депутатів обираються в одномандатних округах. Другі голоси виборців використовуються для отримання пропорційної кількості місць для партій спочатку в штатах, а потім у Бундестазі. Якщо партія набирає менше депутатських округів у штаті, ніж давали б її другі голоси, вона отримує додаткові місця з відповідного державного списку. Сторони можуть подавати списки в кожному окремому штаті за певних умов, наприклад, фіксованої кількості підписів. Партії можуть отримати друге голосування лише в тих штатах, де вони подали державний список. Тобто, якщо партія, вигравши одномандатні виборчі округи в одному штаті, отримає більше місць, ніж вона мала б відповідно до її частки другого голосу в цьому штаті (так звані підвішені місця), інші партії отримують компенсаційні місця. Завдяки цьому положенню Бундестаг зазвичай налічує понад 598 депутатів. Наприклад, нинішній Бундестаг має 709 місць: 598 постійних місць та 111 місць для компенсацій. Підвішені місця обчислюються на державному рівні, тому додається набагато більше місць, щоб збалансувати це між різними штатами, додавши більше місць, ніж було б потрібно, щоб компенсувати це на національному рівні та уникнути негативної ваги голосів.

Для того, щоб претендувати на місце на основі частки голосів за партійним списком, партія повинна або виграти три одномандатних округи шляхом першого голосування, або перевищити поріг у 5% від другого голосу по всій країні. Якщо партія виграє лише один або два одномандатних виборчих округи і не набирає принаймні 5% других голосів, то вона зберігає відповідні одномандатні місця, але інші партії, які виконали принаймні одну з двох граничних умов, отримують компенсаційні місця. Те саме стосується і незалежних кандидатів. Якщо виборець подав перший голос за незалежного кандидата або кандидата, чия партія не змогла претендувати на пропорційне представництво, його другий голос не зараховується до пропорційного представництва. Однак це враховується у підрахунку 5% бар’єра. Партії, що представляють визнані національні меншини (датчани, фризи, сорби та роми), звільнені від 5% бар’єра.

Бундестаг - національний парламент Федеративної Республіки Німеччина у будівлі Рейхстагу в Берліні. Джерело фото: www.bundestag.de

Попередні парламентські вибори відбулись у 2017 році. Тоді коаліцію утворили партії, що отримали найбільше місць - партія Ангели Меркель “Християнсько-демократичний союз Німеччини” (а також їхня партнерська партія “Християнсько-соціальний союз у Баварії”), яка отримала 311 місць, та партія Мартіна Шульца “Соціал-демократична партія”, з її 193 місцями. Загалом до складу парламенту увійшло 7 партій та 6 незалежних кандидатів.

Напередодні цих виборів лідери партій змінились. “Християнсько-демократичний союз Німеччини” очолив Армін Лашет, а “Соціал-демократична партія” отримала в якості очільника Олафа Шольца. За попередніми результатами соціологічних опитувань, цьогоріч більшість у парламенті також не набере жодна з партій, а найбільше голосів отримають ті самі партії, що й минулого разу. Варто зазначити, що хоча їх провідних кандидатів і називають “кандидатами в канцлери”, однак це не означає, що новий Бундестаг юридично зобов’язаний обрати канцлером саме одного з них.

Референдуми у Сан-Марино та Швейцарії

26 вересня у Сан-Марино відбудеться референдум, де рухи за права жінок виносять на розгляд питання законності абортів.

Наразі аборти у Сан-Марино заборонені за будь-яких обставин та криміналізовані. Таким чином, це одна з останніх європейських країн, поряд з Мальтою, Андоррою, Гібралтаром, Ватиканом та Польщею, де діють подібні закони. У випадках, коли існує загроза життю матері, через медичну необхідність аборти ніби-то можуть проводитись, але цей виняток прямо не згадується у законодавстві. Відповідно до статей 153 та 154 Кримінального кодексу країни порушники можуть отримати від 3 до 5 років позбавлення волі.

Референдум дозволить легалізувати аборти для жінок до 12 тижня вагітності, а також без обмежень за часом, якщо будуть "аномалії та вади розвитку плоду, які становлять серйозну небезпеку для фізичного або психологічного здоров'я жінки". Результати цього референдуму будуть обов’язковими для виконання.

Рух РЕТЕ та Союз жінок Сан-Марино відповідно до чинного законодавства про референдум (1994 року) зібрали достатню кількість підписів (що еквівалентно 3% зареєстрованих виборців) для проведення референдуму. Востаннє спроба легалізувати аборти в тій чи іншій формі була в 1974 році, тоді вона провалилась.

Ініціаторки питання референдуму агітують виборців проголосувати "За". Джерело фото: www.reuters.com

Також 26 вересня відбувається черговий федеральний референдум у Швейцарії. Загалом вони проходять доволі часто - щонайменше раз у квартал. А попередній план із датами референдумів розписаний на 20 років вперед.

Швейцарські референдуми мають три форми: 1) народні ініціативи, які є пропозиціями громадян щодо створення нового закону і вимагають 100 000 підписів під петицією, щоб потрапити до виборчого бюлетеня; 2) факультативні або необов’язкові референдуми, які є пропозиціями громадян затвердити чи відхилити частину чинного закону і вимагають 50 000 підписів під петицією, щоб потрапити до виборчого бюлетеня; 3) обов’язкові референдуми, які необхідні для перегляду конституції, приєднання до міжнародної організації або запровадження надзвичайного федерального законодавства протягом більше року.

Питання, винесене на цей референдум, стосується дозволу одностатевим парам одружуватись та всиновлювати дітей. Федеральний уряд і парламент ще у 2007 році ухвалили можливість укладати цивільний союз для одностатевих пар, але це дещо відрізняється за набором прав від шлюбу. У разі підтримки одностатевих шлюбів такі пари матимуть зокрема і право всиновлювати дітей. Опоненти цієї ідеї змусили оголосити референдум з цього питання за швейцарською системою прямої демократії.

Противники прав ЛГБТ вже вп’яте проводять тематичний референдум і кожного разу вони програвали. Цей референдум ініціювали партії “Демократичний федеративний союз”, маленькі євангельські партії за підтримки “Демократичного союзу центру”, популістської партії, що входять до правлячої коаліції та “Християнсько-демократичної партії”.

За результатами попередніх опитувань частка виборців, які збираються схвалити одностатеві шлюби, складає 63%, тоді як частка тих, хто проти - 35%, а ще 2% не визначилися. Виборці можуть проголосувати, надіславши бюлетень поштою. Усі необхідні для цього матеріали вони отримують за 3-4 тижні до дня голосування.

Прихильники питання референдуму вивішують у своїх містах "райдужні" прапори з написом "Так, я буду". Джерело фото: www.reuters.com

Ще одна тема, за яку також голосуватимуть швейцарці на референдумі, це федеральна народна ініціатива «Знизити податок на заробітну плату, податковий капітал справедливо». На сьогодні, в принципі, всі доходи, такі як заробітна плата, пенсії та прибуток від капіталу (наприклад, відсотки, дивіденди та дохід від оренди) оподатковуються у повному обсязі. Ці податки на прибуток допомагають пом’якшити нерівність у розподілі доходів серед населення. Тому люди з високими доходами платять більше у відсотках, ніж люди з низькими доходами. Крім податків, існують і інші інструменти перерозподілу. Більшість перерозподілу відбувається за рахунок соціальних виплат, таких як пенсії або соціальна допомога. Але, на думку авторів ініціативи, існуючі методи перерозподілу недостатні, а оподаткування недостатньо справедливе. Вони вимагають більшого оподаткування високих доходів від капіталу. Вище певної суми дохід від капіталу слід більш зважено обчислити при обчисленні податків і порахувати в півтора рази. Тож за кожен франк, що перевищує цю суму, податок потрібно буде сплачувати так, ніби це 1,50 швейцарських франків. Якщо ініціатива буде прийнята, розмір, вище якого буде застосовуватися вищий податок, визначатиметься парламентом. Дохід, отриманий від більш високого оподаткування, буде використано для зменшення податків для людей з низьким або середнім рівнем доходу або спрямованого на соціальне забезпечення.

Підготувала Катерина Жемчужникова

Використані джерела: