5 та 6 червня у світі відбудеться низка різноманітних виборів: від загальнонаціональних кампаній до локальних виборів різного рівня. У цьому дайджесті розглянемо місцеві вибори у Латвії, другий тур президентських виборів у Перу та парламентські вибори у Мексиці. А також розкажемо про конституційний референдум у Гамбії.

Латвія: місцеві вибори

5 червня в шести містах державного значення і 35 регіонах Латвії відбудуться вибори в органи місцевого самоврядування. У Ризі цього року вибори проходити не будуть, так як місцева рада була обрана під  час позачергового голосування минулого року. Вона продовжить працювати до виборів 2025 року.

Подання списків кандидатів у депутати тривало з 17 березня по 6 квітня. Їх на місцевих виборах можуть подати зареєстровані політичні партії, об'єднання політичних партій, а також дві або кілька зареєстрованих політичних партій, які не об'єднані в зареєстроване об'єднання. Право на участь у місцевих виборах в якості кандидатів у депутати мають громадяни Латвії та інших країн-учасниць Європейського Союзу, які на день виборів досягли 18-річного віку і зареєстровані в Реєстрі виборців Латвії, і на яких не поширюються встановлені законом обмеження. На день подачі списку місце проживання кандидата має бути без перерви зареєстровано на адміністративній території самоврядування щонайменше з 26 червня 2020 року, або він повинен працювати у відповідній громаді як найманий працівник чи самостійно зайнята особа щонайменше з 26 грудня 2020 року. Бути кандидатом можна також і в тому виборчому окрузі, де кандидату належить зареєстроване нерухоме майно.

Кількість депутатів, які обираються в органи самоврядування, визначається відповідно до кількості жителів, зареєстрованих у Реєстрі на день оголошення виборів  Відповідно до Закону про вибори, в регіонах з кількістю жителів до 30 000 необхідно обрати 15 депутатів,  з числом жителів від 30 001 до 60 000 - 19 депутатів, а в регіонах з населенням більш ніж 60 000 жителів - 23 депутата. У свою чергу, в містах державного значення з кількістю жителів до 50 000 обираються 13 депутатів, а містах державного значення з більш ніж 50 000 жителів - 15 депутатів.

На місцевих виборах повинні бути обрані 683 депутата. Кількість заявлених у списку кандидатів може на три кандидата перевищувати кількість тих, які обираються. Застава за список кандидатів становить 15 євро за кожного. Ці гроші повертаються, якщо список кандидатів на виборах отримує щонайменше одне депутатське місце. У випадку непроходження ці кошти зараховуються до бюджету самоврядування. На відміну від попередніх виборів до органів самоврядування цього року у виборчих бюлетенях буде надрукований номер списку кандидатів, який буде визначений жеребкуванням. Голосування відбувається за відкритими списками з 5% виборчим порогом. Місця розподіляються за методом Сен-Лагу.

Виборці можуть голосувати на будь-якій виборчій дільниці свого виборчого округу. Для обліку виборців на виборчих дільницях вперше буде застосований електронний онлайн-реєстр виборців. Час роботи виборчих дільниць - 7:00 до 20:00. Виборці також мали можливість проголосувати заздалегідь: у понеділок, 31 травня, з 16:00 до 20:00; в четвер, 3 червня, з 9:00 до 16:00; в п'ятницю, 4 червня, з 13:00 до 20:00.

Цього року вперше виборці, які мають право голосу на виборах в органи самоврядування, але під час виборів перебувають за кордоном, могли подати заявку на голосування поштою. Про голосуванні поштою необхідно було заявити заздалегідь - з 27 березня по 24 квітня. Також з 27 березня по 27 травня виборці могли через інтернет або особисто змінити виборчий округ.

Період передвиборної агітації тривав з 120-го дня (6 лютого) до дня виборів. Нагляд за передвиборчою агітацією в залежності від виду агітації здійснює Бюро по запобіганню та боротьбі з корупцією, Національна рада з електронним засобам масової інформації, Державна поліція або поліція самоврядування. За те, щоб агітація не проводилася на виборчих дільницях і в 50 метрах від ділянок, несе відповідальність голова дільничної комісії.

Оскільки вибори відбуваються після адміністративної реформи, напередодні голосування відмінялося в кількох регіонах. Так, на виконання рішення Конституційного суду, яким встановлюється, що приєднання Вараклянського краю до Резекненському краю не відповідає Конституції, Центральна виборча комісія 28 травня 2021 року прийняла рішення скасувати вибори до органів місцевого самоврядування 5 червня в Резекненському краї. Вибори у цих округах переносяться на 11 вересня.

Напередодні виборів у Латвії тривала активна дискусія про заборону агітації іноземними мовами, проте остаточне рішення ще неприйняте.

Гамбія: конституційний референдум

Гамбія -  західноафриканська країна, яка є президентською республікою, де президент країни є главою уряду, а також главою держави. У Гамбії Конституція є вищим законом, а інші закони підпорядковуються конституції. Перша Конституція Республіки була оприлюднена після того, як країна здобула незалежність від Британії в 1965 році. Однак військовий переворот 1994 року призвів до припинення дії Конституції. Коли військовий режим закінчився у 1997 році, була прийнята оновлена Конституція.

Політична криза відбулася в Гамбії у 2016 році. Президент Ях'я Джамме, який  обіймав цю посаду 22 роки та встановив свій диктаторський режим, після перемоги на виборах свого конкурента відмовився звільнити посаду. Проте економічне співтовариство західноафриканських держав втрутилося у військовий спосіб, змусивши його звільнити місце переможцю Адамі Барроу.

Зміна Конституції була однією з передвиборчих обіцянкою правлячої коаліції. Офіційний процес перегляду конституції 1997 року та розробки нової Конституції розпочався у червні 2018 року з призначенням комісії з 11 членів. Обговорення змін відбувалося з представниками політичних партії, центральних та місцевих державних установ та організаціями громадянського суспільства. Після консультацій комісія підготувала проєкт Конституції, опублікований 15 листопада 2019 року.

30 березня 2020 року комісія подала Президенту Барроу “Остаточний проєкт Конституції та звіт”. Відповідно до вимог конституції 1997 року, законопроєкт був двічі опублікований в Урядовому віснику, а потім переданий до Національних зборів.

Проєкт Конституції передбачає скорочення президентського терміну, обмеження виконавчої влади та більшу політичну інтеграцію маргіналізованих груп. Також було приведено до міжнародних стандартів розділ про права людини, передбачалося скасування смертної кари.

Але процес розробки конституції зайшов у глухий кут. Більше ніж через два роки після початку процесу та після дуже різких та поляризованих парламентських дебатів запропонований законопроєкт  був відхилений Національними зборами (23 депутати проголосували проти, підтримку висловили 31). Тому питання буде вирішуватися на конституційному референдумі 5 червня.

Перу: другий тур виборів президента

Перший тур виборів президента Перу відбувся 11 квітня 2021 року. Тоді участь у змаганнях взяли 18 кандидатів, що стало найбільшим числом бажаючих після виборів 2006 року. Педро Кастильйо, член лівої партії “Вільне Перу”, отримав найбільшу кількість голосів і разом з лідером правої Народної сили Кейко Фухіморі вийшов у другий тур президентських виборів (6 червня).

Про те, за якою системою відбуваються вибори президента, та про політичну кризу, що охопила Перу ще в 2017 році, ми писали в одному з попередніх дайджестів.

Перші опубліковані екзитполи ще 11 квітня показали, що маловідомий шкільний вчитель й колишній патрульний  Педро Кастильйо з “Вільного Перу” зайняв перше місце, набравши близько 16,1% голосів, а Ернандо де Сото і Кейко Фухіморі мали рівні показники по 11,9%. У результаті Педро Кастільо здобув перемогу в 16 з 24 регіонів. За ними слідували Йонхі Лескано, Рафаель Лопес Аліага, Вероніка Мендоса, Джордж Форсайт, кожен з яких отримав 11%, 10,5%, 8,8% і 6,4% відповідно. Сезар Акунья і Даніель Урресті отримали 5,8% і 5% відповідно, в той час як інші кандидати набрали менше 3% голосів виборців. Відповідно до даних опитувань громадської думки Кастільо почав стрімко висуватися вперед менше ніж за місяць до виборів. З Кастильйо до другого туру вийшла Кейко Фухіморі - донька авторитарного президента Альберто Фухіморі (засудженого за численні злочини). Це вже не перша її спроба отримати найвищу посаду у державі, Кейко прагне продовжити проринковий курс батька. Натомість Кастильйо обіцяє націоналізацію стратегічних галузей, скликання Установчих зборів і прийняття ними нової Конституції.

Відвідати дільниці перуанці зможуть з 7 ранку до 19. В умовах пандемії для  літніх людей, вагітних жінок, людей з обмеженими можливостями та груп ризику зарезервовані спеціальні години для голосування: з 14:00 до 16:00.

У період між двома турами в Перу трапилася трагічна подія. 23 травня відбулася різанина в Сан-Мігель-дель-Ене, сільській місцевості в районі Віскатан-дель-Ене провінції Сатіпо, в результаті якої було вбито 18 людей. Це нібито було скоєно мілітаризованою комуністичною партією Перу, наступницею маоїстської терористичної організації "Сяючий шлях". Перед тим, 14 травня особи близькі до  мілітаризованої комуністичної партії Перу закликали до бойкоту виборів, зокрема  заявивши, що кожен, хто проголосував за Кейко Фухіморі, буде "співучасником геноциду та корупції".

Після кривавого конфлікту в Сан-Мігель-дель-Ене Кейко Фухіморі висловила категоричне засудження нападу, а також співчуття родичам жертв. Кандидат Педро Кастільо висловив жаль з приводу подій під час мітингу в Уануко та солідарність з родичами загиблих. Кастілло також закликав Національну поліцію розслідувати напад для з'ясування подій.

Мексика: парламентські вибори

Законодавчі вибори відбудуться в Мексиці 6 червня 2021 року. Виборці обирають 500 депутатів (300 в одномандатних округах за системою відносної більшості, 200 - за пропорційним представництвом) 65-го Конгресу.

5 грудня 2020 року Партія національних дій, Інституційно-революційна партія та Партія Демократичної революції оголосили про створення передвиборчого союзу Va por México ("Іди на Мексику"). Рух національного відродження, Лейбористська партія та Партія екологів Зелених Мексики створили коаліцію Juntos Hacemos Historia (“Разом ми творимо історію”). Обидва союзи були затверджені Національним виборчим інститутом (INE).

3 лютого 2021 р. INE опублікував заяву, в якій зазначив, що переносити вибори через пандемію COVID-19 не варто, і це навпаки може навіть спричинити конституційну кризу.

Громадяни Мексики, які проживають за кордоном, можуть голосувати електронним способом або поштою. INE затвердив пілотну програму, що дозволила ув'язненим, які утримуються під вартою в кількох округах проголосувати за спеціальною формою ще з 17 по 19 травня 2021 року. Це нововведення стосувалося лише ув'язнених чоловічої статі, але могло поширюватися і на жінок.

Також на 6 червня 2021 року в Мексиці заплановано проведення виборів губернаторів у штатах: Нижня Каліфорнія, Нижня Каліфорнія Сур, Чихуахуа, Колима, Герреро, Мічоакан, Наярит, Нуево-Леон, Сіналоа, Сонора, Кампече , Керетаро, Сан-Луїс-Потосі, Тлакскала та Сакатекас.

Період передвиборної агітації  тривав з 5 березня по 2 червня 2021 року. Ще до того, як офіційно розпочалась кампанія, кандидати в губернатори витратили на Facebook-рекламу більше 2 мільйонів доларів.

Ірак: загальні вибори (перенесені)

Загальні вибору в Іраку мали відбутися 6 червня, але їх перенесли на 10 жовтня. Рішення про перенесення виборів було оприлюднене через день після того, як Незалежна виборча комісія запропонувала відкласти їх на чотири місяці (пояснення: потрібно більше часу на підготовку до вільних та чесних виборів). Прем’єр-міністр Іраку Мустафа аль-Кадхімі пообіцяв провести дострокові вибори, щоб задовольнити вимоги протестувальників. Останні ще з жовтня 2019 року закликали до розпуску парламенту та перегляду політичної системи країни, яка діє у країні з 2003 року. Ці вибори дострокові, адже чинний парламент має працювати до 2022 року.

Підготувала Яна Золотарьова