На Закарпатті спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА виявили, що в Оноківську сільську громаду свою виборчу адресу змінили понад 200 людей, що становить 10,1%  від кількості звернень про зміну виборчої адреси у регіоні. Також багато людей зареєструвалися виборцями у Середнянській селищній (139) та Баранинській сільській громадах (101). Крім того, як повідомив голова Закарпатської ОДА Олексій Петров, “чи не на кожній із виборчих дільниць Пилипецької громади додалися по 20-30 нових виборців”.

З 1 липня до 10 вересня виборці могли скористатися можливістю та змінити виборчу адресу за оновленою процедурою – подавши заяву у відділ ведення Державного реєстру виборців особисто або ж онлайн за допомогою сервісу «Кабінет виборця». Згідно з інформацією на сайті Державного реєстру виборців, 201 особа змінили свою виборчу адресу на Оноківську сільську громаду Ужгородського району. Це становить 10,1%  від кількості звернень про зміну виборчої адреси у регіоні. За даними ДРВ, наразі в Оноківській сільській громаді налічується 5 571 виборець.

Як з’ясував спостерігач ОПОРИ, провівши точковий моніторинг ДВК, на дільниці у селі Оноківці, за однією з адрес до списку виборців внесено 12 виборців, із них лише двоє – мають однакове прізвище, а за іншою адресою – 10 виборців. Також у селі Оріховиця, що входить до цієї громади, ще за двома адресами до списку виборців внесено по 7 виборців. За даними сайту ДРВ, станом на 30 серпня 2020 року в Оноківцях налічувалося 2259 виборців, а станом на 30 вересня - 2412 виборців. У селі Оріховиця, що також входить до Оноківської громади, додалося 19 виборців (загальна кількість виборців - 540), у селі Невицьке - 22 (загальна кількість виборців - 840).

Також чимало людей змінили свою виборчу адресу на Середнянську селищну та Баранинську сільську громади. Згідно з даними сайту ДРВ, на Середнянську селищну раду змінили виборчу адресу 139 осіб, що становить 7,3%  від кількості звернень про зміну виборчої адреси у регіоні. Всього у цій громаді налічується 9763 виборці. Як виявила спостерігачка ОПОРИ, провівши точковий моніторинг, за однією із адрес до списку виборців внесені 10 виборців. Також за даними сайту ДРВ у селі Андріївка, що входить до Середнянської громади, додався 31 виборець, а всього у селі тепер налічується 232 виборці. У селі Кибляри цієї ж громади додався 21 виборець, всього там зареєстровані 595 виборців. У селі Худльово, де налічується 1138 виборців, додалося 16 нових виборців. 

На Баранинську сільську громаду свою виборчу адресу змінила 101 людина. Це становить 5,29% від загальної кількості звернень про зміну виборчої адреси у регіоні. У цій громаді проживають 8665 виборців. 

Щодо можливих аномалій зі зміною виборчої адреси, 16 жовтня на своїй сторінці у фейсбуку голова Закарпатської ОДА, який очолив список кандидатів у депутати до обласної ради від партії “Слуга народу”, Олексій Петров відзначив, що чи не на кожній із виборчих дільниць Пилипецької громади додалися по 20-30 нових виборців.

«Пилипецька ОТГ. За останні тижні на кожній із дільниць з'явилося по 20-30 нових мешканців сіл. Причому поприписували їх хаотично - частину на лісопилці, когось у церкві... Для чого це робиться - зрозуміло. 200-300 додаткових голосів - це суттєве викривлення результатів виборів. Прошу правоохоронців вважати цей пост офіційним моїм зверненням як кандидата в обласну раду від партії "Слуга Народу" про порушення виборчого законодавства в Пилипецькій ОТГ.  Додаю навіть список цих "новоприбульців" (ті що підкреслені) на одній із дільниць», - йдеться у дописі голови Закарпатської ОДА Олексія Петрова. 

За даними сайту Державного реєстру виборців, виборчу адресу на Пилипецьку сільську громаду змінили 92 виборці. Всього у цій громаді налічується 5528 виборців. 

«Закликаємо виборців перевірити, чи не зареєстровано за їх виборчою адресою невідомих людей. Це можна виявити, наприклад, якщо до вашої оселі від ДВК прийде запрошення голосувати не тільки Вам, а й на імена невідомих вам людей. Крім цього, можна особисто прийти до ДВК, щоб подивитися список виборців, зокрема, і внесених осіб за вашою адресою. Крім цього, є можливість на сайті Державного реєстру виборців у розділі «Кабінет виборця» перевірити, хто, як виборець, відноситься до вашої  виборчої адреси. У разі, якщо ви, як власник житла, виявите, що за вашою виборчою адресою є імена повністю невідомих вам людей, ми рекомендуємо повідомити про це поліцію, адже можливо тут йдеться про зловживання правом зміни виборчої адреси, - зазначає координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Закарпатській області. - Де-факто до вашої виборчої адреси, згідно із законом, може відноситись будь-хто з правом голосу. Тож, якщо це ваш родич, друг, знайомий, або, наприклад, орендар кімнати чи цілої квартири, то в цьому випадку жодних питань немає. А от якщо за вашою адресою хочуть голосувати повністю незнайомі вам люди, то тут питання - з якою метою ці виборці змінили свою виборчу адресу для голосування. Тут можливі ознаки підкупу виборців, адже людині хтось міг заплатити за те, щоб вона змінювала виборчу адресу». 

У Прикінцевих та перехідних положеннях Виборчого кодексу України було внесено зміни до статті 8 Закону України “Про Державний реєстр виборців”, що вперше дали можливість виборцям змінити виборчу адресу на постійній основі без зміни місця реєстрації. Скористатися цією можливістю можна було включно до 10 вересня. Для цього виборець мав звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за новою виборчою адресою з відповідною заявою. Також передбачалося, що до неї мав би додаватися один з шести документів (копії документів), який би підтверджував зміну виборчої адреси виборця. Проте у зв’язку із змінами Виборчого кодексу ЦВК своєю постановою №145 від 24 липня 2020 р. виключила вимогу документального підтвердження фактичного місця проживання. Таким чином для зміни виборчої адреси виборцю було достатньо подати заяву із зазначенням адреси житла, за якою він фактично проживає та яку просить визначити його виборчою адресою. Це хоч значно спростило процедуру зміни виборчої адреси, проте позбавило можливостей контролю за правдивістю даних щодо змін виборчих адрес.

В реалізації виборцем свого права зміни виборчої адреси немає жодних проблем, адже ця процедура дає можливість проголосувати за місцем фактичного проживання. Проте проблема може бути у мотивації виборця, коли вона переслідує ціль вплинути на результати голосування. А також коли має ознаки системного явища. Серед таких ознак може бути аномально велика кількість виборців, які змінили виборчу адресу у порівнянні із загальною кількістю виборців, які зареєстровані у громаді. Особливо це помітно у порівнянні із сусідніми громадами, де кількість таких виборців є суттєво меншою. Ще однією ознакою може бути велика кількість виборців, які зареєстровані на одну виборчу адресу. Особливо, якщо таких виборчих адрес на території громади багато. Також на виборчу технологію може вказувати той факт, що більшість виборців, які змінили виборчу адресу, до цього не жили і не працювали за цією адресою, проте напередодні виборів масово та одночасно прийняли нічим не виправдане рішення. Додатковим фактором, який може вказувати на те, що це може бути технологія “накручування” голосів в інтересах якоїсь партії чи кандидата, є та обставина, що такі виборці реєструються на адресу, за якою ніхто не проживає, у приміщення немає єдиного власника чи у ньому проживають літні люди, які не ходять на вибори. Для цього обираються адреси, на яких є мінімальна можливість для виявлення самого факту реєстрації осіб, які не мають жодного відношення до її власників чи мешканців, а особливо якщо таких виборців аномально багато. Для громади з відносно невеликою кількістю виборців і при низькій явці в день голосування сотня-дві виборців-”гастролерів” можуть мати вирішальний вплив на результати голосування як за голову громади, так і за депутатів до місцевої ради. Такий “виборчий туризм” передбачає кримінальну відповідальність як для організатора цієї технології, так і для його учасників, які подавали завідомо неправдиві дані.

Зазначимо, що відповідно до частини 1 статті 158 Кримінального кодексу України умисне подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців, умисне внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в базі даних Державного реєстру виборців, чи інше несанкціоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру виборців – караються позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років. Відповідно до частини 4 цієї статті такі дії, вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, службовою особою з використанням службового становища, кандидатом на виборах, представником чи уповноваженою особою політичної партії, місцевої організації політичної партії, довіреною особою кандидата на виборах або офіційним спостерігачем, або у разі якщо такі дії призвели до неможливості встановлення підсумків голосування на виборчій дільниці, у відповідному виборчому окрузі чи до визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

Раніше ОПОРА писала, про аномальну кількість виборців, які змінили виборчу адресу у Солонківській, Давидівській та Грабовецького-Дулібівській громадах. Якщо ви виявили факти одночасної реєстрації великої кількості виборців на одну адресу та аномальну кількість таких виборців в окремих населених пунктах, негайно звертайтеся до органів ведення Державного реєстру виборців (до 19 жовтня включно) або до суду (до 22 жовтня включно) щодо неправомірного включення до реєстру осіб, які не мають жодного відношення до вашої виборчої адреси. Також просимо звертатися з цією інформацією до поліції та у Громадянську мережу ОПОРА. Анонімність обіцяємо!

 
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.