Статистично у вересні спостерігачі ОПОРИ найбільше фіксували випадки незаконної агітації, однак за своїми наслідками та негативним впливом на демократичність виборчого процесу найбільш загрозливими залишаються інциденти, що мають ознаки зловживання адміністративними ресурсами та матеріального стимулювання виборців. Про це розповіли представники Громадянської мережі ОПОРА під час пресконференції 2 жовтня в Києві.
Невід’ємною складовою належної підготовки до виборів на фоні пандемії є чітка визначеність джерел та обсягів фінансування антиепідеміологічних заходів, яка на поточний момент відсутня. На стабільність виборчого процесу також негативно впливають незавершені дискусії щодо можливості внесення чергових змін до Виборчого кодексу (законопроєкти №3971 та №4117) із метою врегулювання окремих виборчих процедур, зокрема щодо підстав врахування або визнання недійсними виборчих бюлетенів за пропорційною виборчою системою. Таким чином, парламент не забезпечив достатню правову визначеність виборчого процесу під час ухвалення остаточної версії Виборчого кодексу та подальших обговорень варіантів його вдосконалення.
ОПОРА відзначає належний професійний рівень виконання повноважень Центральної виборчої комісії у сфері місцевих виборів і вітає зусилля Комісії щодо інформування виборців та забезпечення виборчих прав громадян. Як розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, з 1 липня до 10 вересня 2020 року близько 100 тисяч громадян скористалися можливістю змінити виборчу адресу, аби голосувати за своїм фактичним місцем проживання. Проте залишається актуальним виклик щодо забезпечення невідворотності покарання за виборчі злочини, на окремих виборчих дільницях наявні сумнівні зростання кількості виборців. ОПОРА планує посилено спостерігати за такими дільницями і закликає правоохоронні органи також приділити їм особливу увагу.
Недосконалість Виборчого кодексу в окремих положеннях змушує ЦВК додатково роз’яснювати виборчі процедури. У поодиноких випадках такі роз’яснення вищого органу адміністрування виборів мають надмірний характер, зокрема у частині непрямого підкупу виборців та затвердженні форми виборчого бюлетеня у частині формату позначення порядкових номерів кандидатів. Так, у бюлетенях на виборах, які проводяться за пропорційною системою, кандидати від організацій партій у територіальному списку зазначаються у форматі 1 – 12 без зазначення цифри “0” перед номерами від 1 до 9 включно, що суперечить попередньому інформуванню виборців про спосіб голосування, включаючи просвітницьку кампанію самої ЦВК.
"Станом на зараз затверджена форма, але вона йде дещо врозріз, зокрема і агітаційної кампанії, яка проводиться кандидатами, що не були поінформовані про відмінність цифр, які будуть прописані в тій частині виборчого бюлетеня, де необхідно вписати число кандидата в територіальному списку політичної партії, яка висунула цей список в конкретному окрузі. Якщо ви звернете увагу на агітаційну продукцію, то більшість кандидатів рекламують своє число, наприклад, 01, 02, 03, тоді як в остаточній формі виборчого бюлетеня ці цифри будуть прописуватись без нулів в конфігурації від 1 до 9 – просте число, далі – 10, 11, 12. Ми вважаємо, що в цьому є певна небезпека, тому що внесено хаос в сам процес агітації та інформування виборців з боку кандидатів про те, якому номеру варто надати перевагу в бюлетені. І в той же час є ймовірність, що квадратик, в якому буде дві графи для внесення цифр, очевидно, що один з них може бути пустим, може бути використана технологія дописування номеру. Тому що якщо, наприклад, виборець підтримає кандидата №1 і вписує це в першу графу двозначного квадратика, тоді до цієї одиниці можна дописати 0, 1 і 2. Це три варіанти різного голосування, яке очевидно може впливати на кінцевий результат", – зазначила Ольга Айвазовська.
ЦВК надала дозвіл мати спостерігачів 116 громадським організаціям, відмовила 6: у зв’язку із порушенням строку звернення із клопотанням – 4, до статутної діяльності громадської організації не належало питання виборчого процесу і спостереження з ним – 2. Як і на попередніх національних і місцевих виборах, дозволи ЦВК мати офіційних спостерігачів, серед інших, отримали громадські організації, пов’язані із політичними партіями та кандидатами. Публічні залежності низки громадських організацій із політичними партіями створюють ризики для процесу позапартійного спостереження на виборах та політично мотивованих висновків за результатами їх роботи.
У зв’язку із встановленням неможливості проведення місцевих виборів у 18 громадах Донецької та Луганської областей, виникла проблематична ситуація із обранням районних рад у районах, до складу яких вони входять. Рішення не проводити місцеві вибори у цих громадах стосується близько 475 тисяч виборців і суттєво впливає на можливість забезпечення представництва спільних інтересів територіальних громад на рівні районів. При цьому вибори депутатів районних рад на підконтрольній частині Донеччини і Луганщини будуть проведені. ОПОРА неодноразово звертала увагу на відсутність чітких обґрунтувань висновків військово-цивільних адміністрацій і критеріїв для їхньої підготовки, на основі яких ЦВК була змушена встановити неможливість проведення перших виборів у 18 громадах.
За словами старшого аналітика ОПОРИ Олександра Клюжева, однією з ключових подій виборчого процесу стало висування кандидатів на місцевих виборах. Пріоритет у цій процедурі мають обласні організації партій, натомість інші організації партій (міські, сільські, селищні) можуть скористатися цим правом виключно у разі невисування кандидатів обласною організацією. «Централізація» процесу висування кандидатів на місцевих виборах стала результатом зацікавленості ключових парламентських партій, які найчастіше не мають розгалуженої мережі місцевих осередків. Таким чином, процес висування кандидатів супроводжувався проблемами із доступом журналістів та спостерігачів на конференції з їхнього висування, низькою вмотивованістю політичних партій забезпечувати прозорість і відкритість відповідних заходів.
"Спостерігачі ОПОРИ особливу увагу приділили проведенню конференцій партій. Чому це важливо? По-перше, потрібно зміцнювати внутрішньопартійну демократію, а з іншого боку, необхідно попередити випадки, коли вже змінюються кандидати у виборчих списках після їхнього остаточного затвердження. І, на жаль, в процесі висування і реєстрації кандидатів ми бачили такі приклади, коли були підстави вважати, що без механізму конференцій відбувались певні ротації у виборчих списках політичних партій, щоб змінити розташування лідерів або дотриматись гендерного балансу у цих списках. Які основні проблеми ми виявили на етапі висування кандидатів? По-перше, низька зацікавленість партій у відкритості і прозорості своїх конференцій для журналістів і спостерігачів. Дуже часто карантинні обмеження виступали формальною підставою для того, щоб журналісти або спостерігачі не були присутні на цих конференціях, але у наших представників були підстави вважати, що основна мета – провести ці конференції в тиші, враховучи досвід внесення ротацій в уже внесені списки кандидатів. Також низка організацій партій не дотрмалась вимоги щодо повідомлення ТВК про проведення конференцій. Це є порушенням загального порядку кандидатів на місцевих виборах і може бути підставою для відмови у реєстрації кандидатів. Значна частина партій не повідомляла у ЗМІ те, що вони запланували певні конференції, але обмежилась повідомленнями на своїх офіційних сайтах і дуже часто ці повідомлення було складно знайти. За нашими оцінками, 50% з тих 226 конференцій, які відвідали наші спостерігачі, не супроводжувалось попередньою інформацією у ЗМІ про те, що вони заплановані, де вони проводяться та як, власне, на них можна потрапити ", – сказав Клюжев.
За оцінками спостерігачів ОПОРИ, ключовим викликом для територіальних виборчих комісій і кандидатів на етапі реєстрації стало застосування на практиці нового виборчого законодавства, на вивчення якого у них не було достатньо часу. Неповна поінформованість суб’єктів виборчого процесу і двозначність положень самого Виборчого кодексу спровокували помилки з боку місцевих організацій партій та кандидатів і суперечливість рішень ТВК. В окремих випадках спостерігачі фіксували конфлікти між кандидатами і ТВК із ознаками політично вмотивованих дій останніх. Як і на попередніх виборах, проявилися проблеми неоднакового застосування виборчими комісіями законодавства в аналогічних ситуаціях. Зокрема, щодо реєстрації та відмови у реєстрації списків партій, сформованих із: недотриманням гендерної квоти, порушенням порядку внесення грошової застави, включенням до партійного списку членів інших партій, неповідомленням про проведення партійної конференції тощо.
Як зазначив Олександр Клюжев, дестабілізуючим фактором процесу реєстрації кандидатів стали і випадки реєстрації так званих клонів-кандидатів із ідентичними з реальними учасниками виборів персональними даними, зокрема в Дніпропетровській, Закарпатській, Київській, Луганській, Одеській, Херсонській, Чернігівській областях. За рахунок цієї технології виборець плутає популярного лідера із «технічними» кандидатами, що спотворює остаточні результати голосування та порушує пасивне виборче право реальних учасників передвиборної кампанії.
Агітація, адмінресурс та виборча благодійність
За словами аналітика ОПОРИ Олександра Неберикута, проведення будь-яких агітаційних заходів має розпочинатись після реєстрації кандидатів та відкриття відповідних виборчих фондів, що тривала 15-24 вересня, але й раніше спостерігачі ОПОРИ фіксували помітну агітаційну активність з боку 73 політичних партій. При цьому значно зросла кількість тих кандидатів у міські голови та в депутати різних рад, які самостійно розгорнули дочасні агітаційні кампанії. Особливістю агітації в контексті публічного позиціонування їх учасників є те, що багато з потенційних кандидатів на посади місцевих голів лише формально ведуть кампанію в якості самовисуванців, «незалежних» від політичних партій, одночасно користуючись публічною підтримкою з боку окремих партій. Найбільш типовими порушеннями в контексті агітації стали: розміщення матеріалів агітації без вихідних даних, у заборонених законом місцях та з порушенням правил благоустрою, а також завчасне розміщення матеріалів передвиборчої агітації до моменту реєстрації та відкриття виборчих фондів партіями та кандидатами.
"Таких випадків дуже багато, але ми розуміємо, що це адміністративна відповідальність, тому ризики для суб'єктів виборчого процесу мінімальні. І навіть якщо вони це роблять свідомо, а частина це робить з міркувань необізнаності законодаством, вони розуміють, що для них не є ризикованим заплатити цей штраф. Поліція, на щастя, реагує оперативно на такі сиутації, це вже третя кампанія після президентських і парламентських виборів, коли на ці речі є належна реакція та фіксація. Але ми маємо розуміти, що кількість таких випадків є настільки великою, що, в принципі, зафіксувати їх малореально. Тому ми мусимо констатувати, що це лише верхівка айсбергу. Який це матиме вплив? Ключовий вплив в тому, що вся ця немаркована реклама по суті не обліковується в межах виборчого фонду, тому величезна сума коштів, які витрачені на неї, і якщо зафіксовано, що без вихідних даних агітація, ми можемо говорити про "тінізацію" цієї форми виборчої агітації", – сказав Олександр Неберикут.
5 політичних партій є лідерами за масштабом агітаційної активності в регіонах: «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина» і «Наш край», які проводили повноцінні загальнонаціональні кампанії в усіх областях України. Також 3 партії «Опозиційна платформа – За життя», «Пропозиція» і «Перемога Пальчевського» представлені агітаційними заходами в більшості областей України. 10 інших політичних партій проводять активну передвиборчу роботу в багатьох регіонах України, однак не в загальнонаціональному вимірі. Решта активних учасників місцевих виборів (понад 50 партій) сконцентрували свою агітаційну діяльність в межах конкретних областей. В розрізі агітаційної роботи кандидатів на посаду місцевих голів в районних та обласних центрах найбільш помітними є представники «Слуги народу» (активні в 73 районах та 15 обласних центрах). Партії «За майбутнє» і ВО «Батьківщина» мають порівняно меншу, але так само значну в масштабах України кількість потенційних кандидатів на посаду місцевих голів районних та обласних міст, які активно проводили агітаційні заходи.
"В умовах офіційного розгортання виборчого процесу і завершення етапу реєстрації кандидатів благодійна діяльність суб’єктів виборчого процесу в правовій площині може розцінюватися як підкуп виборців. Особливо загрозливою в цьому контексті є діяльність благодійних фондів, які розглядаються недобросовісними кандидатами як напівлегальний інструмент надання матеріальної допомоги виборцям в електоральних цілях (найактивніше такі фонди діють в Київській, Волинській, Івано-Франківській, Сумській, Вінницькій, Одеській, Луганській, Тернопільській, Харківській, Полтавській областях). З огляду на те, що законодавством формально заборонено благодійним організаціям брати участь у виборчій агітації, на практиці така діяльність носить прихований характер і не позиціонується як агітаційна де-юре", – розповів Неберикут.
Основна кількість зафіксованих інцидентів пов’язана з початком нового навчального року і проведенням публічних агітаційних заходів безпосередньо націлених на аудиторію шкіл та закладів вищої освіти (вчителів, батьків, студентів та викладачів). Найчастіше така форма активності проявлялися в обласних центрах та великих містах – як збоку кандидатів в депутати, так і кандидатів на посади місцевих голів (переважно самовисуванців). Окремі місцеві організації політичних партій, які епізодично вдавалися до заходів передвиборчої благодійності у серпні (зокрема ВО «Батьківщина», «Європейська Солідарність», «Опозиційна платформа - За життя», ВО «Свобода», «Слуга народу») продовжували таку загальну практику в першій половині вересня. Насамперед йдеться про різноманітні розважальні заходи для дітей та молоді, турніри з футболу, шахів, легкої атлетики, відзначення днів міста (села, селища), що супроводжуються великою кількістю партійної символіки, роздачею подарунків дітям, соціально вразливим групам громадян, соціально-орієнтованим закладам (школам, дитячим садкам, пансіонатам, лікарням тощо). Наприкінці вересня масштаб передвиборчої благодійності зменшився з огляду на завершення процесу реєстрації кандидатів і ризику притягнення суб’єктів виборчого процесу до відповідальності за підкуп виборців.
Як зазначив Олександр Неберикут, окремою формою непрямого підкупу, яка набуває поширення, є обіцянки щодо надання матеріальних благ чи інших соціально-економічних вигод для виборців в обмін на підтримку й за умови обрання кандидата. Небезпека та негативні наслідки таких зловживань зростають у випадку коли передвиборча обіцянка стосується витрачання публічних ресурсів, що додатково можна класифікувати і як прояв бюджетного адміністративного ресурсу. Крім того, важливість проблеми поширення епідемії COVID-19 також спонукає кандидатів використовувати цю тему не лише в цілях передвиборчої агітації та мобілізації уваги виборців, але як додатковий привід для надання матеріальних благ (наприклад, безкоштовних тестів на наявність антитіл коронавірусу), що має ознаки підкупу виборців.
У вересні спостерігалося не лише зростання кількості випадків використання різноманітних форм адміністративного ресурсу – кадрового, матеріального, бюджетного, але й фіксувалося розширення кола посадовців та державних службовців, які вдавалися до такого типу зловживань чи неналежної поведінки. Якщо у серпні поодинокими суб'єктами неправомірних дій були переважно голови обласних державних адміністрацій, то у вересні зріс рівень залученості до агітаційних заходів керівників районних рад та адміністрацій, а також міських голів. Посадовці, які зареєструвалися кандидатами на посади місцевих голів не лише продовжують виконувати свої обов’язки на період кампанії, а, навпаки, активізували свою публічну діяльність, використовуючи свій статус та репутацію для мобілізації виборців на свою підтримку. Відповідно до вимог законодавства про державну службу етика посадовця передбачає обов’язок дотримання політичної незалежності та нейтральності при виконанні своїх службових повноважень. Як демонструють результати спостереження ОПОРИ, посадовцям, які є суб’єктами виборчого процесу, рідко вдається дотримуватися на практиці законної вимоги щодо політичної нейтральності на робочому місці в умовах виборчого процесу, натомість такі ситуації мають ознаки конфлікту інтересів та можуть підірвати довіру як до чесності виборчого процесу так і до діяльності органів публічної адміністрації.
Окремими прикладами порушення законодавства, які все більше фіксують спостерігачі ОПОРИ, є несанкціонований збір персональних даних виборців в ході проведення агітаційних заходів суб’єктами виборчого процесу. Зокрема, це відбувається під виглядом анкетування або через фіксацію контактних даних учасників публічних заходів, організованих партіями та кандидатами (Вінницька, Львівська та інші області). Зростання інтенсивності агітаційних заходів супроводжується наростанням конфліктності виборчого процесу та публічних протистоянь між партіями і кандидатами, які в тому числі нерідко вдаються до використання методів дискредитації, чорного піару, пошкодження майна, створення перешкод для ведення агітаційної діяльності конкурентами.
Крім того, правова невизначеність щодо агітації в соціальних мережах та відсутність можливості оплати політичної реклами в соціальних мережах напряму з виборчого фонду створюють чималі ризики тінізації виборчих витрат та нерівномірні умови для суб’єктів виборчого процесу. У вересні ОПОРА провела моніторинг активності використання партіями та кандидатами політичної реклами у соціальній мережі Facebook. За даними Бібліотеки політичної реклами, у мережі було опубліковано понад 36 тисяч рекламних повідомлень політичного змісту, загальною вартістю від 1 150 000 до 1 400 000 доларів США (для порівняння, у серпні у Facebook було опубліковано 20 тисяч публікацій, вартістю близько 400 тисяч доларів США). Інструментом політичної реклами Facebook скористалися 35 політичних партій, які в сумі витратили на публікацію оголошень майже 400 тисяч доларів. Серед кандидатів у міські голови особлива агітаційна активність проводилась претендентами на очільників міста Києва та Львова.
"Якщо говорити про політичні сили, на першому місці партія "За майбутнє" – 103 291 долар, і було розповсюджено 3 728 повідомлень з ознаками політичної реклами на 30 сторінках. На другому місці – "Наш край", який почав витрачати дуже активно кошти у вересні. Загалом цією партією витрачено у вересні понад 64 тисячі доларів. На третьому місці – "Слуга народу" – 42 тисячі доларів, далі "Європейська Солідарність" – 35 тисяч доларів. І "Перемога Пальчевського" – 28 тисяч доларів", – сказала Ольга Айвазовська
Поліція та суди
ОПОРА закликає Національну поліцію України та інші правоохоронні органи активно реагувати на заяви і повідомлення щодо підкупу виборців та інших незаконних технологій, а також оперативно інформувати суспільство про проміжні результати відповідних розслідувань.
За інформацією Національної поліції, станом на 1 жовтня з початку виборчого процесу зареєстровано 1808 заяв та повідомлень, пов’язаних з виборчим процесом. Усього органами поліції складено 271 протокол про вчинення адміністративних правопорушень, розпочато 150 кримінальних проваджень, з яких 83 – безпосередньо пов’язані з порушенням виборчого законодавства, повідомлено про підозру в 5 кримінальних провадженнях, закрито 10 кримінальних проваджень, досудове розслідування триває у 137 кримінальних провадженнях.
Внаслідок надмірно стиснутих строків виборчого процесу виникає проблема з можливістю судового оскарженням процедурних порушень з боку територіальних виборчих комісій. Так, оскарження порушення багатьох процедур було ускладнене внаслідок відсутності зареєстрованих кандидатів та політичних партій. Потенційні кандидати та партії мали змогу оскаржувати рішення, дії, бездіяльність ТВК лише в якості виборця, права якого на оскарження обмежені порушенням виключно його особистих прав. У 5 cудових провадженнях оскаржувалася бездіяльність Центральної виборчої комісії, у всіх випадках рішеннями підтверджена обґрунтованість правової позиції ЦВК. 13 судових проваджень стосувалося оскарження рішень територіальних виборчих комісій про нарізку виборчих округів.
Проміжний звіт Громадянської мережі ОПОРА за результатами позапартійного спостереження на місцевих виборах за вересень 2020 року
За коментарями звертайтеся: [email protected], 044 591 44 44
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.
(#вибори; #opora; #опора)