Про те, як якісно організувати та провести чергові місцеві вибори восени на законодавчому й практичному рівнях та дотриматися міжнародних стандартів чесної та вільної змагальної кампанії,  обговорювали учасники виборчого марафону «Місцеві вибори: оцінка ризиків та перелік рішень», який 22 травня організувала Громадянська мережа ОПОРА.

Як зазначив старший аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев, Виборчий кодекс став досягненням попередніх дискусій щодо реформи виборчого законодавства, однак досі немає повної правової визначеності і ясності щодо правил гри, за якими відбуватимуться місцеві вибори.

«Це пов’язано з тим, що в парламенті продовжується дискусія щодо певних параметрів виборчого законодавства і на рівні органів адміністрування виборів теж відбувається певна підготовка до цих місцевих виборів. Тому у нас залишилось мало часу для того, щоб знайти ефективне рішення тих проблем, які є», - сказав він.

За словами голови Центральної виборчої комісії Олега Діденка, 4-та книга Виборчого кодексу потребує найбільшого вдосконалення, оскільки при його прийнятті найменше часу вдалось приділити саме місцевим виборам. Він зазначив, що у законопроєкті, зареєстрованому у Верховній Раді, враховані пропозиції ЦВК.

«Ми приділили багато уваги спрощенню багатьох виборчих процедур, особливо в умовах, коли запроваджується досить складна і нова для України виборча система з відкритими списками, яка буде складна у застосуванні. Важливо максимально полегшити умови організації виборів як членам виборчих комісій,  так і умови участі у виборах кандидатам, місцевим організаціям партій і учасникам виборчих процесів. Тому подано і запропоновано Верховній Раді цілий ряд напрацювань, направлених на спрощення.  Тут іде мова і про відмову від обов’язкової подачі до територіальних виборчих комісій заяв про згоду на участь членів виборчих комісій в роботі, і вдосконалення логістичних механізмів, і транспортування виборчої документації, і про розширення можливості участі у місцевих виборах громадян України, незалежно від їхньої належності до відповідних територіальних громад», - сказав Олег Діденко.

Разом з тим, за його словами, ситуація ускладнюється через те, що триває реформа децентралізації. Тому наразі невідомо, в яких громадах, в яких межах і до яких рад будуть відбуватись місцеві вибори, а ті зміни, які можуть прийняти, зокрема щодо завершення формування територіальних громад, можуть потребувати зміни окремих виборчих процедур.

Голова підкомітету виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко висловила думку, що законопроєкт №3485 вийшов дійсно комплексним і є консолідованою позицією різних фракцій, втім перед другим читанням може мати зміни.

«Конкретно з того, що ми вже там прописали, концепцію самого Виборчого кодексу ніхто насправді не міняв. Виборча система, яка була в ньому, така і залишилась. Було прийнято політичне рішення, ми знизили поріг виборчої системи. Поки що в Кодексі він виглядає як 15 тисяч виборців для місцевих рад. Я до сьогоднішнього дня чую абсолютно діаметрально різні думки з цього приводу. Є прихильники політичної структуризації, які взагалі просять з нуля зробити пропорційну систему, є прихильники ідеї, що треба чисту мажоритарну зробити. Абсолютно полярні думки. Але я думаю, що до другого читання цифра в 15 тисяч може помінятись. Якщо ця цифра піде вище порогу до 30-35 тисяч, це моя особиста думка, я б такий варіант сприймала, тому адмініструвати такі вибори буде легше», - сказала Загоруйко.

У той же час міський голова Чорткова Тернопільської області Володимир Шматько підтримав вибори за мажоритарною системою у населених пунктах з кількістю виборців менше 90 тисяч.

«Місцеві вибори – це вибори про розвиток місцевої громади, це не політика. Мова про господарку, мова про стратегію розвитку Чорткова, про конкуренцію ідей, про речі, які стосуються місцевого розвитку. На жаль, у нас така політична культура, громадянське суспільство ще не до кінця політично зріле. І ми переносимо те, що бачимо по телебаченню у політичних шоу, на місцеві вибори. У результаті у сесійну залу громад зайдуть політики, випадкові люди, які під дією бренду, під рейтингом їхнього лідера у Києві, і дуже часто виникає політична конфронтація, що надзвичайно шкодить  стратегічному розвитку будь-якої громади. І якщо цієї політики буде менше, від цього громаді буде лише більше позитиву», - сказав Шматько.

Він також підтримав думку, що партії мають розбудовуватись як інституції до самого низу, втім, за його словами, в Україні нема справжніх партій, а лише політичні проєкти.

Його думку підтримала кандидатка політичних наук, експертка Ініціативи Представництва ЄС в України «Team Europe Kharkiv» Юлія Біденко. За її словами, коли за допомогою законодавчих змін людей штучно змушують вступати у партії, це породжує конфлікти у місцевого самоврядування або не призводить до його ефективності чи до розвитку політичних партій.

«Коли нам говорять, що ми щось робимо для розвитку партій на місцях, для мене це велике питання і навіть певний цинізм. Тому що парламент, який скасовує державну підтримку позапарламентських партій, тобто за таким суспільним договором у них би був рік для того, щоб підготуватись до місцевих виборів і претендувати на мандати, і той самий парламент вимагає партизацію навіть невеличких громад. Я нагадаю, що за вимогами виборча система має бути, по-перше, справедливою, по-друге, зрозумілою партіям та виборцям. І також вона має створювати ефективні органи влади», - сказала вона.

Експертка також додала, що зрозумілість виборчої системи буде найбільшим викликом для громадянського суспільства на місцях.

Голова Луцької виборчої комісії Леонід Будцев виділив проблеми непрофесійності та недостатнього фінансування місцевих виборчих комісій. Він підтримав думку щодо професіоналізації членів комісій, оскільки саме на територіальні комісії покладається великий обсяг роботи щодо замовлення бюлетенів, розподілу округів, а штаби часто подають людей, які просто числяться членами комісій.

«Якщо брати останні вибори, то навіть були випадки можливого зриву виборів через те, що члени виборчих комісій в останній момент дізнавались, що їхні штаби не будуть платити їм кошти. І вони не приходили на засідання, мотивуючи тим, що безкоштовно працювати не будуть. Питання фінансування ніколи не доходило до рівня Центральної виборчої комісії. Я вважаю неправильним, що фінансування дільничних виборчих комісій відбувається лише за одну-дві доби, коли відбувається день голосування і підрахунок голосів», - сказав він.

Захід організований за підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і  за підтримки Європейського Союзу, та може не відображати позицію USAID, Уряду США чи ЄС.

Інформаційні партнери заходу: hromadske.uagazeta.ua та Суспільне мовлення.