3 листопада о 2:45 суд прийняв рішення по позову Олександра Марченка щодо фальсифікації протоколів дільничних виборчих комісій по 90 виборчому округу

Нагадаємо, що 1 листопада розпочалося судове засідання, на якому повинна була вирішитися доля результатів голосування у 90 виборчому окрузі. Кандидат від ВО «Свобода» Олександр Марченко подав відповідний позов щодо того, що ОВК фальсифікувала протоколи дільничних комісій і надала у ЦВК невірні дані. Представники ОВК не змогли надати оригінали протоколів через те, що зникла голова комісії. В результаті, засідання продовжилося 2 листопада.

Проте ситуація не значно змінилася. Представники ВО «Свобода» надали до розгляду 7 дисків із відео, на якому записано, як на ОВК зачитуються результати по кожній дільничній комісії. Проте судді передивлятимуться відео вибірково (це близько 7 годин).

Перед першою технічною перервою із залу суду вилучили одного із представників Олександра Марченка, пізніше йому дозволили повернутися – до першого попередження. Представників Марченка скерували до ЦВК за тим, щоб вони взяли нумерацію протоколів, оскільки за оригіналами протоколів, наданими ОВК, за словами Олександра Марченка, вона не збігається.

В холі будівлі суду та у приміщенні зали присутня також значна кількість молодих людей спортивної статури, зареєстрованих, як представники ЗМІ. Вони ускладнюють можливість потрапити на судове засідання, не дозволяючи цього навіть журналістам. Частина «бійців» – захисники кандидата Чудновського. Зокрема, представнику ОПОРИ пропонували «познімати краще гриби у лісі» та погрожували журналістові «Свідомо».

Після значної перерви, слухання продовжилося о 21:00. Судді відмовили у клопотанні про доручення документу, отриманого у ЦВК. Долучили письмові заяви голів деяких ДВК в яких вони зазначили, що результати голосування на протоколах, котрі вони підписували відрізняються з результатами голосування, що є на офіційному сайті ЦВК. Проте було наголошено на тому, що не збігання номерів у протоколах не є причиною для оскарження результатів по ДВК. На думку суддів, це лише свідчить про те, що дільничні комісії писали результати не на тих бланках, і це, відповідно, не стосується справи.

У справі фігурувало також порушення щодо ненадання протоколів: копії протоколів по ОВК не отримав жоден член комісії чи представники кандидатів навіть на письмове звернення.

Для надання свідчень відповідач викликав членів ОВК, Ірину Ілемську (політична партія «БРАТСТВО»), Сергія Сирицю (Партія регіонів), Михайла Іваніцького (партія «РУСЬ ЄДИНА») та Ірину Удовену (КПУ). У своєму виступі Ірина Ілемська повідомила таке: «Окружна комісія склала протокол, всі дані було оголошено головою і всі члени були присутні. Після чого члени комісії поставили свої підписи. Далі спостерігачі почали вимагати протоколи. Потім я вийшла на вулицю і коли повернулась, то копія протоколу висіла на дошці оголошення. Не було жодних перепон у процедурі підписання протоколу ОВК. Із 16 присутніх членів комісії проголосували проти лише 3 члени. При підписанні підсумкового протоколу Климчук говорив, що в підсумковому протоколі дані не збігаються з даними по дільницях, але його думку не взяли до уваги.». Інші свідки також підтвердили, що підсумковий протокол підписували усі присутні. Проте ніхто з членів ОВК не фіксував результати по окремим ДВК.

Зі сторони позивача був викликаний Олександр Задорожний, секретар ОВК («Народно-трудовий союз України»). Він засвідчив, що протоколи приймались у пакетах, і він не пам’ятає жодних скарг. Саме він вів протокол підсумкового засідання, проте не звіряв результати, які зачитувались в голос, з самими протоколами ДВК. При цьому, О. Задорожний повідомив, що протоколи передавались на дільниці, запечатані у відповідних підписаних пакунках, хоча Ірина Ілемська раніше казала, що вони їх самі ділили між ДВК.

Щодо того, що не було надано копії протоколів, то секретар окружної виборчої комісії сказав, що особисто підписав 3 примірники підсумкових протоколів і надавав їх, проте письмових свідчень немає, а в журналі це не було зареєстровано через відсутність самого журналу. О. Марченко та його довірені особи звертались із заявою про отримання копій протоколів, яка була відповідно зареєстрована, проте ці копії надані не були.

Крім того, на питання Олександра Марченка щодо того, скільки від ДВК на ОВК було повернено пустих бланків протоколів, Задорожний повідомив, що жодного бланку повернено не було.

В результаті тривалих роздумів, майже о 3 ночі судді постановили задовольнити позов Олександра Марченка лише у частині бездіяльності ОВК щодо ненадання копій протоколів. Неспівпадіння результатів голосування у протоколах ДВК та підсумкових протоколах, які ОВК надала ЦВК, було повністю проігнороване.

З цим рішення Марченко не погоджується та намірений з'ясувати правду в апеляційному суді. 

marchenko2

За коментарями звертайтесь:
Руслана Величко
Координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА
у Київській області
063 187 41 06
 
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.