Місцеві вибори – 2020 дали неоднозначний сигнал щодо напрямку, в якому рухається підконтрольна Україні територія Луганської та Донецької областей в частині розвитку місцевого самоврядування. Неоднозначність полягала у рішенні Центральної виборчої комісії (ЦВК) від 8 серпня 2020 року на підставі висновків Донецької та Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) щодо неможливості проведення перших місцевих виборів у 10 територіальних громадах Донецької області та 8 громадах Луганської області. Це рішення викликало суперечливу реакцію як з боку українського політичного спектру, так і з боку міжнародних спостерігачів. Питання не лише в самих виборах, а в тому, куди Україна рухається щодо системи управління на підконтрольних державі територіях Донецької і Луганської областей.

Під час Форуму «Виборча реформа: оцінка через призму цінностей, політичних прав, якості процедур», який організовувала Громадянська мережа ОПОРА, ці питання обговорили Олексій Данілов, Секретар Ради національної безпеки і оборони України; Юрій Мірошниченко, член Центральної виборчої комісії; Павло Кириленко, голова Донецької облдержадміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації; Ігор Абрам'юк, директор з розвитку – заступник керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад; Вадим Бойченко, міський голова Маріуполя; Вадим Лях, міський голова Слов'янська; Ігор Шопін, Новоайдарський селищний голова.

 

Чому вибори у 18 громадах Донецької та Луганської областей не відбулися

 «Це був вимушений крок держави реагувати на ту ситуацію, яку створила Російська Федерація, окупувавши частину територій Донецької та Луганської областей, – зазначив Олексій Данілов, Секретар Ради національної безпеки і оборони України. – Ні про які утиски місцевого самоврядування не йдеться. Всю інформацію від військової розвідки оприлюднювати ми не можемо. Але зробили все можливе, аби на максимальній кількості територій Донецької та Луганської областей місцеві вибори все ж відбулись.

За словами голови Донецької обласної державної адміністрації та керівника обласної військово-цивільної адміністрації Павла Кириленка, рішення Центральної виборчої комісії про непроведення виборів у громадах біля лінії розмежування було прийнято на підставі даних від ООС, СБУ і Нацполіції. Основна підстава непроведення – це безпекова складова. «Це не був формальний підхід, були зібрані дані, проведено кілька робочих нарад, обговорено всі підстави з командувачем ООС, інформація  передана ЦВК, – зазначив Павло Кириленко. – Деякі населені пункти знаходяться за 700, 600, 500 метрів до лінії розмежування. Ми не могли гарантувати безпекову складову».

Член Центральної виборчої комісії Юрій Мірошниченко запевнив, що навмисного, штучного  гальмування реалізації виборчих прав громадян не було. ЦВК докладала максимум зусиль для реалізації виборчих прав громадян. Але є певна процедура забезпечення можливості для громадян України безпечно реалізувати ці права. Саме тому в законі передбачено звернення до визначеного суб’єкта  (у даному випадку ВЦА) для висновку щодо можливості або неможливості проведення виборів у «прифронтовій» зоні. На підставі листа з висновками від ВЦА ЦВК ухвалила рішення про неможливість проведення виборів на рівні територіальних громад.

Водночас Всеукраїнська асоціація громад схильна вважати, що були і політичні причини непроведення виборів. Таку думку озвучив директор з розвитку асоціації Ігор Абрам'юк. «Ситуація з непризначенням виборів не набула достатньої суспільної легітимності. Рішення ЦВК не було обґрунтованим та зрозумілим. Адже відбулися президентські та парламентські вибори в 2019 році та до районних рад минулого року», –  наголосив він.

 
Коли вибори можливі

 

На думку Олексія Данілова, Верховна Рада має взяти на себе повноваження питання вдосконалення процедури виборів під час проведення військових дій. «Коли законодавець прийме зміни до закону, тоді вибори будуть організовуватися в той спосіб, що буде передбачений законодавством», – наголосив секретар РНБО.

Павло Кириленко розповів: «Зараз утворено 10 військово-цивільних адміністрацій, три керівника ВЦА призначено 19 лютого цього року. Я впевнено можу сказати, що всі 10 ВЦА будуть функціонувати. Розвиток громад буде, незважаючи ні на що відбуватись. Наступає мир, якщо ми бачимо, що не буде жодної загрози, процедура виборів буде відновлена. Я не є прибічником того, щоб не проводити вибори».

Іншої думки  Ігор Абрам'юк: «Коли варто проводити вибори? Точно не чекати остаточно встановлення миру для проведення виборів, бо наявність органів місцевого самоврядування (ОМС) дозволить цій території бути більше в українському контексті. Місцеве самоврядування – запорука того, що територія буде належним чином розвиватися. Без ОМС можливості для розвитку гірші, особливо, коли на інших територіях вони діють і вже працює єдина державна система».

Дочасні вибори в Україні проводяться в останню неділю березня і останню неділю жовтня. Як запевнив Юрій Мірошниченко, за визначений період часу, який потрібен для підготовки виборів, ЦВК звертається до ВЦА із запитами щодо можливості проведення виборів. «Ситуація може змінитися. І в той момент, коли така можливість з’явиться, будуть оголошені вибори та будуть сформовані представницькі органи місцевого самоврядування на цих територіях», – наголосив член ЦВК. На початку 2021 року ЦВК теж зверталася до ВЦА за аналізом ситуації, але проведення виборів все ж лишилося неможливим. Пріоритет для ЦВК – реалізація конституційних прав громадян. Але в умовах безпечних, коли життя і здоров’я громадян не буде піддаватися ризику.

 
Право на місцеве самоврядування

 

Юрій Мірошниченко звернув увагу на те, що незважаючи на те, що 18 територіальних громад не отримали свої ОМС, районні ради, які діють як представницькі органи, були утворені.

Водночас директор із розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрам'юк означив, що відкрите питання – чому держава зволікала щодо своєї присутності на підконтрольних територіях. «Адже призначення ВЦА у громадах тільки зараз відбувається. Зміни до закону про ВЦА були ухвалені лише у середині грудня, а указ Президента про створення ВЦА був підписаний 19 лютого. Обласна ВЦА діє, але місцевої влади немає», – пояснив Ігор Абрам'юк.

Про ситуацію у своїх населених пунктах розповіли представники місцевого самоврядування. «Важливе, що треба зрозуміти, що 7 років йде війна, яка не закінчується, – наголосив Маріупольський міський голова Вадим Бойченко. – Тому поняття ВЦА є дивним, але такі вже реалії». На його думку, найважливіше, що є прогрес в комунікації з громадянами на місці. Ключовий аспект – забезпечення відсутності маніпуляцій та чорних технологій. За словами міського голови Маріуполя, основне завдання – створення комунікаційної платформи, яка буде боротись з неграмотністю людей в епоху гібридної війни, коли маніпулювати думкою суспільства дуже легко. За поясненнями Слов'янського міського голови Вадима Ляха: «Вибори у місті пройшли, але сказати, що є конструктивна робота депутатського корпусу разом з міським головою, я не можу. У нас продовжується третій тур виборів. Тому що 50% засідань міської ради не відбуваються. Досі не прийнятий бюджет міста. Місто не є учасником обласних державних програм. Були спроби звинуватити міського голову, що він сам сприяє введенню ВЦА. Зараз поширюються страшилки, що містом будуть керувати військові і що буде введена комендантська година. Ймовірно, будуть позачергові вибори». Як розповів Новоайдарський селищний голова Ігор Шопін, його громада – це частина Щастинського району, до якого входить 5 громад. У чотирьох з них не було виборів. «Місцеве самоврядування працює, все добре. Але, –  вважає селищний голова, – помилкою є те, що Верховна Рада внесла зміни у Виборчий кодекс. У нашій сільській місцевості, де населення близько 17 тисяч осіб, обирались депутати за партійними. Тепер за вказівкою партійних босів саботують засідання».

ОПОРА неодноразово звертала увагу законодавців на відсутність чітких критеріїв для рішення не проводити вибори та можливість одноосібного формування головами ВЦА відповідних висновків. Зокрема, організація пропонувала посилити колегіальний характер процесу підготовки висновку про неможливість проведення виборів на окремих територіях, включаючи його координацію з боку РНБО.

 
Інтеграція ВПО та їх участь у місцевому самоврядуванні

 

Ще одним аспектом забезпечення конституційних прав є реінтеграція внутрішньо переміщених осіб з Криму та Донецької і Луганської областей. На Форумі про участь ВПО та відчуття співпричетності мешканців Криму до політичних подій в Україні говорили Інна Драганчук, заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та Таміла Ташева, заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.

Верховна Рада IХ скликання прийняла рішення щодо вирішення проблеми з голосуванням ВПО. Це сигнал про те, що держава обирає шлях інтеграції громадян, які покинули тимчасово окуповані території України. Ці громадяни могли змінити виборчу адресу і голосувати на всіх національних і місцевих виборах.

Заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева зазначила: «Питання участі в інструментах місцевої демократії не зняте. Хоча за даними дослідження низки громадських організацій більше 40% людей використовували ці інструменти. Як озвучують ВПО, проблемою є те, що вони не є жителями громади. Тож це питання треба найближчим часом вирішити, йдеться не лише про зміну місця реєстрації».

Заступниця міністра Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Драганчук підкреслила: «Вже всі переконались, що реформа полягає в тому, що ВПО за 7 років уже інтегрувались або інтегруються все глибше. Це свідчить про те, що вони вже мають повноцінний доступ до виборчих прав. ВПО можуть формувати політику органів місцевого самоврядування. Під час формування політичних програм основними реципієнтами є виборці, відповідно до минулого року ВПО не були цікаві як учасники повноцінно громад. Ситуація змінилась. Минулого року змінили виборчу адресу близько 100 тисяч виборців. Участь ВПО підкріплена тим, що вони формують порядок денний. ВПО є підсиленням внутрішньої громади і все, що відбувається на первинному рівні, пов'язано з тим, наскільки сильно ця громада зможе побудувати не якусь окрему комунікацію з ВПО, а наскільки ВПО можуть проявити себе як активні учасники».

«Щодо питання інформаційної безпеки, то необхідно позбавлятися від російських наративів, – наголосила Таміла Ташева. – Зокрема, про те, що Україна ніби не піклується про ВПО, що їй байдуже до тих, хто залишився там. Нещодавно була прийнята Стратегія деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, вона ще не оприлюднена. Але наскрізна лінія цього документа – відновлення зв’язків з нашими громадянами на тимчасово окупованих територіях і надання їм різного роду сервісів. Ми повертаємо не лише території, ми повертаємо людей».