За винятком кількох спрацювань ППО, одноразового влучання російської ракети в інфраструктурний об’єкт та регулярних повітряних тривог, ситуація в Черкасах відносно спокійна. Місто стало міцним надійним тилом, що допомагає армії та вимушено переміщеним особам. Міська рада продовжує працювати в умовах війни: депутати збираються на сесії, відбуваються засідання виконавчого комітету. Місто приймає переселенців, допомагає Збройним Силам та розв’язує типові господарські питання.

Яким був баланс сил у міськраді напередодні війни і що змінилося після її початку?

На місцевих виборах 2020 року громада підтримала чинного міського голову Анатолія Бондаренка, який представляє партію “За майбутнє”. Депутатами Черкаської міської ради обрали представників партій "За майбутнє" (8 мандатів), "Слуга народу" (8 мандатів), "Європейська солідарність" (7 мандатів), "Голос" (6 мандатів), "Черкащани" (5 мандатів), "Опозиційна платформа — За життя" (4 мандати) та ВО "Батьківщина" (4 мандати). Відповідно, було утворено 7 фракцій. Секретарем міської ради став представник ВО “Батьківщина”. Решта партій делегували заступників. Утім, кандидатуру Олега Кашка від “Опозиційної платформи — За життя” депутати не підтримали, а представник “Голосу” Павло Валенчук поповнив виконком лише на три місяці пізніше, ніж решта. Попри доволі строкате партійне представництво у раді, за проміжними підсумками її роботи міський голова має потрібну більшість із понад 30 депутатів. Разом з тим, важко сказати, що наявна будь-яка чітко виражена, неситуативна опозиція.

Після нападу росії на Україну на Facebook-сторінці місцевої організації партії “Опозиційна платформа — За життя” з’явилося повідомлення про те, що всі представники політичної сили і депутати всіх рівнів виходять із партії. Втім, голова фракції “ОПЗЖ” у Черкаській міській раді Олександр Замирайло заявив про свій вихід із партії аж 14 березня. Його колега по фракції Юлія Погостінська зробила таку саму заяву двома днями раніше.

17 березня Черкаська міська рада в повному складі, тобто разом із чотирма колишніми депутатами від “ОПЗЖ”, звернулася до Міністерства юстиції України із проханням заборонити через суд діяльність в Україні цієї політичної партії. А вже 18 березня, з огляду на військову агресію росії та умови правового режиму воєнного стану в Україні, РНБО прийняла рішення  призупинити діяльність 11 партій, зокрема парламентської політичної сили “Опозиційна платформа — За життя”.

21 квітня двоє інших уже колишніх депутатів “ОПЗЖ” у міській раді — Ярослав Левицький та Олег Кашко — оприлюднили заяви про складання своїх депутатських повноважень. 19 травня Черкаська міська рада на закритому онлайн-засіданні їх підтримала. Тоді ж у стінах ради оголосили про припинення існування фракції. Крім того, напередодні засідання секретар міської ради Юрій Тренкін наголосив, що на погоджувальній раді було ухвалене рішення про недопущення депутатів від “ОПЗЖ” до проведення сесійних засідань у будь-якому режимі.

Рішення ради на підтримку обороноздатності

Ще зранку 24 лютого Черкаська міська рада спрямувала на підтримку територіальної оборони 4 млн грн. Рішення одноголосно підтримали усі присутні на сесії депутати. Три чверті цих коштів спрямували на забезпечення обладнання приміщень для тероборони, ще 1 млн грн — на управління бригади та батальйону територіальної оборони. Також 1 млн 750 тис. грн виділили для фінансової підтримки Служби безпеки України на боротьбу з тероризмом. 485 тис. грн— субвенція Міністерству надзвичайних ситуацій. Депутати проголосували за передання 2 приміщень територіальній обороні й військкомату і виділили 5 млн 982 тис. грн на закупівлю додаткових медикаментів і перев’язувальних матеріалів на випадок надзвичайних ситуацій. Згодом кілька сесій ради провели в онлайн-режимі, пізніше повернулися до звичного формату.

4 березня Черкаська міська рада затвердила цільову програму підтримки Збройних Сил України та передбачила 100 млн грн субвенції для зміцнення матеріально-технічного забезпечення армії. 14 березня на позачерговому засіданні виконавчого комітету Черкаси спрямували 10 млн грн як субвенцію обласному бюджету для закупівлі необхідного спорядження Збройним Силам України. За ці кошти, згідно з листом від обласної військової адміністрації, придбають тепловізори, прилади нічного бачення, військову амуніцію та ще низку важливих для захисників речей. Разом із тим, виконавчий комітет перерозподілив ще 46 млн грн та збільшив на цю суму резервний фонд міського бюджету для потреб оборони й цивільного захисту населення. 21 квітня виконавчий комітет спрямував ще 10 млн грн субвенції для закупівлі спорядження ЗСУ.

6 травня виконавчий комітет Черкаської міської ради під час внесення змін до Комплексної програми соціальної підтримки захисників державного суверенітету та незалежності України і членів їх сімей — жителів м. Черкаси на 2022–2024 роки ухвалив рішення про те, що жителі Черкас, які вступили до лав добровольчих формувань Черкаської територіальної громади, отримають одноразову допомогу 15 000 грн.

17 червня у Черкаській міській раді відбулося засідання комісії для проведення конкурсу щодо визначення установи банку для розміщення тимчасово вільних коштів бюджету Черкаської міської територіальної громади шляхом придбання державних цінних паперів (військових облігацій).

Допомога постраждалим, незахищеним та внутрішньо переміщеним особам

З 24 лютого, за словами міського голови, Черкаси прийняли більше 20 тис. внутрішньо переміщених осіб, і її кількість продовжує зростати. Міський будинок культури імені Івана Кулика змінив свій профіль і став місцем прихистку для людей, котрі виїжджають до Черкас із-під обстрілів. У перші дні війни тут створили Гуманітарний центр, в якому допомагають переселенцям речами першої необхідності, підтримують, координують їх розселення тощо.

19 березня під час наради в мерії навіть обговорили можливість спорудження в Черкасах житла для людей, які мусили залишити зону бойових дій. 21 квітня голова Черкаської ОВА Ігор Табурець повідомив про те, що у Черкасах, як обласному центрі, планують звести новий мікрорайон із будинками на 100 тисяч кв. м. для переселенців.

8 березня в місті тимчасово скасували туристичний збір. Черкаська міська рада пішла назустріч побажанням власників готелів, які знизили ціни на проживання для людей, що потрапили у скруту. Так триватиме до завершення бойових дій і воєнного стану.

Ще в березні черкаська влада адресувала лист Кабінету Міністрів України з пропозицією включити місто до переліку територій для перенесення чи евакуації бізнесу із зон бойових дій. Повідомлялося, що станом на 2 червня в область уже релокували 19 підприємств, а ще 12 перебували у процесі переміщення. Також у Черкаси переїхав Слов’янський енергобудівний фаховий коледж, який розмістили на базі Черкаського державного технологічного університету.

Після того, як завдяки зусиллям Збройних Сил України загрози для Черкас зменшилися, з міста почали відправляти гуманітарні вантажі до регіонів, які постраждали від бойових дій — Чернігівщину і Харківщину.

У травні та червні найбільш незахищеним черкасцям вирішили надати разову допомогу у вигляді продуктових наборів. Відповідне рішення у рамках внесення змін до міської соціальної програми “Турбота” ухвалив виконавчий комітет.

Бюджет

Повномасштабне вторгнення російської федерації та запровадження на території України воєнного стану призвело до суттєвого падіння економічної активності, зокрема і в місті Черкаси, що негативно позначилося на фінансовій спроможності бюджету територіальної громади. До 24 лютого виконання бюджету йшло за плановими показниками, але опісля відбулося чимало змін до законодавства як у дохідній, так і у видатковій частині. Відповідно, змінилося й виконання показників.

“Станом на 01 травня до бюджету Черкаської міської територіальної громади надійшло доходів 87,6 % до плану (без офіційних трансфертів та власних надходжень бюджетних установ)”, — доповіла директорка департаменту фінансової політики Черкаської міської ради Тетяна Харенко. — “Зокрема, було передбачено отримати доходи від продажу землі, однак нині продаж землі заборонений. Так само призупинено чимало інших платежів. Здійснюються тільки операційні видатки”.

Директорка департаменту економіки Ірина Удод поінформувала, що частину коштів резервного фонду використали на придбання продуктів харчування для внутрішньо переміщених осіб і забезпечення військових потреб. За словами міського голови, станом на середину травня з початку року бюджет міста загалом недоотримав 128 млн грн.

За дорученням міського голови депутати ретельно вивчили видатки та прийняли рішення щодо можливої значної економії бюджету з урахуванням воєнного стану.. За пропозицією одного з депутатів, із 1 червня поточного року рада збиралася скоригувати бюджет, оскільки багато статей основного фінансового документу міста, прийнятого в мирний час, у період воєнного стану виконати неможливо. 7 червня виконавчий комітет проголосував за зміни до бюджету.

Укриття

У перші дні повномасштабного вторгнення місто потребувало відкриття, облаштування чи дооблаштування десятків укриттів. Нині ситуація стабілізувалася. Всього в Черкасах близько 75 споруд цивільного захисту населення і 47 споруд подвійного призначення, де люди можуть сховатися у випадку небезпеки. “Ситуація в усіх сховищах набагато краща, ніж на початку війни. І це завдяки спільним зусиллям великої кількості волонтерів, депутатського корпусу міської ради, комунальних та інших служб міста й свідомих мешканців”, — розповів заступник міського голови Павло Валенчук. — “Мусимо констатувати, що багато жителів Черкас перестали йти до укриттів, почувши сигнали попередження про повітряну тривогу, як це було на початку повномасштабного вторгнення”, — додав він.

Заборона діяльності церков московського патріархату

23 червня Черкаська міська рада проголосувала за підтримку петиції щодо заборони діяльності церков московського патріархату на території міста. Вона зобов’язала Департамент архітектури розірвати договори оренди з Московським патріархатом. Згодом на сайті міської ради з’явився проект звернення до РНБО та Верховної Ради про пришвидшення заборони діяльності церков та інших релігійних організацій, які підпорядковуються Московському патріархату.

Перейменування вулиць

14 червня топонімічна комісія запропонувала перейменувати більше 100 топонімів: скверів, вулиць та провулків Черкас. Таку пропозицію фахові історики й краєзнавці назвали проривом. Наступні після рішення топонімічної комісії кроки для перейменування — громадське обговорення, засідання міськвиконкому та сесія міськради, на яких розглядатимуть усі пропозиції топонімічної комісії.

“Земельні сесії”

23 червня на розгляд сесії винесли 150 “земельних” проєктів рішень, які не розглядали з часу початку повномасштабних воєнних дій. Пакетним голосуванням рада прийняла майже половину — продовження оренди, надання в оренду земельних ділянок під існуючими забудовами, дозволи на розроблення документації із землеустрою комунальним підприємствам, у тому числі для парків, скверів і кладовища, продаж права оренди земельних ділянок, проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок тощо. Решту земельних питань, на думку депутатів, потрібно доопрацювати і повернутися до їх розгляду під час наступних сесій. Секретар Черкаської міської ради Юрій Тренкін повідомив, що з лютого по травень місто Черкаси недоотримало загалом 15,2 млн грн. Із них 5,6 млн грн — земельний податок, 9,6 млн грн — оплата за оренду.

Тарифи на проїзд

14 червня виконавчий комітет проголосував за встановлення нових тарифів на проїзд у міських тролейбусах та автобусах. Ціна квитка в електротранспорті становитиме 10 грн, а в маршрутці — 13 грн (з 9 лютого вартість становила 7 і 9 грн відповідно). Із 24 лютого проїзд в комунальному електротранспорті був безкоштовним. Також виконком запровадив електронний квиток. У тролейбусах він запрацював із кінця червня, у маршрутках — запрацює орієнтовно за два місяці.

Підготовка до опалювального сезону

Незважаючи на воєнний стан, комунальники Черкас готуються до нового опалювального сезону. Вони випробовують теплові котельні, проводять регламентні роботи на мережах і ліквідовують виявлені пошкодження. Разом з тим, на початку липня директор КП “Черкаситеплокомуненерго” Павло Карась дещо насторожив містян, порадивши в ефірі одного з місцевих ЗМІ жителям багатоповерхівок бути готовими до можливої відсутності теплопостачання в місті взимку. "Чи можливі теоретичні ситуації, що не буде в місті тепла — теоретично це можливо. Газ — ключовий елемент, який потрібен. Я б рекомендував, особливо людям старшого віку, особливо сім’ям з малими дітьми, розглянути варіант тимчасового виїзду у разі особливо поганої ситуації до родичів у сільську місцевість, де є можливість опалюватися без газу", — сказав він.

Отже, незважаючи на війну, Черкаси живуть і працюють. Комунальні та інші служби роблять усе, щоб жителям та гостям міста було зручно та комфортно, а депутати працюють, зокрема і над тим, аби місто допомагало Збройним Силам України, в тому числі фінансово.