Удосконалення законодавства в частині притягнення до відповідальності організаторів та фігурантів злочинів проти виборчих прав та забезпечення якісної нормативно-правової бази для реалізації на належному рівні процесуальних дій представниками органів правопорядку – ці та інші питання обговорювались в п'ятницю, 3 березня, під час конференції «Удосконалення законодавчої бази щодо виборчих злочинів та невідворотності покарання», яку ініціювала Громадянська мережа ОПОРА спільно з Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.
Як зазначила координаторка виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, такі заходи не є теоретичними і направлені на те, щоб виробити спільну законодавчу ініціативу з метою її імплементації. За її словами, законодавча ініціатива буде зареєстрована у парламенті. Айвазовська виразила сподівання, що між неурядовими організаціями та органами влади буде знайдена спільна позиція, яка в результаті буде прийнята Верховною Радою України і сприятиме тому, щоб усі наступні чергові та позачергові вибори відбувались на основі якісної нормативно-правової бази.
Заступниця міністра внутрішніх справ України Тетяна Ковальчук підкреслила важливість створення умов для вдосконалення механізмів і тих основ, аби кожна людина могла реалізовувати своє виборче право у правовій та законодавчій формі.
«Важко переоцінити важливість дотримання принципу транспарентності та законності у здійсненні волевиявлення, і мені здається, що саме така площадка, саме такий підхід дасть можливість усестороннє вивчити цю проблематику», – додав заступник голови Національної поліції України Костянтин Бушуєв.
Аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев представив спільні з Міністерством внутрішніх справ напрацювання щодо внесення змін до Кримінального кодексу в частині порушень виборчого законодавства. Клюжев окреслив проблеми щодо притягнення до відповідальності за непрозорість фінансування виборчих кампаній, за видачу бюлетенів без пред’явлення документів. Останнє порушення, за його словами, було найбільш масовим під час перших виборів у об’єднаних територіальних громадах.
«Порушення, які найбільш поширені, не відображені у статистиці ефективних розслідувань. Насамперед це пов’язано із підкупом виборців. На місцевих виборах 2015 року по підкупу виборців у нас було найбільше досудових розслідувань, але лише 19 осіб отримали покарання», – констатував Клюжев.
Радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба також підняла питання щодо порушення таємниці голосування. За даними моніторингу, за цією статтею жодна особа не була притягнена до відповідальності.
«По статті 159 суб’єктом вчинення цього злочину є третя особа, яка умисно порушила таємницю голосування виборцем. Кримінальний кодекс не передбачає порушення таємниці голосування самим виборцем, що є складовою інших злочинів, наприклад підкупу виборців. Частими є випадки, коли особа фотографує виборчий бюлетень і передає ці відомості іншій особі, за що отримує грошову винагороду», – відзначила Коцюруба.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг нагадав, що, приєднучись до Ради Європи, Україна дала кілька зобов'язань, зокрема щодо реформування виборчого законодавства. Він підкреслив готовність Ради Європи здійснювати оцінку та підтримку законопроектів, що спрямовані на приведення виборчого законодавства до європейських стандартів.
Народний депутат України Олександр Черненко висловив думку, що, незважаючи на те, що реалізація реформ сьогодні "буксується", депутати підтримають зміни до законодавства, особливо, якщо вони матимуть позитивні оцінки Ради Європи та Венеціанської комісії.
Заступниця голови Центральної виборчої комісії Жанна Усенко-Чорна зазначила, що кожні вибори підтверджують талановитість політтехнологів у сфері різних маніпуляцій, які застосовуються під час тих чи інших виборів. Вона також звернула увагу на фейкових суб’єктів виборчого процесу: технічних кандидатів та технічні партії.
«Я вітаю спробу у 160 статті обмежити можливості та ґрунт для зловживань щодо цього напрямку», – зазначила Усенко-Чорна.
Крім того, вона закликала звернути увагу на потужний суб’єкт політичного процесу – політичні партії.
«Ми повинні розуміти, що корінь зла продукується якраз у площині функціонування політичних партій», – сказала заступниця голови ЦВК.
Головна спеціалістка Департаменту юридичного забезпечення МВС України Надія Бабак зазначила, що кримінальна та адміністративна відповідальності є найбільш ефективними засобами боротьби з порушеннями у виборчій сфері.
«Ми доповнюємо Кримінальний кодекс однією новою статтею та вносимо зміни до 8 уже існуючих статей. В Адміністративний кодекс ми додаємо дві нові статті та вносимо зміни до 4 існуючих, а також вносимо зміни до Кримінального процесуального кодексу. Є дві ідеї, які ми поклали в основу. Перша – це посилення відповідальності організаторів злочинів, в тому числі службових осіб, тобто голови, заступника, членів виборчих комісій. В той же час звільнення від кримінальної відповідальності певних співвиконавців, саме тих, які працюють з досудовим слідством. Частіше всього злочин відбувається в умовах неочікуваності. І для документування, запобігання певних злочинів дуже доцільно мати, як говориться, «залізного свідка», особу, яка в певний момент почала працювати зі слідством. Зрозуміло, що це не стосується організатора злочину», – зазначила Бабак.
Директор Департаменту аналітичної роботи та організації управління МВС України Михайло Вербенський визначив, що порушення виборчих статей мають два види: ситуативні та системні.
«Системні порушення генеруються політичними силами, придумуються різні політичні технології, які сьогодні дуже мало підпадають під сферу кримінального чи адміністративного законодавства. Політичну силу притягнути до кримінальної відповідальності неможливо. Тому в цій сфері має бути інший запобіжник, має бути політична відповідальність, має бути інший закон, який би передбачав обмеження такої політичної сили щодо участі у виборчому процесі. Тому що якщо ми будемо тільки спиратися на кримінальний закон, а вибори – це прояви демократії, треба, щоб вибори у нас не перетворились на суцільний кримінальний процес. Якщо по кожному порушенню буде відкриватись кримінальна справа, то це буде неправильно і таке суспільство буде сприйматись, як нездорове», – зазначив він.
Головний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту Микола Свірін підкреслив, що головними у виборчому процесі є виборці, і саме від їхньої кількості, від їхнього волевиявлення залежить майбутнє країни та її поступовий розвиток.
«Ми повинні розглядати внесення змін до законодавства як надання забезпечення виборцям реалізації своїх прав і свобод. З іншого боку – припинення тих незаконних дій, які на сьогоднішній день мають місце. Законотворчий процес має свої певні стадії і закономірності і повинен перш за все спиратися на необхідність внесення таких змін, криміналізації чи введення відповідальності за цей процес. Проте, щоб аргументувати процес внесення цих змін, які ми бачимо, недостатньо на сьогодні інформації для того, щоб вирішити, чи вірно, чи ні щось криміналізовувати», – сказав він.
У свою чергу координаторка виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила, що з 2014 року ведеться постійний моніторинг та дослідження питань кримінальних проваджень, які відкриті в рамках виборчого процесу, і судової практики з їхніми результатами, а також проблем виборчого законодавства. За її словами, аналітичних документів є доволі багато для того, щоб розуміти, що законодавство треба вдосконалювати постійно.
«Навіть щодо фотографування бюлетеня ОПОРА проводить статистичний аналіз якості результатів виборів і процесу голосування як такого. Я можу надати дуже багато матеріалів про те, коли і на яких виборах фотографування бюлетенів була екстраординарна кількість, як це вплинуло в цілому на виборчий процес», – додала Айвазовська.
Завідуючий кафедрою кримінального права Національної академії внутрішніх справ Андрій Савченко додав, що зміни до виборчого законодавства є досить своєчасними.
«Ми не чекаємо останнього року виборів і заздалегідь розробляємо цей законопроект, ми виносимо його на обговорення, а отже на парламент, тому це створює політичний імідж як загалом в державі, так і її органам та громадським організаціям. Чи допоможе цей законопроект розмежувати злочини і адміністративні правопорушення? На мій погляд, допоможе, тому що вироблені більш чіткі межі розмежування адміністративних правопорушень і злочинів, де, зокрема, першу скрипку в адміністративних правопорушеннях грає не службова особа, а передусім фізична особа», – підкреслив він.
Микола Хавронюк, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ, навів статистику виборчих адміністративних правопорушень, а також застосуваня кримінального законодавства під час парламентських виборів 2014 року.
«Скільки вироків? Один. Можливо, ви скажете, що слідство триває довго, перейшло на наступний рік. В наступному році – 25 вироків. З них лише 17 стосуються лише виборчого процесу. Сім по фальсифікації виборчих документів і 10 по голосуванню виборця більше, ніж один раз. Чому так відбувається? По-перше, тому що ті правопорушення, які визначені в Кримінальному кодексі як злочини, в більшості випадків злочинами не є. Я знову зробив вибірку, у мене вийшло 45 правопорушень. 22 з них, рівно половина, не мають ознак злочину, не мають тяжких наслідків, не мають ознаки вчинення діяння службовою особою чи якимось іншим суб’єктом. Друга причина: ми завжди сприймаємо Кримінальний кодекс як щось таке, чим ми залякаємо людей, у тому числі і учасників виборчого процесу, вони всі перелякаються і не будуть робити того, що від них вимагається не робити. Але це не діє», – відзначив Хавронюк.
Він також додав, що кримінальний процес досить тривалий та дорогий для держави, у той час як адміністративний простий.
«Ми стикаємось з ситуацією, коли суд зобов’язаний у разі, якщо особа покаялась, звільнити її від кримінальної відповідальності. Якщо не звільнять від відповідальності, то звільнять від покарання. Якщо це буде покарання, то це буде якийсь невеличкий штраф, можливо спецконфескація, можливо звільнення з посади. Так навіщо нам все це, якщо адміністративний процес надає нам аналогічні можливості. Ми можемо зробити нормальні штрафи для осіб, ми можемо позбавляти посад, бо це вже передбачено в КУпАП», – сказав директор з наукового розвитку ЦППР.
Разом з тим начальник Управління Головного слідчого управління Національної поліції України Олексій Крюков зазначив, що правоохоронці з обережністю підходять до внесення змін до загальної частини Кримінального кодексу, оскільки це основа, за якою відбувається кваліфікація і розслідування кримінальних правопорушень.
«Тому з приводу зроблення виключення по додатковому покаранню позбавлення займати керівні посади або займатися певною діяльністю, є деякою мірою дискусійним, оскільки єдине виключення, яке стосується позбавлення права обіймати певні посади на строк п’ять, чітко передбачено іншим законом «Про очищення влади». Тому робити виключення для такої важливої сфери діяльності, як злочини, пов’язані з виборчим законодавством, важливо, але порушує принцип побудови загальної частини Кримінального кодексу. Тому ми підходили б до цього з обережністю», – сказав Крюков.
Старший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих (IFES) Денис Ковриженко підкреслив актуальність ідеї необхідності перегляду положень законодавства і додав, що в перспективі треба більш комплексно підійти до врегулювання проблем з відповідальністю.
«На сьогоднішній день відповідальність за виборчі порушення зводиться лише до двох законодавчих актів: Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо ми подивимось на зміст закону «Про вибори», то в багатьох випадках санкції не передбачені взагалі, тобто є великий перелік порушень в законах, але за них не передбачено взагалі ніякої відповідальності або відповідальність є недієвою», – сказав він.
Віктор Залізнюк, керівник робочої групи, яка напрацювала Виборчий кодекс, зареєстрований у парламенті народним депутатом Валерієм Писаренком, зазначив, що окремі зміни націлені на те, щоб більш влучно вдарити у те чи інше виборче правопорушення, однак, якщо ці зміни будуть законодавчо реалізовані, це буде мати позитивні результати.
«Ухвалення якісно нової виборчої системи якщо не знищить, то зробить не настільки окупаємой, вибачте на слові, і не настільки доцільною багато корупційних та негативних систем у виборчому процесі», - сказав він.
Експерт Українського інституту майбутнього Денис Монастирський зауважив, що запропонований проект ще не раз буде правитись, особливо у парламенті.
«Головне, що ми виділили больові точки, які не сприймаються професійною спільнотою. Я думаю, що такі больові точки необхідно уникати, оскільки вони виникнуть в процесі проходження його через парламент», – зазначив він.
Повне відео конференції дивіться тут.