Депутати Сумщини переважно мають високі показники «депутатської дисципліни» і в середньому брали участь майже у 75% всіх голосувань. При цьому вони переважно «утримувалися» при ухваленні рішень. Найбільш активним законотворцем у 2021 році став Ігор Васильєв, а найефективнішим — Тетяна Скрипка. Найбільше промов виголосив Микола Задорожній, натомість Максим Гузенко подав найбільше депутатських запитів. Такими є результати аналізу, проведеного Громадянською мережею ОПОРА.

Із Сумщиною пов’язані 9 депутатів парламенту поточного скликання: 6 мажоритарників та 3 «списочники». Четверо депутатів, обраних в одномандатних виборчих округах, належать до партії «Слуга народу»: Тетяна Скрипка (Рябуха) (округ 157), Ігор Васильєв (округ 158), Максим Гузенко (округ 161) та Микола Задорожній (округ 162). Депутатами від 160 та 159 округів вже кілька скликань поспіль є Ігор Молоток («За майбутнє») та Андрій Деркач (позафракційний) відповідно. Також із Сумщиною асоціюються Михайло Ананченко та Артем Ковальов (обидва обрані за списками «Слуги Народу»). 7 вересня 2021 року мешканець Сум Антон Швачко також набув депутатських повноважень у зв’язку з призначенням Дениса Монастирського міністром внутрішніх справ.

Голосування у Раді

Депутати Сумщини переважно мають доволі високі показники «парламентської дисципліни». При цьому в середньому народні обранці від Сумської області були відсутні на 25,3% голосувань у 2021 році, тобто на кожному четвертому. Також протягом року депутати майже однаково підтримували певні ініціативи (34,2%) та утримувались (33%). Не голосували нардепи у 6,6% випадків, і лише у 0,9% випадків вони висловилися проти.

Індивідуальні показники кожного окремого депутата доволі помітно відрізняються. Наприклад, обраний від 159-го виборчого округу Андрій Деркач був відсутній на 94,4% всіх голосувань протягом року. Ще у 2% випадків він не голосував, у 2% — утримався, у 1,5% голосував «за» та в 0,1% — «проти».

Обранець 160 округу Ігор Молоток пропустив 15,8% голосувань. При цьому він також підтримував законодавчі ініціативи у 56,1% випадків, утримався у 13,5% голосувань, не голосував у 13,4% та проголосував проти в 1,2% випадків. За даними сайту rada4you.org, позиція Ігоря Молотка у третині випадків не збігалась із позицією фракції.

Антон Швачко, який лише нещодавно набув депутатських повноважень, пропустив 14,1% голосувань. При цьому нардеп переважно висловлювався «за» певні ініціативи (42,8%). Ще в третині випадків нардеп утримався, у 6,2% — голосував «проти» та в 3,4% — не голосував. У 12% випадків позиція Антона Швачка не співпадала із позицією більшості фракції.

Максим Гузенко, обраний за 161-м виборчим округом, не відвідав 11% голосувань. У сесійній залі нардеп переважно утримувався (44,4%) або ж голосував «за» (38,1%). Лише у 5,9% випадків він не голосував і в 0,6% — зайняв позицію «проти». У 13% випадків позиція Максима Гузенка розходилась із думкою більшості членів фракції.

Дещо менше голосувань (10,7%) пропустив Микола Задорожній. У решті випадків нардеп утримувався (46,2%), голосував «за» (34%), не голосував (7,9%) або ж голосував проти (1,2%). У 15% голосувань позиція Миколи Задорожнього не збігалась із загальнофракційною.

Артем Ковальов пропустив 9,9% голосувань протягом року. Під час голосувань нардеп переважно утримувався (38,2%) або підтримував обговорювані ініціативи (34,7%). У 17,1% випадках Артем Ковальов не голосував і лише під час 6 голосувань (0,1%) висловився проти. Народний обранець показує порівняно високу кількість голосувань «проти фракції» — 21%.

Обраний за списком «Слуги народу» Михайло Ананченко був відсутній на 6,6% голосувань. Під час переважної більшості голосувань (53,4%) він утримувався, а ще в 37,1% випадків — голосував «за». Голосувань «проти» було тільки 69, що становить 1,2% від загальної кількості. З позицією фракції Михайло Ананченко не погодився лише у 8,2% випадків.

Ігор Васильєв (158 виборчий округ) пропустив лише 100 голосувань (1,8%). Він, як і більшість його колег по фракції, переважно утримувався під час голосувань (53,5%). У 38,8% випадків нардеп проголосував «за», в 4,8% випадків не голосував і лише в 1,1% випадків висловився «проти». Менше ніж в 10% випадків позиція Ігоря Васильєва не збігалася з позицією фракції.

Тетяна Скрипка (157 виборчий округ) відзначилася найкращою відвідуваністю — вона була відсутня лише на 0,8% всіх голосувань протягом року. Під час голосувань вона також переважно утримувалася (52,1%) та голосувала «за» (42,1%). Не голосувала депутатка в 3,8% випадків і була «проти» в 1,2%. Натомість Тетяна Скрипка демонструє доволі високий відсоток голосувань «проти фракції» — 21%.

Законодавчі ініціативи депутатів із Сумщини

Рік був доволі плідним для депутатів Сумщини у контексті законодавчих ініціатив.

Найбільш продуктивним був Ігор Васильєв — він долучився до розробки 86 проєктів законів. Ці ініціативи стосуються майже у рівних частинах економічної (29,1%), правової політики (24,4%) та галузевого розвитку (24,4%). Також депутата цікавили соціальна політика (10,5%), державне будівництво (5,8%), гуманітарна політика (4,6%) та безпека і оборона (1,2%). Наприклад, за співавторства Ігоря Васильєва з’явилися законопроєкти про відповідальність за колабораціонізм (№ 5143, 5144), про вдосконалення регулювання виробництва і продажу алкогольних напоїв (№ 5307, 5311,5306), про підвищення якості харчової і нехарчової продукції (№ 5148, 5473-1). Також нардеп продовжує працювати за профільним для себе напрямком — цифровізацією та діджиталізацією. Він є серед співавторів проєктів законів «Про особливості надання електронних публічних послуг», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» тощо. Про зміст запропонованих ним законопроєктів Ігор Васильєв звітує у соціальних мережах та в інтерв’ю на телебаченні.

Утім, далеко не всі зі згаданих ініціатив були реалізовані станом на кінець 2021 року. Так, лише 4 закони (4,7%) підписано, а ще 2 (2,3%) готуються на підпис президенту. Наразі переважна частина законопроєктів опрацьовується в комітетах (58,1%) та ще 16,3% очікують розгляду.

54 законопроєкти 2021 року запропонувала Тетяна Скрипка. Вони стосуються переважно економічної політики (29,6%), галузевого розвитку (20,4%) та правової політики (16,7%). Також народна обраниця цікавилася питаннями гуманітарної політики (14,8%), державного будівництва (13%), соціальної політики (3,7%) та безпеки і оборони (1,8%). Як і раніше, лейтмотивом законопроєктної діяльності депутатки залишаються питання освіти (проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти»), захисту прав дитини (проєкти законів «Про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі" щодо захисту прав та найкращих інтересів дитини», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань у спорах щодо визначення місця проживання малолітньої дитини», «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за викрадення дитини одним з батьків») та розвитку і підтримки культури (проєкти законів «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” щодо спрямування частини коштів програми "Велике будівництво" на ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності», «Про внесення змін до Закону України "Про Український культурний фонд" щодо удосконалення діяльності Українського культурного фонду», «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження»).

На своїх сторінках у соціальних мережах Тетяна Скрипка також послідовно просувала ідею створення Служби у справах дітей. Зрештою, відповідне рішення вже ухвалене парламентом. У цілому Тетяна Скрипка є однією із найбільш ефективних серед депутатів Сумщини, адже 7 (13%) із запропонованих нею ініціатив вже підписані президентом, а ще 1 (1,9%) готується на підпис. Водночас 44,4% проєктів за авторством депутатки опрацьовуються в комітеті і ще 14,8% очікують розгляду.

53 законопроєкти підготував Микола Задорожній, обраний від 162-го виборчого округу. Переважна частина його законотворчого доробку присвячена економічній політиці (42,5%). Також депутат цікавиться питаннями галузевого розвитку (24,5%), правової політики (17%), державного будівництва та соціальної політики (по 5,7%). Серед помітних законопроєктів — «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо посилення ролі громад у соціально-економічному розвитку територій», «Про авторське право і суміжні права» та «Про захист персональних даних».

Депутат більш активно висвітлює свою діяльність на виборчому окрузі (наприклад, відвідання об’єктів будівництва, навчальних закладів, підприємств тощо) та роботу в комітетах, аніж законотворчу, проте час від часу повідомляє про нові ініціативи. Деякі законодавчі ініціативи за його співавторством викликали неоднозначну реакцію громадськості та ЗМІ, тому він активно пояснював широкому загалу свою позицію щодо них. Так відбулося, зокрема, із проєктом закону «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, щодо відновлення принципу справедливості…».

Із запропонованих депутатом ініціатив 5 (9,4%) підписано президентом. Решта опрацьовуються в комітетах (52,8%), очікують розгляду (15,1%) та готуються на друге читання (13,2%).

Значно меншу активність проявив обраний від 161-го виборчого округу Максим Гузенко, який долучився до розробки 25 законопроєктів. Його цікавили галузевий розвиток (44%), економічна (28%) та правова (20%) політика, а також безпека і оборона (8%). Багато проєктів стосуються особливостей реалізації аграрної політики (наприклад, проєкти законів «Про внесення змін до законів України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про насіння і садивний матеріал"», «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки» тощо.

У соціальних мережах Максим Гузенко активно висвітлює свою роботу в комітеті, а також результати голосувань за окремі законопроєкти, наприклад, за внесення змін до закону про публічні закупівлі, щодо антикорупційного законодавства або ринку деревини. Із запропонованих нардепом законів наразі 3 (12%) підписані президентом, ще 8 (32%) — опрацьовуються в комітеті.

15 законопроєктів цього року розроблено за авторством Андрія Деркача (обраний за 159-м виборчим округом). Переважно (46,6%) вони стосувалися галузевого розвитку. Ще 3 (20%) присвячені державному будівництву, 2 (13,3%) — правовій політиці, по 1 (6,7%) — безпеці та обороні, гуманітарній та соціальній політиці. 4 із запропонованих нардепом проєктів (№ 5731, 5732, 5225 та 5231) стосуються удосконалення регулювання руху транспорту. Інформацію про подані законопроєкти Андрій Деркач оприлюднює на особистому сайті.

Станом на кінець 2021 року зазначені законопроєкти опрацьовуються у комітетах (73,3%) або очікують розгляду (26,7%).

Обраний за списком «Слуги народу» Михайло Ананченко у 2021 році став співавтором 13 законопроєктів. Вони стосувались економічної політики (46,1%), галузевого розвитку (23,1%), державного будівництва та правової політики (по 15,4%). Серед запропонованих депутатом — проєкти законів «Про особливості надання електронних публічних послуг», «Про місцевий референдум», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів» тощо. Також нардеп став співавтором цілої низки постанов ВРУ, наприклад, «Про Заяву Верховної Ради України щодо нелегітимності виборів депутатів Державної Думи Російської Федерації 2021 року», «Про Заяву Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту», «Про Звернення Верховної Ради України до Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу» тощо.

Станом на кінець 2021 року 1 закон (7,7%) підписано і ще 1 готується на підпис президента. 46,1% законопроєктів опрацьовуються в комітетах, а 23,1% та 15,4% відповідно готуються і очікують на друге читання. На своїх сторінках у соціальних мережах депутат майже не висвітлює законопроєктної діяльності, натомість повідомляє про зустрічі з підприємцями, отримання лікарнями нового обладнання, заплановані будівництва тощо. Також Михайло Ананченко звертає увагу на партійні події — наприклад, про відкриття офісів «Слуги народу» у Шостці чи Ромнах.

Ігор Молоток, обраний від 160-го виборчого округу, долучився до розробки 12 законопроєктів. 8 із них (66,6%) присвячені економічній політиці, ще по 2 — галузевому розвитку та державному будівництву. Серед запропонованих проєктів — переважно пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного і Митного кодексів України та проєкти Державного бюджету. Серед резонансних ініціатив авторства нардепа, наприклад, проєкт закону «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України». Наразі жоден із запропонованих Ігорем Молотком проєктів не ухвалено: 41,7% проєктів опрацьовуються у комітетах, 16,7% готуються на друге читання.

Нардеп систематично повідомляє виборцям як про підготовлені ним проєкти законів (наприклад, щодо підтримки сільського господарства), так і про свою позицію щодо голосування, наприклад, за Державний бюджет, «ресурсний» закон чи закон про трансплантацію. Також Ігор Молоток інформує про рішення, прийняті під час засідання бюджетного комітету.

Обраний за списком «Слуги народу» Артем Ковальов став співавтором 6 законопроєктів протягом 2021 року. Їхня тематика порівну розподілилась між галузевим розвитком, економічною та правовою політикою. Серед ініціатив нардепа можна виділити, зокрема, проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами» та низку актів щодо надання послуг пасажирського транспорту (№5149, 5151,5152 та 5150). 5 (83,3%) із цих проєктів станом на кінець 2021 року опрацьовуються в комітетах та 1 (16,7%) готується на друге читання.

Антон Швачко, який набув повноважень лише у вересні 2021 року, став співавтором 4 законопроєктів. Вони стосуються правової політики (66,7%) та галузевого розвитку (33,3%). Зокрема, нардеп долучився до ініціатив щодо розслідування авіаційних інцидентів (№6410 та 6409), створення Національного агентства розшуку активів (№6316) та службового сумісництва поліцейських (№6450). Наразі всі вони опрацьовуються в комітетах.

У своїх дописах у соціальних мережах Антон Швачко розповідає про законопроєкти, які підтримав (наприклад, про трансплантацію органів, про військових капеланів, «ресурсний» закон тощо), підбиває загальні підсумки тижня та інформує про участь у заходах.

45 виступів, депутатські запити та підсумки року

Протягом 2021 року депутати від Сумщини не надто активно виступали із парламентської трибуни. Так, під час 45 виступів депутати говорили трохи більше 21 хвилини. Найбільш активним оратором виявився Микола Задорожній — він мав 21 виступ загальною тривалістю 10 хвилин.

Ігор Васильєв цьогоріч лише 5 разів брав слово, його виступи тривали загалом 3,5 хвилини. Натомість Андрій Деркач і Артем Ковальов мали по одному виступу, але говорили по 2 хвилини кожен. Тетяна Скрипка виступала двічі і теж говорила загалом 2 хвилини.

Ігор Молоток мав 7 виступів, які загалом тривали трохи більше 1 хвилини. 6 виступів Антона Швачка «затяглися» на 30 секунд. Михайло Ананченко та Максим Гузенко мали по одному виступу, які тривали 7 і 5 секунд відповідно.

Депутати Сумщини вдавались цього року і до інших активностей. Наприклад, Андрій Деркач протягом року подав 5 депутатських запитів — по 2 до спікера парламенту (щодо Комунікаційної стратегії ВРУ та щодо фінансування такої стратегії) та прем’єр-міністра (кадрова політика ДП Украерорух), а також один до міністра юстиції (щодо допомоги одиноким матерям).

Таку саму кількість запитів скерувала також Тетяна Скрипка. Вона звернулась до прем’єр-міністра для перевірки суб'єкта господарювання у сфері гарячого водопостачання та з питань реалізації програми «Спроможна школа для кращих результатів», до міністра юстиції для перевірки діяльності відділу примусового виконання рішень, до міністра освіти і науки щодо Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти та до президента для присвоєння звання Герой України загиблому командиру 128 окремої гірсько-штурмової бригади.

Микола Задорожній підготував 4 запити протягом 2021 року. Два з них направлені міністру оборони та президенту і стосувались нагородження званням Героя України. Крім того, по одному запиту призначалися міністру економіки (щодо припинення порушення авторських прав) та прем’єр-міністру (щодо Реконструкції гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ).

Лідером за цим показником є Максим Гузенко, який надіслав протягом 2021 року 8 запитів. Серед них звернення до міністра охорони здоров’я, прем’єр-міністраРоменської міської ради, Національної поліції, міністра юстиції, президента тощо.

Михайло Ананченко у 2021 році підготував два запити — по одному до Національної поліції та Генерального прокурора. Обидва вони стосувались перешкоджання журналістської діяльності працівників «Радіо Свобода». Так само 2 запити направив Артем Ковальов: до прем’єр-міністра та міністра фінансів. Обидва були присвячені фінансуванню Державної митної служби.

Ігор Молоток, Ігор Васильєв та Антон Швачко депутатських запитів у 2021 році не готували.

Дехто із «сумських» депутатів також активно комунікували свою діяльність протягом року. Наприклад, про депутатські «будні» Михайло Ананченко та Ігор Васильєв розповіли в інтерв’ю регіональному телеканалу. Також Ігор Васильєв та Тетяна Скрипка підбили підсумки року на своїх сторінках у соціальних мережах.