Моніторинг громадських приймалень народних депутатів і парламентських політичних партій на Львівщині засвідчив активне їх використання у своїй роботі. Загалом львівські мажоритарники користуються 37 приймальнями, кількість яких під час карантину скоротилася до 29, тоді як обласні осередки парламентських партій – щонайменше 15-ма. Їхня кількість і форма роботи різниться в залежності від народного депутата, проте немає жодного, який би у своїй позапарламентській роботі не використовував цей інструмент.

Досвід довготермінового моніторингу діяльності народних депутатів у Львівській області показує, що львівські обранці назагал належним чином підтримують зворотній зв’язок з виборцями. Перш за все, це можна стверджувати по відношенню до депутатів, які обрані в одномандатних округах Львівщини. У дев’ятому скликанні вже традиційно обрано 12 депутатів-мажоритарників, половина з яких переобралися до парламенту повторно.

Водночас у законодавстві існує цікава відмінність між мажоритарниками і списочниками. Одним із обов’язків народних депутатів, обрані в одномандатних виборчих округах, є підтримання постійного зв'язку з виборцями своїх округів. Натомість народні депутати, обрані в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, здійснюють постійний зв'язок з виборцями, які мешкають на території України, у порядку персонального представництва, визначеному депутатськими фракціями (групами) Верховної Ради. А також усі народні депутати зобов’язані проводити особистий прийом громадян у дні, визначені Верховною Радою України для роботи з виборцями. Тобто не рідше одного разу на місяць під час тижня роботи в окрузі. Проте практика виконання цього обов’язку поміж мажоритарників і списочників суттєво відрізняється не на користь останніх.

При цьому держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень. На строк виконання ним депутатських повноважень забезпечується окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях Верховної Ради України з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-консультанта, тоді як місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, в управлінні яких знаходиться відповідно державна власність чи комунальна власність територіальної громади на території відповідного виборчого округу, зобов’язані надати окреме технічно обладнане службове приміщення з розташуванням у ньому постійного робочого місця помічника-консультанта народного депутата з наступним відшкодуванням витрат за рахунок бюджетних коштів.

Таким чином народні обранці не зобов’язані, а мають можливість відкрити власну громадську приймальню за потреби. На практиці це означає, що усі мажоритарники Львівщини мають хоча б одну громадську приймальню в окрузі, а часто і декілька, тоді як серед львівських списочників лише поодинокі з них. 

ОПОРА традиційно моніторить роботу громадських приймалень народних депутатів і партійних осередків. Востаннє таке дослідження по Львівській області ми публікували у липні 2018 року. З цього часу відбулися позачергові парламентські вибори і суттєво змінився склад Верховної Ради. А тому цікаво подивитись, якою є ситуація у поточному скликанні. З цією метою ми скерували інформаційні запити до усіх депутатів-мажоритарників Львівщини, а також до шести парламентських партій, які мають депутатську фракцію та групу у Верховній Раді. Відповідь отримали від 10 обранців і 4 політичних партій. Не надали інформації депутати Орест Саламаха та Андрій Лопушанський і партії «Слуга народу» та «Опозиційна платформа – За життя».

Народний депутат-мажоритарник

Кількість приймалень до карантину

Кількість приймалень під час карантину

Працюють за графіком

Працюють за попереднім записом

Батенко Тарас

6

6

2

4

Бондар Михайло

4

4

4

 

Кіт Андрій

3

3

3

 

Камельчук Юрій

3

3                

2

1

Саламаха Орест

3

3

3

 

Лопушанський Андрій

3

3

2

1

Дубневич Ярослав

2

2

2

 

Княжицький Микола

4

2

1

3

Васильченко Галина

6

1

1

5

Бакунець Павло

1

1

1

 

Піпа Наталія

1

1

1

 

Рущишин Ярослав

1

1

1

 

 

37

29

24

13

З 2019 року мажоритарники Львівської області декларували наявність у них 37 громадських приймалень. Для порівняння у 2018 році депутати попереднього скликання мали 39 приймалень. На перший погляд можна стверджувати, що ситуація практично не змінилася. Проте необхідно врахувати важливу обставину, яка внесла суттєві корективи у пряму роботу з виборцями протягом останніх півтора роки – карантин та обмеження, пов’язані з коронавірусною хворобою. Протягом певного часу робота усіх громадських приймалень була призупинена, тоді як після карантинних послаблень не усі відновили повноцінну роботу, перейшли на дистанційний режим роботи або на суттєво обмежений графік прийому.

Сьогодні у Львівській області у різний спосіб працює 29 громадських приймалень народних депутатів-мажоритарників. Проте працюють вони по-різному. Вже традиційно депутати, які були обрані в одномандатних округах межах міста Львова мають по одній приймальні, тоді як їхні колеги з інших т.зв. «сільських» округів намагаються мати більше приймалень, що виправдано з логістичних причин через великі розміри округів. Крім цього на це також вплинула адміністративно-територіальна реформа, оскільки втричі зменшилась кількість районів та їхні межі, тоді як межі одномандатних округів залишились без змін.

Найбільше приймалень – шість - використовує Тарас Батенко, що для нього є звичним, оскільки у попередньо скликанні їх було п’ять. Проте дві основі приймальні знаходяться у Львові (спільно з обласним осередком партії «За майбутнє») і Золочеві (центр однойменного новоутвореного району). Не відбулося жодних змін у Михайла Бондара, чотири приймальні якого продовжують працювати у тих самих локаціях, що під час попередньої каденції.

Андрій Кіт, Юрій Камельчук, Орест Саламаха і Андрій Лопушанський декларують наявність у них по три громадські приймальні. Проте на відміну від перших двох обранців, інформація останніх двох не підтверджена, оскільки вони не відповіли на запит. По дві приймальні використовують Микола Княжицький і Ярослав Дубневич: якщо перший з них до карантину додатково здійснював епізодичний прийом громадян також у Шевченківській та Залізничінй районних адміністраціях Львова, то другий – у попередньому скликані мав на дві приймальні більше (у Мостиськах і Самборі).

Галина Васильченко, Наталія Піпа, Ярослав Рущишин і Павло Бакунець мають по одній громадській приймальні, які працюють на постійній основі. У випадку перших трьох обранців, які є членами фракції партії «Голос» це пов’язано з тим, що усі вони обрані у місті Львові. Їхні приймальні знаходяться у приміщеннях Личаківської, Сихівської та Франківської районних адміністрацій відповідно. Аналогічна ситуація в їхнього колеги по фракції Романа Лозинського, який обраний по партійному списку партії «Голос». Водночас Галина Васильченко до карантину періодично здійснювала прийом громадян у шести приймальнях – трьох у Львові і трьох населених пунктах колишнього Пустомитівського району (м. Пустомити, села Зимна Вода і Сокільники). Натомість Павло Бакунець обраний у «сільському» окрузі, але має свою громадську приймальню у центрі новоствореного району – м. Яворів, міським головою якого він був до обрання до Верховної Ради. Водночас конкуренцію за виборців цього ж одномандатного округу №122 йому складає списочник Ростислав Тістик, який обраний по списку партії «Слуга народу». Він має постійно діючу приймальню у приміщенні колишньої РДА вже неіснуючого району з центром у м. Жовква.

Ще однією практикою, якою користуються народні депутати-списочники, котрі також періодично здійснюють прийом громадян у Львові є використання приймалень та офісів обласних осередків своїх політичних партій. Наприклад, Олег Синютка і Софія Федина для цього користуються обласною приймальнею партії «Європейська Солідарність», тоді як Михайло Цимбалюк – приймальню обласного осередку ВО «Батьківщина».

Адресні та контактні дані громадських приймалень народних депутатів будуть розміщенні на оновленій всеукраїнській мапі приймалень Громадянської мережі ОПОРА, аналогічно тому, як це було зроблено з депутатськими та партійними приймальнями попереднього скликання.

Факт кількості громадських приймалень сам по собі не є показником ефективності роботи народного депутата в окрузі. Це залежить від багатьох обставин, зокрема розміру виборчого округу (у межах великого міста чи новоутворених районів), типу місцевості (міська чи сільська), типу виборчої системи, за якою обрано депутата (мажоритарка чи партійний список) тощо. Завдяки роботі громадської приймальні парламентар має можливість особисто, здійснюючи щомісячний прийом, та опосередковано, через помічників-консультантів, отримувати інформацію про проблеми та потреби виборців, звернення, доручення, прохання та пропозиції виборців щодо ініціювання законопроектів чи інших нормативних актів, дізнаватися про оцінку своєї діяльності. В принципі народний депутат не зобов’язаний мати громадську приймальню, якщо він спроможний належним чином виконувати свої представницькі обов’язки в окрузі без її наявності. Водночас він може використовувати більше однієї приймальні, якщо це справді полегшує йому роботу з виборцями. А тому в оцінці роботи громадських приймалень необхідно враховувати обставини депутатської діяльності народного обранця.

Суттєво відрізняється специфіка роботи громадських приймалень політичних партій, які мають депутатську фракцію у Верховній Раді. У поточному скликанні утворено п’ять фракцій і дві депутатські групи. На наше звернення до обласних осередків політичних партій про наявність у них у Львівській області громадських приймалень було отримано відповідь від партій «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Голос» і «За майбутнє», тоді як «Слуга народу» і «Опозиційна платформа – За життя» - не відповіли.

Політична партія

Кількість приймалень

У Львові

В області

ВО «Батьківщина»

6

3

3

Європейська Солідарність

3

2

1

Голос

3

3

 

За майбутнє

1

1

 

Слуга народу

1

1

 

Опозиційна платформа – За життя

1

1

 

 

15

11

4

Загалом парламентські фракції та групи мають на Львівщині 15 громадських приймалень, переважна більшість яких працює на базі обласних, міських або районних осередках політичних партій. При цьому 11 з них знаходяться у місті Львові і лише чотири за межами обласного центру. Окремі з них також використовують для цього приміщення місцевих рад, у яких вони мають власні фракції. Приймальні їм необхідні для підтримання прямого зв’язку з виборцями на місцях. Перш за все, це місцевості, у яких ці партії мають достатньо вагому електоральну підтримку, що зокрема можна прослідкувати за містами, у яких львівські партійні осередки мають свої приймальні.

Найбільше громадських приймалень у Львівській області має ВО «Батьківщина». Три із шести з них знаходяться у Львові, тоді як інші у великих містах Дрогобич, Червоноград та Стрий. Три приймальні має партія «Європейська Солідарність»: дві з них у Львові та одну у курортному містечку Моршин. «Голос» декларує наявність трьох приймалень у Львові, при цьому дві з них це фракційні приймальні у Львівській обласній та міській радах. На сайті партії «За майбутнє» вдалося відшукати інформацію лише про одну громадську приймальню у приміщенні обласного осередку партії. Проте, ймовірно, партія може мати інші осередки в області, проте достеменно невідомо через те, що відповідь на запит не була по суті. Незважаючи на відсутність відповіді правлячої партії «Слуга народу», щонайменше вона має обласний осередок у Львові, який не надто охоче анонсує через непопулярність на Львівщині. Також раніше непублічний осередок у Львові мала партія ОПЗЖ, проте через несприйняття її політики в області його роботу можна назвати «підпільною».

Дані партійних громадських приймалень також будуть оприлюднені та доступні на оновленій всеукраїнській мапі приймалень.

За коментарями звертайтесь: 

Тарас Радь, консультант Громадянської мережі ОПОРА з питань парламентського моніторингу в Львівській області