Народні депутати-мажоритарники Львівщини у переважній більшості належної виконують свої обов’язки. 9 з 12 обранців брали участь у більше як 90% пленарних засідань, 7 з 12 обранців брали участь у роботі більше як 80% засідань профільних комітетів, а 9 з 12 мажоритарників брали участь у більше як 70% голосувань. Незважаючи на активну законодавчу діяльність львівських депутатів коефіцієнт корисної дії залишається низьким (6%), оскільки лише 17 з 298 зареєстрованих ними законопроєктів набулиу чинність. Такі результати аналізу Громадянської мережі ОПОРА у межах проєкту “Регіональний порядок денний для народних депутатів”.
Предметом аналізу була парламентська робота народних депутатів-мажоритарників Львівської області на пленарних засіданнях, у профільних комітетах, участь у голосуваннях, законотворча діяльність, виступи на засіданнях і використання інструменту депутатського запиту протягом 9 місяців.
У період із вересня 2019 по травень 2020 року народні депутати-мажоритарники Львівської області стали співавторами 356 законотворчих ініціатив, з яких 298 це законопроєкти, а 58 — проєкти постанов. Депутати надавали перевагу колективній законотворчій діяльності, оскільки 339 були підготовлені колективно і лише 17 індивідуально. З усіх зареєстрованих законотворчих ініціатив набули чинності 17 законопроєктів та 22 проєкти постанов.
Внесення поправок до законопроєктів є невід’ємною частиною законотворення. Так, за підсумками 9 місяців роботи в парламенті, народними депутатами-мажоритарниками було внесено 994 поправки до законопроєктів, з яких 17% було враховано під час розгляду законопроєктів, 8% враховано частково, а 7,5% враховано редакційно. 67% поправок львівських депутатів-мажоритарників було відхилено.
Варто відзначити дуже високий показник сумлінності народних обранців у роботі пленарних засідань Верховної Ради. 9 з 12 мажоритарників брали участь у 90% і більше засідань парламенту, тоді як в інших трьох обранців цей показник все одно не нижче 75%. У випадку з роботою у профільних комітетах, показники значно нижчі, адже лише три львівські мажоритарники брали участь у роботі більше 90% комітетських засідань. У переважної більшості обранців, а саме у семи з них, показник відвідування коливається у межах 70-80%, тоді як у двох — у межах 50-60%. Так само, відносно слабкою стороною діяльності депутатів залишається показник участі активного голосування. Лише два депутати брали участь у 90% і більше голосувань, ще семеро - у 80-70%, а троє — у межах 50-30%.
За період із вересня 2019 по травень 2020 року львівські мажоритарники 126 разів зверталися з депутатськими запитами. Найчастіше депутати адресували запити до Кабінету Міністрів України та керівникам міністерств та відомств України – 34 і 35 разів відповідно. Натомість жодного запиту не було скеровано до голови Верховної Ради та керівникам комітетів.
Львівські мажоритарники 449 разів реєструвались на виступи під час пленарних засідань парламенту, але згідно зі стенограмами засідань правом виступу скористалися 351 раз. В інших випадках депутати або передавали право виступу іншим колегам, або у стенограмах відсутні дані про те, що депутати скористались правом виступу.
Участь у пленарних засіданнях парламенту, засіданнях комітетів та участь у голосуваннях
Найкращі показники участі у роботі пленарних засідань парламенту в Миколи Княжицького та Ореста Саламахи, які відвідали 92 з 94 засідань, що становить 98%. У Павла Бакунця цей показник становить 97%, тоді як Андрій Кіт відвідав 96% засідань. За даними електронної реєстрації Тарас Батенко був присутній на 95% засідань, Михайло Бондар на 94%, а Юрій Камельчук на 93% засідань парламенту. На 85 засіданнях, що становить 90%, були присутні Ярослав Рущишин і Галина Васильченко, а Наталія Піпа на 87% засідань. Найнижчий показник присутності на засіданнях Ради у Ярослава Дубневича (77%) та Андрія Лопушанського (75%). Можна стверджувати, що в частині виконання цього свого депутатського обов’язку львівській мажоритарники протягом перших 9 місяців належно виконували свою діяльність.
Проте дані електронної реєстрації на засіданнях Верховної Ради не дають можливості перевірити наскільки сумлінно обранці виконують обов’язок участі у голосуваннях. Адже існує негативна практика ігнорування голосувань незважаючи на присутність на пленарному засіданні. Таким чином, поряд із показником відвідування пленарних засідань, ми враховуємо дані так званого активного голосування – сума усіх голосувань депутата “за”, “проти” і “утримався” за питання порядку денного. Загалом за період з вересня 2019 по травень 2020 року відбулось 3945 голосувань. Серед львівських мажоритарників найвищий показник активного голосування мають Орест Саламаха (93%) і Юрій Камельчук (90%). Високі показники також у Ярослава Рущишина (84%), Михайла Бондаря (82%) та Галини Васильченко (80%). Далі йдуть Микола Княжицький (78%), Тарас Батенко (77%), Наталія Піпа (73%) і Павло Бакунець (73%). Найнижчі показники активного голосування мають трьоє народних мажоритарників Львівщини, а саме: Андрій Лопушанський (50%), Андрій Кіт (48%) і Ярослав Дубневич (32%). На основі цих даних можемо дійти висновку про те, що незважаючи на те, що 10 львівських мажоритарників реєструються на більше як 90% пленарних засіданнях, проте лише у 5-ти з них показники участі у голосуваннях становлять більше 80%, а у трьох — навіть нижче 50%.
Крім цього народні депутати зобов’язані працювати у профільних комітетах Верховної Ради, до складу яких входять. Серед 12 депутатів-мажоритарників тільки двоє (Орест Саламаха і Юрій Камельчук) відвідали усі засідання своїх комітетів. Також у трійці тих, хто найчастіше присутній на засіданнях комітету Микола Княжицький (90%). Понад 80% засідань своїх комітетів відвідали Михайло Бондар (86%), Андрій Лопшанський (86%), Наталія Піпа (83%) та Павло Бакунець (80%). Трохи менший показник відвідуваності комітетів у Галини Васильченко (79%), а Андрій Кіт і Ярослав Рущишин відвідали 77% засідань комітетів. Найнижчі показники відвідуваності засідань комітетів Верховної Ради у Тараса Батенка (69%) та Ярослава Дубневича (55%). Бачимо, що обов’язок роботи в комітетах мажоритарники Львівщини виконують відносно непогано, адже у більшості цей показник коливається у межах 80-70%, а серед тих хто суттєво випадає з цієї тенденції лише один обранець.
Законотворча діяльність
Однією з основних функцій депутатської діяльності є реалізація права законодавчої ініціативи. Найбільшу кількість законодавчих ініціатив серед мажоритарників Львівщини у парламенті поточного скликання зареєстрував Михайло Бондар — 51, серед яких 43 проєкти законів і 8 проєктів постанов, серед яких 49 законотворчих ініціатив колективного авторства і 2 індивідуальні. Тарас Батенко зареєстрував 46 законотворчих ініціатив (35 законопроєктів і 11 проєктів постанов), з яких 44 колективного авторства і 2 індивідуальні. Галина Васильченко стала ініціаторкою 41 проєкту законів і 3 проєктів постанов, при цьому 43 ініціативи було колективного авторства і 1 індивідуального. Микола Княжицький став співавтором 28 законопроєктів і 10 проєктів постанов, а Наталія Піпа — 29 законопроєктів і 7 проєктів постанов. Найбільше індивідуальних законотворчих ініціатив на рахунку Юрія Камельчука – 8, при тому, що він фігурує серед співавторів 32 проєктів законів і 4 проєктів постанов. Серед народних депутатів, які були серед авторів більше 20 законотворчих ініціатив Ярослав Рущишин (26), Андрій Лопушанський (24, серед який 3 індивідуальні) та Андрій Кіт (20). Павло Бакунець був ініціатором 16 законопроєктів і 2 проєктів постанов. Найменша кількість законодавчих ініціатив серед мажоритарників Львівщини в активі Ярослава Дубневича (9 законопроєктів і 1 проєкт постанови) та Ореста Саламахи (4 законопроєкти і 3 проєкти постанов).
Водночас коефіцієнт корисної дії законотворчої діяльності львівських мажоритарників становить неповних 11% і перш за все завдяки прийнятим постановам. Лише 17 з 298 законопроєктів (6%), до яких мали відношення обранці Львівщини, набули чинності та стали законодавчими актами, тоді як у випадку проєктів постанов цей показник становить аж 38% (22 з 58 постанов були прийняті парламентом). Таким чином можна констатувати, що проблема непродуктивності законотворчої діяльності народних депутатів надалі залишається актуальною і львівські обранці є частиною проблеми т. зв. “законодавчого спаму”. Обіцянка правлячої партії змінити принцип законотворчої роботи на “two out, one in” (на кожен прийнятий законопроєкт два відхилення) не виконується.
Також однією з форм законотворчої діяльності народних депутатів є можливість внесення поправок до законопроєктів. Цю практику законотворення протягом 9 місяців роботи Верховної Ради 9-го скликання найчастіше використовували Галина Васильченко і Тарас Батенко, які запропонували 245 і 233 поправки до законопроєктів відповідно. Часто свої пропозиції до законопроєктів подавали Наталія Піпа і Микола Княжицький — 184 і 111 поправок відповідно. Ярослав Дубневич подав 75 поправок, а Михайло Бондар 53. По 28 поправок до законопроєктів подали Андрій Лопушанський та Андрій Кіт, тоді як Павло Бакунець і Ярослав Рущишин — 19 і 11 відповідно. Найменшу кількість поправок до законопроєктів запропонували Орест Саламаха — 4 та Юрій Камельчук — 3. Загалом мажоритарники Львівщини подали 994 поправки до законопроєктів, з яких 17% було цілком враховано, 8% враховано частково, а 67% — були відхилені.
Щодо висновків Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) і висновків комітетів щодо поданих до Верховної Ради законодавчих ініціатив, ми детальніше описали їх у квітневій публікації, в якій розглядався виключно законотворчий аспект роботи народних депутатів-мажоритарників Львівщини. У матеріалі резюмовано, що за висновками Головного науково-експертного управління, до більшості законопроєктів і постанов було висловлено зауваження або рекомендації про повернення законотворчих ініціатив на доопрацювання, а також , що “профільні комітети рідше висловлюють зауваження або частіше надають позитивні висновки”.
Депутатські запити
Львівські народні депутати-мажоритарники за період з вересня 2019 по травень 2020 року скерували 126 депутатських запитів. Найбільшу кількість запитів було адресовано керівникам міністерств та відомств – 35, Кабінету Міністрів України – 34 і органам місцевої влади – 30. Керівникам інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування було спрямовано 16 депутатських запитів, Генеральному прокурору – 7.
Близько третини від усіх депутатських запитів львівських мажоритарників скерував Михайло Бондар — 40. Тарас Батенко скористався правом на депутатський запит 28 разів, а Микола Княжицький — 14. По 9 депутатських запитів направили Наталія Піпа і Андрій Лопушанський. Павло Бакунець і Андрій Кіт направили по 7 депутатських запитів, а Ярослав Дубневич і Орест Саламаха — по 4. Юрій Камельчук скерував 3 депутатські запити, тоді як Галина Васильченко — 1. Ярослав Рущишин не звертався до органів влади з депутатськими запитами.
Виступи під час пленарних засідань Верховної Ради
Серед львівських депутатів-мажоритарників найактивніше правом виступу користується Тарас Батенко, який 178 разів реєструвався для виступу, тоді як за даними стенограм, правом виступу скористався 159 разів. Така активність перш за все пов’язана з виконання ним функцій голови депутатської групи “За майбутнє”, що нещодавно оформилася у політичну партію. Микола Княжицький 93 рази реєструвався на виступ (87 скористався цим правом), Михайло Бондар — 49 (виступив 21 раз), Павло Бакунець реєструвався та скористався правом на виступ 31 раз, Галина Васильченко – 26 (виступила 13 разів), Наталія Піпа — 23 (виступила 13 разів). По 13 разів реєструвались для виступу Юрій Камельчук і Андрій Кіт, виступиши при цьому 12 і 8 разів відповідно. Ярослав Дубневич реєструвався для виступу і виступив 7 разів. Ярослав Рущишин 12 разів реєструвався для виступу, тоді як Андрій Лопушанський – 4, при цьому жодного разу це право вони не скористались. Орест Саламаха протягом перших 9 місяців роботи парламенту жодного разу не брав слова під час пленарних засідань Верховної Ради. Сумарно мажоритарники Львівщини 449 разів реєструвалися на виступ, але у 351 випадках брали слово.
За підсумками перших 9 місяців роботи Верховної Ради поточного скликання, можна стверджувати, що народні депутати Львівщини дуже сумлінно відвідують пленарні засідання, значно гірше беруть участь у роботі профільних комітетів і відносно сумлінно виконують обов’язок участі в голосуваннях. Вони дуже активні у законотворчій діяльності, яка найчастіше реалізовується в формі колективної роботи та співпраці між депутатами, проте показники її ефективності надалі залишаються низькими. Також львівські мажоритарники активні в формі подачі поправок до законодавчих ініціатив, де показник ефективності помітно вищий. Крім цього обранці з Львівської області часто виступають під час пленарних засідань і достатньо часто скеровують депутатські запити. Проте попри загальну активність, все ж таки серед мажоритарників Львівщини простежуються розбіжності в рівні активності та сумлінності, що чітко показав проведений аналіз.
Із результатами парламентської роботи мажоритарників Львівської області у попередні місяці можна ознайомитись в інших матеріалах за посиланнями: перший, другий, третій і четвертий.