Громадянська мережа ОПОРА продовжує на своїй сторінці у Facebook у рамках програми «Депутатський день» спілкуватись з представниками різних політичних сил щодо змін до Виборчого кодексу та проведення місцевих виборів. Цієї п’ятниці, 10 квітня, гостями програми стали депутатка фракції «Опозиційна платформа – За життя» Тетяна Плачкова та депутат від «Голосу» Роман Лозинський. Обидва депутати є членами Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Як зазначила Тетяна Плачкова, життя і здоров’я українських громадян є найголовнішим. В той же час, з юридичної точи зору, відповідно до Конституції, немає можливості переносити місцеві вибори.

«Я вважаю, що більш дискусійним питанням є саме спроможність цих місцевих виборів. Відповідно до того нового Виборчого кодексу ми розуміємо, що першим найбільш гострим питанням буде питання децентралізації. І те, що вона наразі не завершена, і також з причин карантину не можна прийняти певні законопроєкти. Я можу з ними не погоджуватись, але розумію, інакшого шляху ми не маємо. Якщо ці законопроєкти не будуть прийняті вчасно, то це може стати юридичною підставою для того, щоб вибори могли не відбутись,тому що немає відповідного законодавства. Оскільки ми не бачимо остаточно проєкту змін до бюджету, але вже лунають думки щодо того, що можуть бути скасовані певні кошти і це також може бути проблемою, яку Уряд повинен буде вирішувати. Знаю, що є питання у ЦВК до можливості проведення виборів і необхідності внесення змін до того Виборчого кодексу, який ми прийняли. Тому що ми всі розуміємо, що немає ідеального виборчого законодавства і відповідні зміни треба туди також вносити», - сказала депутатка.

Тетяна Плачкова наголосила на важливості прийняти закон про референдум, а також розповіла про можливість внесення законопроєкту про районування на позачергове засідання парламенту.

«Я розмовляла з колегами по комітету щодо законопроєкту про районування (2653), щоб була можливість його внести на позачергове засідання. Ви розумієте, що це не той пріоритетний законопроєкт, який має виноситись на позачергове засідання. Але з такою пропозицією до мене звернулись колеги з фракції «Слуга народу», я повинна погодити позицію з фракцією. Я ще не встигла спитати, як буде відноситись фракція саме до цього питання – можливості внесення цього законопроєкту до позачергового засідання. Але це не стосується цього понеділка, відразу скажу, це у майбутньому. Ми не знаємо, коли буде чергове засідання, але в понеділок буде ще позачергове засідання, а потім, я так зрозуміла з розмов колег зі «Слуги народу», мабуть буде ще одне позачергове засідання, де, наприклад ці питання можуть бути вирішені», - зазначила вона.

Серед дискусійних питань Виборчого кодексу Тетяна Плачкова відзначила велику грошову заставу для кандидатів та щодо виборчої системи на місцевих виборах відносно кількості населення.

Ці недоліки відзначив і депутат від «Голосу» Роман Лозинський:

«Перша і базова позиція “Голосу” щодо того, які зміни ми вбачаємо за потрібні, то це - зменшити грошову заставу. Ми знаємо, що це не було прийнято в цьому парламенті, це рішення попереднього скликання. Хоча після вето президента рішення це залишилось, тому що у вето самому це питання не піднімалось. Але ми розуміємо, що доступ до виборів через надмірну заставу зменшується. Тому фракція “Голос” не тільки про це говорить, ще ми зареєструвалии разом із колегами з різних фракцій законопроєкт №2769, де прописали зменшення застав у 9 разів. Тобто, на прикладі Києва у 2015 році застава була 104 тисячі гривень. Зараз, по правилах Кодексу, це дещо більше 4 млн грн. Якщо зменшити цей показник у 9 разів, то в Києві застава буде 445 тисяч гривень. Тобто, більша, ніж на попередніх виборах тому що зросли мінімальні зарплати, але не космічна. Ви знаєте, мер Лондона заставу має заплатити 13 тисяч доларів, а мер Києва - 167 тисяч доларів, якщо переводити у валюту. Тобто, ми розуміємо, що це не просто цифри, це про доступ українців до можливості реалізації права кандидування. Тому ми в першу чергу за зменшення застав. І наскільки ми розуміємо, то треба зараз цю дискусію поновлювати, тому що такої твердої позиції зараз ми не бачимо в парламенті», - сказав Лозинський.

«Далі наша теж програмна засада - це відкриті списки. Зараз ми розуміємо, що відкриті списки є більше на обкладинці. Тому що 25% виборчої квоти, аби рухатися вгору по списку - це теж не лише якась теоретична цифра, а  бар’єр, людям обирати не тільки партію, а й конкретного кандидата, конкретного громадянина. Тому якщо раптом хтось захоче цю квоту збільшити, а ми чуємо такі настрої серед різних фракцій - не те, що зменшити, а збільшити, то очевидно ми будемо категорично проти такого підходу. Ми - за зменшення цієї квоти. Є позиції міжнародних партнерів, ОПОРА теж про це говорила - про 5% виборчу квоту. Так працює в Польщі, в багатьох країнах взагалі її немає. Тобто ми за максимально відкриті списки, щоб кожен українець міг поставити галочку навпроти партії, проголосувати за кандидата і вплинути на цей рух. Це наша теж базова позиція», - додав він.

Депутат розповів також про ризики, які обговорювались з іншими фракціями після першого позачергово засідання.

«Тому що, якщо ми говоримо не лише про заставу, а і про виборчу квоту, про відкриті списки, то ми говоримо також, наприклад, про важливість людям самовисуватися на місцевому рівні. З однієї сторони, є великі партії мережеві, які вже давно працюють, мають осередки. Їм вигідно, щоб всі йшли під їхніми прапорами. Але ми проти надмірної політизації на місцевому рівні. Все таки місцеве самоврядування це не національна політика, і не можна забрати право в людей бути самовисуванцями незалежно від політичних партій. Це - позиція нашої команди. Тому на будь-які такі рухи ми теж будемо реагувати досить гостро, тому що ми це не підтримуємо», - зазначив Роман Лозинський.

Повне інтерв’ю з депутатами читайте незабаром на сайті ОПОРИ.

Попередній випуск дивіться за посиланням.