Верховна Рада у вересні збиралася 8 разів на чергові пленарні та двічі на позачергові засідання. Загалом у вересні відбулося 136 голосувань. 

6 депутатів пропустили всі голосування в парламенті у вересні. Серед них 4 депутати з фракції “Опозиційна платформа - За життя”, один з “ЄС” та один позафракційний. 

Загалом же 68 обранців пропустили понад 30% голосувань у сесійній залі. За законом тепер їм можуть не відшкодувати витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

У парламенті у вересні було зареєстровано 111 законопроєктів. Найактивніше “за” свої голоси віддавали депутати з групи “Довіра” та “Слуги народу”. Найбільше утримувалися депутати з “Голосу”, голосували “проти” - ОПЗЖ та “ЄС”. 

Найбільш актуальною парламентською темою вересня став закон про олігархів, який у підсумку був ухвалений у другому читанні та в цілому та ситуація навколо потенційної відставки спікера парламенту Дмитра Разумкова. 

Зареєстровані та підтриманні законопроєкти

У вересні у парламенті зареєстрували 111 проєктів законів. 88 з них подали народні депутати, що складає 79,3%. Ще 22 законопроєкти запропонував Кабінет Міністрів України (19,8%). Президентом України подано 1 законопроєкт (0,9%).

Загалом у парламенті було підтримано 17 законопроєктів авторства народних депутатів та по 3 ініціативи Президента України та Кабінету Міністрів України.

Ключові парламентські теми

Найбільш гарячою парламентською темою вересня став розгляд в парламенті в другому читанні законопроєкту про олігархів №5599. Його ініціатором став Президент України Володимир Зеленський, який анонсував реєстрацію цього законопроєкту в парламенті під час своєї пресконференції 20 травня, яка була присвячена результатам його перших 2 років перебування на посаді. 1 липня 2021 року депутати 275 голосами “за” ухвалили рішення взяти цей законопроєкт за основу. До законопроєкту було подано 1270 поправок. 

10 вересня Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков направив його на розгляд до Венеціанської комісії. Він пояснив це тим, що до нього з проханням звернулося ряд лідерів опозиційних фракцій та уповноважена з прав людини. Керівництво фракції “Слуга народу” не підтримало таку ініціативу і наполягало на тому, що розгляд проєкту закону не варто відкладати. 

Не дочекавшись висновків від Венеціанської комісії, 23 вересня у другому читанні та в цілому закон був ухвалений. Ця пропозиція отримала 279 голосів “за”. Жодного голосу “за” за це рішення не дали парламентарі з “ОПЗЖ”, “Європейської Солідарності” та ВО “Батьківщина”. У той час “Слуга народу” дала 229 голосів “за”, група “Партія “За майбутнє” - 17 “за”, група “Довіра” - 15 “за”, “Голос” - 11 “за”, позафракційні - 6 “за”. 

Зважаючи на те, що до законопроєкту було подано понад 1000 правок за пропозицією депутата від “Слуги народу” Федора Веніславського депутати вирішили його розглядати структурними частинами. Депутат зазначив, що Комітет з національної безпеки, оборони та розвідки, який він представляє та є головним з розгляду цього законопроєкту, визначив, що структурними частинами є статті законопроєкту. Зі слів Веніславського, цей підхід передбачає, що у випадку позитивного голосування за ту або іншу структурну частин, то  поправка вважається схваленою та оскільки вона має зумовлюючий та вирішальний характер, то інші поправки не розглядаються та на голосування не ставляться. Депутати з фракцій “Європейська Солідарність”, ВО “Батьківщина” та “Голос” розкритикували таку ідею та зазначили, що вона не дає можливість розглянути важливі поправки від опозиції. 

Ухвалений закон дає визначення, що таке “олігарх”, містить критерії, за якими певна особа може вважатися олігархом, передбачає створення реєстру олігархів та обмеження для осіб, які до нього потрапили. Детальні про цей закон в окремому матеріалі ОПОРИ.

Крім того, ще однією темою, яка активно обговорювалася в стінах парламенту та за його межами - це потенційна відставка голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. Останній у свою чергу  спершу під час власної пресконференції та в інтерв'ю ЗМІ зазначив, що поки у відставку не збирається. Проте 30 вересня на своїй сторінці в Facebook він повідомив, що лідер фракції “Слуга народу” Давид Арахамія ініціює процедуру відкликання його з посади Голови парламенту.

Відповідно до регламенту Голова Верховної Ради має дати доручення Апарату ВР, аби той видав підписні листи, в яких депутати-ініціатори збиратимуть підписи для відкликання Голови. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 76 ЗУ "Про Регламент Верховної Ради України" пропозицію про відкликання Голови парламенту можуть внести не менше 1/3 конституційного складу ВР, що складає 150 нардепів.

Нагадаємо, що напередодні старту політичного сезону ОПОРА порахувала, що депутати у щонайменше 95% випадків орієнтуються на неформальні сигнали Дмитра Разумкова під час голосувань у Верховній Раді. 

Ініціатори законопроєктів

У вересні до розробки найбільшої кількості законопроєктів долучився Геннадій Вацак з групи “Довіра” (20). На другому місці за цим показником Володимир Крейденко (“Слуга народу”), який став співавтором 20 законопроєктів. Депутати з “Батьківщини” Олексій Кучеренко та Михайло Цимбалюк стали співавторами 18 законодавчих ініціатив, їхні колеги по фракції Анжеліка Лабунська та Валентин Наливайченко - 17. 

Голосування парламенту

У вересні в парламенті відбулось 316 голосувань та понад 366 тисяч натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше це були позиції “за” та “утримався” під час голосувань. Депутати голосували “за” у 48,9% випадків, “утримувались” у 24,3% випадках. У 16,5% випадків депутати були відсутні, а в 8,2% —  не голосували (тобто фактично ігнорували голосування). “Проти” депутати були у 2,1% випадків. 

Голосування фракцій

У вересні найбільше “за” голосували депутати з групи “Довіра” (59,4%), на другому місці - “Слуга народу”. Найменше кнопку “за” натискали депутати з “ОПЗЖ” (15,5%).

Найчастіше “проти” голосують депутати з “ОПЗЖ” (6,1%), “Європейської Солідарності” (2,1%). Найбільше утримувалися депутати з “Голосу” (38,3%). 

Найчастіше засідання пропускали позафракційні депутати (41,7%) та парламентарі з партії “ОПЗЖ” (33,8%).

Найчастіше “не голосували” представники “ОПЗЖ” (27,7%).

Лідери голосувань 

Серед народних депутатів найбільш активно “за” голосують народні депутати з групи “Довіра” Володимир Арешонков (88%), Василь Петьовка з “Довіри” (88%), Олександр Ковальов (86,1%), Антон Поляков з групи “За майбутнє” (76,3%) та Сергій Шахов з групи “Довіра” (75%). Така тенденція зберігається не перший місяць, коли народні депутати з груп “Довіра” та “За майбутнє” найбільш активно голосують “за”, хоча формально дані політичні сили не входять до парламентської більшості. 

“Проти” найбільше у вересні голосували депутати з “ОПЗЖ”. Серед лідерів Михайло Папієв (33,5%), Олександр Колтунович (29,7%) та Василь Німченко (20,6%). 

Найбільше при голосуваннях утримуються парламентарі з “Голосу” Ольга Стефанишина (49,7%), Андрій Осадчук (49,1%) та Юлія Клименко (48,7%). 

Прогульники

6 народних депутатів пропустили 100% голосувань. Це четверо народних обранців з ОПЗЖ - Вадим Столар, Віктор Медведчук, Тарас Козак та Григорій Суркіс, депутат з “Європейської Солідарності” Володимир Ар'єв та позафракційний Олесь Довгий. Серед лідерів за кількістю пропусків голосувань: Вадим Рабінович з ОПЗЖ (був присутній на 1 з 316 голосувань), Юлія Льовочкіна з ОПЗЖ (була на 6 голосуваннях), позафракційний Олександр Дубінський (був на 21 голосуванні), Юрій Солод з ОПЗЖ (був присутній на 24 голосуваннях), Олександр Фельдман з ОПЗЖ (був на 26 голосуваннях), позафракційний Дмитро Шенцев (був на 27 голосуваннях). Всі ці депутати пропустили більше 90% всіх голосувань, які відбулися в раді у вересні. 

68 народних депутатів у червні пропустили понад 30% голосувань. З них 17 — це члени “ОПЗЖ”, 15 — “Слуги народу”, 11 — позафракційні, 7 — ВО “Батьківщина”, 7 – депутатської групи “За майбутнє”, по 3 — “Голосу”, “Європейської Солідарності” та депутатської групи “Довіра”. 

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Ця сума дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. Рішення по депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 21 890 гривень до 26 268 гривень у 2021 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для парламентарів, які мають науковий ступінь або почесне звання).