Opora

30 вересня в Українському кризовому медіа-центрі (Київ) відбувся круглий стіл «Внесок України до глобальної кліматичної угоди: яка кліматична політика буде завтра?», організований Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні».

У заході взяли участь Олексій Рябчин, народний депутат України, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження та енергоефективності, Василь Шевчук, керівник групи експертів проекту ПРООН, Наталія Кушко, керівник напрямку низьковуглецевих стратегій Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні», Ірина Ставчук, експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру, Олена Балбекова, заступник директора департаменту кліматичної політики Міністерства екології та природних ресурсів, а також інші представники експертного середовища та громадськості.

0 000000

Під час круглого столу Олексій Рябчин підкреслив, що дана тема зачіпає не лише питання клімату чи екології – але і стратегії розвитку української держави в цілому. Народний депутат акцентував на тому, що серед присутніх на круглому столі бракує представників Міністерства енергетики та Мінрегіону, адже питання викидів парникових газів у атмосферу напряму залежать від енергоефективності української економіки та житлово-комунальної сфери.

Олена Балбекова заявила, що 30 вересня українська сторона вже подала до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі Зміни Клімату розпорядження Уряду, в якому прописано очікуваний національно-визначений внесок (ОНВВ) до нової глобальної кліматичної угоди на період 2020-2030 роки.

Василь Шевчук, коментуючи процес підготовки документа, зазначив, що до досліджень, які лягли в основу визначення ОНВВ, долучилися абсолютно усі національні експерти, які працюють у галузі кліматичної політики.

«З-поміж усіх запропонованих експертним середовищем та громадськістю варіантів за основу при визначенні ОНВВ був прийнятий так званий «інвестиційно-активний» макроекономічний сценарій розвитку, який передбачає, що Україна бере на себе ціль не перевищувати у 2030 році 60% викидів парникових газів від рівня викидів у базовому 1990 році. Підкреслю, що вибір Урядом цілі не перевищення викидів парникових газів у 2030 році порівняно з 1990 роком на рівні менше 60% відповідає міжнародним зобов’язанням України, і співмірний з ОНВВ країн Європи», - запевнив Василь Шевчук.

Коментуючи суть «інвестиційно-активного» сценарію розвитку, експерт зазначив, що в ньому прогнозується підвищення інноваційно-інвестиційної активності на стратегічно важливих напрямах розвитку з подоланням структурно-технологічних деформацій економіки України на фоні динамічного розвитку світової економіки. У рамках цього сценарію передбачається реалізація стратегії радикальних структурних зрушень у виробництві через посилення ролі державного регулювання і збереження державного контролю в стратегічно важливих галузях економіки.

0 00

У свою чергу, Наталя Кушко заявила, що скорочення викидів парникових газів є вагомим показником, який демонструє – в якому напрямку рухається країна в плані розвитку економіки, впливу на особливості цього розвитку громадянського суспільства. «ОНВВ України – плід скрупульозної роботи академічної і експертної спільноти. Це зараз він може вміститися на декількох сторінках, оформлених для подачі Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі Зміни Клімату, але якщо врахувати усі робочі документи, то вони би не помістилися й на 500 сторінках», - зазначила Наталя Кушко. 

Ірина Ставчук, коментуючи обраний Урядом «інвестиційно-активний» сценарій макроекономічного розвитку, заявила, що представники багатьох неурядових екологічних організацій стурбовані таким вибором. Натомість, як підкреслила експерт, «низьковуглецевий» сценарій, попри потребу в значних інвестиціях для його реалізації, був би для України значно більш прийнятним, оскільки передбачав не перевищення у 2030 році близько 40% викидів парникових газів від рівня 1990 року.

Подібну позицію підтримав і Олексій Рябчин, заявивши: «Якби я був громадським активістом, то неодмінно критикував би позицію Уряду щодо обраного «інвестиційно-активного» сценарію і передбаченого ним не перевищення у 60%. Проте зараз я представляю владу і мені складно критикувати. Я розумію, що війна не має стати гальмом для реформ, і якби я брав на себе відповідальність у цьому питанні – то обрав би більш амбітну ціль щодо не перевищення викидів, в руслі низьковуглецевого розвитку».

Нагадаємо, нова глобальна кліматична угода буде в центрі уваги Конференції з проблем глобального потепління, яка відбудеться в грудні в Парижі. Президент Франції Франсуа Олланд, зокрема, заявив, що дана конференція може виявитися «останнім шансом врятувати планету Земля».

Круглий стіл «Внесок України до глобальної кліматичної угоди: яка кліматична політика буде завтра?» організовано Громадянською мережею ОПОРА за сприяння Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні».

 

За коментарями звертайтесь:

Прес-секретар житлово-комунальних програм

Громадянської мережі ОПОРА

Богдан Горобчук

тел: +38 0635835280

Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.

 

FB 5Instagram 2Telegram 3Twitter 7Youtube 4Github 6

Статті/блоги

  • 15 лютого 2019Євген ГурницькийКіровоградщина: як «виборчі» справи про адмінправопорушення розвалюються в судіУ Кіровоградській області за 27 фактами поліція склала та відправила до суду 32 протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язаних з виборчим процесом. За 10 випадками вже винесено постанови суду, за 17 повідомленнями ще триває перевірка. Представники ОПОРИ проаналізували судові рішення щодо порушення виборчого законодавства під час Президентської виборчої...  
  • 15 лютого 2019Дмитро БаштовийХто на Миколаївщині представлятиме інтереси кандидатів у Президенти?Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА проаналізували постанови ЦВК про реєстрації довірених осіб кандидатів у територіальних виборчих округах, розташованих у Миколаївській області, та проаналізували інформацію у відкритих джерелах.  
  • 14 лютого 2019Ольга Стрелюк109 кандидатів у Президенти України за 29 роківКампанія з виборів Президента України 2019 року ознаменувалася найбільшою кількістю кандидатів за весь період Незалежності – 44. Наші колеги вже проаналізували, хто вони. Ми вирішили дослідити скільки всього було охочих стати Президентом країни, починаючи з 1991 року, та який рівень підтримки вони здобували.  
  • 13 лютого 2019Дмитро БаштовийПрихована агітація як форма маніпуляціїПриховану агітацію під час чергових виборів Президента України вже використовують 4 суб’єкти виборчого процесу. Дана технологія дає змогу ухилитись від вимог виборчого законодавства та створює неконкурентні умови для всіх учасників виборчих перегонів. Але чи потрібно це розглядати з точки зору недотримання морально-етичних норм та слабкої...  
  • 12 лютого 2019Василина Боруцька, Катерина ШарпатаМісцеві партійці та екс-депутати: Кому на волинських округах довірили представляти свої інтереси кандидати у ПрезидентиВід початку виборчого процесу до 11 лютого зареєстровано 26 довірених осіб кандидатів в округах, які лежать у межах Волинської області.  Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА проаналізували постанови ЦВК про реєстрації довірених осіб кандидатів у територіальних виборчих округах та відшукали інформацію про цих людей у відкритих джерелах.  
  • 11 лютого 2019Юрій ЧумакУра, запрацювало!Президент Петро Порошенко 7 лютого 2019 року підписав Указ, який визначає перелік тимчасово окупованих населених пунктів у Донецькій та Луганській областях, а також межі окупованих територій.  
  • 08 лютого 2019Ірина Кирилович Депутатська благодійність: як працює фонд Анжеліки Лабунської на ЖитомирщиніДепутат Житомирської обласної ради Анжеліка Лабунська, яка є головою обласної організації партії ВО «Батьківщина» має власний благодійний фонд «ЛАВ», який активно працює у Житомирській області.     
  • 06 лютого 2019Владислав БаранськийКримінальному провадженню Папієва у лютому виповнюється п’ять років26 лютого кримінальному провадженню № 42014260000000031, відомому також як «справа Михайла Папієва», виповниться п’ять років. Протягом цього час його розслідували прокуратури двох областей. Більше року тому справу, яка довгий час провела в прокуратурі Чернівецької області, було передано слідчому відділу прокуратури сусідньої області - Івано-Франківської. Попри це, вона все ще перебуває на стадії досудового розслідування. Колишньому голові...  
  • 04 лютого 2019Василина Боруцька, Катерина ШарпатаПозитивні медіа-згадки та «джинса»: як волинські ЗМІ у січні «піарили» кандидатів у президентиВпродовж січня 2019 року спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області  аналізували матеріали у друкованих та онлайн-ЗМІ і виявили десятки випадків розміщення матеріалів з ознаками «джинси» на користь кандидатів у Президенти України. Усі матеріали не були марковані належним чином. Окрім того, виявили низку публікацій позитивного змісту про...  
  • 04 лютого 2019Марія Цип'ящукДіти і політичні партіїЧас від часу в інформаційному просторі з’являються повідомлення про те, що політичні партії активно залучають до популяризації своєї діяльності дітей. Наприклад, для роздавання друкованих матеріалів, проведення заходів та акцій тощо. Чи законно це? Давайте розбиратись.  
Усі статті

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2019