Поки в Україні роздумують над створенням механізму дистанційного голосування, у деяких країнах Європи є поширеною та вже звичною практикою голосувати поштою, онлайн, завчасно, передавати голос за довіреністю. Громадянська мережа ОПОРА вивчала досвід європейських країн у впровадженні раннього та дистанційного голосування.

Швейцарія 

Рівень залучення громадян до прийняття рішень у Швейцарії є одним з найвищих, адже окрім виборів, в країні майже щорічно проводяться різноманітні референдуми, як за прийняття так і за відміну законів. Саме голосування зазвичай проводиться в суботу та першу половину неділі. Після чого дільниці зачиняються і вже близько до вечора неділі оприлюднюються результати голосування. В країні працює також Офіційний Федеральний сайт, на якому є розділ про вибори та референдуми з детально розписаними процедурами голосування в кожному кантоні.

Згідно з Конституцією Швейцарської Конфедерації, право голосу визначають кантони, проте на практиці, на всіх національних голосуваннях мають право голосу громадяни країни, які досягли 18 років. “Федеральний акт про політичні права” передбачає, що виборці голосують на дільницях за місцем проживання, особи які не мають певного місця проживання, голосують в тому місці, де зберігаються їхні документи про походження (ст. 3). Згідно з п.6 ст. 5 кантони можуть дозволити голосування по довіреності. Стаття 8 закону регламентує можливість голосування по пошті, основна вимога для кантонів – прийняття положень, які б регламентували перевірку права голосу, таємницю для голосування, підрахунок голосів та запобігання зловживанням. 

Rожному громадянину Швейцарії за 2 місяці до дня голосування надсилається лист, в якому знаходиться виборчий бюлетень, анонімний конверт для бюлетеня, зворотний конверт та коротка інформація стосовно змін на референдумі або кандидатів. Виборець може з цим бюлетенем прийти на виборчу дільницю і проголосувати, а може заповнити, вкласти в анонімний конверт, який потім він має вкласти в зворотній конверт та надіслати по пошті назад. Вказаним методом користується більшість громадян країни, адже відпала необхідність в визначений день відвідувати визначену дільницю. Після надходження листа до муніципалітету він передається до виборчої комісії, щоби перевірити право голосу виборця, якщо має - анонімний конверт вкидається до виборчої скриньки. Оскільки кожному виборцю особисто надсилаються конверти з бюлетенями та зворотними конвертами, а голосувати вони можуть лише за місцем проживання, можливість проголосувати декілька разів відсутня. Адже за даними на зворотному конверті ідентифікується, що цей виборець проголосував. Навіть якщо надійде інший конверт від його імені, він вже не буде враховуватись, бо в списку виборців має бути проставлена позначка, що виборець проголосував.

Дещо інша ситуація із можливістю електронного голосування. Згідно зі статтею 8а  “Федерального акту про політичні права”, кантони можуть ініціювати пілотні проєкти електронного голосування, обмежені по географічному принципу, термінами проведення та питаннями, які виносяться на голосування. У разі успішного виконання пілотного проєкту, кантони можуть використовувати електронне голосування на постійній основі, зберігаючи право відмовитись від нього в будь-який момент. Як і з голосуванням по пошті, присутні вимоги щодо перевірки права голосу, збереження таємниці голосування, захисту всіх голосів та запобігання зловживанням. 

У 2015 році Федеральна Рада дозволила виборцям кантонів Женева, Люцерн, Базель-Штатд та Невшатель, які проживали за кордоном, проголосувати онлайн. На території самої Швейцарії така можливість була лише у комун: Ер-ла-Віль, Аньєр, Авюзі, Берне, Шен-Бужрі, Шен-Бур, Колонж-Бельрів, Колонь, Конфіньон, Ле-гранд Сакконе, Мерен, Оне, Перлі-Серту, План-лез-Уат, Вандевр кантону Женева та виборці кантону Невшатель, які зареєстровані в системі Гіше

Станом на 2019 рік в Швейцарії працюють 2 системи електронного голосування. В кантонах Во, Берн, Люцерн, Базель-Ланд, Санкт-Галлен і Ааргау використовували систему CHvote, яка використовувалась в Женеві. З більше ніж 100 000 виборців приблизно 60% голосували за допомогою електронної системи. До речі, в самому кантоні Женева почали відмовлятись від використання системи електронного голосування через занадто коштовне адміністрування, сама система коштувала для Женеви близько 2 мільйонів швейцарських франків. Друга система електронного голосування була розроблена поштою Швейцарії. Для голосування її вже використовували або планують кантони Невшатель, Фрібург, Тургау, Базель-Штадт, Гларус і Санкт-Галлен. 

В більшості кантонів Швейцарії не використовують систему електронного голосування через значну її вартість (для її функціонування потрібно закупка техніки, програмного забезпечення, навчання персоналу (для запровадження онлайн-голосування по всій країні потрібно щонайменше 700 млн швейцарських франків), звичку використовувати паперові бюлетені та пошту і досить незначний попит серед населення електронного голосування. Ще однією проблемою стала безпека онлайн-систем. В лютому 2019 року в країні стартував збір підписів за народною ініціативою щодо заборони електронного голосування під час виборів через вразливість електронних систем.

Згідно з 7 статтею вищезгаданого “Федерального акту про політичні права” в Швейцарії також є можливість проголосувати до офіційного дня голосування. Згідно з законом, кантони мають забезпечити можливість проголосувати протягом мінімум 2 днів з 4 днів до дня голосування. Всі або деякі дільниці мають бути відкритими протягом певного часу, щоб виборці могли залишити свої бюлетені в анонімних конвертах. Як і в кожній статті, які регулювали механізми голосування не на дільниці, при ранньому голосуванні мають бути забезпечені зберігання та підрахунок бюлетенів, а також протидія зловживанням. 

Велика Британія    

Законодавство Великої Британії дозволяє голосувати по пошті за заявою виборця без вказання причини, що стало можливим з 2000 року, після прийняття Закону Про представництво народу (Representation of the People Act 2000). В країні також легалізована можливість голосування за довіреністю. При цьому особа, яка отримала довіреність, може проголосувати по пошті. Можливість раннього та електронного голосування відсутні. 

Можливість голосувати по пошті без вказання причини доступна для всіх виборців Великої Британії, окрім мешканців Північної Ірландії, де для можливості проголосувати по пошті потрібна поважна причина (зайнятість на роботі, навчання чи фізичні вади).  

Згідно з процедурою, виборець має прийти до центру реєстрації виборців із заявою про надання можливості проголосувати по пошті, причому ця заява може поширюватись на найближчі вибори чи на всі майбутні вибори в цілому, в залежності від бажання виборця. Разом із заявою виборець залишає свою дату народження та зразок підпису. Вищевказані процедури потрібно зробити не пізніше, ніж о 17:00 за 11 робочих днів до дня голосування. 

Не пізніше того ж терміну, 17:00 за 11 робочих днів до дня голосування, працівник центру реєстрації виборців має видати або надіслати виборчі пакети виборцям. В склад пакету входять: бюлетень, 2 конверти “А” і “В” і бланк заяви про голосування поштою. Кожен пакет має елементи захисту, унікальний штрих-код, який у різний у кожного бюлетеня. Номер пакету вписується у форму біля прізвища кожного виборця, цей же номер вказаний і в бюлетені. Після надсилання всіх пакетів, форма пакується і може бути відкрита лише за рішенням суду, якщо оскаржується результат виборів. 

Виборець заповнює бюлетень та вкладає його в конверт “А”. Разом з тим заповнюється заява про голосування поштою, в якій потрібно вказати дату народження та підпис. Після цього рекомендується, проте не обов’язково, вкласти конверт “А” із заявою до конверту “В” та передати його або надіслати на дільницю чи до співробітника органу реєстрації виборців. Щоб голос вважався дійсним, бюлетень потрібно передати до кінця дня голосування, тобто до 22:00.

Після повернення конвертів поштою, працівник центру реєстрації виборців переміщує їх до скриньок, які виділені для виборців, що голосують поштою по кожному округу окремо. Якщо конверт переданий особисто в руки, то він запаковується і заповнюється окрема форма, в якій вказано, скільки конвертів отримав працівник. Після завершення голосування, всі конверти дістаються зі скриньок, бюлетені відкладаються, а відповідальна особа має перевірити підписи та дати народження не менш, ніж 20% виборців. Якщо дані не збігаються, голоси цих виборців вважаються недійсними. Коли перевірка закінчилась, рахується кількість бюлетенів, які були передані поштою. Всі вони поміщаються до скриньки з іншими бюлетенями, після чого проводиться підрахунок голосів. 

В 2004 році через підтасовку голосів на місцевих виборах в Бірмінгемі, суд визнав результати виборів недійсними. Виявлено близько 1500 підкладених бюлетенів, які надіслали поштою, після чого були призначені повторні вибори.  

В Великій Британії також є можливість проголосувати за довіреністю. Для цього потрібно звернутись в центр реєстрації виборців на пізніше 17:00 за 6 робочих днів до дня голосування. За довіреністю можна проголосувати також і по пошті, але в такому разі заяву потрібно подати не пізніше 17:00 за 11 робочих днів до виборів. За довіреністю можна голосувати не більше, ніж за 2 виборців. Доведення причини делегування голосу не потрібне, окрім виборців Північної Ірландії, яким  потрібно довести, чому вони не зможуть проголосувати і надають право голосувати по довіреності

В цілому, законодавство Великої Британії є лояльним до дистанційного голосування, хоча і не всі його види легітимізовані. Голосування по пошті та за довіреністю дає змогу віддати свій голос, не відвідуючи дільницю в день голосування. На виборах по країні значно зросла явка виборців, наприклад, на парламентських виборах 2017 року 18.6% виборців проголосували по пошті (18%) або за довіреністю (0.6%). У 2015 році таких виборців було близько 15%, проте великі ризики фальсифікацій при передачі бюлетенів від виборця до дільниці чи невідповідальне голосування за довіреністю можуть ставити під сумнів механізми, спрямовані на покращення демократичних процесів.

Нідерланди

Законодавство Нідерландів передбачає можливість голосування за довіреністю або можливість голосування в іншому муніципалітеті. За довіреністю можуть проголосувати трудові мігранти, виборці, що поїхали у відпустку чи за кордон, виборці, що не можуть проголосувати за станом здоров’я і навіть ув’язнені. Існує 2 можливості отримати довіреність для голосування: приватна та через запит до муніципалітету.

Приватну довіреність підписують два виборці: той, що передає голос, і той, що його отримав. Виборець, який отримав довіреність, має прийти на дільницю разом із нею та копією документа, що підтверджує особистість виборця, який надав цю довіреність. Після цього він отримує 2 бюлетені, в яких голосує.

Другий спосіб використовується у випадку, коли виборець, що передає голос, не може особисто підписати довіреність. Тоді, не пізніше ніж за 5 днів до дня голосування на ім’я міського голови надсилається запит із зазначенням імені особи, що має отримати довіреність, та її згоди стати уповноваженим представником. Муніципалітет може відмовити в запиті, якщо:

  • запит був сфальсифікований;
  • виборець вже отримав право проголосувати в іншому муніципалітеті;
  • уповноважена особа вже отримала довіреність від 2 виборців;
  • уповноважена особа не є виборцем в цьому окрузі.

Передачу голосу через довіреність рекомендують робити виборцям, які в день голосування перебувають за кордоном. Також для виборців,  які тимчасово або постійно проживають за кордоном, передбачена можливість голосування по пошті. Для цього їм потрібно надіслати запит паперовим листом по пошті на ім’я мера Гааги із вказанням своїх даних не пізніше, ніж за 28 днів до дня голосування. Запит розглядається в короткі терміни, і в разі задоволення виборцю надсилається пакет з бюлетенем, конвертом для бюлетеня, бланком заяви для виборця, посібником і зворотнім конвертом. Проголосувавши, виборець пакує бюлетень в конверт, який пакується у зворотний конверт, додає заяву виборця та копію документа, що засвідчує особу, і надсилає назад до Гааги або передає через дипломатичну або консульську службу, які, в свою чергу, мають негайно переслати конверт до Гааги. 

Також виборець може змінити виборчу дільницю. Для цього потрібно надіслати запит на ім’я мера приймаючого міста не пізніше, ніж за 14 днів до дня голосування або усно не пізніше 12:00 за день до дня голосування, надавши муніципалітету свою картку виборця, яка розсилається всім виборцям за 3 тижні до дня голосування. Проголосувати при цьому можна лише на національних виборах.

Можливість делегувати свій голос або надіслати бюлетень з-за кордону значно полегшує можливість проголосувати не на виборчій дільниці безпосередньо, але цей механізм побудований на довірі до іншого виборця або до поштових пересилок, втручання в які може підірвати довіру до результатів голосування. 

Італія

В Італії дещо схожа практика з нідерландською, проте  всередині країни всі виборці мають голосувати виключно особисто і на своїх виборчих дільницях. Виключення становлять лише пацієнти лікарень та ув’язнені за наявності у них картки виборця і знаходження в своєму муніципалітеті. Картка виборця видається всім громадянам, які мають право голосу, і лише за її пред’явлення можна проголосувати на виборчих дільницях.

Як і в Нідерландах, громадяни Італії можуть проголосувати по пошті, якщо вони в день голосування перебувають за кордоном. Виборці, які проживають за межами країни на постійній основі, мають бути включені до Реєстру італійців, що проживають за кордоном. До цього реєстру включають всіх виборців, які виїжджають за кордон більше, ніж на 12 місяців. Виборці самі мають звернутись до найближчого консульства протягом 90 днів з дати виїзду за кордон. Консульства надсилають всім виборцям з реєстру пакети з бюлетенями та інструкціями, як проголосувати. Виборці після проставлення позначок в бюлетенях мають запакувати їх в зворотний конверт та надіслати назад. Якщо виборець знаходиться за кордоном, не проживаючи там постійно, але не менш ніж 3 місяці (лікування, навчання, робота), він має  право отримати пакет для голосування поштою від свого муніципалітету, якщо завчасно про це повідомить.

Це всі можливості для дистанційного голосування в Італії. Країна є не надто ліберальною в питанні голосування не на виборчій дільниці, особливо з урахуванням того, що виборцям, неспроможним самостійно пересуватись, надали право голосувати на дому лише в 2006 році.

Естонія

Естонія є унікальною країною, адже вона стала першою, де провели онлайн-голосування на місцевих виборах 2005 року. Для голосування потрібно було мати id-картку, пристрій для зчитування чіпу на картці, комп’ютер з підключенням до мережі Інтернет. Система шифрування дещо схожа на голосування по пошті, коли виборець вкладає бюлетень в анонімний конверт, який потім вкладається в зворотний конверт, а на дільниці анонімний конверт дістається та вкидується у скриньку для голосування. Так і тут: виборець заповнює свої дані, система ідентифікує, що ця людина має право голосу і голосує лише 1 раз, після чого дані про людину зберігаються, а сам виборець голосує анонімно. Якщо в 2005 році кількість виборців, проголосувавших електронно, була лише 1% або 9317 виборців, то на парламентських виборах їхня кількість зросла до 3,4% або 30 275 виборців. Ще однією умовою є те, що онлайн-голосування може бути виключно раннім, воно дозволене протягом 6 днів, з 9:00 за 10 днів до дня голосування до 18:00 за 4 дні до дня голосування. 

Кожен виборець має можливість проголосувати напередодні дня голосування і на виборчих дільницях. Всі виборчі дільниці мають бути відчинені протягом 3 днів: з 12:00 до 20:00 з шостого дня до дня голосування по четвертий. Специфікою є те, що кожен виборець може змінити свій голос, якщо він встигає це зробити в період раннього голосування, як онлайн, так і на дільниці. Голос, відданий онлайн, можна змінювати необмежену кількість разів, зараховуватись буде лише останній. Причому зробити це можна як за комп’ютером, так і на виборчій дільниці. Але якщо виборець віддасть свій голос на виборчій дільниці, то втратить можливість його змінювати. В офіційний день голосування змінювати свій голос не дозволяється. 

Громадяни Естонії мають ще одну можливість дистанційного та раннього голосування. З десятого по сьомий день до дня голосування у всіх повітових центрах є принаймні одна виборча дільниця, де виборці можуть проголосувати не за своїм місцем проживання. Голосування починається о 12:00 і закінчується о 20:00. З шостого по четвертий день до дня виборів (з понеділка по середу) у всіх містах і волостях є принаймні одна виборча дільниця, де виборці можуть проголосувати не за своїм місцем проживання. Член дільничної комісії має видати виборчий бюлетень і два конверти, а також зведений список кандидатів по виборчому округу згідно з місцем проживання. Після голосування список необхідно повернути дільничній комісії. Виборець голосує, вкладає бюлетень в анонімний конверт, потім в зворотний, на якому зазначає свої дані з id-картки станом на 30 день до дня голосування та вкидає конверт до виборчої скриньки. Зі скриньки конверти розсилаються на дільницю за місцем проживання виборця.

Ще одна можливість – це раннє голосування на дому. Кожен виборець, який не має змоги проголосувати на дільниці за станом здоров’я, через погані погодні умови, логістичні проблеми, може клопотати про раннє голосування на дому. Потрібно в письмовому вигляді (паперовий документ) надати заяву до найближчої виборчої дільниці до 14:00 останнього дня попереднього голосування. В заяві слід вказати особисті дані та причину, за якою виборець не може дістатись до своєї виборчої дільниці в день голосування. Якщо заяву задовольняють – 2 члени комісії прибувають до виборця, видають виборчий бюлетень і два конверти, а також зведений список кандидатів по виборчому округу згідно з місцем проживання. Тобто процедура майже ідентична дистанційному ранньому голосуванню. 

Всі можливі види голосування вказані на картках виборця, які мають надійти кожному виборцю не пізніше ніж за 15 днів до дня голосування

Не дивлячись на різноманітність видів дистанційного раннього голосування, з кожним роком все більше виборців надають перевагу електронному голосуванню, якщо в 2005 таких виборців був лише 1%, то на парламентських виборах 2019 року позначка сягнула 247 232 виборців з 565 045, або 43.8%. Іншими видами раннього голосування скористались 99 177 виборців, або 17,6%. Якщо скласти відсоток дистанційного голосування, то можна сказати, що більше 60% естонців надають перевагу ранньому та дистанційному голосуванню, що є одним з найбільших показників у світі.

Ледь не з самого початку запровадження електронного голосування в Естонії, систему масштабно критикували фахівці комп’ютерної безпеки,, підкреслюючи, що будь-яка комп’ютерна система не може бути безпечною. Управління інформаційних систем Естонії відповіло, що їхня система є надто безпечною, а критика є не технологічною, а політичною.

Влітку 2019 року міністр зовнішньої торгівлі та інформаційних технологій створив робочу групу з електронних виборів, яка 12 грудня оприлюднила документ з 25 пунктами щодо поліпшення функціонування онлайн-голосування, серед яких: інформаційна кампанія з приводу функціонування системи, збільшення кількості людей, які займаються безпекою, збільшення кількості незалежних аудиторів системи, підвищення рівня комп’ютерної грамотності населення, створення можливості голосувати за допомогою мобільного телефону, обмеження можливості зміни голосу.

Білорусь

Виборчий кодекс Білорусі дозволяє виборцям, які фізично не зможуть проголосувати в день виборів, зробити це на виборчих дільницях до дня голосування без вказання поважної причини. Стаття 53, вказує, що проголосувати можна не раніше, ніж за 5 днів до дня голосування з 10:00 до 14:00 і з 16:00 до 19:00 в присутності не менш, ніж 2 членів виборчої комісії. 

Згідно з Кодексом, щодня по завершенні часу для голосування голова комісії або заступник заклеюють щілину для вкидання бюлетенів листом паперу, який підписує голова або заступник та член комісії. Зранку перед початком дострокового голосування голова або заступник розкривають скриньки. Зберігання скриньки з бюлетенями забезпечує голова комісії. У період дострокового голосування щодня голова або заступник голови дільничної комісії складає протокол, в якому зазначається число бюлетенів, отриманих дільничною комісією, число громадян, які отримали бюлетені для голосування (в останній день дострокового голосування – загальне число громадян, які отримали бюлетені для голосування), число зіпсованих бюлетенів і число невикористаних бюлетенів. Протокол підписує голова або заступник голови та член комісії. Копія протоколу вивішується для загального ознайомлення у приміщенні дільничної комісії.

При отриманні бюлетеня виборець підписується в списку виборців та вказує дату дострокового голосування. 

Раннє голосування не проводиться на дільницях для голосування, утворених в санаторіях, профілакторіях, домах відпочинку, лікарнях та інших організаціях охорони здоров'я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, а також перед другим туром голосування з виборів Президента Республіки Білорусь.

Незважаючи на досить суворі обмеження, практика раннього голосування в Білорусі досить часто піддається критиці кандидатів, спостерігачів та звинуваченням у фальсифікаціях. Наприклад, у 2008 році лідери Об’єднаних демократичних сил в Мінську заявили, що на певній кількості виборчих дільниць вночі була відсутня будь-яка охорона, самі скриньки не були запечатані, а на певних дільницях достроково проголосували майже 100% виборців, що, за словами кандидатів, свідчить про фальсифікації. В 2012 році заяв про фальсифікації було більше, наприклад в ЗМІ розповсюджувалась інформація про примусове голосування студентів  у великих містах з погрозами виселення з гуртожитків та відрахування з університетів. Спостерігачі заявляли, що під час дострокового голосування можливі вкидання бюлетенів, наприклад, на певних дільницях кількість виборців, що отримали бюлетені була значно нижчою, аніж зазначено в протоколі. Представники кампанії спостереження “За справедливі вибори” вказали, що явка під час дострокового голосування була на рівні 18%, в той час як ЦВК вказувала майже 26%.  

Під час парламентських виборів 2016 року виникали подібні проблеми. Зокрема місія ОБСЄ в своїх звітах зазначала, що під час дострокового голосування відбувалась значна кількість процедурних порушень, які могли вплинути на явку та на результат. Явка була більшою на дільницях, які були сформовані на базі державних підприємств та установ, як приклад, студентських гуртожитках. 

В 2019 році проблеми залишились. Студенти все більше заявляли про примус йти голосувати від керівництва закладів вищої освіти, що переросло в малочисельні акції протесту.

В цілому, дострокові вибори в Білорусі викликають значну кількість питань  стосовно легітимності результатів. Неодноразово зафіксований примус щодо відвідування дільниць, відсутність належної охорони та оформлення документації, постійні негативні звіти від міжнародних організацій свідчать про відсутність довіри до результатів виборів в Білорусі, зокрема через механізм дострокового голосування. Зазначимо, що на сайті ЦВК Білорусі відсутні дані, скільки виборців взяли участь у голосуванні до офіційного дня голосування.