Громадська участь є необхідною при прийнятті важливих рішень та розробці необхідних для громади документів. У цьому матеріалі ми представимо успішні приклади залучення мешканців до розробки різних видів стратегій – документу, що містить перелік дій, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Стратегія розвитку мистецтва (Мельбурн, Австралія)

Стратегія розвитку мистецтва міста Мельбурн на 2014 – 2017 роки – документ, який став основою для розвиткумистецтва міста, адже має чіткі цілі та зобов'язання.   Стратегія побудована навколо шести основних тем, які виникли в ході бесід із громадою:

- зв’язок (митець та аудиторії можуть спілкуватися та взаємодіяти один з одним);

- активізація (митці здатні активізувати громадськість);

- простір (митці вміють представляти, працювати та жити в місті Мельбурн);

- фінансування (митців підтримують для тестування, розробки та реалізації ідей);

- визнання (митці визнаються за їх внесок у креативнемісто);

- спадщина (митці можуть динамічно досліджувати, інтерпретувати та переосмислити спадщину міста).

Підтримка мистецтва є пріоритетом для міста Мельбурн. Протягом багатьох десятиліть влада приділяла значну увагу мистецтву, сприяючи творчим експериментам, заохочуючи митців, сприяючи участі, а також об'єднуючи мистецтво та людей в центрі міста. У 2014 році влада міста Мельбурн вирішила витратити більше 14 мільйонів доларів на підтримку митців та мистецьких заходів у Мельбурні.

Стратегія розвитку мистецтва міста Мельбурн 2014-2017 років є основою для інвестицій міста у мистецтво. Це дає чіткі рамки для наступних трьох років, визначаючи цілі та викладені владою зобов'язання. Ці зобов'язання спрямовані на підтримку бачення влади для сміливого,  натхненного, стійкого і творчого міста. На відміну від попередніх планів мистецтва, ця стратегія стала продуктом співпраці між містом Мельбурн та тими, які безпосередньо впливають на розвиток мистецтва: художниками, зацікавленими сторонами галузі мистецтва та громадськістю.

Впродовж листопада 2013 року розпочався широкийпроцес залучення громадськості: мешканців просили дати відповідь на такі питання:

- Що ви любите у мистецтві Мельбурн?

- Як виглядає сміливе та натхненно-креативне місто?

- Як місту Мельбурн заохочувати мистецтво та творчість?

Відкритий характер питань сприяв отриманню різноманітних, а часто й детальних відповідей.  За допомогою опитувань, інтернет-форумів та обговорень на громадських засіданнях сотні місцевих жителів розповіли свої ідеї щодо побудови сталого та креативного мистецтва у місті. Теми, що виникли під час розмов стали основою Стратегії, визначаючи її напрямки та стратегічні цілі.

Зацікавленість громадськості стала надихаючим процесом. Мельбурнці вітали можливість обговорити майбутній напрямок мистецтва у своєму місті. До розмови було залучено тисячу осіб і отримано 1200 індивідуальних відгуків. На завершальному етапі процесу взаємодії, пройшов одноденний воркшоп для 35 зацікавлених сторін. Під час заходу були обговорені та деталізовані основні теми, які виникли в процесіконсультацій.

Загалом, усі цілі та зобов'язання Стратегії мистецтва враховували напрацювання процесу громадської участі. 

(Схема перекладу)

Стратегія соціального розвитку (Річмонд, США)

Стратегія соціального розвитку Річмонда на 2013 – 2022 роки визначає бачення щодо вирішення існуючих соціальних проблем та розвитку спроможності реагувати на нові потреби населення.

Підготовка Стратегії спиралася на широкомасштабні консультації з мешканцями, громадськими партнерами та іншими ключовими зацікавленими сторонами. Початковий етап консультацій відбувся у 2009-2011 роках. Подальші консультації відбулися з січня по березень 2013 року, коли були висловлені зауваження щодо проекту Стратегії. Під час консультування з мешканцями були використані різноманітні підходи щодо залучення громади, включаючи зустрічі та отримання письмових подань міськими дорадчими комітетами та громадськими організаціями, розповсюдження друкованих та онлайн-опитувань, проведення публічних зборів та Інтернет-форуму «Давайте поговоримо про Річмонд», а також координація навчальних команд з іммігрантами та іншими мешканцями. Окрім громадських консультацій, місцеві жителі були ознайомлені з підготовкою Стратегії завдяки інформації з інших джерел (наприклад, демографічні дані, аналіз кращих практик).

Загалом, процес підготовки та подальшого впровадження Стратегії соціального розвитку включав чотири етапи:

I етап. Початкове залучення громади (листопад 2009 року - грудень 2010 року)

- підтвердження принципів, цілей та загальних підходів до підготовки Стратегії соціального розвитку радою;

- підтвердження комітету зв'язку / ради персоналу для забезпечення радою контролю над Стратегією.

- фасилітація програми консультування усіх зацікавлених сторін (в тому числі: презентації та обговорення з 12 групами зацікавлених сторін; розповсюдження анкет; хостинг громадського форуму; хостинг компоненту Стратегії соціального розвитку на міському форумі «Давайте поговоримо про Річмонд»; співпраця з мережею громадських об’єднань Річмонда).

II етап. Аналіз та розробка стратегії підготовки (січень 2011 року - листопад 2012 року)

- дослідження та підготовка звіту «найкращих практик» Стратегій соціального розвитку студента-магістра UBC;

- консультанти HB Lanarc надавали роз’яснення в підготовці Стратегії щодо: підготовки звіту; фасилітаціїзацікавлених сторін під час воркшопів; фісилітації воркшопу Міського консультативного комітету; підготовки попереднього проекту Стратегії соціального розвитку;

- підготовка розділів Офіційного громадського плану (ОСР), які підтримують Стратегію;

- за допомогою Diversity Clues Consulting Inc., підготовка остаточного проекту Стратегії;

- надання проекту Стратегії раді.

III етап. Консультації, перегляд та прийняття стратегії (січень 2013 року - серпень 2013 року)

- розповсюдження проекту Стратегії для збору публічних коментарів/ пропозицій;

- підведення підсумків, оцінка публічних коментарів та перегляд Стратегії;

- подача проекту Стратегії до ради для прийняття.

IV етап. Впровадження, моніторинг і звітування щодо Стратегії (з вересня 2013 року)

- підготовка програм роботи Стратегії для розгляду та прийняття радою;

- впровадження робочих програм;

- моніторинг та звітність щодо Стратегії;

- відновлення Стратегії

Через консультації щодо Стратегії члени громади висловили свої пропозиції та коментарі щодо соціального розвитку міста. 

Серед кількісних показників залучення громадськості до розробки Стратегії:

-  проведено консультації з 12 міськими дорадчими комітетами та громадськими організаціями та їхніми вказівками;

- з міських консультативних комітетів надійшло 8 письмових подань;

- 55 жителів взяли участь у чотирьох навчальних колах;

- отримано 278 відповідей на опитування (Примітка. Друковане опитування було перекладено на китайську мову, щоб запропонувати альтернативи мандаринським і кантонським мовам);

- більше 1000 унікальних користувачів відвідали Інтернет-форум «Давайте поговоримо про Річмонд»;

- понад 270 індивідуальних відповідей було отримано на форумі «Давайте поговоримо про Річмонд» (обговорення соціальних питань);

- 139 політик та інші документи міста були завантажені через сайт «Давайте поговоримо про Річмонд»;

- створено 4 цільові навчальні групи для залучення членів громади, які, зазвичай, не відвідують традиційні консультації.

Стратегія залучення молоді (Торонто, Канада)

Стратегія залучення молоді - це план, що має на меті залучення молоді у сфері містобудівних питань. Зокрема, для розуміння, які теми найбільш важливі, коли і як залучати молодь до містобудівних бесід та як покращити знання молоді до міського будівництва та підвищити рівень їх залученості у питаннях містобудування.

Молодь у віці 18-30 років є важливим сегментом населення Торонто. У деяких районах міста вони є найбільш швидкозростаючою демографічною групою і, часто, є чинниками зростання економіки та зайнятості.

Проте голоси молоді часто відсутні в процесах планування Торонто, де домовласники старше 55 років, як правило, «домінують» в розмові. Стратегія залучення молоді спрямована на залучення більших голосів молоді до розмов міського планування: розуміння того, як і коли залучати молодь до питань містобудування,  а також створення рамок, які мобілізують покоління, щоб взяти на себе відповідальність та стати активними у питаннях планування.

В основі створення Стратегії була молодіжна дослідницька група з десяти жителів віком 18-29 років. Впродовж інтенсивного дослідницького періоду, що тривав п'ять тижнів, команда провела заходи з більш ніж 400 однолітками у понад 15 районах Торонто. Під час консультацій вони використовували різноманітні методи:опитування, pop-up town halls (програма/мобільний додаток, який забезпечує легкий доступ до ключових комунальних послуг у різних кварталах міста) та воркшопи, в результаті чого напрацювали понад 150 сторінок документації. Ці дослідження стали основою Стратегії, яку розробляли спільно з YRT, командою консультантів та командою муніципалітету. 

Основне завдання Стратегії залучення молоді - зробити Торонто найпривабливішим містом у Північній Америці з питань міського планування. Бачення Стратегії –«Майбутнє Торонто, де мобілізується нове покоління молоді для залучення до міського будівництва». Для реалізації цього бачення Стратегія включає 9 керівних принципів, 4 зони фокусування та 20 заходів. Ці чотири зони фокусування відображають пріоритети, визначені групою досліджень молоді за допомогою своїх досліджень та семінарів з міською та консультативною групами. 

1 сфера - Школи та освіта

Залучення молоді, яка навчається у школі,  допомогларозвинути усвідомлення та зацікавленість в міському плануванні. Формальна освіта відбувалася також за межами класу, у тому числі за допомогою програм розвитку навичок, воркшопів та літніх таборів. Це допомогло підвищити молодіжний потенціал у тих сферах, якими молодь вже цікавиться. Також це спосіб «пов'язати» існуючі інтереси молоді з міським плануванням. Включає наступні дії:

- розробка "планів у класах "(PiCs) - освітньої програми для підвищення обізнаності щодо питань та концепцій планування серед молоді;

- розробка системи визнання або акредитації для шкіл, які беруть участь у програмах PiC;

- партнерство з організаціями з розвитку навичок для підвищення молодіжного потенціалу, займаючись питаннями планування

2 сфера - Просування, залучення та спілкування

Більшість процесів взаємодії включали три етапи:просування проекту або взаємодія (наприклад, мерія або опитування), взаємодія з громадськістю (наприклад, на зустрічах), а також звіт в результаті отриманих відгуків(консультант або командна доповідь). 

РОЗРОБКА:

- реклама та кампанія  використання каналів у соціальних мережах;

- розробка Відділу планування міст серії YouTube / podcast (серія цифрових аудіо- та відеофайлів , які можназавантажити і слухати);

- сприяння у залученні нових просторів, таких як кофе-магазини, притулки та бібліотеки;

- партнерство з місцевими засобами масової інформації для просування діяльності.

ВЗАЄМОДІЯ:

- забезпечення віддаленого доступу для участі у зустрічах;

- залучення митців до процесів взаємодії;

- для охоплення молодіжної аудиторії – вихід за межі традиційних методів взаємодії. «Зробіть це веселим, креативним та соціальним»;

- проведення зустрічей чи занять у місцях, де вже є молодь;

- вимога включити молодіжне представництво до консультативних груп або комітетів;

- впровадження програми «Офісних годин» у бібліотеках для більшої доступності;

- поширення планів у публічних місцях.

ЗВІТ:

- використання привабливих медіа, таких як відеоролик, інфографічні матеріали або інтерактивні електронні книги, для повідомлення про результати процесу планування з молоддю;

- детальніше інформування про те, які відгуки учасників вплинули на результат.

3 сфера – «Молоді хаби (центри)»

Багато молоді вважають за краще спілкуватися та навчатися один у одного в місцях як фізичних, так і цифрових, які запускаються спеціально для них. Ці центри - місця, де молодь може зв'язатися зі своїми однолітками, розвивати нові інтереси та займатися місцевими проблемами у своїх громадах.

- Співпраця з іншими підрозділами для підтримки молодіжних центрів та молодіжних залів;

- Співпраця з іншими відділами, щоб підтримувати поточну перебудову.

4 сфера – Посли «до 30»

Представництво є важливим питанням для молоді: вони частіше беруть участь у процесі, якщо бачать іншу молодь на позиціях впливу (наприклад, на передній частині кімнати або ведуть процес), оскільки це ознака того, що їх перспектива цінується і буде почута.

- Забезпечення рівноправного представництва молоді для кожного району планування;

- Створення Стажування фахівця із залучення молоді "30 + U" для сприяння реалізації Стратегії ;

- Потреба посла "30 + U" від майбутніх команд консультантів.

Олена Сабо

Ця публікація розроблена в межах проєкту «Силабус публічних консультацій», що впроваджується Громадянською мережею ОПОРА та Фундацією «Лабораторія соціальних досліджень та інновацій «Сточня» та дофінансовується за програмою „RITA Зміни в регіоні”, яка фінансується Польсько-американським фондом Cвободи