Від початку роботи Верховної Ради поточного скликання 24 народні депутати з Львівської області фігурували серед авторського колективу 1 696 законопроєктів, серед яких 96 унікальних були прийняті і стали законами. Депутати не надто охоче голосують «за» (37%) під час голосувань і часто утримуються від голосувань (31%), а також голосують проти лінії власної фракції. Мажоритарники переважно є активнішими практично в усіх компонентах парламентської роботи, аніж списочники. Львівські обранці 1 872 разів виступали у сесійній залі тривалістю понад 37 годин. Такі результати дослідження Громадянської мережі ОПОРА.

20 липня Верховна Рада 9-го скликання пішла на літні канікули і повернеться до роботи 7 вересня 2021 року. Це добра нагода підвести проміжні підсумки роботи львівських народних депутатів за період перших двох років їхньої парламентської діяльності. За цей період Верховна Рада провела п’ять сесій і 42 пленарних засідання.

Раніше ми вже публікували результати порівняльного аналізу підтримки законопроєктної діяльності президентів Володимира Зеленського та Петра Порошенка протягом перших двох років повноважень, а також дослідження парламентської роботи мажоритарників Львівщини весною 2021 року. Цього разу ми вирішили провести порівняльний аналіз діяльності народних депутатів, які представляють Львівську область у Верховній Раді поточного скликання за весь період її роботи – з 29 серпня 2019 року по 20 липня 2021 року. Для цього предметом дослідження були результати голосування, зокрема проти лінії фракції, законопроєктної роботи (реєстрація, тематика та розгляд) і парламентських виступів у сесійній залі. Об’єктом дослідження були як депутати-мажоритарники, так і депутати, які були обрані по партійних списках, але родом з Львівської області.

Як голосують львівські депутати

Сумарно 12 народних-депутатів-мажоритарників Львівщини за весь час роботи Верховної Ради 9-го скликання брали участь у 114 984 голосуваннях. Найпопулярнішою формою голосування було голосування «за», яке становить понад 37% від загальної кількості. Наступною за популярністю формою є утримання голосування – понад 31%. Майже 15% – уникання голосування незважаючи на присутність у сесійній залі. Понад 12% голосувань львівські мажоритарники пропустили через відсутність. І лише у 4% голосувань вони голосували «проти». Для порівняння структура голосувань мажоритарників Львівської області з березня по травень 2021 року суттєво відрізнялася, оскільки, наприклад, найпопулярнішою формою голосування було утримання від голосування (майже 40%), тоді як голосування «за» лише 28%.

Сукупні показники голосувань мажоритарників Львівщини з серпня 2019 по липень 2021

Голосування

Кількість

%

За

42902

37,3

Утримався

35940

31,3

Не голосував

17183

14,9

Відсутній

14086

12,3

Проти

4873

4,2

Водночас у порівнянні сукупних показників мажоритарників різних областей, то Львівська область  за рівним голосування «за» посідає 15 сходинку. Для прикладу у мажоритарників Луганської області цей показник становить майже 49%, Чернігівської області – 47%, Чернівецької області – 44%, Вінницької та Миколаївської областей – по 44%. Натомість найнижчий він у Волинської області 26%, Хмельницької області – 31%, Донецької та Черкаської областей – по 34%.

Натомість структура голосувань окремих народних депутатів закономірно суттєво відрізняється, хоча загальна кількість голосувань одного депутата з Львівської області за час роботи Верховної Ради 9-го скликання становила 9 582 рази. При цьому часто вона корелюється із їхньою фракційною приналежністю і в залежності від перебування у більшості або опозиції. Найчастіше «за» серед львівських депутатів голосували Михайло Цимбалюк (6 903 рази), Тарас Батенко (6 540 разів), Степан Кубів (5 602 рази), Павло Бакунець (4 314 разів) і лише після них одночасно йдуть п’ять представників фракції «Слуга народу». Натомість рідше за інших голосують «за» Тарас Козак (691 раз) і Андрій Лопушанський (2 012 разів). П’ятеро обранців утримались під час 50% і більше голосувань, серед яких Микола Величкович (5 188 разів), Софія Федина (5 093 рази), Володимир В’ятрович (4 368 разів), Андрій Парубій (4 884 рази) і Галина Васильченко (4 839 разів). «Проти» найчастіше голосували Ярослав Рущишин (1 749 разів), Юрій Камельчук (1 054 рази), Михайло Бондар (653 рази) і Роман Лозинський (502 рази). Частіше за інших не брали участі в голосуванні Ярослав Дубневич (3 772 рази), Андрій Кіт (3 446 рази), Тарас Козак (3 236 разів) і Павло Бакунець (1 834 рази). Рекордсменами за кількістю прогулів під час голосувань є Тарас Козак (5 400 разів), Андрій Лопушанський (3 692 рази) і Ярослав Дубневич (2 423 рази).

Структура голосувань народних депутатів Львівської області з серпня 2019 по липень 2021

ПІБ депутатів

Фракція / Група

За, %

Утримався, %

Не голосував, %

Відсутні, %

Проти, %

Михайло Цимбалюк

ВО «Батьківщина»

72

21

2,4

0,9

3,7

Тарас Батенко

Група «За майбутнє»

68,3

13,5

10,6

6,9

0,7

Степан Кубів

«Європейська Солідарність»

58,5

31,5

5,8

1,6

2,6

Павло Бакунець

Група «Довіра»

45

30,9

19,1

3,4

1,6

Юрій Камельчук

«Слуга народу»

43,5

31,5

10,9

3,1

11

Святослав Юраш

«Слуга народу»

42,6

46,5

5,1

4

1,8

Ірина Верещук

«Слуга народу»

42,2

37,5

14,5

5,2

0,6

Ростислав Тістик

«Слуга народу»

41,6

43

7,2

4,5

3,7

Орест Саламаха

«Слуга народу»

40,8

45,6

5,3

7,3

1

Михайло Бондар

«Європейська Солідарність»

40,5

43,2

5,2

4,3

6,8

Андрій Кіт

Група «Довіра

37,4

13,1

36

13,1

0,4

Микола Княжицький

«Європейська Солідарність»

36,3

41,5

14,9

5

2,3

Олег Синютка

«Європейська Солідарність»

34

46,7

9,5

7,2

2,6

Микола Величкович

«Європейська Солідарність»

32,6

54,2

7,1

3,5

2,6

Софія Федина

«Європейська Солідарність»

30,8

53,1

6,7

6,5

2,9

Роман Лозинський

«Голос»

30,8

46,6

9,6

7,8

5,2

Ярослав Дубневич

«За майбутнє»

30,1

5,1

39,4

25,3

0,1

Ярослав Рущишин

«Голос»

29,8

33,9

4

14,1

18,2

Галина Васильченко

«Голос»

29,5

50,5

5,4

11

3,6

Володимир В'ятрович

«Європейська Солідарність»

28,7

51,8

6,7

10,5

2,3

Андрій Парубій

«Європейська Солідарність»

28,3

51

13,5

4,7

2,5

Наталія Піпа

«Голос»

25,5

42,1

13,9

15,1

3,4

Андрій Лопушанський

«Європейська Солідарність»

21

24,2

14,5

38,5

1,8

Тарас Козак

«Опозиційна платформа – За життя»

7,2

1,7

33,8

56,4

0,9

Фракційна дисципліна

Голосування проти лінії фракції або групи це ще один показник, який можна проаналізувати на основі результатів голосування народних депутатів. Він цікавий для розуміння рівня конформізму обранців під час голосувань, тобто якою мірою вони слідують фракційній дисципліні чи все ж таки надають перевагу самостійному прийняттю рішень. Це коли депутат голосує не так, як більшість фракції, до якої він входить. За умови, коли більше 50% членів фракції проголосували «так» щодо певного законопроєкту, голосування окремого депутата «ні», «утримався» або «не голосував» вважається голосуванням «проти фракції».

Серед львівських депутатів найвищий показник голосування проти лінії фракції у Тараса Козака (55%), основною причиною чого є інший високий негативний показник – 34% проігнорованих голосувань незважаючи на присутність у сесійній залі. Наступними йдуть Ярослав Дубневич (39%), Андрій Кіт (36%) і Павло Бакунець (34%), що пов’язано з тією ж причиною. Проте Степан Кубів (29%) – це приклад депутата, який часто любить голосувати на власний розсуд, не так як його фракція. Також близько чверті усіх голосувань проти лінії фракції / депутатської групи у Тараса Батенка (28%), Андрія Лопушанського (25%), Юрія Камельчука (24%) і Ярослава Рущишина (23%). Водночас найбільш дисциплінованими є Михайло Цимбалюк, голосування якого лише у 7% розходились із позицією його фракції, Галина Васильченко (8%), Софія Федина (8%), Святослав Юраш (8%), Володимир В’ятрович (9%) і Орест Саламаха (9%).

Загалом індивідуальні показники голосування проти лінії фракції або групи співпадають з даними нашого попереднього дослідження, що свідчить про незмінну тенденцію. Також якщо проглянути усю таблицю, то відразу кидається у вічі закономірність, що серед «списочників» рівень фракційної дисципліни зазвичай значно вищий, ніж у мажоритарників.

Показники голосування народних депутатів Львівщини  проти лінії фракції / групи (серпень 2019 – липень 2021)

ПІБ депутата

Фракція / Група

Усього голосувань

Проти фракції

%

Тарас Козак

«Опозиційна платформа – За життя»

4145

2279

55

Ярослав Дубневич

Група «За майбутнє»

7122

2803

39,4

Андрій Кіт

Група «Довіра»

8282

2994

36,2

Павло Бакунець

Група «Довіра»

9220

3108

33,7

Степан Кубів

«Європейська Солідарність»

9386

2725

29

Тарас Батенко

Група «За майбутнє»

8876

2470

27,8

Андрій Лопушанський

Європейська Солідарність»

5849

1479

25,3

Юрій Камельчук

«Слуга народу»

9248

2175

23,5

Ярослав Рущишин

«Голос»

8195

1849

22,6

Ірина Верещук

«Слуга народу»

9048

1905

21,1

Микола Княжицький

«Європейська Солідарність»

9076

1916

21,1

Михайло Бондар

«Європейська Солідарність»

9126

1719

18,8

Олег Синютка

«Європейська Солідарність»

8848

1462

16,5

Андрій Парубій

«Європейська Солідарність»

9093

1375

15,1

Наталія Піпа

«Голос»

8133

1208

14,9

Ростислав Тістик

«Слуга народу»

9107

1138

12,5

Роман Лозинський

«Голос»

8793

963

11

Микола Величкович

«Європейська Солідарність»

9207

948

10,3

Орест Саламаха

«Слуга народу»

8846

814

9,2

Володимир В'ятрович

«Європейська Солідарність»

7504

653

8,7

Святослав Юраш

«Слуга народу»

9159

751

8,2

Софія Федина

«Європейська Солідарність»

8920

697

7,8

Галина Васильченко

«Голос»

8488

660

7,8

Михайло Цимбалюк

ВО «Батьківщина»

9459

690

7,3

Законопроєктна робота львівських обранців

За весь період роботи Верховної Ради 9-го скликання у парламенті було зареєстровано 3 868 унікальних законопроєктів (найменувань проєктів законів). Водночас сумарна кількість долучень (авторство або співавторство) усіх народних депутатів становить 34 114 разів. Таким чином, за усередненим показником у поточному скликані одна законодавча ініціатива мала у співавторстві орієнтовно 8 народних обранців.

Усі 24 народні депутати, які представляють Львівщину у парламенті, за весь період поточного скликання сумарно 1 696 разів (5% від усієї сукупності) долучались до законопроєктної роботи.  Мажоритарники традиційно у цьому плані є більш активними, аніж депутати-списочники. Найбільше законопроєктів в активі Михайла Цимбалюка, який фігурує серед 186 зареєстрованих проєктів закону. Наступний Юрій Камельчук 164 законопроєкти, Тарас Батенко – 123, Галина Васильченко – 120, Роман Лозинський – 114 і Наталія Піпа – 102. Серед найменш активних у законопроєктній роботі Андрій Парубій, який долучився до 7 ініціатив, Тарас Козак – 12, Орест Саламаха – 24, Андрій Лопушанський – 26 і Ростислав Тістик – 31.

Показники законопроєктної роботи народних депутатів Львівщини у період з серпня 2019 по липень 2021 (в таблиці врахована переважна більшість, проте не усі форми розгляду законопроєктів)

ПІБ депутата

Зареєстровано

(співавторство)

Підписано

Очікується і готується друге читання

Опрацьовується у  комітеті

Повернено на доопрацювання

Знято з розгляду

Очікує розгляду

Цимбалюк Михайло

186

7

6

72

33

28

31

Камельчук Юрій

164

18

18

82

2

10

21

Батенко Тарас

123

8

10

61

6

27

9

Васильченко Галина

120

11

11

45

3

34

13

Лозинський Роман

114

14

8

44

4

28

13

Піпа Наталія

102

10

9

35

4

26

15

Бондар Михайло

94

2

3

40

2

33

9

Княжицький Микола

81

3

1

35

0

26

11

Федина Софія

73

2

2

28

1

28

9

Рущишин Ярослав

72

11

9

31

0

10

9

Бакунець Павло

67

5

4

35

1

10

7

Синютка Олег

64

4

0

24

1

24

8

Верещук Ірина

58

15

9

18

0

4

9

Величкович Микола

57

6

2

26

2

14

4

Дубневич Ярослав

54

11

5

17

3

8

6

Кубів Степан

50

7

1

17

0

17

5

В'ятрович Володимир

45

1

0

21

1

15

6

Юраш Святослав

38

10

3

9

0

11

3

Кіт Андрій

34

2

1

15

1

5

6

Тістик Ростислав

31

6

4

15

0

3

3

Лопушанський Андрій

26

2

0

11

1

9

3

Саламаха Орест

24

5

1

9

0

4

3

Козак Тарас

12

3

0

5

0

2

2

Парубій Андрій

7

1

0

4

0

2

0

Всього

1 696

164

107

699

65

235

205

9,8%

6,3%

42%

3,8%

13,9%

12%

Кількість зареєстрованих законопроєктів самі по собі не є показником ефективності і продуктивності законотворчої діяльності. Про це свідчить кількість ініціатив, які стали законами. Серед усієї сукупності долучень львівських народних депутатів 164 з них (майже 10%) були підписані і набули чинності. Найбільша фактична кількість таких у Юрія Камельчука (18 законопроєктів), Ірини Верещук (15),  Романа Лозинського (14), Ярослава Дубневича, Галини Васильченко і Ярослава Рущишина – по 11. Проте якщо поглянути за показником процентного співвідношення підписаних по відношенню до зареєстрованих, то ситуація буде дещо іншою: Святослав Юраш (26,3%), Ірина Верещук (25,9%), Тарас Козак (25%), Орест Саламаха (20,8%), Ярослав Дубневич (20,4%) і Ростислав Тістик (19,4%). При цьому, ще 29 законопроєктів готується для підпису або передано на підпис президенту. Закономірно, що  найбільше серед таких обранців представників правлячої більшості з фракції «Слуга народу», оскільки їм значно легше приймати законопроєкти, авторами яких вони є. Натомість у представників опозиційних партій цей показник закономірно значно нижчий, зокрема у депутатів фракції «Європейська Солідарність». Проте цікаво, що серед них також є три представники фракції партії «Голос», яким вдалося знайти підтримку для 10%-15% своїх законопроєктів.

Водночас понад 42% усіх законопроєктів, до реєстрації яких мали відношення народні депутати з Львівщини, перебуває на опрацюванні профільних комітетів. У 13 з 24 обранців таких понад 40% їхніх ініціатив. Найбільше у Юрія Камельчука, Михайла Цимбалюка, Тарас Батенка, Галини Васильченко, Романа Лозинського, Михайла Бондара, Павла Бакунця чи Миколи Княжицького. Ще близько 6% законодавчих ініціатив  готуються або очікують на розгляд у другому читанні.

Майже 14% проєктів законів, до реєстрації яких мають відношення львівські народні депутати, були зняті з розгляду. Найбільше таких у пасиві Михайла Цимбалюка (28), Михайла Бондара (23), Тараса Батенка (18), Софії Федини і Галини Васильченко (по 17), Наталії Піпи і Романа Лозинського (по 15). Близько 4% було повернено на доопрацювання, при цьому у половини з них серед авторського колективу фігурує Михайло Цимбалюк (33 законопроєкти). А ще 12% проєктів законів очікує на свій розгляд.

Аналізуючи законотворчу діяльність народних депутатів складно не помітити одвічну проблему т. зв. «законодавчого спаму», коли у парламенті реєструються ініціативи без шансів на їх прийняття. Показник близько 10% прийнятих законопроєктів практично співпадає із загальними показниками законодавчої ефективності усього депутатського корпусу Верховної Ради як суб’єкта законодавчої ініціативи. Особливо ця проблема простежується у 12 обранців Львівщини, в яких індивідуальний показник ефективності нижчий 10% і лише у п’яти – вище 20%.

Тематика законопроєктної діяльності львівських нардепів

Третина усіх зареєстрованих законопроєктів, де серед авторів фігурують львівські депутати, стосуються питань економічної політики, а саме 34% або 582. За фактичною кількістю таких найбільше в активі Галини Васильченко (58), Юрія Камельчука (53), Михайла Цимбалюка (47), Ярослава Рущишина (40), Наталії Піпи і Романа Лозинського (по 35), тоді як у відсотковому відношенні – у Тараса Козака (67%), Ярослава Рущишина (56%), Ореста Саламахи і Степана Кубіва (по 54%), Ростислава Тістика (52), Галини Васильченко (48%) і Андрія Лопушанського (46%).

Другою за популярністю є проблематика галузевого розвитку – 347 або майже 21%. Найбільше таких ініціатив у Юрія Камельчука (55), Тараса Батенка (28), Ярослава Дубневича, Михайла Бондара Бондар, Наталії Піпи і Михайла Цимбалюка (по 22), а у процентному співвідношенні – у Ярослава Дубневича (41%), Андрія Кіта і Миколи Величковича (по 35%).

313 неунікальних законопроєктів (майже 19%) стосуються питань правової політики. Найбільше таких в активі Тараса Батенка (28), Юрія Камельчука (27), Романа Лозинського (26), Миколи Княжицького (21) і Галини Васильченко (20), проте у відсотковому – в Андрія Парубія (43%), Святослава Юраша (32%), Ореста Саламахи (29%) і Олега Синютки (27%).

Тематика законопроєктів народних депутатів Львівщини серпень 2019 – липень 2021

ПІБ депутата

Економічна політика

Галузевий розвиток

Правова політика

Державне будівництво

Соціальна політика

Гуманітарна політика

Безпека і оборона

 

Кількість

%

Кількість

%

Кількість

Кількість

Кількість

Кількість

Кількість

Цимбалюк Михайло

47

25,3

22

11,8

14

7

80

8

8

Камельчук Юрій

53

32,3

55

33,5

27

13

9

2

5

Батенко Тарас

31

25,2

28

22,8

28

14

12

9

1

Васильченко Галина

58

48,3

19

15,8

20

9

6

3

5

Лозинський Роман

35

30,7

21

18,4

26

21

6

3

2

Піпа Наталія

35

34,3

22

21,6

17

11

5

8

4

Бондар Михайло

32

34

22

23,4

18

9

5

4

4

Княжицький Микола

27

33,3

13

16,1

21

8

0

9

3

Федина Софія

28

38,4

11

15,1

16

7

3

5

3

Рущишин Ярослав

40

55,6

13

18

10

4

5

0

0

Бакунець Павло

25

37,3

12

17,9

13

8

2

5

2

Синютка Олег

19

29,7

10

15,6

17

8

2

2

6

Верещук Ірина

9

15,5

9

15,5

13

6

4

2

15

Величкович Микола

15

26,3

20

35,1

13

5

2

0

3

Дубневич Ярослав

14

25,9

22

40,7

8

2

4

3

1

Кубів Степан

27

54

6

12

11

1

2

1

2

В'ятрович Володимир

15

33,3

13

28,9

10

2

0

3

2

Юраш Святослав

9

23,7

8

21,1

12

4

4

0

1

Кіт Андрій

14

41,2

12

35,3

1

3

3

1

0

Тістик Ростислав

16

51,6

2

6,5

5

3

0

2

3

Лопушанський Андрій

12

46,2

4

15,4

3

6

0

1

0

Саламаха Орест

13

54,1

2

8,3

7

1

0

1

0

Козак Тарас

8

66,6

0

0

0

2

0

2

0

Парубій Андрій

0

0

1

14,3

3

2

0

0

1

1696

582

347

313

156

153

74

71

100%

34,3%

20,5%

18,5%

9,2%

9%

4,4%

4,2%

Тематика державного будівництва і соціальної політики стосується практично однакової кількості законодавчих ініціатив львівських обранців, а саме 156 і 153 відповідно. Перша найчисленніше присутня у законотворчій діяльності Романа Лозинського (21), Тараса Батенка (14), Юрія Камельчука (13) і Наталії Піпи (11). Більше половини ініціатив щодо другої проблематики зареєстрована за участі Михайла Цимбалюка, в активі якого аж 80 проєктів законів на соціальну тематику, що становлять 43% усіх його законопроєктів.

Законопроєктів зі сфери гуманітарної політики сумарно лише 74, з яких по 9 у Миколи Княжицького і Тараса Батенка, по 8 – у Наталії Піпи і Михайла Цимбалюка, а також по 5 – Павла Бакунця і Софії Федини. Найменше ініціатив з питань безпеки та оборони (71), де серед депутатів Львівщини можна згадати Ірину Верещук, в активі якої 15 законопроєктів, які становлять 26% усіх її ініціатив.

Деякі прийняті законопроєкти депутатів з Львівщини

З-поміж усіх прийнятих та підписаних 164 законопроєктів, де серед авторського колективу фігурують народні депутати з Львівської області, лише 96 є унікальними. Власне це є основним законотворчим доробком 24 львівських обранців у Верховній Раді поточного скликання. Коротко згадаємо про окремі з них.

Проєкт закону №3118 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення додержання державних гарантій місцевого самоврядування та захисту його економічних основ» одночасно об’єднав найбільшу кількість львівських депутатів, а саме сім (Васильченко, Лозинський, Піпа, Рущишин, Бакунець, Саламаха, Тістик). Ще по шість обранців було у законопроєктів №3695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною» (Верещук, Камельчук, Юраш, Піпа, Лозинський, Васильченко) і №3819 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо забезпечення оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки» (Цимбалюк, Кубів, Величкович, Батенко, Тістик, Саламаха).

Тематично найбільша кількість прийнятих ініціатив стосується питань військової служби, російсько-української війни і проведення АТО/ООС на сході. Зокрема законопроєкт №1198 «Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни», №0906 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби)», №2045-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції», №1197 «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-морських сил та Повітряних сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника», №4130 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України», №1227 «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби», №2398-д «Про оборонні закупівлі», №1225 «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб», №3403 «Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», №3913 «Про внесення змін до деяких законів України щодо утворення військово-цивільних адміністрацій».

Коронавірусна хвороба та протидія її поширення формують ще одну групу прийнятих законопроєктів. Серед них проєкт закону №3380 «Про внесення змін до деяких законів України з метою підвищення спроможності системи охорони здоров'я України протидіяти поширенню коронавірусної хвороби COVID-19», №4314 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19)», №3377 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», №3329-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», №5415 «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо врегулювання окремих питань соціального захисту медичних працівників, постраждалих від коронавірусної хвороби (COVID-19)», №3220 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Іншою актуальною темою серед прийнятих законопроєктів є завершення реформи децентралізації, зокрема проєкт закону №2653 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», №3614 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи», №4382 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права громадян на доступ до державної реєстрації актів цивільного стану у зв’язку з укрупненням територіальних громад», №3034а «Про внесення змін до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», №3651-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій».

Остання група прийнятих законопроєктів, яку можна виокремити серед інших, стосується питання енергетики і ринку енергоносіїв. Це проєкт закону №4672 «Про внесення змін до додатка №3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо компенсації у зв'язку з підвищенням тарифів на електричну енергію», №3176 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі природного газу», №2239-1 «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу», №2233 «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії», №2386 «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», №2372 «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки використання ядерної енергії».

Виступи народних депутатів Львівщини

Останнім компонентом цього дослідження парламентської роботи є виступи народних депутатів у сесійній залі. Це добра нагода донести власну експертну думку та політичну позицію своєї депутатської фракції чи групи, представити результати законопроєктної діяльності або озвучити проблему, з якою до депутата звертаються виборці під час роботи в окрузі.

Загалом народні депутати, які представляють Львівську область у Верховній Раді, виступали 1 872 рази. Їхня загальна тривалість становить 37 години 20 хвилини. Найчастіше виступали два народні обранці – Тарас Батенко 359 разів тривалістю майже 8 годин і Михайло Цимбалюк – 306 разів тривалістю майже 7 годин. Більше 100 разів також виступали ще п’ять львівських депутатів: Микола Княжицький, Роман Лозинський, Павло Бакунець, Михайло Бондар і Степан Кубів. Хронометраж їхніх виступів тривав від 4 до 1 години.

Виступи львівських народних депутатів у період з серпня 20219 по липень 2021

ПІБ депутатів

Кількість

Тривалість

Тарас Батенко

359

7 год 48 хв 27 с

Михайло Цимбалюк

306

6 год 55 хв 35 с

Микола Княжицький

186

4 год 14 хв 51 с

Роман Лозинський

132

3 год 2 хв 50 с

Павло Бакунець

115

2 год 53 хв 56 с

Степан Кубів

105

2 год 10 хв 40 с

Галина Васильченко

94

1 год 23 хв 44 с

Софія Федина

86

1 год 18 хв 6 с

Михайло Бондар

106

1 год 3 хв 31 с

Володимир В'ятрович

89

1 год 1 хв 11 с

Олег Синютка

31

51 хв 28 с

Наталія Піпа

48

46 хв 50 с

Ярослав Рущишин

69

37 хв 23 с

Андрій Парубій

15

36 хв 19 с

Юрій Камельчук

25

33 хв 22 с

Ярослав Дубневич

9

29 хв 8 с

Андрій Кіт

16

20 хв 5 с

Микола Величкович

47

17 хв 40 с

Ірина Верещук

12

15 хв 14 с

Ростислав Тістик

7

7 хв 49 с

Орест Саламаха

3

3 хв 26 с

Андрій Лопушанський

10

57S

Святослав Юраш

2

8S

Тарас Козак

0

0

Найрідше серед львівських народних депутатів брали слово представники правлячої партії «Слуга народу» Святослав Юраш, який двічі просив передати слово своєму колезі, Орест Саламаха (3 рази) і Ростислав Тістик (7 разів). Також зрідка брали слово Ярослав Дубневич (9 разів), Андрій Лопушанський (10 разів), Ірина Верещук (12 разів), колишній спікер парламенту Андрій Парубій (15 разів) і Андрій Кіт (16 разів). Єдиний, хто жодного разу не виступав у Верховній Раді поточного скликання представник фракції партії «Опозиційна платформа – За життя» Тарас Козак.

Порівняльний аналіз парламентської роботи 24 народних депутатів, які представляють Львівську область у Верховній Раді 9-го скликання, показав, що крім поодиноких випадків переважна більшість обранців активно виконують свої обов’язки. Водночас народні депутати-мажоритарники зазвичай є більш активними, аніж їхні колеги, які були обрані за партійними списками. У їхній законотворчій діяльності прослідковується проблема т. зв. «законодавчого спаму», оскільки з-поміж 1 696 проєктів закону, які були зареєстровані у Верховній Раді протягом двох років, співавторами яких були львівські обранці, прийнято було лише 164, до того ж тільки 96 з них є унікальними. При цьому наявна закономірна суттєва різниця між представниками парламентської більшості (фракція «Слуга народу») і опозиційних фракцій (перш за все «Європейська Солідарність» і «Опозиційна платформа – За життя») на користь перших, в активі яких основна кількість прийнятих законопроєктів. Хоча винятком з цієї закономірності є депутати фракції «Голос», які практично не поступаються представникам президентської фракції. Народні депутати з Львівщини не охоче голосують «за» під час голосувань (37%) і за цим показником посідають лише 15 місце серед областей України. Натомість у 31% усіх голосувань вони надавали перевагу утримуватись від голосування, у чому очевидно проявляється переважання обранців із опозиційних політичних сил. За тематикою зареєстрованих львівськими депутатами законопроєктів суттєво переважають питання економічної політики (34%), а також галузевого розвитку (майже 21%). Крім цього народні депутати Львівщини люблять виступати під час пленарних засідань. Сумарно вони виступали 1 872 рази загальною тривалістю понад 37 годин.