Народні депутати, обрані у загальнодержавному багатомандатному окрузі, активніше виступають під час пленарних засідань у той час, як депутати-мажоритарники реєструють більше запитів, чутливих до проблем виборців та регіональної тематики – таким є один з результатів дослідження активності народних депутатів Харківщини у Верховній Раді України. Аналіз діяльності народних депутатів охопив період з серпня 2019 по березень 2020 р. включно.

Як працюють мажоритарники?

Харківську область у Верховній Раді представляють 14 мажоритарників: Марія Мезенцева (округ № 168), Олександр Куницький (округ № 169), Андрій Одарченко (округ № 170), Вікторія Кінзбурська (округ № 171), Юрій Здебський (округ № 172), Олександр Бакумов (округ № 173), Олександр Фельдман (округ № 174), Євген Пивоваров (округ № 175), Дмитро Шенцев (округ
№ 176), Дмитро Любота (округ № 177), Олександр Літвінов (округ № 178), Юлія Світлична (округ № 179), Олексій Красов (округ № 180), Дмитро Микиша (округ № 181). 11 з них є членами фракції «Слуга народу». Олександр Фельдман входить до складу фракції «Опозиційна платформа – За життя». Дмитро Шенцев та Юлія Світлична – позафракційні. Активність народної депутатки Юлії Світличної не підлягала аналізу через її нещодавнє обрання депутаткою та складення присяги в квітні 2020 року.

Відвідуваність пленарних засідань та участь в голосуваннях

Пленарні засідання є основною формою діяльності Верховної Ради України. Народні депутати зобов'язані відвідувати засідання, що діляться на чергові та позачергові. Перед засіданням депутати реєструються електронно та беруть участь у голосуваннях.

Ми проаналізували та порівняли показники відвідуваності депутатів-мажоритарників. За серпень 2019-березень 2020 року відбулось 85 пленарних засідань та 3707 голосувань.

** Vidviduvanist za faktom uchasti v holosuvanniakh_mazhorytarnyky**

 За фактом участі в голосуваннях безперечними лідерами є народні обранці Юрій Здебський, Олександр Бакумов та Олександр Літвінов. Мажоритарники взяли участь у 100% голосуваннях. За показником електронної реєстрації на засіданнях 100% відвідуваність має Олександр Бакумов (зареєструвався на 85 засіданнях). Юрій Здебський зареєструвався на 99% засідань (84 з 85), а Олександр Літвінов – на 95% засідань  (81 з 85).

Слід відзначити, що більшість народних депутатів, обраних у мажоритарних округах, сумлінно відвідують засідання Верховної Ради. Так, у 9 мажоритарників показники участі в голосуваннях, як і електронної відвідуваності, коливаються в межах 78-97%. Дані щодо відвідуваності цих мажоритарників можна побачити на графіку.

Найменше засідань серед депутатів-мажоритарників Харківщини відвідав позафракційний нардеп Дмитро Шенцев. Він взяв участь у 46% голосувань, за допомогою електронної системи депутат реєструвався у 66% засідань (56 з 85).

Виступи*

Народні депутати мають право на виступ на пленарному засіданні Верховної Ради. Для цього головуючий засідання надає слово промовцям. Депутати можуть виступити як з місця, так і взяти слово з трибуни. Для виступу з трибуни депутати записуються за допомогою електронної системи.

Мажоритарники Харківщини 35 разів брали слово під час пленарних засідань. Загалом виступи депутатів тривали 41 хвилину.

** Vystupy_mazhorytarnyky**

Найчастіше серед мажоритарників говорив Олександр Бакумов. Депутат має 21 виступ загальною тривалістю 25 хвилин.

Також правом виступу на пленарному засіданні користувались Марія Мезенцева – 6 виступів загальною тривалістю 8 хвилин, Олексій Красов – 4 виступи на 2,5 хвилини, Дмитро Любота – 2 виступи тривалістю 2 хвилини.

По 1 виступу мають Юрій Здебський та Дмитро Микиша. Їх виступи тривали 3 та 0,5 хвилини відповідно.

Інші народні депутати правом виступу не користувались.

Запити**

Серед інших прав, якими наділені народні обранці, є право подавати депутатські звернення та запити до органів влади, підприємств, установ та організацій. Депутатське звернення – це пропозиція органам влади чи підприємству дати роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Тоді як депутатський запит – це вже вимога дати офіційну відповідь з питань, віднесених до компетенцій адресатів. На відміну від звернення, запит має бути озвучений на пленарному засіданні та оприлюднюється на веб-сайті Верховної Ради України. Ми проаналізували як часто депутати-мажоритарники Харківщини користувались правом депутатського запиту та чи стосувались запити проблем виборців мажоритарних округів.

 

** Zapyty_mazhorytarnyky**

Найбільш активним у поданні запитів є мажоритарник Олександр Бакумов. Народний обранець зареєстрував 15 запитів, 14 з них стосуються регіональної проблематики, округу чи підготовлені за зверненнями виборців. Це запити щодо нарахування заробітної плати працівникам Міської дитячої лікарні № 1, соціального забезпечення вчителів та матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів Харкова, захисту прав інвесторів (пайовиків) ЖК «Перспектива Радужна», стану виконання зобов'язань проєкту щодо будівництва третьої лінії метрополітену від станції «Метробудівників» до станції «Одеська», забезпечення підтримки Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова та ін.

13 запитів зареєстрував Олександр Куницький, 5 з них стосуються проблем округу. До них відносяться запити про розірвання договору оренди Харківської міської ради з ТОВ «КОНТАКТ ПЛЮС» як недоброчесним орендарем земель на Журавлівському водосховищі, проведення службової перевірки відносно посадових осіб правоохоронних органів за фактом їх бездіяльності та перешкоджанню ведення господарської діяльності підприємцями на території торгових майданчиків біля станції метро Академіка Барабашова, виділення коштів Національному Аерокосмічному Університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» на придбання обладнання та ремонт приміщень, недопущення закриття спеціалізованої медико-санітарної частини № 13, розташованої в Харкові та ін.

Народна депутатка Вікторія Кінзбурська подала 10 запитів, 9 з яких - за регіональною проблематикою. У запитах депутатка підіймає питання необхідності встановлення світлофорних об'єктів на низці перехресть вулиць м. Харкова з метою підвищення безпеки дорожнього руху, проблему закриття денного стаціонару та диспансеру «Міської клінічної лікарні № 2 імені проф. О.О. Шалімова», недостатнього рівня забезпечення препаратами інсуліну пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, незадовільного стану з виплатою заробітної плати на КП  «Харківські теплові мережі» тощо.

9 запитів зареєстрував і мажоритарник Дмитро Шенцев. 8 з них зосереджено на проблемах округу. Це запити щодо запровадження перехідного періоду для переведення закладів охорони здоров'я вторинної ланки в сільській місцевості на роботу на нових умовах, фактів незаконного видобутку піску в районі с. Шестакове Вовчанського району, недопущення закриття відділення АТ «Ощадбанк» в селищі міського типу Малинівка Чугуївського району, недопущення надзвичайної ситуації в м. Вовчанськ та Вовчанському районі у разі припинення транзиту газу з Російської Федерації та ін.

Правом депутатського запиту користувалась і народна обраниця Марія Мезенцева, яка зареєструвала 6 запитів, 4 з них – за зверненнями виборців щодо проблем округу. Запити стосувалися стану досудового розслідування у кримінальному провадженні, проблеми збільшення кількості відмов у наданні студентської візи іноземним студентам, стану реалізації субпроєктів, які впроваджуються в громадах, що постраждали від збройного конфлікту для вирішення їх соціально-економічних потреб тощо.

Від 1 до 5 запитів реєстрували мажоритарники Дмитро Любота (4 запити), Олександр Літвінов (3 запити), Юрій Здебський та Олексій Красов (по 2 запити), Андрій Одарченко, Олександр Фельдман та Дмитро Микиша (по 1 запиту). З поданих запитів за зверненням виборців були підготовлені усі запити Олександра Літвінова: щодо питань фінансування та підтримки агропромислового комплексу, бездіяльності посадових осіб правоохоронних органів Харківської області, врегулювання відносин перевезення вантажів Акціонерним товариством «Укрзалізниця».

Мажоритарник Євген Пивоваров не користувався правом депутатського запиту протягом серпня 2019 – березня 2020 р.

Робота в комітетах***

Участь в засіданнях комітетів відноситься до обов'язків народних депутатів. Саме на засіданнях профільних комітетів відбуваються фахові дискусії щодо проєктів нормативно-правових актів, стратегій розвитку профільних галузей, наприклад, економіки, культури, політики тощо.

Серед мажоритарників Харківщини до складу будь-якого комітету не входить Дмитро Шенцев, позафракційний депутат.

** Vidviduvanist komitetiv_mazhorytarnyky**

Всі засідання профільного комітету відвідали Олександр Куницький, Євген Пивоваров та Олександр Літвінов. Лише 1 засідання свого комітету пропустив і мажоритарник Олександр Бакумов, який має показник відвідуваності 96%.

Дмитро Микиша відвідав 93% комітетських засідань, 1 з яких пропустив з поважної  причини. 85% засідань профільного комітету відвідали Марія Мезенцева та Дмитро Любота. Депутатка Марія Мезенцева пропустила 2 засідання з поважної причини, Дмитро Любота – 1 . Олексій Красов відвідав 81% засідань комітету.

Мажоритарники Андрій Одарченко та Вікторія Кінзбурська мають 77% та 74% відвідуваності засідань відповідно.  За даними веб-сайтів комітетів, вони також мають по 1 засіданню, пропущеному з поважної причини. Під час інших засідань були позначені як відсутні.

Найменше засідань профільного комітету відвідав мажоритарник Олександр Фельдман – 56% або 14 з 25 засідань. Варто додати, що 1 засідання депутат пропустив з поважної причини.

Законотворча діяльність

Одним з основних показників активності депутатів є участь у розробці нормативно-правових актів: законів та постанов.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала активність народних обранців у реєстрації законопроєктів та проєктів постанов, яка частина зареєстрованих актів вже стала чинною та скільки поправок подали депутати. Законопроєкти та проєкти постанов розглядалися  нами окремо, адже закон – це нормативний акт вищої юридичної сили, що регулює суспільні відносини та встановлює певні правила та стандарти поведінки, а постанова - це акт парламенту, який випливає з установчих, контрольних та інших функцій Верховної Ради. Постанови врегульовують внутрішні питання організації роботи парламенту, кадрові призначення та інше.

Реєстрація законопроєктів та їх прийняття

** Zakonoproiekty_rezultatyvnist_mazhorytarnyky**

Найактивнішими у законотворчій діяльності стали Дмитро Любота та Олександр Бакумов. Мажоритарники зареєстрували 30 та 29 проєктів законів відповідно. Проте, результативність прийняття поданих проєктів різна: відсоток прийнятих проєктів від поданих Дмитром Люботою складає 20%, а Олександром Бакумовим - 10%.

6 проєктів законів з 30, що ініціював Дмитро Любота, були прийняті. Законопроєкти стосувалися внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, змін у законодавстві щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров'я, скасування депутатської недоторканості, вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України, а також змін до законодавства щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції.

3 проєкти з 29, поданих Олександром Бакумовим, були прийняті: «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів», «Про внесення змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України», «Про внесення змін до законодавства для забезпечення гарантій у зв'язку з поширенням COVID-2019».

Високий показник результативності демонструють мажоритарники Олексій Красов – 25% прийнятих проєктів від поданих, Дмитро Микиша та Олександр Фельдман – по 20%, а також Андрій Одарченко – 18%. Олексій Красов зареєстрував 4 законопроєкти, 1 з них був прийнятий. Мажоритарник став співініціатором законопроєкту щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України, який було підтримано парламентом. Із 15 законопроєктів Дмитра Микиші законами стали проєкти щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України, внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», до Бюджетного кодексу України. Серед 4 законопроєктів, поданих Олександром Фельдманом, було прийнято проєкт щодо внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо особливостей оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України).

З 17 зареєстрованих Андрієм Одарченко проєктів, парламентом було підтримано 3. Вони стосувались внесення змін до законодавства щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції, скасування депутатської недоторканності, а також змін до законодавства щодо сумісництва працівників патронатної служби Верховної Ради України.

Євген Пивоваров має показник результативності 13%: 2 з поданих ним 16 проєктів стали законами. Це проєкти, що стосуються внесення змін до законодавства щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції, а також щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України.

Із зареєстрованих Олександром Літвіновим 10 законопроєктів законом став 1 проєкт щодо скасування депутатської недоторканості. Тож народний обранець має показник результативності - 10%.

По 1 проєкту, що став законом мають народні депутати Марія Мезенцева, Вікторія Кінзбурська та Юрій Здебський. Вікторія Кінзбурська та Юрій Здебський мають показник результативності 7%.  Депутати стали співініціаторами 1 проєкту, що став Законом – щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України.

Серед проєктів законів за ініціативою Марії Мезенцевої (6% прийнятих проєктів) було прийнято законопроєкт, що стосувався внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду.

Станом на 10 квітня 2020 року жоден проєкт закону, поданий Олександром Куницьким та Дмитром Шенцевим не було прийнято.

Відзначимо, що 7 мажоритарників стали співавторами одного законопроєкту, який було прийнято - щодо змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України. Документ підписали та стали співініціаторами Вікторія Кінзбурська, Юрій Здебський, Олександр Бакумов, Євген Пивоваров, Дмитро Любота, Олексій Красов, Дмитро Микиша.

Реєстрація проєктів постанов та їх прийняття

** Postanovy_rezultatyvnist_mazhorytarnyky**

За показником ініціювання проєктів постанов найактивнішою депутаткою є Марія Мезенцева, яка зареєструвала/стала співініціаторкою 7 проєктів, 1 з яких було прийнято. Це проєкт Постанови «Про висловлення недовіри Генеральному прокурору Руслану Рябошапці». Проте відсоток результативності цього напрямку роботи депутатки складає 14%.  Ініціатором та співініціатором 6 проєктів постанов, 17% з яких було прийнято, став Дмитро Микиша: 1 постанова щодо дострокового припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії набрала чинність.

Проте, за показником прийнятих проєктів від поданих, найбільший показник  результативності має депутат Юрій Здебський, 75% постанов якого було прийнято: 3 з 4. Це постанови щодо прийняття за основу проекту Закону України про розвідку та Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки України, про висловлення недовіри Руслану Рябошапці.

Слід зазначити, що більшість депутатів-мажоритарників стала співініціаторами однієї постанови щодо висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Р.Г. Проєкт постанови підписали 10 депутатів: Марія Мезенцева, Олександр Куницький, Андрій Одарченко, Вікторія Кінзбурська, Юрій Здебський, Олександр Бакумов, Олександр Фельдман, Дмитро Любота, Олександр Літвінов, Олексій Красов.

Високий показник результативності щодо реєстрації постанов, які знайшли підтримку у парламенті має і Олександр Літвінов – 60%. Він ініціював 5 постанов, 3 з них було прийнято -  щодо проведення парламентських слухань на тему: «Захист інвестицій в житлову нерухомість та шляхи вирішення проблем постраждалих інвесторів» (8 квітня 2020 року), про висловлення недовіри Руслану Рябошапці, про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України.

50% зареєстрованих Олександром Куницьким, Андрієм Одарченко та Олександром Бакумовим проєктів постанов було прийнято. З 4 зареєстрованих Олександром Куницьким проєктів постанов 2 було прийнято – про висловлення недовіри Руслану Рябошапці та дострокове припинення повноважень ЦВК. Андрій Одарченко та Олександр Бакумов зареєстрували 2 проєкти постанов. Депутати стали співавторами постанови про висловлення недовіри Генеральному прокурору Руслану Рябошапці, яку було прийнято.

Показник результативності щодо реєстрації постанов, які знайшли підтримку у парламенті у розмірі 33% мають мажоритарники Вікторія Кінзбурська та Олександр Фельдман (3 зареєстрованих проєкти постанов та 1 прийнята). 25% - показник Олексія Красова та Дмитра Люботи. Хоча депутати зареєстрували по 4 проєкти постанов, тільки 1 з них була прийнята парламентом.

Подання поправок до законопроєктів

Безперечним лідером у напрямку подання пропозицій і поправок до законопроєктів  є мажоритарник Юрій Здебський. Депутат зареєстрував 238 поправок та 236 з них були враховані.

Мажоритарник Олександр Бакумов подав 132 поправки. Враховані були 97 з них.

Також активно поправки до законодавства пропонували Андрій Одарченко і Марія Мезенцева. Депутати мають 88 та 81 зареєстровані поправки, з  них були враховані 10 та 6 відповідно.

63 поправки запропонувала Вікторія Кінзбурська , 22 з них було враховано.

Менше 20: 17, 14 та 13 поправок зареєстрували Олександр Фельдман, Дмитро Шенцев, Олексій Красов. 15 поправок Олександра Фельдмана були враховані. Дмитро Шенцев має 3 враховані поправки, Олексій Красов – 2.

Євген Пивоваров подавав 2 поправки до законодавства (жодна не була врахована). По 1 реєстрували Олександр Куницький та Дмитро Микиша. Поправку Олександра Куницького врахували.

Правом подання поправок до нормативно-правових актів не користувались Дмитро Любота та Олександр Літвінов.

Наскільки активні депутати, обрані за списком?

Депутатами, обраними по загальнодержавному багатомандатному виборчому округу за списками політичних партій, які на момент обрання проживали у місті Харкові є Павло Сушко, Микола Кириченко, Олег Бондаренко, Федір Веніславський, Анна Колісник, Павло Якименко, Петро Павловський (фракція «Слуга народу»), Віталій Данілов (фракція «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»).

Відвідуваність пленарних засідань та участь  в голосуваннях

** Vidviduvanist za faktom uchasti v holosuvanniakh_spysok**

За фактом участі в голосуваннях найвищий відсоток відвідуваності має Петро Павловський – 99%. За даними електронної реєстрації депутат не пропустив жодного засідання, зареєструвавшись на 85. Ще 5 депутатів мають відвідуваність, вищу за 90%. Це Анна Колісник, Олег Бондаренко, Павло Сушко та Федір Веніславський. Показники електронної відвідуваності та участі депутатів в голосуваннях практично співпадають. Дані наведені у графіку.

Найнижчий показник відвідуваності за фактом участі в голосуваннях серед депутатів, обраних за списком має Віталій Данілов - 55%. За даними електронної реєстрації депутат реєструвався на 43 засіданнях Верховної Ради, що складає 51%.

Виступи*

У період з серпня 2019 до березня 2020 включно 6 з 8 депутатів брали слово під час пленарних засідань.

** Vystupy_spysok**

Найактивнішим є Федір Веніславський. Депутат 28 разів брав слово. Загальна тривалість всіх його виступів – 43 хвилини.

Олег Бондаренко виступав 10 разів. Його публічні виступи під час пленарних засідань загалом тривали 14 хвилин. Павло Сушко має 5 виступів на пленарних засіданнях, які тривали 9,5 хвилин. Петро Павловський виступав 2 рази протягом 1 хвилини. По 1 виступу мають Павло Якименко та Анна Колісник, загальна тривалість цих виступів – 2,5 та 1 хвилина відповідно.

Народні депутати Микола Кириченко та Віталій Данілов не користувались правом депутатського виступу на засіданнях.

Запити**

** Zapyty_spysok**

Найчастіше інструментом депутатського запиту користувався Павло Сушко. Депутат подав 6 запитів, 1 з яких стосується регіональної проблематики. Це запит про запровадження на постійній основі обміну досвідом роботи між «Навчально-реабілітаційним центром № 12» Дніпропетровської обласної ради та «Харківською спеціальною школою ім. В.Г. Короленка».

Народна депутатка Анна Колісник подала 5 запитів, 2 з них – щодо кадрових призначень у Слобожанській митниці, надання інформації про бюджетні кошти, передбачені та витрачені на роботи з благоустрою парку культури та відпочинку «Юність». 

Петро Павловський ініціював 4 запити, 2 з них підготовлені за зверненнями виборців Харківщини: щодо отримання інформації у зв'язку із розглядом законопроєкту щодо обігу земель сільськогосподарського призначення та щодо отримання інформації про розмір орендної плати за корис