Комунікація мажоритарників Київщини з органами влади та місцевого самоврядування носить здебільшого непублічний характер, а більша частина комунікації депутатів з виборцями спрямована на інформування про свою роботу. Такими є результати дослідження ОПОРОЮ практик комунікації парламентарів від Київщини з виборцями та іншими зацікавленими сторонами протягом липня-грудня 2020 року.

«Публічна комунікація народних депутатів є дуже важливою складовою роботи парламентарів та їх команд. Те, про що та як комунікує народний обранець, дозволяє збільшити йому кількість прихильників, проінформувати виборців про свою роботу, залучити експертні кола або стейкхолдерів до розробки законопроєктів. При цьому депутати-мажоритарники більш залежні від публічної комунікації ніж їх колеги, котрі були обрані за партійними списками, адже депутат мажоритарник в такий спосіб може фактично звітувати про свою роботу в межах виборчого округу. Серед депутатів-мажоритарників Київщини переважною формою публічної комунікації є соціальна мережа Facebook» – зазначив під час презентації результатів дослідження Олексій Рєпік, координатор проєкту «Депутат на зв’язку» у Київській області.

У рамках проєкту експерти ОПОРИ проаналізували, як депутати-мажоритарники від Київщини Микола Бабенко, Олег Дунда, Валерій Колюх, Анна Скороход, Олександр Дубінський, Олександр Горобець, Ольга Василевська-Смаглюк, Микола Галушко, Сергій Бунін та депутат-мажоритарник від Києва Роман Грищук, який самостійно виявив бажання долучитися до проєкту, комунікували із органами місцевого самоврядування та мешканцями. Дослідження відбувалося шляхом аналізу соціальних мереж депутатів, аналізу відповідей на запити щодо отримання публічної інформації та шляхом звернення до народних депутатів. Втім, відповідь на звернення надав лише Роман Грищук. Враховуючи цей факт, а також те, що цей депутат обрався в окрузі, котрий знаходиться в місті Києві, його дані за певними критеріями не подаються до порівняння з іншими депутатами, а виділені у звіті окремо, оскільки таке порівняння було б некоректним у зв’язку з неспівставністю об’єму отриманої інформації.

Протягом липня  –  грудня 2020 року депутати найбільше комунікували з виборцями – 92,5% випадків, на другому місці знаходиться комунікація з органами місцевого самоврядування – 6,3%, на третьому  – комунікація зі стейкхолдерами – 1,2%. 

В періоді охопленому моніторингом ОПОРИ помітну роль в публічній комунікації народних депутатів з виборцями відіграли місцеві вибори 2020 року. Фактично всі депутати час від часу публікували дописи, що стосувались виборчих перегонів, тому активність в публічній площині до та після виборів суттєво відрізняється. Після завершення кампанії в частини депутатів вона помітно знизилась. Особливо чітко ця ситуація простежується в тому випадку, якщо депутат сам був кандидатом.

Більша частина комунікації депутатів спрямована на інформування виборців про свою роботу – зафіксовано 366 випадків комунікації, на другій позиції реагування на звернення громадян – 142 випадки.

Депутати інформують своїх виборців щодо різних тем. Зокрема, експерти виокремили:

  • інформування про свою роботу в окрузі (180 випадків інформування),
  • інформування про суспільно важливі питання місцевого значення (103 випадки),
  • участь у засіданнях Верховної Ради (90 випадків),
  • участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою (59 випадків),
  • участь у роботі над законопроєктами, іншими актами Верховної Ради України (51 випадок),
  • участь у роботі депутатської фракції чи групи (40 випадків),
  • про надіслані запити та звернення (34 випадки).

Разом з тим, існує потреба більш широко повідомляти виборців про законотворчу діяльність, оскільки більша частина комунікації парламентарів з виборцями не стосується депутатських повноважень.

При аналізі комунікації зі «стейкхолдерами» виявлено, що 4 з 10 депутатів, які потрапили в моніторинг, взагалі ніяк не комунікують про свої зв’язки з такою цільовою аудиторією, хоча не виключено, що вони з ними взаємодіють при розробці законодавчих ініціатив. Тож народним обранцями слід збільшити обсяги висвітлення такої взаємодії, адже у виборців може складатися враження, що депутати не залучають заінтересовані сторони до своєї роботи.

«Якщо говорити про комунікацію депутатів з органами місцевого самоврядування, то в ході моніторингу було виявлено, що вона носить здебільшого непублічний характер і дізнатися про неї можна лише шляхом звернення до відповідних місцевих рад зауважив», - Олексій Рєпік.

Громадянська мережа ОПОРА рекомендує парламентарям звернути увагу на приклад Романа Грищука, який 22 січня 2021 року розмістив у вільному доступі перелік всіх своїх депутатських звернень. Це не є вимогою законодавства, однак такий підхід суттєво підвищує загальний рівень публічної комунікації депутата та допомагає виборцям відстежувати його роботу. До речі, депутатські звернення – наймасовіша форма комунікації з органами влади та місцевого самоврядування в Романа Грищука  –  депутат повідомляє, що в період охоплений моніторингом ним підготовлено 408 звернень.

Депутати практично не проводять консультацій щодо напрямів залучення бюджетних коштів або про це не інформують громадськість. Проте, вдала комунікація з місцевою владою може допомогти парламентарю ефективно використати механізм по залученню бюджетних коштів на розвиток інфраструктури виборчого округу.

Також депутатам варто запровадити практику використання інструменту публічних консультацій  – в ході моніторингу такий вид комунікації не зафіксовано в жодного з депутатів, в той же час міжнародний досвід вказує на те, що публічні консультації є дієвим механізмом  залучення зацікавлених сторін до роботи над законодавчими ініціативами.

Михайло Балик, керівник проєкту «Депутат на зв’язку» розповів як легко можна народним депутатам залучати зацікавлену громадськість до діалогу за допомогою платформи ПОРАДА, яку створила Громадянська мережа ОПОРА.  На цьому майданчику кожен народний депутат та парламентський комітет зможе радитися з громадянами щодо конкретного законопроєкту, визначення напрямків залучення бюджетних коштів чи вирішення інших важливих питань.

З детальним звітом ОПОРИ щодо комунікації депутатів із зацікавленими сторонами можна ознайомитися тут

Довідково: Проєкт «Депутат на зв’язку» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа