Привіт. Я – Катя. Майже 10 років працюю комунікаційницею в організації, що займається спостереженням за виборами, але сама ніколи не спостерігала. Та цього літа все змінилось. І "винна" у цьому Молдова.

Але ця місія виявилась нетиповою як для міжнародної місії спостереження. Адже майже весь час спостереження ми перебували у своїх країнах. Тож, замість того, аби шість тижнів  ̶п̶и̶т̶и̶ ̶п̶р̶е̶к̶р̶а̶с̶н̶е̶ ̶м̶о̶л̶д̶а̶в̶с̶ь̶к̶е̶ ̶в̶и̶н̶о̶  їздити мальовничими молдавськими ландшафтами та проводити очні зустрічі з учасниками виборчого процесу з різних регіонів, ми провели ці шість тижнів у відеоконференціях та відеочатах з учасниками виборчого процесу з різних регіонів. Завітати до Молдови нам вдалось лише на кілька днів перед днем голосування та сам день голосування відповідно.

фото мальовничих краєвидів

Маленька частинка великого процесу

З початку червня до середини липня я мала честь долучитись до Міжнародної місії спостереження ENEMO, мережі організацій, до складу якої входять 27 профільних організацій з різних країн Європи та Азії (зокрема й Громадянська мережа ОПОРА). Пройшовши кілька турів відборів (спочатку внутрішній в ОПОРІ, а потім відбір за анкетами й попереднім досвідом на співбесіду та саму співбесіду з центральною командою організації спостереження в Молдові), вперше в житті я стала довгостроковою спостерігачкою за виборами. І я надзвичайно вдячна всім цим відбірковим комісіям, які побачивши мій величезний виборчий досвід в інформаційній сфері (збір інформації, написання матеріалів, проведення інформаційних кампаній, організація інформаційних заходів тощо) ризикнули дати мені такий надзвичайно важливий шанс – спробувати себе у спостереженні.

У нашій місії взяли участь спостерігачі з Азербайджану, Албанії, Боснії і Герцеговини, Вірменії, Грузії, Сербії, Словаччини, Чорногорії та України. Усі 10 довготермінових спостерігачів були поділені на пари, в межах яких і пропрацювали: збирали інформацію, моніторили медіа, спілкувались із представниками партійних осередків, членами комісій, поліцією, представниками місцевої влади, журналістами, громадськими активістами та іншими співрозмовниками, що могли розказати про суспільно-політичне поле в країні на фоні якого розгортався виборчий процес (що по-модньому називається одним словом бекграунд). Вся внутрішня комунікація місії відбувалась англійською мовою, тож окрім нового досвіду я ще мала можливість непогано так імпрув май левел оф інгліш.

Зоною спостереження моєї групи стали кілька регіонів на кордоні з Румунією та в центральній частині країни: Унгени, Ніспорени, Глодяни, Фалешти, Флорешти, Теленешти. В деякі з них наша команда спостереження навіть встигла навідатись перед днем голосування й, звісно, об’їздити вздовж і впоперек безпосередньо у день виборів. Команда складалась із двох довгострокових спостерігачів, асистентки-перекладачки та водія. Всі ці регіоні зазвичай не дуже великі за кількістю населення (наприклад, є дільниці в селах, де трохи більше 150 виборців, хоча є і такі, де по 2000 виборців) та румуномовні.

фото з Унгени

На виборчих дільницях у день голосування зазвичай грала гучна національна музика, закликаючи людей на свято демократії. Сама ж процедура голосування дещо відрізняється від нашої. Спочатку виборець має підійти та пред’явити свої документи одному з двох операторів із комп’ютерами, які перевіряють наявність виборця у списку й кажуть під яким номером він там внесений (до речі, попередньо перевірити себе у списку виборців та внести зміни можна кількома способами – онлайн, у Центрі по роботі зі списком виборців при міській чи сільській раді, або безпосередньо на дільниці, де попередні списки публічно вивішують біля входу). Тоді виборець іде до члена комісії, який працює саме з тією частиною списка виборців, куди припав номер цього виборця. Член дільничної комісії видає виборцю бюлетень. Виборець йде до кабінки для голосування й здійснює своє волевиявлення. Під час голосування виборці не використовують кулькових ручок, а ставлять штамп «Votat» («Проголосував») у кружечку навпроти партії, яку обирають. Такий штамп прив’язаний мотузочкою до кожної кабінки для голосування. Після 15:00 кілька членів виборчої комісії відправляються організовувати голосування на дому для тих, хто попередньо подав відповідний запит. Саме ж голосування триває з 7:00 до 21:00. Після чого відбувається підрахунок, складання протоколу, пакування виборчої документації та транспортування всіх цих матеріалів до комісії вищого рівня – районної. 

фото з дільниць

У районній комісії кілька членів цієї комісії закріплені за функцією прийому документації з дільниць, вони перевіряють правильність заповнення протоколу, правильність пакування тощо. Якщо дільнична комісія припустилась серйозної помилки – її можуть відправити назад для уточнення протоколу. Забавно, що ці вибори в Молдові припали на фінальний матч Євро-2020 між Італією та Англією. Тож, у районній комісії можна було зустріти ситуацію паралельного спостереження за документами з дільниці та за матчем. Вболівали, звісно, за Італію, бо багато мешканців Молдови мають ті чи інші родинні зв’язки з італійцями.

фото з ОВК

За весь цей час загалом наша команда встигла провести близько 200 зустрічей, більшість з яких відбувались онлайн, а з десяток зустрічей – вживу перед днем голосування. У день голосування наша команда розділилась на дві й роз’їхалась на різні локації, відвідавши більше двох десятків дільниць у чотирьох регіонах. Звісно ж, без допомоги місцевої чудової асистентки-перекладачки та хорошого водія ця місія була б просто неможлива. Загалом же всі спостерігачі ENEMO у день голосування відвідали 158 виборчих дільниць, що становить 7,9% від всіх дільниць країни.

відео прески ENEMO https://youtu.be/vz0X6mI8OtU

Але що ж там в Молдові з виборами взагалі?

Звісно, оскільки моє спостереження базувалось на основі кількох регіонів, я не можу робити якихось загальних висновків про вибори в усій країні. Можу хіба що поділитись суб’єктивними враженнями від всього того масиву інформації, який я перечитала поки готувалась до спостереження і встигла трохи підгледіти на практиці у своїх регіонах.

По всій країні діяло 2000 виборчих дільниць, 146 дільниць було відкрито за кордоном для голосування діаспори, а ще 41 дільниця на території підконтрольній Уряду Молдови у містах і селах вздовж річки Дністер, аби мешканці Придністров’я могли приїхати на підконтрольну територію та проголосувати.

У цих виборах взяли участь 23 політичні партії та блоки, які претендували на 101 місце в парламенті. Вибори відбуваються за партійними списками на основі пропорційного представництва в єдиному загальнонаціональному виборчому окрузі. До партійних списків є вимога дотримання гендерної квоти, що передбачає не менше 40% жінок. Принципова різниця на виборах для політичних об’єднань становить прохідний бар’єр, який для партій складає 5% голосів виборців, а для блоків – 7%. Також балотуватись можуть і окремі незалежні кандидати, поріг для яких складає 2% голосів, але незалежних кандидатів на цих виборах не було.

фото бюлетень

До парламенту потрапили три політичні партії. Монобільшість у 48 місць отримала партія чинної президентки Майї Санду «Дія і Солідарність» (PAS). Друге місце посіло об’єднання Виборчий блок комуністів і соціалістів (BECS) з 32 депутатами парламенту. А третьою з 6 місцями фінішувала партія «Шор» (Șor), названа іменем лідера Ілона Шора, який у 2017 був засуджений Кишинівським судом до 7,5 років позбавлення волі у справі «крадіжки мільярда» з банківської системи Республіки Молдова, а у 2020 році Антикорупційна прокуратура арештувала частину його майна, сам же він був оголошений у міжнародний розшук.

Свої голоси віддали 1 467 205 виборців. Загальна явка склала 48,30%.

І наостанок – кілька слів про країну

Це була моя перша подорож до Молдови. Звісно, вона була дуже насичена робочими зустрічами та звітами і тривала лише кілька днів, тому, на жаль, попробувати Молдову на смак вдалось лише доволі поверхово. Можу загалом лише сказати, що це – спокійна й розмірена невелика країна, з величезною кількістю зелені між містами та конями на луках, часом із поганенькими сільськими дорогами, які всі молдавські мешканці страшно критикують (але, чесно кажучи, в Україні в деяких селах я бачила і значно гіршу ситуацію з дорогами), смачною їжею, чудовим освіжаючим вином із різноманітних локальних виноробень та приємними людьми, які просто хочуть мати краще життя для себе і своїх родин.