9 червня у парламенті був зареєстрований законопроєкт “Про народовладдя через всеукраїнський референдум” №3612. Але що це дасть кожному громадянину в разі прийняття? Які питання особисто можна поставити і який шлях доведеться для цього пройти? Тож, давайте пофантазуємо, які саме питання, наприклад, я, як виборчиня, могла б винести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою в разі якщо зареєстрований законопроєкт набере чинності.

Що мені треба буде зробити, аби скористатися правом на референдум?

Якщо я захочу винести питання на всеукраїнський референдум, то для початку маю організувати збори, де буде не менше 300 громадян України, які на день проведення цих зборів матимуть право голосу, тобто будуть виборцями. Заздалегідь також необхідно проінформувати про проведення таких зборів Центральну виборчу комісію, яка має делегувати на захід свого представника. На зборах ми маємо обрати склад ініціативної групи з 60 виборців, а також голову і секретаря зборів та уповноваженого представника ініціативної групи, який надалі буде займатись доставкою документації до ЦВК впродовж 7 днів після зборів, реєстрацією фонду, аби витрачати з нього кошти на агітацію на підтримку питання референдуму, тощо. Варто зазначити, що вже на зборах ми маємо сформулювати питання, яке буде винесено на всеукраїнський референдум і змінити його пізніше вже не зможемо.

Після завершення усіх формальних моментів буде 60 днів, аби зібрати підписи щонайменше 3 млн виборців, з яких по 100 тисяч підписів має бути з 18 адміністративно-територіальних одиниць (в цьому моменті є розбіжності із 72 статтею Конституції України, які законодавцям імовірно ще треба буде узгодити). Підписи можна збирати як в паперовому, так і в електронному вигляді. Також можна офіційно агітувати на цьому етапі, проте не за чи проти питання, яке пропонується винести на референдуму, а за те, ставити чи ні підпис на підтримку ініціативи проведення такого референдуму. За загальним правилом на діяльність, що спонукає виборців підтримати або не підтримати ініціативу повинні витрачатись кошти виключно з відповідного фонду. Такий фонд повинна створити як ініціативна група, так і політичні партії чи громадські організації, що бажають здійснювати агітацію за чи проти самого факту проведення референдуму.

По завершенні терміну ЦВК перевіряє підписи і в разі дотримання всіх вимог видає відповідну Постанову, та надсилає її Президентові. Не пізніш як на 15-й день  Президент проголошує проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та визначає дату - останню неділю 60-денного строку з дня видання указу. 

У разі якщо питання, що планується для винесення на референдум, виглядає як таке, що порушує Конституцію України, то Президент чи Верховна Рада можуть звернутися до Конституційного Суду для його перевірки. Тоді процедура проголошення референдуму вважається призупиненою до моменту ухвалення КСУ відповідного акту, найпізніше на 30-й день з моменту отримання звернення.

А ще є період агітації за питання, що виноситься на референдум. Партії та громадські організації можуть реєструватись як прихильники чи опоненти питання й відповідно агітувати за чи проти. 

Крім того, референдум буде вважатись таким, що відбувся, якщо участь у голосуванні візьме не менш як 50% виборців, включених до Державного реєстру виборців. Та в разі позитивного голосування результати не потребуватимуть затвердження будь-яким державним органом, а прийняте рішення набуде чинності через 10 днів після оприлюднення результатів.

Яке питання я можу запропонувати для винесення на референдум?

Варто розуміти, що я буду дещо обмежена в тематиці питань, що можуть бути винесені на всеукраїнський референдум за народною ініціативою. У ч. 2 ст. 28 цього законопроєкту йдеться: “На всеукраїнський референдум за народною ініціативою можуть бути винесені питання, передбачені пунктами 2 і 4 частини першої статті 3 цього Закону”. А отже це - питання загальнодержавного значення та питання про втрату чинності законом України або окремими його положеннями. 

З протилежного боку, у виборі теми для питання мене обмежує перелік, зазначений в ч. 2 статті 3 цього законопроєкту: “Не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання: 

1) що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;

2) спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; 

3) щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії; 

4) віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду”.

Ну і також має бути розуміння, що зміни до I, III, ХIII розділів Конституції та зміни території країни - це хоч і питання для винесення на всеукраїнський референдум, але ініціювати їх можуть тільки Президент або не менше як 300 народних депутатів, а не ініціативна група.

На один референдум може виноситись лише одне чітке питання, що не допускає різних тлумачень та потребує лише відповіді “так” або “ні”. Якщо питання стосується втрати чинності якимсь Законом України або його частиною, то фактично питання, винесене на референдум, буде формулюватись приблизно так: “Чи підтримуєте Ви законопроєкт №_____?”. А вже текстом самого законопроєкту буде вноситись зміна в той чинний Закон України, в якому треба змінити частину, або відмінити його повністю.

Що ж до питань загальнодержавного значення, то йдеться про питання, вирішення яких впливають на долю всього Українського народу та мають загальносуспільний інтерес. Прикладом такого питання може бути: “Чи підтримуєте приєднання України до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) як системи колективної безпеки?”. Між іншим, у вересні 2014 року представники ВО “Батьківщина” намагались ініціювати винесення саме цього питання, проте процес був заблокований через судове оскарження.

Які питання залишаться за Президентом та парламентом?

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього законопроєкту всеукраїнський референдум щодо затвердження змін до розділів І, ІІІ, XIII Основного закону призначається Президентом України відповідно до Конституції. Невід'ємною частиною питання такого референдуму має бути відповідний закон (законопроєкт). 

Процедура внесення змін до Конституції завжди розпочинається з ініціативи, яку можуть проявити або Президент, або не менше як ⅔ депутатів від складу парламенту. Вони можуть ініціювати такий референдум щодо загальних засад конституційного ладу, наприклад, зміни форми державного правління чи устрою; принципів виборів чи референдумів; процедури внесення змін до Основного Закону. Щоправда така ініціатива має обов’язково отримати висновок Конституційного Суду, в якому, окрім дотримання процесуальних вимог, ретельно перевіряється чи не передбачають такі зміни скасування чи обмеження прав людини чи не спрямовані вони на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності, адже Конституція не може бути змінена в разі виявлення зазначених випадків. Після ухвалення позитивного висновку, законопроєкт має бути підтриманий ⅔ парламенту. І тільки після цього Президент може призначити відповідний референдум.

Згідно з ч. 2 ст. 15 цього законопроєкту всеукраїнський референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України. Під час такого референдуму громадяни зможуть прийняти рішення щодо затвердження вже прийнятого Верховною Радою України Закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України.

Тобто, тільки парламент може призначити всеукраїнський референдум із питання, яке стосується, наприклад: приєднання якоїсь території до території України, відділення частини території країни на користь іншої держави, від’єднання частини території для утворення на них самостійної держави, взаємний обмін між сусідніми державами частини територій тощо.

Яскравою ілюстрацією відповідного питання з історії незалежної України може бути територіальна суперечка, яка тривала між Україною та Молдовою з кінця 1990-х до 2012 року. Так, Молдова передала у власність Україні ділянку автомобільної дороги Одеса-Рені поблизу молдовського населеного пункту Паланка. Натомість Україна передала Молдові 400-метрову берегову лінію в районі міста Джурджулешти з правом будівництва порту. Чинного законодавства про всеукраїнський референдум з детальною виписаною процедурою на той момент ще не було, аби його застосувати до цього питання. Але треба розуміти, що рамкова норма про те, що питання зміни території країни мають вирішуватись на всеукраїнському референдумі закладена у 73 статтю Конституції. Тому питання передачі берегової лінії мало б стати питанням всеукраїнського референдуму.

Ну і не слід забувати про сумнозвісні псевдореферендуми, проведені в Криму та в деяких містах на Донеччині та Луганщині у  2014 році. Це також ілюстрація тих питань, які мають виноситись саме на всеукраїнський референдум та призначатися саме Верховною Радою.

***

Із міжнародним досвідом народних законодавчих ініціатив та вето можна ознайомитись за посиланнями:

Детальніше про процедуру ініціювання всеукраїнського референдуму, можливість електронного голосування, агітацію, роль громадських організацій та інші важливі аспекти законопроєкту №3612 читайте за посиланням.