Робота в комітетах - важлива частина діяльності народних депутатів України. Водночас, до цієї роботи прикуто не так багато уваги, а до взаємодії з народними обранцями на рівні комітетів не часто долучаються стейкхолдери з регіонів країни.

Відповідно до Закону України “Про комітети Верховної Ради України” серед їх обов’язків, при здійснення законопроєктної функції, є вивчення громадської думки, розгляд звернення громадян та їх об’єднань, будь-які пропозиції, що свідчать про потребу  в прийнятті нових законодавчих актів або у внесенні змін до законодавчих актів, і, в разі необхідності, готувати відповідні проєкти актів на вносити їх на розгляд парламенту. 

Як же взаємодіють народні депутати від Буковини з регіональними стейкхолдерами?

Народні депутати у комітетах

Від Чернівецької області у Верховній Раді є 4 народних депутати, обраних за мажоритарною системою.

Олена Лис - голова підкомітету з питань загальної середньої, інклюзивної освіти та освіти на тимчасово окупованих територіях Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. З початку своєї каденції у співпраці з іншими народними обранцями була ініціаторкою 95 законопроєктів, 20 з них набули чинності.

На сторінці в соцмережі Facebook публікує анонси особистого прийому громадян на окрузі, про об’єкти “Великого будівництва”, результати засідань комітету, участь у заходах. Щодо взаємодії із стейкхолдерами, зокрема, з Буковини, в одному з останніх дописів народна депутатка пише: 

"...Учасники круглого столу внесли низку суттєвих поправок та рекомендацій щодо змін до Законів України, що стосуються освіти та трансформації мережі загальноосвітніх шкіл, враховуючи особливості нашого краю - гірські та двомовні школи, які обов’язково будуть систематизовані мною та внесені на розгляд нашого Комітету”.

Георгій Мазурашу - голова підкомітету з питань фізичної культури та масового спорту Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту. Спільно з іншими нардепами ініціював 175 законопроєктів. 17 з них стали чинними. Про роботу звітує в соцмережах, зокрема, про особисті прийоми, роботу на окрузі, своє ставлення до законопроєктів. Окрему увагу приділяє темі спорту, освіти.

Максим Заремський - член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. У співавторстві з іншими депутатами ініціював 65 законопроєктів, з них набули чинності - 3. Про свою роботу звітує на сторінці в Facebook та окремому сайті. Однак, з дописів незрозуміло, чи співпрацює із зацікавленими сторонами нардеп на рівні комітету.

Валерій Божик - заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, співавтор 32 законопроєктів, з яких 8 набули чинності. За словами народного депутата, він часто бере участь у публічних заходах комітету та співпрацює з громадськими організаціями з регіонів:

“Яким чином у нас іде співпраця? Як і ми надсилаємо ті проєкти законів, які розробляються в нас в комітеті (ініціаторами яких є народні депутати, або ініціаторами яких є комітет), так само ми враховуємо ті побажання, які висловлюють нам з регіонів”. 

Валерій Божик каже, що стейкхолдерам варто виявляти ініціативу і пропонувати долучити себе чи організацію в робочу групу з питання, яке цікавить. Адже, зазвичай, до їх роботи доєднують усіх охочих:

“Не пам’ятаю випадку, щоб ми комусь відмовили. Всі зацікавлені сторони в нас, як правило, включаються в робочі групи і активно працюють, хто хоче”.

Механізми взаємодії. Думки стейкхолдерів

Одним із найефективніших способів налагодження взаємодії з комітетами для зацікавлених сторін з Чернівців залишаються особисті контакти з народними депутатами, які входять до складу потрібного комітету. Таким чином через народних обранців стейкхолдери надають свої пропозиції щодо змін до законопроєктів, дізнаються про те, на якому етапі перебуває розгляд питання, лобіюють зміни. Саме таким чином місцева ГО “Центр молоді Чернівців” долучалась до формування законопроєкту №3718 (Проєкт Закону про основні засади молодіжної політики).

Водночас, почалась ця співпраця завдяки участі сторін в спільному заході - Всеукраїнському форумі «Розвиток регіональних мереж молодіжних центрів».

“На форумі наша громадська організація була активним учасником розробки взаємодії молодіжної інфраструктури в Україні, створення вертикальної системи управління тощо… і безпосередньо там ми налагодили комунікацію з одним із народних депутатів, який і входить у комітет з питань молоді та спорту, і є одним з розробників цього законопроєкту ” - розповіла Анастасія Головченко, проєктна менеджерка та співзасновниця ГО “Центр молоді Чернівці”.

Представники новообраної місцевої влади теж планують використовувати особисту комунікацію з народними депутатами для долучення до роботи в комітетах. Поки що основним способом взаємодії для них були професійні асоціації.

“Є велика зацікавленість у налагодженні особистої співпраці. Нещодавно ми надіслали цілий ряд пропозицій і змін до законодавства. Утім, насамперед, ми  працюємо через профільні асоціації і ми якраз їм ці пропозиції і надсилали. І поки що працюємо над налагодженням контакту з народними депутатами”, - зазначив Тарас Прокоп, депутат Чернівецької міської ради, радник Чернівецького міського голови.

Стейкхолдери з Чернівців висловлюють готовність взаємодіяти з народними депутатами щодо діяльності комітетів активніше. Утім, очікують більшої відкритості з боку народних обранців для зацікавлених сторін з регіонів. Особливо, з огляду на те, що пандемія та діджитал-інструменти зробили таку комунікацію, як ніколи актуальною. 

“Було б логічно, напевно, якби депутати Верховної Ради систематично проводили зустрічі онлайн, публікували оголошення в себе на сторінках, і тоді ми могли б більше питань з ними обговорити і знайти оті точки дотику для співпраці і роботи в комітетах, можливо. Тому, що я впевнена, що серед нас дуже багато є фахівців своєї справи і тоді ми можемо на краще змінити все те що зараз, на жаль, бажало б кращого”, зазначила Марія Нікітіна, заступниця голови ГО “Чернівецьке об’єднання “Захист”.

Рекомендації

Отож, як покращити взаємодію між стейкхолдерами і народними депутатами?

Стейкхолдерам варто: 

  1. налагоджувати особисті контакти з народними депутатами, які входять до комітетів, що їх цікавлять і постійно підтримувати зв’язок;
  2. виявляти ініціативу і “проситись” до робочих груп при комітетах. 

Народним депутатам було б слушно:

  1. використовувати діджитал-інструменти для проведення зустрічей з стейкхолдерами та анонсів засідань комітетів;
  2. завчасно попереджати про засідання комітетів зацікавлені сторони;
  3. проводити тематичні секторальні зустрічі з громадськими організаціями, зокрема, із різних регіонів країни.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.