Вже кілька років поспіль спостерігається тенденція, за якої план державного замовлення, доведений Міністерством освіти і науки України вищим навчальним закладам, не виконується в повному обсязі. Вочевидь, проблема стосується не всіх ВНЗ та спеціальностей, однак на технічних напрямах вона набуває щораз більших масштабів.

Станом на 17 серпня 2015 р., коли терміни зарахування вступників на бюджет та контракт вже закінчилися, недобір на бюджетні місця за технічними спеціальностями в окремих випадках складав половину державного замовлення[1].

Спеціальність (Бакалавр, денна форма навчання)

Місць державного замовлення

Всього подано заяв

Конкурсна ситуація

Зараховано на місця ДЗ

Виконання ДЗ, %

Ливарне виробництво

113

408

3,61

57

50,4

Приладобудування

296

1169

3,95

162

54,7

Металургія

230

734

3,19

133

57,8

Залізничні споруди та колійне господарство

96

373

3,89

56

58,3

Інженерне матеріалознавство

248

1052

4,24

153

61,7

Оптотехніка

74

416

5,62

47

63,5

Фізика

634

3354

5,29

412

65,0

Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології

244

1506

6,17

163

66,8

Енергомашинобудування

181

952

5,26

124

68,5

Електромеханіка

687

3634

5,29

482

70,2

Суднобудування та океанотехніка

100

467

4,67

71

71,0

Метрологія, стандартизація та сертифікація

65

411

6,32

47

72,3

Інженерна механіка

887

5269

5,94

651

73,4

Рухомий склад залізниць

132

672

5,09

99

75,0

Радіоелектронні апарати

272

1639

6,03

205

75,4

Теплоенергетика

439

2872

6,54

336

76,5

Будівництво

2021

9726

4,81

1550

76,7

Аеронавігація

272

879

3,23

212

77,9

Машинобудування

1395

8082

5,79

1123

80,5

Зварювання

288

1427

4,95

232

80,6

На наш погляд, основними причинами невиконання державного замовлення є низький рівень підготовки учнів у середній школі, який не дозволяє випускникам скласти ЗНО та вступити до вищих навчальних закладів, а також небажання навчатися на технічних спеціальностях, окрім тих, де готують IT-спеціалістів. Спробуємо довести обидві гіпотези, оперуючи конкретними фактами цьогорічної вступної кампанії, на прикладі спеціальностей, для яких одним з конкурсних предметів була фізика.    

У 2015 р. участь у стандартизованому тестуванні з фізики взяло 40464 особи. Це один з найнижчих показників серед предметів, не враховуючи іноземні мови (крім англійської) та хімію. Разом з тим, не всі вони успішно пройшли тестування.

 Предмет

Кількість учасників, які взяли участь у ЗНО

Відсоток учасників, які не склали ЗНО[2]

Пороговий бал «склав/не склав»

Українська мова та література

275174

8,5% (23390 учасників)

22 (з 104 балів)

Історія України

130464

11,7% (15233 учасники)

25 (з 90 балів)

Математика

121716

21,82% (26563 учасники)

10 (з 48 балів)

Біологія

79367

10,7 (8509 учасників)

24 (з 76 балів)

Англійська мова

71345

15% (10728 учасників)

13 (з 56 балів)

Географія

51212

6,8% (3480 учасників)

28 (з 92 балів)

Фізика

40464

23,3% (9430 учасників)

8 (з 54 балів)

Хімія

32711

15,3% (5002 учасники)

18 (з 86 балів)

Німецька мова

2676

18,4% (492 учасники)

11 (з 56 балів)

Російська мова

2198

8,1% (177 учасників)

28 (з 88 балів)

Французька мова

735

13,1% (96 учасників)

13 (з 56 балів)

Іспанська мова

133

15,8% (21 учасник)

14 (з 56 балів)

Відповідно до цьогорічної методики встановлення результатів ЗНО, щоб скласти тест з фізики, вступникам потрібно було набрати 8 тестових балів з 54. Як свідчать дані Українського центру оцінювання якості освіти, із 40464 учасників, які взяли участь в оцінюванні, 9430 (23,3%) не набрали необхідних 8 балів, щоб скласти ЗНО з фізики. Тобто чверть випускників, які цільово прийшли на тест з фізики, що на відміну від оцінювання знань з української мови та літератури, не є обов’язковим, не змогли набрати і 15% від загальної кількості можливих балів. Усі вони втратили шанс вступати до ВНЗ для здобуття ступеня «бакалавр» на спеціальності, де необхідні результати з  фізики. Однак, так само, втратили потенційних абітурієнтів та студентів навчальні заклади, вступ до яких можливий лише за наявності результату стандартизованого оцінювання з цього предмету. Для порівняння, минулого року участь у ЗНО з фізики взяло 53202 особи, з них 3227 (6,07%) – не подолали поріг у 124 бали, який був мінімальний для вступу.

Фактично, у 2015 р. лише 31034 особи могли вступати на бакалаврат, де одним з конкурсних предметів була визначена фізика. Разом з тим, ми підрахували, що сумарна пропозиція державного замовлення для напрямів, які потребують для участі у конкурсному відборі результатів ЗНО з фізики, становить  більше 28 тис. бюджетних місць. За найкращих умов конкурс на одне бюджетне місце на цих спеціальностях не перевищуватиме 1,11 особи. Враховуючи той факт, що не всі учасники ЗНО з фізики вирішили вступати на технічні спеціальності, ще частина з них, маючи платоспроможних батьків, пішла вчитися на платну форму, наприклад, на популярні та перспективні «комп’ютерні науки», «програмну інженерію» – проблема невиконання державного замовлення стала характерною навіть для найбільш рейтингових столичних навчальних закладів.

Так, на спеціальність «фізика» у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова, після завершення етапу зарахування вакантними залишилося 18 з 30 бюджетних місць.  Лише на 12% від попередньо доведеного був виконаний план держзамовлення у Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара. Усього 15 із 35 місць було заповнено у провідному технічному університеті країни – Київському політехнічному інституті.

Вищий навчальний заклад

Обсяг держзамовлення[3]

Зараховано на бюджет

Недобір

Дніпропетровський національний університет ім. О.  Гончара

25

3

22

Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка

111

76

35

Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, ІВТ

14

5

9

Львівський національний університет ім. І. Франка

40

33

7

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

30

12

18

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

20

19

1

НТУУ "Київський політехнічний інститут"

38

15

20

Одеський національний політехнічний університет

13

5

8

Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського

13

10

3

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

13

8

5

Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди

12

4

8

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

45

32

13

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

38

11

27

Розуміючи загрозу недобору студентів, а відповідно і втрати частини фінансування, ВНЗ передбачили у своїх Правилах прийому можливість обирати вступнику, результати ЗНО з якого предмету на вибір, подавати для участі у конкурсному відбору. Найчастіше замість фізики пропонувалися на вибір такі непрофільні предмети як іноземна мова, географія, рідше – історія України. Цей підхід дозволив більшій кількості вступників подавати документи для участі у конкурсному відборі на технічні спеціальності, особливо тим, хто не складав чи не склав тест з фізики, однак отримав позитивні результати з інших предметів. Разом з тим, він ставив у нерівні умови ті ВНЗ, які все ж проводили конкурсний відбір виключно на основі профільних предметів – фізики та математики.

Ще більше «програли» у кількісному доборі студентів ті ВНЗ, що підвищили прохідні бали ЗНО з конкурсних предметів. Нагадаємо, що згідно з Умовами прийому 2015 р., участь у конкурсному відборі до вишів могли брати усі вступники, які склали ЗНО, а відповідно отримали мінімум 100 балів. Разом з тим, навчальні заклади могли встановлювати свої прохідні бали. Наприклад, у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка на окремих напрямах він становить 140 чи 160 балів, у Львівській політехніці для всіх спеціальностей – 106 балів. Щоб бути допущеним до участі у конкурсі на будь-який напрям Київського політехнічного інституту, необхідно було отримати мінімум 124 бали з непрофільних предметів і 140 з профільних. Подібні умови встановлені правилами прийому Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, там мінімальна кількість балів для допуску до участі в конкурсі 110 та 140 балів відповідно. Підвищуючи вимоги до абітурієнтів, ці навчальні заклади зарахували студентами лише найкращих, однак, зважаючи на те, що ця група вступників є обмеженою, виникла проблема з недобором на бюджетні місця.

Наприклад, у КПІ виникли серйозні проблеми з виконанням плану державного замовлення саме на спеціальностях, де серед конкурсних предметів є фізика – машинобудування, приладобудування, радіотехніка. Адже тут відсутність достатньої кількості вступників з результатами ЗНО з фізики наклалася на підвищені прохідні бали, що не дозволяло подавати документи для участі у конкурсному відборі тим, хто склав ЗНО, але не отримав 124 чи 140 балів.

Складається патова ситуація. З одного боку, експерти та роботодавці б’ють на сполох, що з року в рік зменшуються обсяги державного замовлення на підготовку бакалаврів за технічними, фізико-математичними спеціальностями, разом з тим, попит від абітурієнтів на вступ на ці напрями теж зменшується. Іншою стороною проблеми є той факт, що при мінімальному прохідному балі (100) – на бюджетні місця зараховуються абсолютно всі учасники конкурсного відбору, які лиш подали документи. Дуже часто вони не спроможні навчатися за університетськими програмами, більше того, вже звичними стають підготовчі, ввідні курси, які «підтягують» рівень знань першокурсників. Фактично конкурсного відбору як такого не відбувається, а тому маємо негативну селекцію.

Регулюванням обсягів державного замовлення, яке часто відбувається у ручному режимі, проблему не вирішити. Вочевидь, варто змістити акценти від кількісних показників плану набору та його виконання, до якісних. Наприклад, чи готові до навчання у вищих навчальних закладах випускники українських шкіл; чи не є причиною корупції у ВНЗ нездатність самостійно здавати заліки та іспити; чи можна уникнути проблем академічної етики, коли студентами вишів стають вступники з мінімальними прохідними балами, бо обсяг державного замовлення має бути виконаний.


Стаття підготовлена для lb.ua

Детальніше:

Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА - 0988442965.


[1] За даними МОН станом на 17 серпня 2015 р.

[2] За офіційними даними Українського центру оцінювання якості освіти.

[3] Показники державного замовлення, доведені МОН вищим навчальним закладам 9 липня 2015 р.