Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала як кандидати в Президенти, що вийшли до другого туру, проводили передвиборчу кампанію у Львівській області.

Нагадаємо, 31 березня відбулись чергові вибори Президента України. За результатами голосування, які оприлюднила Центральна виборча комісія, найбільшу підтримку мали Володимир Зеленський (30,24% голосів) та Петро Порошенко (15,95% голосів). Таким чином, між цими двома кандидати обиратимуть виборці під час повторного голосування (другого туру), що відбудеться 21 квітня.

Примітно, що результати народного волевиявлення у Львівській області суттєво відрізняються від загальноукраїнських. Так, на Львівщині лідирує Петро Порошенко, якого підтримали 35,32% виборців. На другому місці опинився Анатолій Гриценко, на третьому — Юлія Тимошенко, а на четвертому Володимир Зеленський.

Таку розбіжність частково можна пояснити тим, що від початку виборчої кампанії Порошенко, на відміну від Зеленського, розглядав Львівщину як свій електорально базовий регіон. Кампанія обох кандидатів фактично розпочалась ще з осені 2018 року, попри офіційний старт виборчого процесу 31 грудня. Наприкінці вересня Петро Порошенко взяв участь у низці подій в межах Львівського форуму видавців. Також у жовтні він приїхав на Львівщину оглянути, як споруджують гуртожитки для військових у селі Старичі поблизу Яворівського полігону, а також взяв участь у відкритті перинатального центру у Львові. Перебування Президента в регіоні активно висвітлювали місцеві ЗМІ. Крім того, восени та на початку зими у Львові спостерігачі ОПОРИ фіксували чи не найбільше зовнішньої реклами, у якій згадувався Порошенко, що на той час могло трактуватись як дочасна агітація.

Водночас, єдиною формою присутності Володимира Зеленського у публічному просторі Львівщини були білборди й сітілайти з текстом «Президент — слуга народу. Незабаром» та подібними написами. Зауважимо, що восени експерти ОПОРИ ще не були певні, чи розглядати їх як частину передвиборчої кампанії Зеленського, оскільки не було відомо, чи збирається потенційний кандидат балотуватись в Президенти. Наприкінці грудня спостерігачі ОПОРИ почали виявляти у друкованих ЗМІ регіону матеріали з ознаками «чорного піару» проти Володимира Зеленського. Подібні публікації регулярно з'являлися в пресі протягом усього виборчого процесу. Зеленському закидали зв'язок із бізнесменом Ігорем Коломойським та проросійську позицію. Нагадаємо, що про намір брати участь у президентських виборах Володимир Зеленський заявив 1 січня 2019 в ефірі каналу «1+1».

З 31 грудня по 8 лютого тривала реєстрація кандидатів на пост Президента. Примітно, що і Зеленський, і Порошенко подали документи до Центральної виборчої комісії наприкінці цього терміну. Володимир Зеленський був зареєстрований кандидатом на пост Президента 30 січня, а Петро Порошенко — 7 лютого. Незважаючи на те, що впродовж січня вони обидва офіційно перебували поза межами виборчого процесу, за цей місяць встигли сформуватись основні напрями їхніх виборчих кампаній.

Зокрема, на початку січня у соціальній мережі Facebook створили сторінку «Команда Зеленського у Львові». Її контент містив дописи про програму Володимира Зеленського, новини, що стосувались виборчого процесу, а також пропозиції долучитися до «Зе!команди». Досить часто поширювалась інформація про те, як не втратити свій голос на виборах: інструкції, як перевірити себе у списках виборців, як тимчасово змінити місце голосування, тощо. Упродовж наступних кількох місяців сторінки у соціальних мережах стали основним каналом, за допомогою якого команда Зеленського спілкувалась із львівськими виборцями.

Щодо Петра Порошенка, у січні активніше, ніж в попередні місяці поширювалась  його реклама в Інтернеті. З середини місяця штаб кандидата організовував анкетування виборців та збір підписів щодо вступу України до НАТО та ЄС. Проводили анкетування та збір підписів волонтери, які входили до так званих мобільних агітаційних груп. У січні також розпочались обговорення перспективних планів розвитку сіл у Львівській області. Приводом для них став Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення реформ із децентралізації влади». Органам місцевого самоврядування рекомендували розробити та затвердити плани перспективного розвитку відповідних міст, селищ та сіл на 2019-2021 роки з урахуванням регіональних стратегій розвитку, місцевих пріоритетів, визначених територіальними громадами. Запрошення на такі зустрічі містили ім'я та прізвище Президента. Наприкінці місяця на підтримку чинного глави держави почали гастролювати регіоном співак Ігор Богдан та гурт «Кулі». Їхні концерти проводились за підтримки департаменту культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації. Пізніше, у лютому та березні, містами та селами Львівщини гастролювали щонайменше 6 музичних колективів, на афішах яких згадувався Порошенко. Деякі з артистів під час концертів відкрито агітували за цього кандидата.

Від лютого помітно зросла кількість зовнішньої реклами Володимира Зеленського. До того ж  ній з'явилися гасла, які містили конкретніші меседжі, менше асоціювалися з серіалом «Слуга народу», більше — з самим Зеленським: «Весна покаже, хто де вкрав», «Весна прийде — саджати будемо» ,  «Зе!Президент —  слуга народу» , «Все буде ЗЕшибісь!» . Також у лютому кандидат вперше від початку своєї виборчої кампанії відвідав Львівську область.  8 лютого «Студія Квартал 95», художнім керівником якої є Зеленський, провела 2 концерти у Львові, один з яких безкоштовний. Його публічно не анонсували, квитки поширювали у військових частинах, студентських та ветеранських організаціях. Незадовго до початку концерту біля Львівського цирку, де мав відбутись захід, влаштували акцію протесту місцеві ветерани АТО.  Крім того, напередодні приїзду Володимира Зеленського до Львова, невідомі  розмістили антирекламу Зеленського на 3 білбордах у різних районах міста. 15 лютого відкрився офіс «Зе!офіс» у Львові.

Команда Порошенка від лютого почала активно залучати так званих ВІП-агітаторів. Творча інтелігенція міста (Мирослав Скорик, Ігор Калинець, Богдан Козак та інші) зробила заяву про підтримку цього кандидата. Така заява не була поодинокою. Вже в березні чинного главу держави публічно підтримали лауреати Шевченківської премії, директори кількох видавництв, директори навчальних закладів Радехівського,  Пустомитівського та  Жовківського районів, голови шести ОТГ, керівництво низки районних рад Львівської області, представники деяких громадських організацій, представники аграрного бізнесу.  Крім того, у лютому Львівську область відвідав авторитетний політик Ярослав Кендзьор, а в березні правозахисник Мирослав Маринович та поет Дмитро Павличко. Вони провели низку зустрічей із виборцями, під час яких висловлювались на підтримку Порошенка.

Також у лютому та березні чинний Президент здійснив 2 візити на Львівщину.  23 лютого він взяв участь у засіданні Ради регіонального розвитку та провів зустрічі з виборцями у Жовкві і Червонограді. 28 березня Порошенко відвідав низку підприємств у Стрию та Дрогобичі, а також провів мітинги на головних площах Стрия, Дрогобича і Львова. Зауважимо, за кілька днів до візиту політика в регіон у Дрогобичі та Львові з'явилися білборди з написами «Зустрінь весну без пороху! Дай шанс своїй країні!». Хто їх поширював, невідомо, бо білборди не містили вихідних даних. Однак обкладинка з ідентичним написом з'явилася на сторінці «УКРОП Львівщина!» у Facebook. Вранці 28 березня  до стрийської поліції надійшло анонімне повідомлення про замінування залізничного вокзалу, міської ради та площі, де мав виступати Президент. Правоохоронці перевірили зазначені об'єкти, але інформація про замінування не підтвердилась. Увечері того ж дня паралельно з мітингом на підтримку Порошенка у Львові «Національний корпус!» провів протестну акцію «Свинарчуків за грати».  Окрім активістів «Національного корпусу» в ній взяли участь представники місцевого осередку «Національних дружин», ветерани АТО та бійці батальйону «Донбас». Протестувальники тримали плакати з написами «Поки ми воювали, Свинарчуки Порошенка грабували», «Свинарчуків Порошенка – за ґрати», «ТОП-5 Свинарчуків Порошенка». Від мітингу Порошенка їх відділяли правоохоронці, котрі по всьому периметру охороняли площу біля Львівського оперного театру, де відбувалась зустріч із Президентом. Нагадаємо, на початку березня «Національний корпус» поширював плакати, де згадувався Порошенко в контексті журналістського розслідування про розкрадання в оборонному секторі.

У березні команда Зеленського не проявляла значної активності в регіоні, окрім активності в соціальних мережах. Так, наприкінці місяця на сторінці «Команда Зеленського у Львові» з'явилася пропозиція для тих, хто хоче змінити місце голосування, але не має жодного документу для обґрунтування підстав. Виборцям пропонували скористатись запрошенням від «Зе!Команди». Роздаючи такі запрошення, працівники «Зе!офісу» пояснювали, що громадяни, які отримали їх, не матимуть жодних зобов'язань, це лише формальний привід, щоб проголосувати.

Можна зробити висновок, що виборча кампанія Петра Порошенка у Львівській області проходила активніше, ніж кампанія Володимира Зеленського. Ймовірно тому, що чинний Президент у своїй кампанії спирався на підтримку регіону, ми могли спостерігати багато різноманітних форм агітації: візити кандидата в область, активне розміщення зовнішньої реклами, роботу малих агітаційних груп, залучення до агітації місцевих лідерів думок, концерти музичних колективів за сприяння департаменту культури національностей та релігій Львівської ОДА, тощо. Натомість, Володимир Зеленський, скоріше за все, не розглядав Львівщину як особливий для своєї передвиборчої кампанії регіон. Тож агітація тут проводилась за логікою загальнодержавної кампанії.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.

За коментарями звертайтеся:

Тарас Радь, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Львівській області

тел.:+38 098 765 86 22

e-mail: lviv@opora.org.ua

 Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#вибори; #opora; #опора)