Виборча дільниця – місце, де відбувається волевиявлення виборця, реалізація його виборчого права. В свою чергу, дільничні комісії організовують даний процес, забезпечують виборця всім необхідним для голосування. Але, крім короткої процедури голосування (виборцю необхідно пройти ідентифікацію, отримати бюлетень, здійснити волевиявлення в кабінці для голосування та вкинути бюлетень у виборчу скриньку – прим. автора), на дільничну виборчу комісію покладено багато важливих обов’язків. Вони невидимі для  виборців, але їх невиконання може мати ознаки виборчих злочинів та суттєво впливати на результат волевиявлення. Питання,  звісно,  в мотиві кожного конкретного випадку, але ніхто не може гарантувати, що ті чи інші порушення дільничних комісій відбуваються через людський фактор, а не для умисного впливу на результат голосування.

Довготривала робота у незалежному громадському секторі дає змогу зібрати та проаналізувати всі зафіксовані порушення та  непередбачувані ситуації, які виникали на ДВК Миколаївщини в останні 5 років. За даний період відбулися вибори Президента, парламентські, місцеві вибори. І деякі помилки й проблемні ситуації в діяльності дільничних комісій стали системними.

Одне з найпоширеніших порушень стосувалось процедури підрахунку голосів. Коли закінчується голосування і починається процес підрахунку голосів, часто відбувається хаос та повне або часткове ігнорування процедурних моментів. Наприклад, комісії не розглядають скарги одразу після закінчення голосування; помиляються під час перерахунку контрольних талонів та кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені; не розрізняють поняття кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені та кількість виборців, які взяли участь у голосуванні; не ідентифікують бюлетені, що не підлягають врахуванню та недійсні бюлетені.

Однак найбільше проблем вникає саме під час підрахунку голосів. Часто комісія, вважаючи, що треба пришвидшити процес, починає ділитись на групи на етапі встановлення кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та проводити підрахунок по всій території дільниці. І тут вже фізично неможливо оцінити реальний зміст волевиявлення в бюлетенях, тому це створює умови для маніпулювань. У такій ситуації складно стверджувати про точний результат підрахунку кожної групи. Прикладом може слугувати підрахунок на виборах ОТГ 2016 року в Березанському районі, коли комісія після 20:00 почала засідання з гімну України, проігнорувала розгляд скарг та розділилась на декілька груп для підрахунку голосів. Навіть  коли це робиться не для зловживань, а для пришвидшення процесу, у результаті такі дії найчастіше подвоюють об’єм роботи, адже в такому хаосі члени комісії часто помиляються, тому їм доводиться заново перераховувати всі бюлетені.

Наступним домінуючим порушенням у дільничних комісіях протягом останніх п’яти років було передчасне заповнення протоколів про підсумки голосування та їх заповнення не на засіданні комісії. Члени ДВК зазвичай аргументують це тим, що спрощують собі роботу на етапі підрахунку голосів та встановленні результатів. Але, поспішаючи, члени комісії псують протоколи, і тоді постає питання їх термінового виготовлення. Так, на місцевих виборах 2015 року  у селі Бандурка Первомайського району дільнична комісія зіпсувала всі протоколи ще до початку вечірнього засідання, а потім чекала аж до ранку, щоб виготовити їх у типографії. А в 2017 році на перших виборах в Широківській ОТГ Снігурівського району комісія заповнила протоколи протягом дня голосування, а потім з’ясувалося, що вона припустилась помилок. І тоді посеред ночі викликали сільського голову, який виготовив протоколи на власному обладнанні.

Закон визначає чітку процедуру при заповнені протоколу. Відповідно кожна дія при підрахунку голосів виборців озвучується та фіксується у протоколі секретарем. Також слід нагадати, що загалом порушення законодавчих вимог щодо підрахунку можуть мати ознаки порушення частини 3 статті 158 Кримінального кодексу, оскільки заповнення або підписання протоколу про підрахунок голосів виборців не на засіданні виборчої комісії, на якому здійснюється підрахунок голосів виборців. Дільнична комісія повинна пам’ятати, що процес голосування не є засіданням, тому навіть без умисного спотворення результатів волевиявлення члени комісії порушують виборче законодавство. Це стосується й заповнення протоколів у приміщенні територіальної комісії, коли члени ДВК здають протоколи про підсумки голосування.

Поширене процедурне порушення дільничних комісій стосується маленьких населених пунктів − видача бюлетенів без пред’явлення паспорту. Комісії в невеликих громадах вважають це зайвою процедурою і відповідно підставляють себе під кримінальну статтю, адже такі дії містять ознаки складу злочину передбаченого статтею 158-1 Кримінального кодексу України. Відтак першим порушником на виборах в ОТГ 2016 року на Миколаївщині стала «Баба Катя», якій дозволили голосувати без паспорту, бо її й так знало все село. Можливо, це було зроблено без наміру здійснити злочин, але ніхто не може гарантувати 100-відсотково. Тому позиція комісії, правоохоронних органів та громадськості щодо даного порушення повинна бути безкомпромісною.   

Також часто виникали ситуації, пов’язані з замінуванням виборчої дільниці. Найчастіше це траплялось в обласному центрі. І тут не може бути інших рішень, крім тимчасової евакуації. Все ж таки цінність життя громадян вища за виборчий процес, тому усунення потенційної небезпеки є в пріоритеті. Члени дільничних виборчих комісій повинні бути готовими до таких ситуацій, щоб швидко зорієнтуватись щодо подальших дій.

Інша ситуація – це винесення виборчого бюлетеню за межі виборчої дільниці або його псування. Найчастіше неправомірні дії вчиняли самі виборці. Так, у 2016 році на виборах ОТГ в Очаківському районі один чоловік вийшов за межі виборчої дільниці з бюлетенем. А в 2015 році у Первомайську п’яний чоловік просто втік із дільниці, прихопивши з собою бюлетень. На останніх місцевих виборах виник конфлікт між спостерігачем та виборцем, який, в свою чергу, розірвав виборчий бюлетень. У даних випадках суб’єктам виборчого процесу варто розуміти, що такі діють можуть кваліфікуватись як кримінальний злочин.

Ще одне розповсюджене порушення – це ведення фотозйомки на виборчій дільниці. Звісно, якщо виборець зробив фото на дільниці, зберігши при цьому таємницю голосування, це не є порушенням. Складніше, коли виборець фотографує своє волевиявлення у кабінці для голосування або перед тим, як вкинути його до скриньки. В Законі України «Про вибори Президента України» зазначено, що «фотографування, відеофіксація в будь-який спосіб результатів волевиявлення виборців в кабіні для таємного голосування, а також демонстрація виборцем результатів волевиявлення у приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування». Але в статті 159 Кримінального кодексу йдеться про те, що порушення таємниці голосування полягає в умисному порушенні таємниці голосування під час проведення виборів, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах. Тобто розголошення змісту волевиявлення громадянина іншою особою. Відповідно фотофіксація та розголошення свого волевиявлення може не мати наслідків. Але спостерігачі та поліція навчені, що такі дії можуть свідчити про інші виборчі злочини. Отож, якщо буде зафіксовано такий факт, виборцю доведеться як мінімум дати пояснення щодо своїх дій. Крім того, він може стати підозрюваним у потенційному факті організації масового підкупу виборців.

Якщо підсумувати найбільш розповсюджені ситуації та порушення під час роботи ДВК, можна сказати, що весь процес волевиявлення та роботи комісії зводиться до чітко визначених виборчим законодавством процедур. Їх дотримання гарантує законність та прозорість процесу встановлення результатів. Проте іноді виникають ситуації, коли голова комісії, маючи багаторічний досвід роботи на виборах, не дотримується регламентованих процедур. Виборче законодавство постійно змінюється, а закони про вибори Президента, парламенту та місцеві вибори відрізняються. Спиратись виключно на досвід не завжди ефективно, тим більше, що виборчий процес може створити несподівані ситуації, які чітко не неврегульовані у законодавчому полі. І тут в нагоді стає одна проста істина − «Не знаєш, як робити, роби все по закону».    

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.

 

За коментарями звертайтеся:

e-mail: [email protected]

 

Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#вибори; #opora; #опора)