На Черкащині зафіксовано розміщення у ЗМІ інформації, яка має ознаки «чорного піару». Про одного з кандидатів у Президенти України було розміщено провокативну інформацію, достовірність якої викликає сумніви.

Слід зазначити, що у нинішній виборчій кампанії це перший випадок «чорного піару» в ЗМІ, який було зареєстровано на Черкащині. Попри те, що інформації, яка має сумнівне походження, вдосталь як на інформаційних сайтах, так і в соціальних мережах. Це передусім зумовлено складністю притягнення порушників до відповідальності через прогалини у чинному законодавстві.

В чому ж причина та які виникають складності при фіксації й розслідуванні таких справ?

Насамперед слід зазначити, що норми закону України «Про вибори Президента України» містять вимогу щодо заборони розміщення завідомо неправдивих відомостей про кандидатів на пост Президента України (п. 5 ст. 64 закону України «Про вибори Президента України»).

Відповідно до п 2. ст. 56 Закону України «Про Вибори Президента України» визначено, що інформаційні агентства та засоби масової інформації повинні поширювати повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання.

Розповсюдження матеріалів, що містять завідомо неправдиві відомості містить ознаки здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, за що передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення на розповсюджувача штрафу в розмірі від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів громадян (ст. 212-10 КУпАП).

У той же час передбачена відповідальність і для  засобу масової інформації, який розміщує матеріали з порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації. Штраф може бути накладений Державним комітетом з питань телебачення та радіомовлення у розмірі від 10 до 50 неоподаткованих мінімумів громадян (ст. 212-9 КУпАП).

Отже, законодавець окреслив чіткі вимоги щодо інформації, яка подається в ЗМІ, та встановив відповідальність за їх порушення. Здається проблем з притягненням до відповідальності за розміщення завідомо неправдивої інформації під час виборчого процесу не має бути. Та на практиці притягнути порушника до відповідальності досить складно.

Суть проблеми в тому, що визначені вимоги та міра покарання за їх порушення  поширюється виключно на засоби масової інформації. Саме поняття «засіб масової інформації» визначено кількома нормативними актами: Закон України «Про Інформацію» та Закон України «Про пресу та інші засоби масової інформації». Відповідно маємо два визначення. У ЗУ «Про інформацію» йдеться: «Засоби  масової  інформації  -  засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації».  Законом «Про пресу» визначено, що засіб масової інформації - це газети,  журнали, теле- і радіопрограми, кінодокументалістика, інші періодичні форми публічного розповсюдження масової інформації.

З огляду на наведені норми, ні сайти в мережі Інтернет, ні інформаційні сторінки у соціальних мережах не підпадають під категорію «засіб масової інформації». З цього слідує, що інформація, яка розміщується в мережі Інтернет, не підпадає під норми законів. А отже, відповідальності за поширення матеріалів з ознаками «чорного піару» в мережі Інтернет бути не може.

В умовах, коли більшість населення отримує інформацію з мережі Інтернет, неврегулювання даного питання може становити велику проблему під час виборів. Як кажуть «хаос породжує хаос». Якщо  не врегулювати дану прогалину в законодавстві, виборці й надалі споживатимуть інформацію, якість та об’єктивність якої викликатиме великі сумніви. Суб’єкти ж виборчого процесу і надалі будуть маніпулювати інформацією та вводити в оману своїх виборців.

Що можна зробити для виправлення даної ситуації?

  1. Доповнити пункт 4 частини 1 статті 58 Закону, що визначає форми та засоби агітації після слів «оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації» словами «та в  мережі Інтернет»;
  2. Визначити в статті 60 крім загального порядку використання засобів масової інформації також порядок використання інформаційних ресурсів та реклами в мережі Інтернет;
  3. Визначити необхідність оплати передвиборної агітації в інформаційних ресурсах та реклами в мережі Інтернет з виборчих фондів кандидатів;
  4. Внести зміни до статті 64 закону «Про Вибори Президента України», доповнивши нормами які забороняють розповсюдження завідомо неправдивих відомостей в мережі Інтернет.
  5. Конкретизувати статтю 21210 Кодексу України Про адміністративні правопорушення, доповнивши її нормами про відповідальність за поширення завідомо неправдивих відомостей про суб’єктів виборчого процесу в мережі Інтернет.

Що робити виборцям в умовах неврегульованості законодавства?

На період, коли існують прогалини в законодавстві, громадянам слід вміти правильно аналізувати подану інформацію. Для цього закликаю користуватися простими правилами фактчекінгу. Наприклад, цими запропонованими Інститутом масової інформації.

Лише правильне розуміння змісту інформації та впевненість у її достовірності надасть змогу виборцям зробити об’єктивний та свідомий вибір на нинішніх Президентських виборах.

Громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРИ в Черкаській області

Тарас Щербатюк