В рамках опитування, які проводили представники Громадянської мережі ОПОРА для дослідження гендерних проблем, вдалося поспілкуватися з кандидатками у депутати на місцевих виборах - 2020 та обраними депутатками Дніпропетровської обласної ради, Дніпровської міської ради та Дніпровської районної ради.

Зі 120 депутатів обласної ради мандат отримали 37 жінок, з 64 депутатів Дніпровської міської ради – 17 жінок, з 64 депутатів Дніпровської районної ради – 19 жінок.

Згідно з інформацією, оприлюдненою на сайті ЦВК, можна з’ясувати яким є відсоток жінок – депутаток, обраних до Дніпропетровської обласної ради від кожної з партій:

  •  ВО «Батьківщина» - 62,5%
  •  «Громадська сила» - 44,44%
  • «Європейська солідарність» - 38,46%
  • «Слуга Народу» - 30%
  • «Пропозиція» - 29,41%
  • «Опозиційна платформа – За життя» - 25,92%
  • «Блок Вілкула «Українська перспектива» - 12,5%

Щодо обраних депутаток Дніпровської районної ради, то результати підрахунку наступні:

  • «Блок Вілкула «Українська перспектива» - 50%
  • «Слуга Народу» - 46,15%
  • «Громадська сила» - 33,33%
  • «Опозиційна платформа – За життя» - 26,66%
  • «Пропозиція» - 18,75%
  • «Європейська солідарність» - 12,5%

У Дніпровській міській раді, згідно з даними сайту ЦВК, відсоток жінок, обраних від партій, розподілився наступним чином:

  • «Блок Вілкула «Українська перспектива» - 80%
  • «Слуга Народу» - 44,44%
  • «Європейська солідарність» - 28,57%
  • «Пропозиція» - 22,72%
  • «Опозиційна платформа – За життя» - 15,4%
  • «Громадська сила» - 12,5%

Слід зазначити, що серед депутаток було нелегко знайти бажаючих відверто розповісти про гендерні квоти, до того ж більшість опитаних забажали зберегти анонімність. Отже, якими виявилися результати глибинного інтерв’ювання?

Всі жінки стверджували, що рішення балотуватися прийняли особисто, і тільки двоє з них погоджували його з рідними. Причиною запрошення взяти участь у виборах всі називають свій професійний досвід. Майже всі говорили про те, що в них не виникало жодних проблем під час виборчої кампанії, пов’язаних зі статтю. Тільки одна респондентка, яка не була обраною, підтвердила, що «жінок додавали у виборчі списки через гендерну квоту і не сприймали їх як серйозного суперника». Проблеми в деяких з них виникали тільки через «стереотип у виборців, особливо у сільській місцевості».

Щодо доступу до партійних ресурсів, то проблеми з цим жінки пов’язують не з гендерною приналежністю, а з розподілом на «прохідних та непрохідних кандидатів». Одна з кандидаток зазначила, що жінки в їхній партії проводили більш активну виборчу кампанію, аніж чоловіки. Але виборці віддали перевагу все ж чоловікам.

При оцінюванні за шкалою від «0» до «5» ступеню фактичної рівності у доступі до участі у виборах чоловіків та жінок більшість політикинь назвали цифру 3. Цікавою була наступна відповідь: «В нашій партії 5, а взагалі 2».

Основними бар'єрами, що обмежують доступ жінок до включення до списку кандидатів, називаються сімейні чинники та низький рівень довіри до жіночого лідерства. «Суспільство стереотипно  «запрограмовано» з радянських часів, що політика - це не місце жіночої реалізації, тому при рівних умовах виборці обирають чоловіків», - говорить одна з депутаток.

З боку колег із політичної партії жодна кандидатки не відчувала негативного ставлення, натомість декілька респонденток наголосили, що відчували тиск з боку виборців. «Відчувала тиск тільки з боку виборців. Вони бажають бачити все ж чоловіків. Особливо якщо ти молода жінка, виглядаєш молодше своїх років, то тебе не сприймають дуже серйозно. Особливо люди старшого віку могли допустити окремі висловлювання, що жінка повинна не тим займатися», - так розповіла про свій досвід одна з обраних депутаток.

Судячи з відповідей, «чорний піар» під час передвиборчої кампанії використовувався здебільшого проти партії в цілому і не був пов’язаним зі статтю кандидатки. Ноу – хау виборів останніх років – це атаки ботів на сторінки кандидаток у соціальній мережі Фейсбук. Тому одна з політикинь розповіла, що під її постами іноді траплялися принижуючі коментарі, по’вязані з її статтю. «На Фейсбуці багато хто, особливо жінки, писали – «як ти туди попала», «чи розумна ти». Вони вважають, якщо жінка пішла до політики, то це завдяки своїм жіночим принадам і через сексуальні зв’язки. Це ображає».

Відповідаючи на питання, що слід змінити, щоб жінки мали реальну можливість брати участь у політичному житті країни, кандидатки та обрані депутатки були більш відвертими та надавали розлогі відповіді. Всі відмітили, що було вірним кроком змінити законодавство в питанні гендерних квот. Більшість з них наголошували, що існує необхідність у створенні на державному рівні шкіл лідерства для жінок, тому що деякі з них не впевнені у своїх силах та психологічно не готові змагатися з чоловіками. Одна з респонденток звернула увагу на те, що в нашій країні жінки отримають меншу зарплатню, ніж чоловіки на тій же посаді. Завдяки цьому чоловіки можуть більше грошей витрачати на освіту, курси, на вивчення різних мов. Також жінки більш завантажені побутовими проблемами, вихованням дітей. Поки жінка виховує маленьку дитину, в неї немає можливості реалізувати себе в політиці. «Наші чоловіки ще не звикли, що вони також повинні щось робити вдома. Вони виховані так, що прийшовши додому, можуть займатися самоосвітою. Жінка вдома готує, займається дітьми, чоловіком, в неї залишається мало часу на це, вона це робить вночі. Це впливає на стан її здоров’я».

Чи спрацювала гендерна квота у Дніпропетровській області на місцевих виборах у 2020 році? Однозначна відповідь – так. Чи впливають жінки на прийняття рішень в органах місцевого самоврядування? Судячи з їхніх відповідей – так. Але більшість з них не отримали ключові посади в органах місцевого самоврядування, за виключенням посади голови фракції у міській раді Дніпра. Квот у цьому питанні законодавством не передбачено, а самі жінки пов’язують це з відсутністю у себе необхідного досвіду та негласними партійними квотами (керівників комісій обирають через коаліційні домовленості, а не через професійні якості). Тому залишається тільки сподіватися, що на наступних місцевих виборах ґендерна рівність не буде тільки необхідною, а подекуди формальною ознакою виборчих списків.  І що в місцевих радах побільшає депутаток, здатних впливати на роботу органів самоврядування.

Вадим Головченко, координатор Громадянської мережі «ОПОРА» в Дніпропетровській області.

тел.: 0678506592

e-mail: oporavadim@gmail.com