Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалася із мешканками Луганської області, які брали участь у місцевих виборах 2020 року, щодо гендерних квот у виборчому процесі та нових практик участі жінок у політиці. Частина цих жінок стала депутатками, інша частина – ні, однак усі вони мали змогу відчути на собі як реалізацію державної гендерної політики, так і стереотипи у суспільстві стосовно місця жінки у владі. У ході цього опитування усі учасниці оцінили ступінь фактичної рівності у доступі до участі у виборах чоловіків та жінок як «абсолютна рівність».
Значна частина респонденток заявили, що вони не відчули жодних проблем під час виборчої кампанії, пов’язаних з тим, що висувалися як кандидатки-жінки. Більш того, Світлана Загоруй, яка є депутаткою Сєвєродонецької районної ради, зазначила, що «проблем через те, що я жінка, не було, навпаки, до мене ставились з величезною повагою, і коли ми зустрічались з людьми, до мене більше прислухались».
Цікаво, що з огляду на відповіді опитуваних, чим старшою за віком була респондентка, тим більш незалежним від оточення було її рішення балотуватися на виборах. Так, кандидатки у депутати до 40 років частіше узгоджували свій вибір із рідними та близькими, на відміну від жінок більш старшого віку, чиє рішення було, за їх словами, самостійним та особистим.
До основних бар’єрів, що обмежують доступ жінок до включення до списку кандидатів або ж лімітують обрання депутатами місцевого рівня, політикині назвали два – це сімейний та особистий (психологічний). Серед основних аргументів були розповсюджені гендерні стереотипи та ролі. Наприклад, одна із респонденток заявила, що «ніхто не хоче, щоб мама-дружина була зайнята не тільки на роботі, а ще й в депутатстві». Така відповідь дуже яскраво ілюструє той широкий спектр соціальних ролей, які несе на собі сучасна жінка, а також той суспільний тиск, якого вона може зазнавати, намагаючись відійти від ролі «хранительки домашнього вогнища».
Однак частина респонденток наголосили на тому, що вони не бачать жодних бар’єрів, більш того, на їхню думку, виборці набагато краще довіряють жінкам, аніж чоловікам, що створює додаткові можливості, а не перепони.
Важливою є думка опитуваних відносно того, що слід змінити або зробити, щоб жінки мали реальну можливість брати участь у політичному житті країни на різних рівнях. Деякі респондентки вважають, що змінювати нічого не потрібно, за умови, що жінка активна у громадській роботі, у суспільно-політичному житті – її завжди помітять.
Більшість кандидаток погоджується у тому, що можливість участі жінок у політиці різного рівня існує. Втім, перспективи обмежені, частіше за все, значною кількістю «жіночих» обов’язків, які не дають змогу у повному обсязі жінкам реалізувати себе. Наприклад, одна із респонденток зазначила, що жінкам просто необхідно мати «достойну зарплатню і більше вільного часу. Коли жінка буде менше уділяти увагу роботі, в неї буде більше часу займатись громадською діяльністю». Інша особа, яка брала участь у опитуванні, підкреслила, що на її думку «всі мають рівні можливості, просто жінки ще дітей народжують».
Марина Єркович, депутатка Кремінської міськради зазначає, що «жінки і чоловіки мають рівні права, просто чоловіки більш амбітні, ніж жінки». В такому підході також можна побачити гендерні стереотипи, нав'язані суспільством відносно набору певних рис та якостей, які начебто більше притаманні жінкам, аніж чоловікам.
Одна із політикинь поділилась досвідом організації жіночої рівності на місцевому рівні. «Я займаюсь гендером, центр гендерної рівності, і в нас є така тема – виявлення жінок-лідерок, та їх виховання. Жінки мають свою позицію, і коли прийшли вибори, там опинились багато жінок, багато з них працюють в центрі гендерної рівності. Потрібно створювати центри, жінки повинні мати громадянську позицію. Я подала до ОТГ свою програму, вона називається «ОТГ без окраїн», щоб була підтримка на місцевому рівні для жіночих організацій», - зазначила вона.
Таким чином, теоретично заперечуючи обмеження та перепони на шляху до повноцінної реалізації своїх політичних та громадських амбіцій, фактично, значна кількість жінок на Луганщині у тій чи іншій мірі говорить про їх існування та суттєвий вплив на здійснення політичних функцій та ролей.
Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project