Аналіз судової практики завжди надихає на роздуми. От і зараз, аналізуючи справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності  за правопорушення, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення  вчергове задаюсь риторичним запитанням:  «Для чого законодавці  у санкціях статей прописували мінімальне та максимальне покарання, коли ця «вилка» судами  не застосовується?».

За час виборчих кампаній 2019 року судами Тернопільської області було прийнято 69 постанов у справах про адміністративні правопорушення пов’язані з виборчим процесом.  І, як не парадоксально, не винесено жодного рішення, в якому порушнику було б присуджено штраф більший від мінімального. Мінімальний штраф присуджувався навіть у випадках, коли особа вчинила декілька правопорушень.

Для прикладу, у справі №607/3328/19 посадова особа вчинила три правопорушення, отримавши мінімальний штраф у розмірі 340 грн. У справі №607/3342/19 також посадовою особою було вчинено  три правопорушення і знову штраф мінімальний – 340 грн.  У справі  №607/4893/19 фізичною особою-підприємцем було вчинено чотири правопорушення, однак штраф присуджено знову мінімальний – 51 грн. Така практика судів, звісно, не спонукає порушників дотримуватись законодавства.  

 Більше того, бувають випадки, коли штраф присуджується у розмірі меншим за мінімальний без будь-якого  на те обґрунтування. Показовою є справа №607/15921/19, яка розглядалась суддею Тернопільського міськрайонного суду Катериною Грицай 9 липня 2019 року.

Обставини справи класичні для цьогорічних виборчих кампаній. Товариством з обмеженою відповідальністю на власному білборді було встановлено агітаційний банер без передбачених ч. 7 ст. 69 Закону України «Про вибори народних депутатів України» вихідних даних. Згодом аналогічний білборд був виявлений за іншою адресою. Поліція склала  протоколи про порушення ч. 2 ст. 212-13 КУпАП на директора товариства, провела відповідне документування порушень та матеріали справ направила до суду. Суддя об’єднала два адміністративних провадження в одне на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП та призначила покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.

І все було б майже звично, якби не те, що санкція за ч. 2 ст. 212-13 КУпАП передбачає накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто навіть мінімальний штраф мав становити не менше 340 грн.

Яким чином директору ТОВ за два порушення присудили 51 грн штрафу залишається загадкою.  А може директор в розумінні суду уже  не посадова особа?

Законодавець дав можливість об’єднувати кілька проваджень, які одночасно розглядаються одним і тим же органом з метою зменшити на нього навантаження. Однак, варто не забувати, що штрафи за адміністративні правопорушення є одним із джерел наповнення бюджету, а суд крім мінімального може застосовувати й інший розмір у межах санкції, передбаченої відповідною статтею, особливо коли йдеться про вчинення кількох порушень.

Крім того встановлені в 2006 році розміри штрафів за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення вже давно не відповідають реаліям сучасного життя, не виконують запобіжних функцій, в результаті чого втрачається сама суть адміністративної відповідальності як засобу охорони встановленого порядку. Тому вважаю, що розміри адміністративних штрафів за правопорушення, пов’язані з виборчим процесом потребують негайного перегляду в сторону збільшення.

P.S. До речі, експерти Громадянської мережі ОПОРА спільно з Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією. Проект узгоджено з Генеральною прокуратурою, Міністерством юстиції та Центральною виборчою комісією розробили законопроект щодо невідворотності покарань за виборчі злочини. Робота над законопроектом тривала майже два роки, документ пройшов тривале публічне обговорення та отримав позитивні експертні оцінки. 11 квітня Кабінет Міністрів України підтримав законопроект, а голова КабМіну Володимир Гройсман став ініціатором його внесення до парламенту. 13 квітня законопроект був зареєстрований у Верховній Раді під номером №8270.

Ольга Мазаєва, громадська омбудсменка із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Тернопільській області