За період з 2014 по 2018 роки до правоохоронних органів надійшло 416 заяв про порушення виборчого законодавства, з яких 96 заяв - про вчинення кримінальних злочинів (33 - ст. 157 КК України, 27 - ст. 158 ККУ, 5 - ст. 160 ККУ). За наслідками розгляду вказаних заяв встановлено 11 адміністративних правопорушень (4 – ст. 2127-10, 7 – ст. 21213).

Крім того, Національне Антикорупційне бюро України встановило 15 порушень виборчого законодавства в частині порушень порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії. За наслідками виявлених порушень до судових органів за ст. 21215 КУпАП направлено 15 матеріалів справи.

Відповідно до даних Державної судової адміністрації України загалом до судів Черкаської області надійшло 39 матеріалів справи, з яких розглянуто лише 21 справа. І лише по 4 справам суди притягнули порушників до адміністративної відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Аналіз даних реєстру судових рішень показав, що більшість справ, які розглядали суди, стосуються:

- порушення правил проведення агітації та агітації в заборонених для цього місцях ( ст. ст. 21210, 21213 Кодексу України про адміністративні правопорушення). На розгляді у судах перебувало 12 матеріалів справи за цими правопорушеннями.

- порушень порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування (ст.212-15 КУпАП). Суди розглянули 15 матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

За наслідками розгляду справ, які направили поліція та НАБУ, 4 осіб понесли покарання за вчинене правопорушення.

Збій системи чи неналежне виконання своїх посадових обов’язків?

Саме таке питання виникає, судячи з кількості осіб, які понесли реальне покарання за порушення виборчого законодавства. Для того, щоб зрозуміти, звідки починаються проблеми в питаннях невідворотності покарань за виборчі злочини, слід проаналізувати весь шлях проходження цих справ.

1-й Етап. Виявлення та реагування. На даному етапі громадськість виявляє порушення та направляє відповідні заяви до правоохоронних органів.  Як свідчить статистика за попередні роки було подано 416 заяв про порушення виборчого законодавства.

2-й Етап. Формування матеріалів справ та направлення їх до суду для вирішення справ по суті. За даними судового реєстру, до суду направлялися заяви від поліції та Національного антикорупційного бюро України. Вивчаючи судові рішення, стає очевидним, що саме на цьому етапі розпочинаються проблеми. З загальної кількості справ, які направлені до судових органів, 13 справ повернуто на доопрацювання до заявників. Це свідчить про неякісну роботу заявників з формування матеріалів справи та проведення досудового розслідування. Для прикладу слід навести типові помилки заявників, які встановлені судами:

  • «Матеріали, які надійшли до суду не підшиті, не пронумеровані, не складений опис документів, які знаходяться в матеріалах, а також належним чином не завірені копії документів, які знаходяться в матеріалах». (http://reyestr.court.gov.ua/Review/63995865)
  • «Відповідно до ст. 256 КпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, має бути зазначено  відомості про особу порушника, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, пояснення порушника. На а.с. 8 є пояснення, яке було відібране у правопорушника, однак вказані вище питання також не були предметом  пояснення. Необхідно додатково відібрати пояснення від ОСОБА_2. Крім того, на а.с. 4, 5, 6, 7 є  копії протоколів огляду місця події від 25.10.2014 р., однак  копії  зняті неякісно, тому прочитати їх неможливо. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/50877013)

3-й Етап. Розгляд справ у судових органах. Як виявилось суди також зловживають своїми правами. Прикладом є справи, які закриваються у зв’язку з закінченням строків давності. З загальної кількості справ, які перебували в провадженні судів, 8 справ були закриті з підстави закінчення строків давності.  

Типовий приклад висновку судів: «Оскільки, як встановлено судом, днем виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП, яке вчинив ОСОБА_2, являється 1 березня 2018 року, а розгляд адміністративної справи за вказане правопорушення відбувся 30 листопада 2018 року, відтак суд приходить до обґрунтованого висновку, що на момент розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 212-15 КУпАП, закінчився трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення».  (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78498307). По цій категорії справ напрошується висновок про свідоме зловживання судами своїх прав щодо затягування розгляду справ. Дії судів порушують принцип невідворотності покарання за вчинення злочину.

Варто також згадати про справи, які закривались судами з підстав малозначимості злочину (1), відсутності складу правопорушення (1) та 1 справу, в якій звільнено порушника від відповідальності. 

Чи можливо змінити ситуацію на виборах Президента України 2019 року у питанні невідворотності покарання за вчинення виборчих злочинів?

Вибори Президента України 2019 року вже б’ють всі показники щодо порушень виборчого законодавства. До поліції надійшло 109 заяв про вчинення виборчих злочинів, з яких 12 з ознаками кримінального правопорушення. Слід також зазначити, що кількість заяв які надходять до поліції змінюється щодня.

На сьогоднішній день поліція склала 10 протоколів про адміністративні правопорушення та направила до суду для вирішення справи по суті. Як бачимо, певний прогрес вже є, і це завдяки тісній взаємодії громадськості та правоохоронців, які постійно комунікують на етапах виявлення порушень.

Все ще є питання до поліції щодо якості складення матеріалів справи, через що суди не можуть розглянути справи. Прикладом є матеріали справи, які розглядає Канівський міськрайонний суд Черкаської області, про правопорушення, передбаченого ст. 212-13 КУпАП http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80276291, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80324413, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80085177. Матеріали справи двічі повернуто на доопрацювання правоохоронним органам. Суд зокрема зазначив: «Одночасно суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що після винесення постанови будь-які дописки чи виправлення у протоколі ГР № 353106 від 14.02.2019 року є службовим підробленням».

Як свідчить рішення Апеляційного суду Черкаської області, однією з перепон затримки розгляду виборчих злочинів стало неукомплектованість Кам’янського районного суду. Але це більше свідчить про проблеми, які нині переживає судова система в Україні.

Про негативну тендецію говорити ще зарано, оскільки суди розглянули не всі матеріали справ, проте все ж правоохоронцям потрібно більше звертати уваги на якість своєї роботи, оскільки саме від їхньої роботи залежить дотримання принципу невідворотності покарання.     

Як підсумок слід наголосити на важливості комунікації правоохоронців, судів та громадськості. Лише злагоджена робота всіх сторін здатна подолати існуючу систему та сформувати позитивну практику з невідворотності покарання за порушення виборчих прав громадян та виборчого законодавства.    

Тарас Щербатюк,

громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Черкаській області 

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project