За останні 5 років на Луганщині в умовах АТО/ООС збільшилася кількість одномандатних виборчих округів, де будуть проведені вибори народних обранців, втім, вдвічі зменшилася кількість охочих взяти участь у парламентських перегонах. Водночас, фіксуються передумови до збільшення присутності серед кандидатів мешканців регіону, що, на думку політологів, опосередковано вказує на можливість «детінізації» виборчого процесу в частині використання потенціалу «технічних висуванців» при формуванні окружних та дільничних виборчих комісій.     

У розрізі аналізу кількісного і якісного складу кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах Луганської області на позачергових виборах 2014 року і 2019 року можна виділити певні особливості, які носять як технічно-статистичний, так і тенденційний характер. При цьому, слід зауважити, що дослідження проведено тільки у розрізі 5 округів. Це пояснюється тим, що у 2014 році внаслідок воєнних дій на Донбасі серед заявлених 11 вибори відбулися лише у 5 округах. Натомість у 2019 році вибори проводяться вже у 6, тому висування по 105 округу, в якому вибори не проводилися у 2014 році (і який на той час навіть формально мав істотні територіальні відмінності) буде розглянутий окремо. Водночас, до уваги не беруться довибори 2016 року у 114 окрузі, коли місце нардепа у вказаному окрузі стало вакантним внаслідок призначення обраного в цьому окрузі Юрія Гарбуза на посаду голови обласної військово-цивільної адміністрації.

Вибори 2014 року у більшості своїй були більш масовими з огляду на кількість зареєстрованих кандидатів. Так, якщо у 2014 році у цьому статусі брали участь у виборчому процесі в зазначених ОВО 180 кандидатів, то у 2019 – тільки 99, що майже вполовину менше:

№ ОВО з/п 

 2014 рік 

 2019 рік 

106

41

22

107

40

24

112

43

14

113

14

25

114

42

14

Загалом

180

99

 

Така особливість характерна майже для всіх округів Луганщини, за виключенням 113, який відрізняється зворотною тенденцією: цього року кількість висуванців майже вдвічі більша, аніж на останніх виборах. Це пояснюється, насамперед, ситуативною політичною боротьбою в окрузі і використанням сумнівних політичних технологій, які суто статистично збільшують кількість зареєстрованих кандидатів (як ми раніше писали, цьогорічне політичне протистояння в окрузі характеризується масовим використанням технології «двійників»: серед кандидатів є 3 «Струка», 2 «Курила», 2 «Лукашевих» та 2 «Зеленських»).

При цьому, Луганщині притаманна і загальноукраїнська тенденція останніх двох виборів, коли кількість «самовисуванців» превалює над кандидатами «партійними». Втім, зважаючи на те, що загальні кількісні показники по округах  значно змінилися,  більш коректним та наглядним для ілюстрації співвідношення буде їх вивчення у відсотковому відношенні: 

   № ОВО з/п     

2014 рік

      2019 рік

    самовисуванці     

   від партій    

   cамовисуванці  

   від партій  

106

36 (87,8%)

5 (12,2%)

16 (73%)

6 (27%)

107

36 (90%)

4 (10%)

21 (87,5%)

3 (12,5%)

112

39 (90,7%)

4 (9,3%)

10 (71%)

4 (9%)

113

8   (57%)

6 (43%)

20 (80%)

5 (20%)

114

40 (95%)

2 (5%)

11 (78,5%)

3 (21,5%)

загалом

159 (88%)

21 (12%)

78 (78,8%)

21 (21,2%)

Загалом, у часовому проміжку можна констатувати стабільність зазначеної тенденції. Показовим є регулярна участь у виборчому процесі 2-6 кандидатів, які є суб’єктами партійного висування. Ситуативна різниця у абсолютних числових значеннях і прив’язаних до неї відтоків  пояснюються, здебільшого, саме корегуванням кількості самовисуванців з причин,  проілюстрованих вище на прикладі 113 округу. Втім, це не впливає на констатовані раніше тенденції.

Також, одним із стартових показників, якій за певних умов вказує на потенційні ризики «тінізації» виборчого процесу, є участь у виборах на Луганщині в якості висуванців мешканців інших регіонів України (на практиці попередніх років, більшість із них традиційно використовується для штучного створення контрольованої більшості у складі дільничних виборчих комісій). Звісно, що зазначене твердження також не можна абсолютизувати і залишати місце для статистичної похибки, особливо в умовах проведення на території регіону Операції об’єднаних сил (пояснює наявність великої кількості «тимчасово переміщених осіб» з різноманітними адресами реєстрації; розташування військових підрозділів, укомплектованих мешканцями інших областей; індивідувальні випадки). Втім, сам процес відходу від значного переважання у лавах кандидатів у більшості ОВО мешканців інших областей зі всіма «підводними каменями» вказує на ймовірність зменшення динаміки використання брудних політтехнологій при формуванні виборчих комісій на місцях.

  № ОВО з/п   

2014 рік

2019 рік

   Мешканці області   

  Мешкають у інших областях 

  Мешканці області   

 Мешкають у інших областях  

106

8  (19,5%)

33 (80,5%)

13 (59%)

9   (41%)

107

6  (15%)

34  (85%)

9   (37,5%)

15 (62,5%)

112

9  (21%)

34  (79%)

5   (35,7%)

9    (64,2%)

113

11 (78,5%)

3   (21,5%)

14 (56%)

11  (44%)

114

7  (16,6%)

35 (83,4%)

5   (37,5%)

9    (62,5%)

загалом

41 (22,7%)

139 (77,2%)

46 (46,5%)

53 (53,5%)

Натомість, у часовій ретроспективі фіксується негативна гендерна динаміка. Зокрема, якщо у 2014 році серед 180 зареєстрованих кандидатів близько 30% складали жінки (55), то у 2019 році їх присутність зазнала регресії до 20% (20 з 99). Виключення фіксується у переважно «сільськогосподарських» одномандатних виборчих округах – 113 та 114. Так, якщо у 113 окрузі на попередніх виборах не балотувалося жодної жінки, то цьогоріч – 6 (24%). Водночас, у 114 ОВО замість 13 жінок балотується 5, втім, якщо у 2014 році їх кількість становила 31% від загальної кількості висуванців, то у 2019 – 35,7%.

За коментарями звертайтеся:

Олексій Кормілецький, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Луганській області

тел.:  +38 050 275 28 08

e-mail: lugansk@opora.org.ua                                                               

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами до Верховної Ради. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 253 спостерігачі по всій країні. А в день голосування 21 липня 2019 року до них долучатьсящепонад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallelvotetabulation) з метою отримання результатів виборів, що будутьнабагато швидші за офіційні та точніші за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.

Веб-сайт|Фейсбук | Твіттер

(#вибори; #opora; #опора)