У період з 1 по 20 червня на Луганщині в регіональному сегменті соцмереж зафіксовано більше 20 фактів використання рекламних інструментів соціальних медіа для поширення матеріалів, які мають усі ознаки реклами політичного характеру. Це майже у 20 разів вище, ніж за аналогічний період травня 2019 року (зафіксований тільки 1 випадок) і приблизно коригується з лютим, на який припадає середина перебігу першого туру президентської передвиборчої кампанії.

Основною платформою для поширення піар-постів традиційно став Facebook. Специфіка поширення реклами політичного характеру, загалом, зводилася до 3 основних форм: з позицій офіційних акаунтів партійних структур, від імені публічних осіб або через рекламні матеріали маловідомих «новинних інформагенцій». Найбільшу активність протягом зазначеного періоду проявили представники «Опозиційного блоку».

Зокрема, позитивне політичне позиціонування «Опоблоку» здійснювалося, здебільшого,  від мені пабліків одного з лідерів партії - Бориса Колесникова (пости про об’єднання «Опозиційного блоку», «Партії миру та розвитку», «Наші», «Довіряй справам», «Відродження»), а також сторінок інформаційного характеру – «ONews.ua» (повідомлення про проведення форуму опозиційних сил) і ZiNews (мотиватори «Костянтинівський район за Бориса Колеснікова» тощо).

Також, велику активність у цьому сегменті ринку політичної реклами, як і під час президентських виборів, проявив Петро Порошенко та очолювана ним політична сила «Європейська солідарність» (заклики приєднуватися до лав партії, пости, присвячені Дню батька тощо).

«Опозиційна платформа – за життя» охоплювала цільову аудиторію меседжами про зниження тарифів на ЖКГ з власної сторінки Юрія Бойка та розповсюдженням ідей про можливий колапс української економіки через інструменти платної реклами  від сторінки «Економічні війни» у Facebook. Крім того, рекламний контент партії також зафіксований на сторінках відеохостингу Youtube (концентрувався на висвітленні діяльності голови політради «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука: ролики про його виступи на з’їзді партії, а також спільної поїздки з Юрієм Бойком до Москви для зустрічі з головою «Газпрому» Олексієм Міллером).

У меншій мірі використанням платної мережевої реклами також відзначилися партія «Сила права» та Андрій Сенченко (представили першу п’ятірку), «Основа» та Андрій Ніколаєнко (спільний похід на вибори з «Батьківщиною»), «Голос» Святослава Вакарчука (#КомандаЗмін) та Всеукраїнське об’єднання «Факел» (презентація першої десятки).

Поряд із цим, не обійшлося і без випадків «чорного піару». У регіональному сегменті у зазначений період він сконцентрувався на постатях Юлії Тимошенко («Зашкварчик от Юли», який масово поширюється сторінкою іншого «потенційного висуванця» - «Команди Шарія») та Ігоря Смешка (паблік «Все гарно в Україні», публікація «Кто такой Смешко на самом деле», а також сторінка «НеДобрый вечер», матеріали обговорення «корупційної команди Хомутинника-Януковича» у першій десятці партії «Сила і честь»).

Новою тенденцією цьогорічних парламентських виборів стало використання платної  мережевої реклами політиками «регіонального рівня» (чого не фіксувалося під час проведення агітаційної кампанії учасниками парламентських перегонів 2014 року). Серед них найбільш активним користувачами політичного піару виявилися представники так званої «команди Сергія Шахова» та партійці «Нашого краю»: сам народний депутат Сергій Шахов (з власної сторінки заяви про передачу документів до Центрвиборчкому) та акаунти міських осередків партії «Наш край Рубіжное» і «Наш край Лисичанськ» (позитивне висвітлення діяльності партійців).

Крім того,  інструментарій реклами політичного характеру в Інтернеті протягом червня також використовували Олександр Романовський та Олег Жебський (на президентських виборах 2019 року представляли команду Юлії Тимошенко).

Втім, як зазначає у своєму коментарі відомий у регіоні соціолог та політтехнолог, голова агенції Sociolab group Ігор Акімов, «інструменти платної мережевої реклами в останній час стали вкрай модними, особливо після останніх президентських перегонів (зараз навіть пересічна провінційна піар-агенція обов’язково запропонує вам «безпрограшну фейсбучну рекламу» а-ля «як у Зе»). Водночас, не усі політики та політологи вміють правильно їх  використовувати – аби, насамперед, не вбити свій рейтинг власними руками. Так, яскравим прикладом шкідливого використання платної реклами у соцмережах став для команди Порошенка «чорний піар» проти Зеленського у другому турі: отримали зворотній ефект з колосальними рейтинговими втратами». При цьому, як підкреслює соціолог, виходячи із свого досвіду участі у передвиборчих перегонах, на місцевому рівні (у мікрогромадах) використання платної мережевої реклами малоефективне: «Воно ефективне тільки на віддаленні, в умовах, коли ти не можеш побачити політика на вулиці і не переконатися, що медіа-образ не відповідає дійсності. При цьому, треба не забувати, що це – лише інструмент, за яким повинна стояти яскрава ідея чи меседж (якими б популістськими вони не були). Інакше це просто «не зачепить піпл»

Нагадаємо, що незадовго до проведення президентських виборів цього року, Facebook  змінив правила розміщення платного політичного рекламного контенту, зокрема, зобов’язав публікувати інформацію про джерела фінансування реклами політичного характеру та авторизуватися її ініціаторам. Втім, не дивлячись на те, що це може стати унікальним інструментом для боротьби з великою кількістю негативних явищ політичного сьогодення, які виникають під час виборчого процесу (використанням коштів в обхід виборчого фонду, чорним піаром, дочасною агітацією тощо), ми ще не маємо «вольових» прецедентів боротьби з ними у такий спосіб. По-перше, це пов’язано з тим, що на реклами політичного характеру в Інтернеті досі в повній мірі не поширюються норми чинного виборчого законодавства. Таким чином, судові перспективи можливих позовів з цього приводу навіть на основі офіційних даних Facebook дуже сумнівні (і це спонукає учасників перегонів відмовитися від захисту своїх прав як суб’єктів виборчого процесу у такий спосіб). По-друге, штаби та політтехнологи вже за такий короткий термін навчилися формально обходити нові правила, розповсюджуючи «прихований політичний контент» з позицій новинних або розважальних матеріалів.

Як резюмує координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Луганській області Олексій Кормілецький, «політичну сферу, яка також розвивається та видозмінюється разом з появою нових ІТ-технологій, дуже складно своєчасно всебічно регулювати з правової точки зору. Натомість, суспільство саме повинно «фільтрувати» політичний контент, а використання нечесних методів політичної боротьби має спричиняти їх несприйняття та іміджеві втрати для її адептів. На даний час, порівняно із ситуацією 10-15 річної давнини, демократичні процеси та політична свідомість населення значно зросли, що дає надію на поступове «очищення» української політики як такої».

За коментарями звертайтеся:
Олексій Кормілецький, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Луганській області
тел.:  +38 050 275 28 08
e-mail: lugansk@opora.org.ua

 

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами до Верховної Ради. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 253 спостерігачі по всій країні. А в день голосування 21 липня 2019 року до них долучатьсящепонад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallelvotetabulation) з метою отримання результатів виборів, що будутьнабагато швидші за офіційні та точніші за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.

Веб-сайт|Фейсбук | Твіттер

(#вибори; #opora; #опора)